рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Короткопериодные биоритмы

Короткопериодные биоритмы - раздел Биология, МЕТОДИКА НАВЧАННЯ БІОЛОГІЇ Короткопериодные Биоритмы Это Биоритмы С Суточным Или Менее Чем Суточным Пери...

Короткопериодные биоритмы это биоритмы с суточным или менее чем суточным периодом колебаний, это так называемые суточно-солнечные и ультрадианные ритмы.

Основным суточно-солнечным циклом является чередование сна и бодрствования, которые неразрывно связаны и зависят один от другого. Если человек крепко и глубоко спит, он может решать днем сложные задачи, выполнять ответственейшее дело, напряженно работать. Человек, который плохо спал, практически не способен выполнять важные задачи и активно бодрствовать, его внимание рассредоточено, он делает много ошибок.

В результате длительных исследований ученые выделили две основные фазы сна: медленный и быстрый сон, в которых характерны значительные различия в биоэлектрической активности мозга, записываемой в виде электроэнцефалограммы (ЭЭГ). Во время медленного сна на ЭЭГ появляются медленные волны большой амплитуды, а быстрому сну свойственны быстрые ритмы с меньшей амплитудой. Но различия между фазами наблюдаются не только в картине ЭЭГ: во время медленного сна дыхание и пульс становится реже, расслабляются мышцы, уменьшается двигательная активность человека. В фазе быстрого сна частота дыхания, ритм работы сердца возрастают, двигательная активность увеличивается, за закрытыми веками видны движения глазного яблока. Именно в этот момент люди видят сновидения. Ночной сон человека обязательно начинается с фазы медленного сна, а заканчивается быстрой. Таким образом, пробуждение человека возможно только в стадии быстрого сна. Обычно ночной сон состоит из строгого чередования 4 - 6 завершенных циклов, из которых каждый начинается с медленного сна и заканчивается быстрым, т.е. за одну ночь человек переживает 4 - 6 периодов медленного сна и столько же периодов быстрого сна, который особенно ва­жен для состояния психики человека.

Длительность каждого полного цикла, состоящего из одного медленного и одного быстрого сна, в норме составляет от 60 до 90 мин. Но если в начале ночи быстрый сон длится лишь несколько минут, то к утру его про­должительность составляет примерно полчаса. При этом организму для отдыха необходимо именно сочетание циклов, характеризующихся разной продолжительностью фаз сна. Именно поэтому сон в дневное время, как правило, не дает того освежающего эффекта, как ночной.

В течение дня мозг накапливает колоссальную информацию, дальнейшее освоение которой просто невозможно без определенного перерыва. Ее необходимо отобрать, перераспределить и составить программы на будущее. По мнению отдельных ученых, именно во время сна активно перерабатывается полученная за день информация, при этом психика человека защищается от вредных воздействий. Так, в фазе медленного сна происходит непосредственная обработка информации, полученной в течение дня, а в фазе быстрого сна, которая характеризуется сновидениями и включением фантастических нереальных компонентов, осуществляется защита от внешних раздражений, а также психическая деятельность по стабилизации эмоционально-психического состояния.

Быстрый сон играет значительную роль в процессе обучения и запоминания различной информации. Чем длиннее у человека фазы быстрого сна, тем лучше его способности к запоминанию, постижению новых знаний и осмыслению полученной информации.

Несомненно, сон является очень важным процессом в жизни человека, но к сожалению, он пока еще мало изучен.

То же самое можно сказать об ультрадианных ритмах жизни человека, т.е. ритмах с периодом меньше суток, хотя в последнее время им уделяется все большее внимание в биоритмологии. Типичный пример ультрадианной ритмики - повторение через каждые 90 мин быстрых движений глаз во сне и сходные повторы состояния некоторых функций организма во время бодрствования, например наступление сонливости в течение 3 - 5 мин через каждые 90 мин.

Таким образом, изучение ритмической организации функций оказывается важным диагностическим методом; использование структуры ритмов при назначении хронотерапии – эффективным лечебным воздействием, а поддержание правильной ритмической организации функций – фактором, важным для здоровья и профилактики заболеваний.

Как применить эти знания на практике? Ритмов много, какие из них надо поддерживать? Существует правило, согласно которому ритмы с большим периодом регулируют ритмы с меньшим периодом, поэтому для регуляции ритмов сердца, дыхания, температуры тела, биохимических показателей и т.д. достаточно отрегулировать три ритма «сон - бодрствование», «работа - отдых» и ритм питания.

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

МЕТОДИКА НАВЧАННЯ БІОЛОГІЇ

ББК я... Розповсюдження й тиражування без офіційного дозволу видавництва заборонено... Автори В Мороз А В Степанюк О Д Гончар Н Й Міщук...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Короткопериодные биоритмы

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Короткопериодные биоритмы
Короткопериодные биоритмы это биоритмы с суточным или менее чем суточным периодом колебаний, это так называемые суточно-солнечные и ультрадианные ритмы. Основным суточно-солнечным цикло

Запитання йзавдання
  1. Що вивчає методика навчання біології? 2. Що є предметом і об'єктом дослідження методики на­ вчання біології? 3. Яка структура загально

Компоненти процесу навчання біології
           

Залежність ефективності процесу навчання від активності учня.
Суть цієї закономірності полягає в тому, що результати навчання уч­ня залежать від характеру навчально-пізнавальної діяльності й рівня розвитку його мотиваційної сфери. Єдність про

ЦІЛІ Й ЗАВДАННЯ ШКІЛЬНОЇ БІОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ
Iі ♦ Цілі біологічної освіти школярів ♦ Класифікація цілей і завдань шкільної біологічної освіти ♦

ИМІ 101
Розділ 5 Зміст шкільної біологічної освіти

Клітинно-організмовий популяційно-видовий екосистемний
Матеріальна єдність світу Єдність хімічного складу Структурна єдність із Єдність (структурна й організмів; поняття «живе клітинно-о

Формування світогляду.
2.1. Філософсько-світоглядна підготовка учнів, вироблення в них цін­ нісного ставлення до життя, сенсу життя. 2.2. Розкриття основних засад і наукових принципів курсу (предмета).

Дидактична досконалість навчальної книги.
5.1. Відповідність навчального матеріалу підручника його призначен­ ню як навчальної книги. 5.2. Системність і логічність викладу навчального матеріалу, вдалість структурування йог

Методичне забезпечення.
6.1. Здійснення підручником функції керування навчально-пізнаваль­ ною діяльністю учнів. 6.2. Наявність методичного апарату забезпечення організації самостій­ ної роботи учнів.

III. Завдання, які сприяють формуванню міжпредметних умінь та навичок учнів.
1. Міжпредметні завдання, які сприяють формуванню розумових умінь. ■ Приклад завдання на розвиток абстрактного мислення. Виявіть істот­ ну ознаку, яка лежить в основі тако

IV. Завдання на закріплення основних методологічних знань.
1. Завдання на складання міжпредметного тезауруса. Відомо, що тезаурус — це сукупність нагромаджених понять із пев­ної галузі науки. Скласти тезаурус — означає зрозуміти, які факти,

Запитання до дискусії
Рекомендована література Рекомендована література

Тат^а^ш^ш^^^тт 187
Розділ 6 Формування й розвиток біологічних понять, умінь і навичок запас термінів, часто не розуміючи, що вони означають. Бага

Формування вмінь і навичок учнів у процесі навчання біології
  Ф ормування понять нерозривно пов'язане з трансформацією знань у практичні вміння та н

Запитання до дискусії
Рекомендована література   1. Комиссаров

МЕТОДИ НАВЧАННЯ БІОЛОГІЇ
♦ Функції методів навчання біології та їх класифікація ♦ Характеристика методів навчання біології ♦ Застосування методів проблемного навчання в

ФОРМИ НАВЧАННЯ БІОЛОГІЇ
♦ Сутність і класифікація форм навчання біології ♦ У

ФОРМИ НАВЧАННЯ БІОЛОГІЇ
♦ Сутність і класифікація форм навчання біології ♦ У

Особливості використання новітніх освітніх технологій у процесі навчання біології
З а означенням ЮНЕСКО, технологія навчан­ня — це системний метод створення, засто­сування й визначення всього процесу

Функції, форми та види контролю навчальних досягнень учнів
К онтроль знань, умінь і навичок учнів є бага­тофункціональною складовою навчального процесу, а саме виконує такі функції: контролювальн

Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів, вимоги до його організації та проведення. Державна підсумкова атестація школярів із біології
  Як уже зазначалося, тематичне й підсумкове оцінювання є обов'язковими. Тематичне оцінювання націлює на перевірку знань учнів з однієї теми

Позаурочна робота
  З агальноосвітня школа не лише покликана да­ти учням

Позаурочні роботи в кабінеті біології та в куточку живої природи
виконуються переважно пізньої осені, взимку й ранньої весни. їхня орга­нізація зумовлюється насамперед необхідністю тривалих спостережень за об'єктами природи, які не вкладаються в розклад навчальн

Навички
Складання плану й перенесення його в мас­штабі на землю Розрахунок кількості добрив і насіння для певної площі Елементарне розпізнавання добрив, насіння, дикорослих і деяких сорті

Текст привітання юннатів
Перший юннат. Любий друже мій, юннате1. Уявляєш, скільки птах Може нищить, поїдати Гризунів, жуків, комах? Другийюннат. То ж птахи із нами в спілці По

СВЯТО КВІТІВ
  Це свято доцільно проводити в період від червня до кінця вересня. Після огляду виставки квітів школярі бе

З БІОЛОГІЇ
♦ Диференційований підхід до учнів у навчальному процесі ♦ Завдання, зміст і структура факультативних курсів із біо­ логії в середній загальноосвітній школі

Розділ 14
МАТЕРІАЛЬНА БАЗА НАВЧАННЯ БІОЛОГІЇ ♦ Значення й загальна характеристика матеріальної бази навчання біології

Обладнання класу-лабораторії, робочих місць учителя та учнів.
Приміщення лабораторії використовується для всіх видів навчальних занять із біології й має площу близько 70 м2, що дає змогу розмістити робочі місця вчителя та учнів, класну дошку, прист

Запитання йзавдання
  1. Для чого створюються навчальні заклади нового типу? 2. За якими принципами здійснюється організація навчаль­ но-виховного процесу в навчальних заклада

СИСТЕМА САМООСВІТИ ВЧИТЕЛЯ БІОЛОГІЇ
    ♦ Основні функції сучасного вчителя біології ♦ Самоосвіта вчителя біології ♦ Вивчення передового педаг

СИСТЕМА САМООСВІТИ ВЧИТЕЛЯ БІОЛОГІЇ
    ♦ Основні функції сучасного вчителя біології ♦ Самоосвіта вчителя біології ♦ Вивчення передового педаг

Розділ 4 Цілі й завдання шкільної біологічної освіти
(А. В. Степанюк).................................................................................... 76 4.1. Цілі біологічної освіти школярів.......................

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги