ФОРМИ НАВЧАННЯ БІОЛОГІЇ

Сутність і класифікація форм навчання біології

Урок основна форма навчання біології

Підготовка вчителя до уроку

Аналіз і самоаналіз уроку біології

Навчально-практичні заняття з біології

Особливості організації та проведення лекцій із біології

Роль семінарів у навчальному процесі з біології

Дидактичні ігри та їхнє місце в системі навчальних
занять із біології

Екскурсія як форма навчання біології

Особливості використання новітніх освітніх технологій
у процесі навчання біології

Вибір та оптимальне поєднання форм навчальних
занять із біології


 

10.1

Сутність і класифікація форм навчання біології

собів пізнавальної діяльності людини. Ефективність засвоєння знань учнями значною мірою залежить від форм організації навчальної ро­боти, які регламентують спільну діяльність учителя та учнів, визна­чають співвідношення різноманітних видів навчально-пізнавальної діяльності (індивідуальної, групової, колективної), ступінь активнос­ті учнів у цій діяльності й керівництва нею з боку вчителя.

Категорія «форма навчання» належить до головних у дидактиці, проте дослідники дещо розходяться в її тлумаченні й класифікації. Од­ні вважають, що форма навчання — це така організація навчально-піз­навальної діяльності учнів, яка відповідає різноманітним умовам її проведення (в кабінеті біології, в природі тощо) в процесі виховуючого навчання. Деякі педагоги виокремлюють загальні (фронтальна, групо-


10.1 Сутність і класифікація форм навчання біології

ва, індивідуальна) та конкретні (урок, семінар, екскурсія, практичне за­няття тощо) організаційні форми навчання; інші — форми організації навчання (урок, домашня робота, семінар, практикум тощо) та форми організації навчальної роботи (фронтальні, групові та індивідуальні за­няття в системі уроку).

У російській методиці навчання біології усталилися такі форми навчан­ня: урок і пов'язані з ним обов'язкові екскурсії, домашні роботи, позауроч-ні роботи й необов'язкові позакласні заняття (індивідуальні, групові, або гурткові, й масові). Всі разом вони визначають систему форм організації навчання біології в середній школі, центральною ланкою якої є урок — ос­новна форма навчання (рис. 10.1).

Зміст категорії «форма навчання» в основному може бути роз­критий через зміст понять «система навчання», «форма навчального


Розділ 10 Форми навчання біології


10.1


заняття» і «форма навчальної діяльності учнів на занятті». Розглянемо суть цих понять.

Кожна сист елі а навчання визначає організацію вивчення зміс­ту освіти в часі й просторі, яка передбачає: розподіл навчального ма­теріалу за роками з урахуванням вікових та індивідуальних особливос­тей учнів; засоби навчання; пріоритетні форми навчальних занять; роль учителя в організації навчально-пізнавальної діяльності учнів тощо.

Найпоширенішою в шкільній практиці є класно-урочна система, яка характеризується різноманітністю форм навчальних занять (урок, лекція, семінар, навчально-практичне заняття, екскурсія й т. д.).

Важливим компонентом системи навчання є навчальне заняття обмежена в часі, здійснювана в певному місці з певною групою учнів ланка навчального прогресу, в межах якої досягається частково завершена дидактична мета. Реалізація конкретних ди­дактичних цілей відбувається на заняттях за умов різної їх організації. У зв'язку з цим виокремлюють різні форми (способи) організації за­нять. Кожній формі навчального заняття притаманні пріоритетні види навчально-пізнавальної діяльності учнів або їх поєднання, а також ха­рактер керівництва цією діяльністю з боку вчителя. Важливими крите­ріями визначення конкретної форми заняття є рівень самостійності уч­нів, який вона передбачає, а також специфічність застосовуваних засо­бів навчання.

Наприклад, семінар характеризується високим рівнем самостійнос­ті учнів на всіх етапах його підготовки й проведення, а основними ви­дами діяльності школярів є: робота над літературою, результат якої — підготовка конспекту, реферату, доповіді, тез; виступ із відповідним повідомленням на занятті; участь у дискусії; аналіз, рецензування ви­ступів інших учнів тощо. Педагогічне керівництво діяльністю школя­рів має здебільшого опосередкований характер і передбачає складання плану семінару, визначення основних питань, які обговорюватимуть­ся, розподіл пізнавальних завдань між учнями, добір літератури, кон­сультування. На семінарському занятті вчитель організовує й спрямо­вує дискусії, підводить учнів до правильних висновків. Інший характер має діяльність учнів і відповідно вчителя, наприклад, на лекції, навчаль­но-практичному занятті тощо.

Третя складова змісту категорії «форма навчання» — форма навчальної діяльності учнів на занятті. Навчальна діяль­ність, як і всяка інша, передбачає мету, засоби, результат і власне про-


10.1 Сутність і класифікація форм навчання біології


цес діяльності. Мета як закон зумовлює способи здійснення й характер навчально-пізнавальної діяльності школярів, які, своєю чергою, визнача­ються вибраними на конкретних етапах методами навчання. Сама форма навчальної діяльності передбачає певний характер відношень, взаємодії між учнями в процесі цієї діяльності. Така взаємодія може мати колек­тивний або індивідуальний характер. Відповідно розрізняють колектив­ну та індивідуальну форми навчальної діяльності учнів (рис. 10.2).

Колективна форма передба­чає наявність спільної мети, об'єднання зусиль учнів для її досягнення й як вищий ступінь такого об'єднання — розподіл функцій та обов'язків між учас­никами діяльності, співробітниц­тво, основане на взаємоповазі в процесі діяльності, а також від­повідальність кожного виконав­ця за результати праці перед ко­лективом.

Для організації колективної діяльності учнів на уроках біоло­гії можна використовувати такі прийоми: опрацювання текступідручника; складання плану прочитаного; взаємний обмін завданнями; виконання завдань парами; розв'язування вправ, уміщених у підручнику тощо.

Індивідуальна форма не вимагає спільної мети діяльності; кожен її учасник працює незалежно від інших відповідно до своїх навчальних можливостей у властивому йому темпі. Результати його роботи не по­значаються на результатах роботи інших.

Зазначені форми навчальної діяльності учнів можуть реалізовува­тися по-різному. Так, колективну форму можна реалізувати за групової або фронтальної (загальнокласної) роботи, а також роботи в парах; ін­дивідуальну — за індивідуальної, групової або фронтальної роботи. Остання передбачає одночасне виконання спільного завдання всіма учнями класу. Одна з важливих умов її реалізації — забезпечення по­шукового характеру навчально-пізнавальної діяльності учнів. Це мож­ливо в разі організації проблемного навчання, під час дискусій тощо. Для колективної форми в умовах групової роботи характерний розпо-

___________ 347


Розділ 10 Форми навчання біології


10.2


діл учнів класу на декілька груп, кожна з яких разом виконує конкретне навчальне завдання — однакове для всіх груп або різне (наприклад, під час лабораторної роботи). При цьому можна передбачити не лише спільну роботу учнів — членів однієї групи, а й групову взаємодію як вищий рівень такої роботи. Прикладом групової діяльності учнів на уроках біології є виконання лабораторних і практичних робіт. Цей вид діяльності широко використовується й під час проведення біологічних екскурсій. За такої організації навчання вчитель здійснює керівництво діяльністю кожного з учнів опосередковано, через завдання, над якими працює група.

Різновид колективної форми навчально-пізнавальної діяльності уч­нів — робота в парах змінного складу. Суть її полягає в тому, що кожен учень працює по черзі з усіма учнями класу, виступаючи то в ролі вчи­теля, то в ролі учня. Практично це означає, що всі члени колективу пра­цюють один з одним, розв'язуючи при цьому спільне дидактичне завдання. Завдяки такій організації навчання не лише досягається глибоке усвідомлення учнями програмного матеріалу, а й формується зацікавленість в успіхах своїх товаришів тощо.

Індивідуальна форма навчально-пізнавальної діяльності в умовах фронтальної роботи передбачає виконання всіма учнями класу однако­вого за змістом завдання без будь-якої взаємодії між ними. Учні класу можуть виконувати індивідуальні завдання в складі певної групи, що формально утворюється за ознакою однакового для кожного учня зміс­ту завдання. В цьому разі йдеться про індивідуальну форму діяльності в умовах групової роботи.

10.2

Урок — основна форма навчання біології

Навчальний процес із біології, всі компоненти змісту, методи, засоби навчання й виховання реалізуються насамперед на уроці. Особливістю цієї форми навчання є робота з учнями одного віку й рівня підготовки, об'єднаними в постійні навчальні групи (класи). Навчальний матеріал по­діляється на розділи з урахуванням віку й підготовки учнів (6—11 класи),


10.2 Урок — основна форма навчання біології

а кожний розділ — на окремі порції навчального матеріалу—уроки, теми яких розташовані в логічній послідовності. Проте урок — це не лише пев­на доза змісту навчального матеріалу, яким оволодіває учень, а й особ­лива організація навчальної діяльності, що характеризується сталим складом учнів, конкретним учителем, певною тривалістю занять (45 хв), постійним місцем навчання (кабінет біології або класне приміщен­ня). На уроці навчання відбувається за програмою, єдиною для всіх уч­нів, а вчитель здійснює керівництво пізнавальною діяльністю всього колективу з урахуванням особливостей кожного учня.

Отже, урок це основна форма навчально-виховної роботи вчите­ля з класом (сталим, однаковим за віком і рівнем підготовки колекти­вом учнів) за визначеною програмою з біології, відповідно до розкладу й у шкільному приміщенні.

Незважаючи на малу тривалість, урок має ті структурні компонен­ти, які характеризують процес навчання в цілому: цільовий, ситуацій­но-мотиваційний, змістовий, операційно-діяльнісний, контрольно-ре­гулювальний та оцінково-результативний. Тому від ефективності уро­ків залежить ефективність навчального процесу в цілому.

Концептуальну модель уроку, яка відображує співпрацю вчителя й учнів, спрямовану на досягнення високого кінцевого результату відпо­відно до поставленої дидактичної мети, наведено на рис. 10.3. Як вид­но з моделі, вихідним моментом будь-якого уроку є чітко визначена


Розділ 10 Форми навчання біології


10.2


мета, яку ставить перед собою вчитель, а учні усвідомлюють, сприйма­ють її як власну. На кожному уроці відповідно до мети реалізуються навчальні, виховні й розвивальні завдання. Мета уроку орієнтує вчите­ля й учнів на досягнення реального результату. Саме за ступенем його досягнення можна судити про ефективність уроку вцілому.

Однією з найважливіших умов ефективності уроку є глибоке воло­діння вчителем науковими знаннями. Належний рівень теоретичної підготовки вчителя дає йому змогу, зважаючи на об'єктивні закономір­ності, реалізовувати технологію уроку вибором доцільних форм, мето­дів і засобів навчання.

Сучасний урок біології має бути демократичним, тобто проводити­ся не для учнів, а з учнями, з урахуванням їхніх потреб та інтересів. Пе­дагогіка співробітництва орієнтує на перетворення учня з «об'єкта» навчання на «суб'єкт» навчально-виховного процесу й передбачає по­будову взаємин між учителем та учнями на засадах довіри, поваги, ро­зуміння. Отже, йдеться про систему навчально-виховної роботи, яку вчитель організовує відповідно до своїх можливостей і запитів учнів, орієнтуючися при цьому на високий кінцевий результат.

Основні вимоги до сучасного уроку біології.Ефективність уроків значною мірою залежить від розуміння певних педагогічних і методич­них вимог до них.

У педагогіці загальні вимоги до уроку поділяють на чотири групи: дидактичні, виховні, організаційні й методичні.

До дидактичних вимог належать:

У чітке визначення освітніх завдань кожного уроку та його місця в за­гальній системі уроків; / визначення оптимального змісту уроку відповідно до навчальної

програми, мети уроку з урахуванням рівня підготовки учнів; / добір доцільних методів, прийомів і засобів навчання, їх оптималь­на взаємодія на кожному етапі уроку, вибір методів, які забезпечу­ють пізнавальну активність, поєднання різноманітних форм колек­тивної роботи на уроці із самостійною діяльністю учнів. Виховні вимоги:

/ чітка постановка виховних завдань уроку, які забезпечують форму­вання на основі наукових знань із біології наукової картини світу, екологічної культури, естетичного смаку, працьовитості;


10.2 Урок — основна форма навчання біології

/ формування й розвиток в учнів пізнавальних інтересів, умінь і нави­чок самостійного оволодіння знаннями, творчої ініціативи та актив­ності;

/ дотримання вчителем педагогічного такту. Організаційні вимоги:

/ наявність продуманого плану проведення уроку на основі тематич­ного планування;

/ чітка організація уроку на всіх етапах його проведення;

/ підготовка та раціональне використання різноманітних засобів нав­чання, в тому числі технічних. Методичні вимоги полягають ось у чому:

/ будова будь-якого органа організму має вивчатись у взаємозв'язку з виконуваними ним функціями;

/ розглядаючи будову організмів (біологічних систем), слід акценту­вати увагу на їхній цілісності;

/ вивчаючи організми, треба з'ясовувати їхні пристосування до умов довкілля;

/ будову й життєдіяльність певної групи організмів слід вивчати в еволюційному аспекті;

/ слід показувати учням можливості використання біологічних знань у різних сферах виробничої та суспільної діяльності;

/ вивчення шкільного курсу біології має ґрунтуватися на принципах біоцентризму та поліцентризму, що забезпечує формування еколо-гізованого сприйняття довкілля учнями, стратегії поведінки люди­ни в біосфері. Деякі вчені виокремлюють загальнопедагогічні вимоги до уроку

(рис. 10.4).

Типологія уроків біології.Цьому питанню присвячено чимало досліджень педагогів і методистів-біологів. Загальновідомою є ти­пологія уроків В. О. Онищука за дидактичною метою:

• урок засвоєння нових знань;

• урок формування вмінь і навичок;

• урок комплексного застосування знань, умінь і навичок;

• урок узагальнення й систематизації знань;

• урок перевірки, оцінки та корекції знань, навичок і вмінь;

• комбінований урок.


Розділ 10 Форми навчання біології


 


 


       
   


 


10.2 Урок — основна форма навчання біології


повторення, закріплення знань, умінь і навичок;

• контрольно-перевірні;

• комбіновані, на яких розв'язуються водночас кілька дидактичних
завдань.

Є також класифікація за головною дидактичною метою — засвоєння нових знань і вмінь, їх удосконалення й перевірка, згідно з якою виокремлюють такі типи уроків:

• вивчення нового матеріалу;

• вдосконалення та застосування теоретичних знань і вмінь;

• узагальнення й систематизації знань;

• контрольно-облікові;

• змішані, або комбіновані.

В основу іншої класифікації покладено способи проведення уроків: уроки-лекції; уроки-екскурсії; уроки-бесіди; кіноуроки; уро­ки лабораторних робіт; уроки самостійних робіт тощо.

Є класифікація уроків з а основними етапами навчального процесу: вступні; первинного ознайомлення з матеріалом; форму­вання понять; тренувальні та ін.

М. М. Верзілін класифікує уроки залежно від понять, які на них формуються, — морфологічні,анатомічні,екологічні,фізіологіч­ні тощо, за методами проведення —словесні,наочні,практичні. У російській методиці навчання біології найчастіше використовуються класифікації уроків з а етапами навчального процесу й місцем уроків у темі:


Типи уроків Види уроків

Вступні

У вітчизняній методиці навчання біології найчастіше використову­ється класифікація уроків, в основу якої покладено дидактичну мету. Плануючи свою діяльність, учитель визначає уроки з окремих розділів