рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Формування вмінь і навичок учнів у процесі навчання біології

Формування вмінь і навичок учнів у процесі навчання біології - раздел Биология, Методика навчання біології   ...

 
Ф

ормування понять нерозривно пов'язане з трансформацією знань у практичні вміння та навички. У зв'язку з формуванням понять учні мають оволодіти сис­темою спеціальних умінь. Так, на перших уроках біології учні вчаться визначати органи рослин, потім, користуючися довідковою таблицею, — форми листків, а за інструктивними таблицями — суцвіття й плоди, роблячи короткі записи в зошиті з друкованою основою. Пізніше всі ці елементарні вправи дають змогу перейти до вивчення цілих рослин.

Розвиткові вміння визначати рослини сприяє порівняння представ­ників двох родин (відшукання подібності й відмінності їхніх ознак), далі — представників двох родів і двох видів.

Аналогічні порівняння й визначення проводять, вивчаючи розділ «Царство Тварини». Розглядаючи кожен тип, показуючи різноманіт­ність його представників, порівнюють тварину, що вивчається, з уже відомими й звертають увагу на відмінність ознак.

Розвиткові вмінь екологічного характеру сприяють спостереження, збирання живого матеріалу в природі, на екскурсіях, виконання літніх завдань із біології тощо.

Набагато складніший систематичний розвиток умінь, пов'язаних із вивченням фізіології. Елементарне фіксування результатів найпрос­тіших домашніх спостережень над поширенням насіння в різних умо­вах виробляє перші навички закладання фізіологічного експерименту. Наступний дослід із пророщування насіння формує вміння вимірювати кореневу й надземну частини проростка в певні часові інтервали для визначення росту рослин.

Роботи фізіологічного характеру не лише досить складні, а й зде­більшого тривалі, особливо позаурочні за завданням учителя в куточку


6.4 Формування вмінь і навичок учнів у процесі навчання біології


живої природи (вегетативне розмноження та щеплення кімнатних рос­лин, вироблення рефлексів у риб і птахів, вплив різних факторів довкілля на організм), досліди з рослинами й тваринами на шкільній навчально-дослідній земельній ділянці (див. розд. 12, 14).

Значне місце в програмі з біології відводиться виробленню прак­тичних умінь школярів:

 

• працювати з лупою й світловим мікроскопом;
. проводити спостереження в природі;

• виготовляти найпростіші мікропрепарати;

• ставити елементарні досліди з вивчення життєдіяльності організ­
мів;

. розпізнавати організми з різних таксономічних груп;

• використовувати здобуті на уроках біологічні знання для догляду за
зеленими насадженнями й вирощування культурних і декоративних
рослин.

Велика увага в курсі біології приділяється також формуванню пізнавальних (інтелектуальних) умінь, оволодіння якими сприяє роз­виткові мислення учнів у процесі засвоєння знань. Це вміння:

• розпізнавати частини клітин, тканин, органи рослин і тварин тощо;

• аналізувати головні ознаки рослин і тварин різних таксономічних груп;

• порівнювати певні біологічні об'єкти й процеси, знаходити в них
ознаки подібності й відмінності;

• встановлювати зв'язки між будовою та функціями клітин, тканин,
органів та їхніх систем в організмів;

• виявляти вплив факторів довкілля на організми.

Вироблення зазначених умінь в учнів дає їм змогу вільно оперувати поняттями й фактами, вдосконалюючи такі розумові операції, як ана­ліз, синтез, порівняння, узагальнення, встановлення взаємозв'язків, формування висновків світоглядного характеру.

Програмою з біології передбачається й вироблення учнями вмінь працювати з підручником. Оволодіння цими навчальними вміннями іс­тотно впливає на глибину й міцність засвоєння ними біологічних знань, дає їм змогу раціональніше витрачати час на виконання класних і домашніх завдань.

Зазначені вміння — практичні, інтелектуальні й навчальні — фор­муються успішно, якщо оволодіння ними відбувається в комплексі, в процесі самостійних лабораторних і практичних робіт.


Розділ 6 Формування й розвиток біологічних понять, умінь і навичок ^ 4

До практичних робіт, передбачених програмою, входять: збирання рослин і тварин для виготовлення роздаткового матеріалу, збирання насіння й плодів, заготівля живців для розмноження, догляд за багато- І річними декоративними й сільськогосподарськими рослинами, за кімнатними рослинами, обробіток ґрунту, надання першої долікарсь- І кої допомоги в разі травм, проведення антропометричних вимірювань, розв'язування задач тощо. Практичні роботи, які проводяться в сільсь­когосподарському виробництві, на навчально-дослідній земельній ді- І лянці, в природі тощо, формують у школярів сільськогосподарські, І гігієнічні та інші вміння, необхідні для підвищення рівня їхньої трудо­вої підготовки.

Таким чином, кожному видові діяльності відповідає група вмінь, І від яких залежать загальний успіх навчання учнів та їхня активність на уроках.

З аналізу програми шкільного курсу біології випливає, що від учнів вимагаються вміння з таких видів діяльності:

1) навчальної (самостійна робота з підручником біології, із зоши­
том);

2) пізнавальної (розпізнавання рослин, тварин, їхніх ознак, порів- І
няння будови, функцій організмів різного ступеня складності,
формування висновків, узагальнення матеріалу з позицій провід­
них біологічних понять);

3) оцінювальної (доведення гіпотез виникнення життя, обґрунту­
вання їх);

4) дослідницько-практичної (спостереження за розвитком і ростом
рослин, тварин, постановка дослідів, робота з мікроскопом, ви­
значення видів рослин);

5) прикладної (вирощування сільськогосподарських рослин і тва­
рин та догляд за ними, робота на шкільній навчально-дослідній
земельній ділянці).

Формування зазначених груп умінь передбачає використання спе­ціальних методичних прийомів на уроках біології, без яких неможливо активізувати навчально-пізнавальну діяльність учнів.

Схарактеризуємо методи емпіричного дослідження — спостере- | ження та експеримент, які є важливими у вивченні біології.

Спостереження — це тривале, цілеспрямоване й планомірне сприймання предметів і явищ об'єктивної дійсності. Це активна, віднос­но самостійна форма чуттєвого пізнання, яке забезпечує наочно-образ-


6.4 Формування вмінь і навичок учнів у процесі навчання біології

не відображення предметів і явищ об'єктивного світу, які сприймають­ся в даний момент органами чуттів людини.

Спостереження як метод навчання — двосторонній процес, який відображує діяльність учителя (організація спостереження) та діяль­ність учнів.

Діяльність учителя з організації спостереження передбачає демон­страцію, або показ, куди входять: 1) вибір об'єкта спостереження;

2) забезпечення необхідних умов для проведення спостереження;

3) зосередження уваги школярів на певних сторонах об'єкта спостере­
ження; 4) підведення учнів до висновків та узагальнень; 5) перевірка
якості здійсненого спостереження.

Діяльність учнів у процесі спостереження передбачає відчуття, сприйняття, активне цілеспрямоване мислення. Учні пізнають зовніш­ні ознаки й властивості предметів та явищ, установлюють зв'язки й за­лежності між ними.

Спостереження в навчальному процесі може проходити як у науко­вому пізнанні, так і в природних (у природі, повсякденному житті) та штучних (експериментальних) умовах.

Аби метод спостережень був результативним, учнів необхідно на­вчати прийомам спостережень за біологічними об'єктами, бачити ті їх­ні ознаки, які потрібні для формування біологічних понять, установ­лення причинно-наслідкових зв'язків.

Головне в спостереженнях — їх системність і цілеспрямованість. Також важливо правильно вибрати об'єкти, час і строки спостережень.

У процесі спостережень учні розпізнають і визначають об'єкти, по­рівнюють їх, знаходять спільні й відмінні ознаки.

Спостерігати має навчити вчитель ще в початкових класах. Вивчаю­чи шкільну біологію, учні усвідомлюють, що спостереження відрізня­ються від простого споглядання цілеспрямованістю. Якщо в 6—9 кла­сах школярі лише систематично вчаться спостерігати, то старшоклас­ники вже не потребують докладних інструкцій, фрагментації роботи: достатньо поставити перед ними мету спостереження. Так, учні 11 класу на екскурсії самостійно визначають основні види рослин і тва­рин у біогеоценозі, встановлюють зв'язки між ними, на підставі чого роблять теоретичні узагальнення щодо стійкості екосистеми. На тій са­мій екскурсії учням 6 класу, які ще не володіють методом спостере­ження, треба не лише визначити мету роботи, а й окреслити шляхи її виконання (вказати, на які саме взаємозв'язки звернути увагу, як ви­значити панівні, найпоширеніші, домінуючі види, на яких особливос-


Розділ 6 Формування й розвиток біологічних понять, умінь і навичок 6.4

тях їхнього стану акцентувати особливу увагу тощо), не тільки вказати об'єкти спостереження, а й надати інструкції, щоб головні ознаки не випали з поля зору.

При вивченні морфології і систематики рослин та тварин спостере­ження тісно пов'язане з прийомами порівняння.

Найпростішими є спостереження за поодинокими об 'єктами, тому найчастіше використовуються при вивченні біології в 6—7 класах. Кож­ному учневі видається натуральний об'єкт, і він за певним планом здійснює спостереження: ретельно вивчає об'єкт якщо це необхідно, розтинає його, з'ясовує будову та властивості, визначає істотні й неіс­тотні ознаки, потім замальовує або описує об'єкт, передає словами зміст. Цей вид спостереження зазвичай здійснюється в ході лаборатор­них робіт, наприклад, із тем: «Будова рослинної клітини; пластиди», «Будова гідри», «Будова скелета земноводних», «Будова скелета птахів».

За результатами спостереження проводиться узагальнювальна бе­сіда, робляться схематичні рисунки, записи в робочих зошитах.

Спостереження, пов'язані зі шкільним експериментом, наприклад за ростом рослин, триваліші.

Порівняльно-аналітичне спостереження передбачає роботу учнів із роздатковим матеріалом. Із прийомів навчальної діяльності учнів за цього виду спостережень застосовуються порівняння й зіставлення, аналіз і синтез, узагальнення й визначення. Основним при цьому є по­рівняння. Учні мають навчитися порівнювати два або більше об'єктів, знаходити їхні спільні (істотні) й відмінні (неістотні) ознаки. Це спо­стереження найвищого рівня, й вони можуть бути успішними, якщо учні оволоділи прийомами навчальної діяльності. Порівняння викорис­товується під час виконання багатьох лабораторних робіт, наприклад із тем: «Корінь і кореневі системи», «Різноманітність пагонів», «Будовай різноманітність суцвіть», «Будова й різноманітність вищих шапкових грибів», «Мікроскопічна будова тканин людини».

У навчанні біології велике значення має спостереження безпосеред­ньо в природі під час екскурсій, на навчально-дослідній ділянці, в зоо­парку, ботанічному саду та ін. Тому вчитель біології повинен сформу­вати в учнів уміння проводити фенологічні спостереження.

У процесі навчального спостереження учні набувають умінь підпо­рядковувати власне сприйняття певній меті, організовувати свої дії відповідно до попередньо наміченого плану, виділяти найістотніше;


6.4 Формування вмінь і навичок учнів у процесі навчання біології

сприйняття, мислення та мовлення учнів об'єднуються в єдиний про­цес розумової діяльності.

Спостереження має велике виховне значення: сприяє формуванню в учнів певних вольових якостей — цілеспрямованості, самостійності, кмітливості.

Спостереження відіграють важливу роль у вдосконаленні практич­них умінь та навичок роботи з різними приладами. Вони можуть бути також джерелом проблеми, створюючи спеціальні умови, втручаючися в природний хід явища. Водночас спостереження є обов'язковою скла­довою навчального експерименту (спостереження за ростом і розвит­ком рослин, за умовами проведення дослідів тощо).

Спостереження має цілеспрямований характер — підпорядковуєть­ся меті дослідження. Головними вимогами цього методу є чіткість, сис­тематичність, різнобічність, достатня кількість зафіксованих фактів, своєчасність, об'єктивність, ретельне, вдумливе й копітке опрацюван­ня зібраного матеріалу, врахування всіх впливів на перебіг досліджува­них явищ, відокремлення істотних, стійких, повторюваних фактів від другорядних та випадкових, неупередженість у тлумаченні матеріалу, в оцінюванні фактів і висновків щодо них.

Спостереження класифікують за такими ознаками:

• за спостережуваними об'єктами — спостереження фізич­
них, хімічних, біологічних явищ і предметів для виявлення спільних
і відмінних властивостей; метеорологічні та фенологічні спостере­
ження;

• за значенням у навчальному процесі — попередні (вчи­
тель спирається на них, пояснюючи новий матеріал), ілюстративні,
дослідницькі;

• за місцем проведення — в природі, в лабораторних чи вироб­
ничих умовах;

• за значенням у формуванні понять —спостереження, які
здійснюються для: виявлення зовнішніх і внутрішніх ознак, власти­
востей явищ та предметів; встановлення взаємозв'язку властивос­
тей явищ і предметів; виявлення спільних та відмінних ознак класу
предметів (явищ);

• за тривалістю — нетривалі, тривалі (в природі, на навчально-
дослідній ділянці, літні завдання, фенологічні спостереження);

• за формами організації — спостереження за об'єктами, які
демонструє вчитель, індивідуальні, групові.

їт------ -г................. ------ 197


Розділ 6 Формування й розвиток біологічних понять, умінь і навичок

Спостереження як метод дослідження дає змогу вивчити лише зов­нішні ознаки явищ і предметів. Глибші знання про сутність явищ і властивості предметів можна дістати за допомогою експерименталь­ного методу дослідження.

Під експериментом розуміють науково поставлений дослід, тобто спостереження досліджуваного явища в умовах, які дають змогу віднов­лювати його щоразу за дотримання тих самих умов.

Експеримент завжди пов'язаний із втручанням у перебіг процесу, що вивчається.

Відомо, що експеримент проводиться в штучно створених умовах. При цьому можна застосовувати різні методичні прийоми, аналіз і син­тез, запис у щоденнику, заповнення таблиць тощо.

Метою навчального експерименту (досліду) є також відкриття, то­му що дітям все це ще невідомо. Процес чуттєвого пізнання школярів за експерименту набагато глибший, тобто учні беруть участь у ретель­ному плануванні його, у формулюванні гіпотези, у визначенні мети експерименту й послідовності спостереження.

Навчання учнів методиці експерименту має передбачати формуван­ня в них таких умінь: . самостійно формулювати мету досліду;

• визначати необхідні для постановки досліду умови;

• проектувати експеримент;

. добирати потрібні прилади й матеріали;

. монтувати експериментальний пристрій і створювати необхідні

умови для виконання дослідів; . здійснювати вимірювання;

• проводити спостереження;

. фіксувати (кодувати) результати вимірювань і спостережень; /

> математично обчислювати результати вимірювань; . аналізувати результати й робити висновки.

Експеримент може бути нетривалим (протягом уроку) і тривалим (кілька днів, місяців).

Приклади нетривалих експериментів, що виконуються на уроках у 6 класі, — це визначення складу насіння, фізичних властивостей ґрун­ту, у 8 класі — з'ясування травної дії слини й шлункового соку. Най­простіші досліди, зокрема такі, як визначення умов проростання насін­ня, випаровування води листками тощо, учні 6 класу виконують удома.


6.4 Формування вмінь і навичок учнів у процесі навчання біології

Тривалий біологічний експеримент здебільшого потребує багато часу, тому на уроках його цілком не проводять, а демонструють лише початок досліду та його результати. Наприклад, із загальної біології здійснюють тривалі досліди на з'ясування впливу різних екологічних факторів на організми, на схрещування тварин (лабораторних мишей, пацюків, птахів, риб тощо). Такі експериментальні роботи плануються як позаурочні заняття (індивідуальні або групові) в куточку живої при­роди або на навчально-дослідній ділянці.

Найрізноманітнішими й найтривалішими (протягом майже всього вегетаційного періоду) є експерименти на шкільній навчально-дослід­ній ділянці. Під час дослідження проводять точні спостереження з ви­мірюванням. При цьому важлива правильна фіксація спостережень і результатів дослідів, що дає змогу порівнювати показники розвитку й урожайності дослідних і контрольних рослин і робити певні висновки.

Тривалі досліди й спостереження над тваринами часто пов'язані з вивченням їхньої поведінки, наприклад досліди на вироблення умов­них рефлексів. Ці роботи також проводяться в позаурочний час, а їхні результати використовуються на уроках.

До кожного експерименту (досліду) ставляться такі загальні вимог и:

/ кількість і розміри дослідних і контрольних об'єктів мають бути однаковими;

/ одночасно виконуються всі види робіт із дослідними й контрольни­ми об'єктами, крім однієї умови, яка має досліджуватися;

/ спостереження за контрольним і дослідним об'єктами й записи в щоденнику мають бути систематичними;

/ наприкінці експерименту необхідно проаналізувати його результа­ти й зробити висновки;

/ у разі потреби експеримент слід повторити.

Проводячи експерименти, учні набувають умінь і навичок з експе­риментування, які можна розвинути послідовним ускладненням тема­тики й техніки експерименту, збільшенням частки пошукових робіт і підвищенням самостійності учнів у підготовці й проведенні дослідів.

Формування в учнів узагальненого вміння самостійно ставити дос­ліди, так само, як і вміння спостерігати, забезпечується за умови узгод­женої, цілеспрямованої діяльності вчителів різних предметів. Необ­хідно виробляти в учнів уміння виконувати окремі дії та операції, з

„199


Розділ (з Формування й розвиток біологічних понять, умінь і навичок


яких складається експеримент, і розкривати структуру експерименту як методу наукового пізнання, роль кожної операції в цій діяльності. Виходячи з аналізу структури наукового експерименту, учням можна запропонувати такий план виконання навчального експери­менту:

1) визначити мету експерименту;

2) сформулювати та обґрунтувати гіпотезу, яку можна покласти в
основу експерименту;

3) з'ясувати умови, необхідні для досягнення поставленої мети екс­
перименту;

4) спланувати експеримент;

5) провести дослід, який супроводжується спостереженнями та за­
писами їхніх результатів;

6) здійснити математичні розрахунки результатів вимірювань;

7) проаналізувати результати експерименту, сформулювати виснов­
ки (в словесній, знаковій чи графічній формі).

Знання структури експерименту й методики формування узагальне­них експериментальних умінь дає змогу вчителеві біології перейти від методики ознайомлення учнів зі структурою окремої лабораторної ро­боти та складання її плану до методики, яка передбачає розкриття уза­гальненості структури всіх експериментальних робіт.

Найскладніше для учнів правильно сформулювати мету експери­менту, висунути та обґрунтувати гіпотезу, яку можна покласти в його основу. Тому, проводячи перші лабораторні (практичні) роботи до­слідницького характеру, вчителю необхідно особливу увагу звертати на відпрацювання саме цих умінь.

 

 


П ідсумки


 



 


;-.-; г - г - -,,-,-..-.- -.__________ .-:-:■ :-: У,'.::°: :■: м°,-,-,■-•'■■г '-•''- '-'''-У.-''--' УУ,' •■'• '- :■:■:■:■:■:■>:■.':■:■:■-■'-,-;:-:-;-;


Біологія як навчальний предмет — це система понять, що розвиваються в логічній послідовнос­ті й перебувають у взаємозв'язку. Поняттями людина мислить. Від незнання до знання думка проходить низку стадій. Вихідним моментом у пізнанні зовнішнього світу є відчут­тя предмета або явища, тобто відображення його

„200


Запитання й завдання


       
   
 
 

 

в окремих властивостях. Із відчуття виникають сприйняття, що відображують предмет або явище в цілому. На основі сприйняття формуються уяв­лення. Узагальнені уявлення утворюють поняття. Вся система понять визначається складом основ наук, що входять до шкільного предмета біології. Ці поняття можуть бути простими й складними, спеціальними й загальнобіологічними. Кожне поняття поступово розвивається, ускладнюється. Розвиток понять тісно пов'язаний із набуттям і розвитком умінь та практичних навичок. Уміння розвиваються у зв'язку з розвитком понять по­ступово, від простих прийомів до складних. Розуміння значення розвитку понять допомагає вчителю осмислити весь хід викладання шкіль­ного курсу біології, ясно бачити перспективу на­вчання, свідомо керувати процесом засвоєння знань учнями.


 




Що таке пізнання? З чого воно починається? Чим відрізняються відчуття й сприйняття? Яке значення уявлень для формування наукових понять? Викладіть основні положення теорії понять. Які типи понять представлені в шкільному предметі біології?

Що таке прості п складні біологічні поняття? Що таке спеціальні біологічні поняття? Які їх групи вио­кремлюють?

Як формуються загальнобіологічні поняття? Схаракте­ризуйте їхні групи.

Які загальнобіологічні поняття вивчаються учнями старшої школи?

Проаналізуйте поняття з певної теми курсу біології; які поняття даються вперше; які поняття розвивав учи­тель; які поняття потребують зіставлення; на яких уроках з інших тем потрібно повторити пройдений ма­теріал щодо розвитку понять.



Розділ 6 Формування й розвиток біологічних понять, умінь і навичок

11. Які педагогічні умови успішного формування понять?

12. Назвіть етапи формування й розвитку біологічних по­
нять.

13. Які ви знаєте методи й методичні прийоми терміноло­
гічної роботи?

14. Схарактеризуйте методичні умови підвищення ефектив­
ності формування біологічних понять.

15. Які види вмінь формуються в учнів під час вивчення біо­
логії?

16. Які емпіричні методи дослідження є найпоширенішими в
курсі біології?

17. Як класифікуються навчальні спостереження?

18. Які вміння формуються в учнів у ході навчальних експе­
риментів?

19. Наведіть приклади тривалих і нетривалих експеримен­
тів.

20. Доберіть наочність і дидактичний матеріал для форму­
вання одного із запропонованих понять.

21. Змоделюйте систему фізіологічних понять та Ті розви­
ток у курсі біології б класу.



– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Методика навчання біології

ББК я.. Розповсюдження й тиражування без офіційного дозволу видавництва заборонено.. Автори В Мороз А В Степанюк О Д Гончар Н Й Міщук..

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Формування вмінь і навичок учнів у процесі навчання біології

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Короткопериодные биоритмы
Короткопериодные биоритмы это биоритмы с суточным или менее чем суточным периодом колебаний, это так называемые суточно-солнечные и ультрадианные ритмы. Основным суточно-солнечным цикло

Короткопериодные биоритмы
Короткопериодные биоритмы это биоритмы с суточным или менее чем суточным периодом колебаний, это так называемые суточно-солнечные и ультрадианные ритмы. Основным суточно-солнечным цикло

Запитання йзавдання
  1. Що вивчає методика навчання біології? 2. Що є предметом і об'єктом дослідження методики на­ вчання біології? 3. Яка структура загально

Компоненти процесу навчання біології
           

Залежність ефективності процесу навчання від активності учня
Суть цієї закономірності полягає в тому, що результати навчання уч­ня залежать від характеру навчально-пізнавальної діяльності й рівня розвитку його мотиваційної сфери. Єдність про

Цілі й завдання шкільної біологічної освіти
Iі ♦ Цілі біологічної освіти школярів ♦ Класифікація цілей і завдань шкільної біологічної освіти ♦

ИМІ 101
Розділ 5 Зміст шкільної біологічної освіти

Клітинно-організмовий популяційно-видовий екосистемний
Матеріальна єдність світу Єдність хімічного складу Структурна єдність із Єдність (структурна й організмів; поняття «живе клітинно-о

Формування світогляду
2.1. Філософсько-світоглядна підготовка учнів, вироблення в них цін­ нісного ставлення до життя, сенсу життя. 2.2. Розкриття основних засад і наукових принципів курсу (предмета).

Дидактична досконалість навчальної книги
5.1. Відповідність навчального матеріалу підручника його призначен­ ню як навчальної книги. 5.2. Системність і логічність викладу навчального матеріалу, вдалість структурування йог

Методичне забезпечення
6.1. Здійснення підручником функції керування навчально-пізнаваль­ ною діяльністю учнів. 6.2. Наявність методичного апарату забезпечення організації самостій­ ної роботи учнів.

Завдання, які сприяють формуванню міжпредметних умінь та навичок учнів
1. Міжпредметні завдання, які сприяють формуванню розумових умінь. ■ Приклад завдання на розвиток абстрактного мислення. Виявіть істот­ ну ознаку, яка лежить в основі тако

Завдання на закріплення основних методологічних знань
1. Завдання на складання міжпредметного тезауруса. Відомо, що тезаурус — це сукупність нагромаджених понять із пев­ної галузі науки. Скласти тезаурус — означає зрозуміти, які факти,

Запитання до дискусії
Рекомендована література Рекомендована література

Тат^а^ш^ш^^^тт 187
Розділ 6 Формування й розвиток біологічних понять, умінь і навичок запас термінів, часто не розуміючи, що вони означають. Бага

Запитання до дискусії
Рекомендована література   1. Комиссаров

Методи навчання біології
♦ Функції методів навчання біології та їх класифікація ♦ Характеристика методів навчання біології ♦ Застосування методів проблемного навчання в

Форми навчання біології
♦ Сутність і класифікація форм навчання біології ♦ У

Форми навчання біології
♦ Сутність і класифікація форм навчання біології ♦ У

Особливості використання новітніх освітніх технологій у процесі навчання біології
З а означенням ЮНЕСКО, технологія навчан­ня — це системний метод створення, засто­сування й визначення всього процесу

Функції, форми та види контролю навчальних досягнень учнів
К онтроль знань, умінь і навичок учнів є бага­тофункціональною складовою навчального процесу, а саме виконує такі функції: контролювальн

Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів, вимоги до його організації та проведення. Державна підсумкова атестація школярів із біології
  Як уже зазначалося, тематичне й підсумкове оцінювання є обов'язковими. Тематичне оцінювання націлює на перевірку знань учнів з однієї теми

Позаурочна робота
  З агальноосвітня школа не лише покликана да­ти учням

Позаурочні роботи в кабінеті біології та в куточку живої природи
виконуються переважно пізньої осені, взимку й ранньої весни. їхня орга­нізація зумовлюється насамперед необхідністю тривалих спостережень за об'єктами природи, які не вкладаються в розклад навчальн

Навички
Складання плану й перенесення його в мас­штабі на землю Розрахунок кількості добрив і насіння для певної площі Елементарне розпізнавання добрив, насіння, дикорослих і деяких сорті

Текст привітання юннатів
Перший юннат. Любий друже мій, юннате1. Уявляєш, скільки птах Може нищить, поїдати Гризунів, жуків, комах? Другийюннат. То ж птахи із нами в спілці По

Свято квітів
  Це свято доцільно проводити в період від червня до кінця вересня. Після огляду виставки квітів школярі бе

З біології
♦ Диференційований підхід до учнів у навчальному процесі ♦ Завдання, зміст і структура факультативних курсів із біо­ логії в середній загальноосвітній школі

Розділ 14
МАТЕРІАЛЬНА БАЗА НАВЧАННЯ БІОЛОГІЇ ♦ Значення й загальна характеристика матеріальної бази навчання біології

Обладнання класу-лабораторії, робочих місць учителя та учнів
Приміщення лабораторії використовується для всіх видів навчальних занять із біології й має площу близько 70 м2, що дає змогу розмістити робочі місця вчителя та учнів, класну дошку, прист

Запитання йзавдання
  1. Для чого створюються навчальні заклади нового типу? 2. За якими принципами здійснюється організація навчаль­ но-виховного процесу в навчальних заклада

Система самоосвіти вчителя біології
    ♦ Основні функції сучасного вчителя біології ♦ Самоосвіта вчителя біології ♦ Вивчення передового педаг

Система самоосвіти вчителя біології
    ♦ Основні функції сучасного вчителя біології ♦ Самоосвіта вчителя біології ♦ Вивчення передового педаг

Цілі й завдання шкільної біологічної освіти
(А. В. Степанюк).................................................................................... 76 4.1. Цілі біологічної освіти школярів.......................

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги