♦ Сутність і класифікація форм навчання біології
♦ Урок — основна форма навчання біології
♦ Підготовка вчителя до уроку
♦ Аналіз і самоаналіз уроку біології
♦ Навчально-практичні заняття з біології
♦ Особливості організації та проведення лекцій із біології
♦ Роль семінарів у навчальному процесі з біології
♦ Дидактичні ігри та їхнє місце в системі навчальних
занять із біології
♦ Екскурсія як форма навчання біології
♦ Особливості використання новітніх освітніх технологій
у процесі навчання біології
♦ Вибір та оптимальне поєднання форм навчальних
занять із біології
10.1
Сутність і класифікація форм навчання біології
собів пізнавальної діяльності людини. Ефективність засвоєння знань учнями значною мірою залежить від форм організації навчальної роботи, які регламентують спільну діяльність учителя та учнів, визначають співвідношення різноманітних видів навчально-пізнавальної діяльності (індивідуальної, групової, колективної), ступінь активності учнів у цій діяльності й керівництва нею з боку вчителя.
Категорія «форма навчання» належить до головних у дидактиці, проте дослідники дещо розходяться в її тлумаченні й класифікації. Одні вважають, що форма навчання — це така організація навчально-пізнавальної діяльності учнів, яка відповідає різноманітним умовам її проведення (в кабінеті біології, в природі тощо) в процесі виховуючого навчання. Деякі педагоги виокремлюють загальні (фронтальна, групо-
10.1 Сутність і класифікація форм навчання біології
ва, індивідуальна) та конкретні (урок, семінар, екскурсія, практичне заняття тощо) організаційні форми навчання; інші — форми організації навчання (урок, домашня робота, семінар, практикум тощо) та форми організації навчальної роботи (фронтальні, групові та індивідуальні заняття в системі уроку).
У російській методиці навчання біології усталилися такі форми навчання: урок і пов'язані з ним обов'язкові екскурсії, домашні роботи, позауроч-ні роботи й необов'язкові позакласні заняття (індивідуальні, групові, або гурткові, й масові). Всі разом вони визначають систему форм організації навчання біології в середній школі, центральною ланкою якої є урок — основна форма навчання (рис. 10.1).
Зміст категорії «форма навчання» в основному може бути розкритий через зміст понять «система навчання», «форма навчального
Розділ 10 Форми навчання біології
10.1
заняття» і «форма навчальної діяльності учнів на занятті». Розглянемо суть цих понять.
Кожна сист елі а навчання визначає організацію вивчення змісту освіти в часі й просторі, яка передбачає: розподіл навчального матеріалу за роками з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів; засоби навчання; пріоритетні форми навчальних занять; роль учителя в організації навчально-пізнавальної діяльності учнів тощо.
Найпоширенішою в шкільній практиці є класно-урочна система, яка характеризується різноманітністю форм навчальних занять (урок, лекція, семінар, навчально-практичне заняття, екскурсія й т. д.).
Важливим компонентом системи навчання є навчальне заняття — обмежена в часі, здійснювана в певному місці з певною групою учнів ланка навчального прогресу, в межах якої досягається частково завершена дидактична мета. Реалізація конкретних дидактичних цілей відбувається на заняттях за умов різної їх організації. У зв'язку з цим виокремлюють різні форми (способи) організації занять. Кожній формі навчального заняття притаманні пріоритетні види навчально-пізнавальної діяльності учнів або їх поєднання, а також характер керівництва цією діяльністю з боку вчителя. Важливими критеріями визначення конкретної форми заняття є рівень самостійності учнів, який вона передбачає, а також специфічність застосовуваних засобів навчання.
Наприклад, семінар характеризується високим рівнем самостійності учнів на всіх етапах його підготовки й проведення, а основними видами діяльності школярів є: робота над літературою, результат якої — підготовка конспекту, реферату, доповіді, тез; виступ із відповідним повідомленням на занятті; участь у дискусії; аналіз, рецензування виступів інших учнів тощо. Педагогічне керівництво діяльністю школярів має здебільшого опосередкований характер і передбачає складання плану семінару, визначення основних питань, які обговорюватимуться, розподіл пізнавальних завдань між учнями, добір літератури, консультування. На семінарському занятті вчитель організовує й спрямовує дискусії, підводить учнів до правильних висновків. Інший характер має діяльність учнів і відповідно вчителя, наприклад, на лекції, навчально-практичному занятті тощо.
Третя складова змісту категорії «форма навчання» — форма навчальної діяльності учнів на занятті. Навчальна діяльність, як і всяка інша, передбачає мету, засоби, результат і власне про-
10.1 Сутність і класифікація форм навчання біології
цес діяльності. Мета як закон зумовлює способи здійснення й характер навчально-пізнавальної діяльності школярів, які, своєю чергою, визначаються вибраними на конкретних етапах методами навчання. Сама форма навчальної діяльності передбачає певний характер відношень, взаємодії між учнями в процесі цієї діяльності. Така взаємодія може мати колективний або індивідуальний характер. Відповідно розрізняють колективну та індивідуальну форми навчальної діяльності учнів (рис. 10.2).
Колективна форма передбачає наявність спільної мети, об'єднання зусиль учнів для її досягнення й як вищий ступінь такого об'єднання — розподіл функцій та обов'язків між учасниками діяльності, співробітництво, основане на взаємоповазі в процесі діяльності, а також відповідальність кожного виконавця за результати праці перед колективом.
Для організації колективної діяльності учнів на уроках біології можна використовувати такі прийоми: опрацювання текступідручника; складання плану прочитаного; взаємний обмін завданнями; виконання завдань парами; розв'язування вправ, уміщених у підручнику тощо.
Індивідуальна форма не вимагає спільної мети діяльності; кожен її учасник працює незалежно від інших відповідно до своїх навчальних можливостей у властивому йому темпі. Результати його роботи не позначаються на результатах роботи інших.
Зазначені форми навчальної діяльності учнів можуть реалізовуватися по-різному. Так, колективну форму можна реалізувати за групової або фронтальної (загальнокласної) роботи, а також роботи в парах; індивідуальну — за індивідуальної, групової або фронтальної роботи. Остання передбачає одночасне виконання спільного завдання всіма учнями класу. Одна з важливих умов її реалізації — забезпечення пошукового характеру навчально-пізнавальної діяльності учнів. Це можливо в разі організації проблемного навчання, під час дискусій тощо. Для колективної форми в умовах групової роботи характерний розпо-
___________ 347
Розділ 10 Форми навчання біології
10.2
діл учнів класу на декілька груп, кожна з яких разом виконує конкретне навчальне завдання — однакове для всіх груп або різне (наприклад, під час лабораторної роботи). При цьому можна передбачити не лише спільну роботу учнів — членів однієї групи, а й групову взаємодію як вищий рівень такої роботи. Прикладом групової діяльності учнів на уроках біології є виконання лабораторних і практичних робіт. Цей вид діяльності широко використовується й під час проведення біологічних екскурсій. За такої організації навчання вчитель здійснює керівництво діяльністю кожного з учнів опосередковано, через завдання, над якими працює група.
Різновид колективної форми навчально-пізнавальної діяльності учнів — робота в парах змінного складу. Суть її полягає в тому, що кожен учень працює по черзі з усіма учнями класу, виступаючи то в ролі вчителя, то в ролі учня. Практично це означає, що всі члени колективу працюють один з одним, розв'язуючи при цьому спільне дидактичне завдання. Завдяки такій організації навчання не лише досягається глибоке усвідомлення учнями програмного матеріалу, а й формується зацікавленість в успіхах своїх товаришів тощо.
Індивідуальна форма навчально-пізнавальної діяльності в умовах фронтальної роботи передбачає виконання всіма учнями класу однакового за змістом завдання без будь-якої взаємодії між ними. Учні класу можуть виконувати індивідуальні завдання в складі певної групи, що формально утворюється за ознакою однакового для кожного учня змісту завдання. В цьому разі йдеться про індивідуальну форму діяльності в умовах групової роботи.
10.2
Урок — основна форма навчання біології
Навчальний процес із біології, всі компоненти змісту, методи, засоби навчання й виховання реалізуються насамперед на уроці. Особливістю цієї форми навчання є робота з учнями одного віку й рівня підготовки, об'єднаними в постійні навчальні групи (класи). Навчальний матеріал поділяється на розділи з урахуванням віку й підготовки учнів (6—11 класи),
10.2 Урок — основна форма навчання біології
а кожний розділ — на окремі порції навчального матеріалу—уроки, теми яких розташовані в логічній послідовності. Проте урок — це не лише певна доза змісту навчального матеріалу, яким оволодіває учень, а й особлива організація навчальної діяльності, що характеризується сталим складом учнів, конкретним учителем, певною тривалістю занять (45 хв), постійним місцем навчання (кабінет біології або класне приміщення). На уроці навчання відбувається за програмою, єдиною для всіх учнів, а вчитель здійснює керівництво пізнавальною діяльністю всього колективу з урахуванням особливостей кожного учня.
Отже, урок — це основна форма навчально-виховної роботи вчителя з класом (сталим, однаковим за віком і рівнем підготовки колективом учнів) за визначеною програмою з біології, відповідно до розкладу й у шкільному приміщенні.
Незважаючи на малу тривалість, урок має ті структурні компоненти, які характеризують процес навчання в цілому: цільовий, ситуаційно-мотиваційний, змістовий, операційно-діяльнісний, контрольно-регулювальний та оцінково-результативний. Тому від ефективності уроків залежить ефективність навчального процесу в цілому.
Концептуальну модель уроку, яка відображує співпрацю вчителя й учнів, спрямовану на досягнення високого кінцевого результату відповідно до поставленої дидактичної мети, наведено на рис. 10.3. Як видно з моделі, вихідним моментом будь-якого уроку є чітко визначена
Розділ 10 Форми навчання біології
10.2
мета, яку ставить перед собою вчитель, а учні усвідомлюють, сприймають її як власну. На кожному уроці відповідно до мети реалізуються навчальні, виховні й розвивальні завдання. Мета уроку орієнтує вчителя й учнів на досягнення реального результату. Саме за ступенем його досягнення можна судити про ефективність уроку вцілому.
Однією з найважливіших умов ефективності уроку є глибоке володіння вчителем науковими знаннями. Належний рівень теоретичної підготовки вчителя дає йому змогу, зважаючи на об'єктивні закономірності, реалізовувати технологію уроку вибором доцільних форм, методів і засобів навчання.
Сучасний урок біології має бути демократичним, тобто проводитися не для учнів, а з учнями, з урахуванням їхніх потреб та інтересів. Педагогіка співробітництва орієнтує на перетворення учня з «об'єкта» навчання на «суб'єкт» навчально-виховного процесу й передбачає побудову взаємин між учителем та учнями на засадах довіри, поваги, розуміння. Отже, йдеться про систему навчально-виховної роботи, яку вчитель організовує відповідно до своїх можливостей і запитів учнів, орієнтуючися при цьому на високий кінцевий результат.
Основні вимоги до сучасного уроку біології.Ефективність уроків значною мірою залежить від розуміння певних педагогічних і методичних вимог до них.
У педагогіці загальні вимоги до уроку поділяють на чотири групи: дидактичні, виховні, організаційні й методичні.
До дидактичних вимог належать:
У чітке визначення освітніх завдань кожного уроку та його місця в загальній системі уроків; / визначення оптимального змісту уроку відповідно до навчальної
програми, мети уроку з урахуванням рівня підготовки учнів; / добір доцільних методів, прийомів і засобів навчання, їх оптимальна взаємодія на кожному етапі уроку, вибір методів, які забезпечують пізнавальну активність, поєднання різноманітних форм колективної роботи на уроці із самостійною діяльністю учнів. Виховні вимоги:
/ чітка постановка виховних завдань уроку, які забезпечують формування на основі наукових знань із біології наукової картини світу, екологічної культури, естетичного смаку, працьовитості;
10.2 Урок — основна форма навчання біології
/ формування й розвиток в учнів пізнавальних інтересів, умінь і навичок самостійного оволодіння знаннями, творчої ініціативи та активності;
/ дотримання вчителем педагогічного такту. Організаційні вимоги:
/ наявність продуманого плану проведення уроку на основі тематичного планування;
/ чітка організація уроку на всіх етапах його проведення;
/ підготовка та раціональне використання різноманітних засобів навчання, в тому числі технічних. Методичні вимоги полягають ось у чому:
/ будова будь-якого органа організму має вивчатись у взаємозв'язку з виконуваними ним функціями;
/ розглядаючи будову організмів (біологічних систем), слід акцентувати увагу на їхній цілісності;
/ вивчаючи організми, треба з'ясовувати їхні пристосування до умов довкілля;
/ будову й життєдіяльність певної групи організмів слід вивчати в еволюційному аспекті;
/ слід показувати учням можливості використання біологічних знань у різних сферах виробничої та суспільної діяльності;
/ вивчення шкільного курсу біології має ґрунтуватися на принципах біоцентризму та поліцентризму, що забезпечує формування еколо-гізованого сприйняття довкілля учнями, стратегії поведінки людини в біосфері. Деякі вчені виокремлюють загальнопедагогічні вимоги до уроку
(рис. 10.4).
Типологія уроків біології.Цьому питанню присвячено чимало досліджень педагогів і методистів-біологів. Загальновідомою є типологія уроків В. О. Онищука за дидактичною метою:
• урок засвоєння нових знань;
• урок формування вмінь і навичок;
• урок комплексного застосування знань, умінь і навичок;
• урок узагальнення й систематизації знань;
• урок перевірки, оцінки та корекції знань, навичок і вмінь;
• комбінований урок.
Розділ 10 Форми навчання біології
10.2 Урок — основна форма навчання біології
• повторення, закріплення знань, умінь і навичок;
• контрольно-перевірні;
• комбіновані, на яких розв'язуються водночас кілька дидактичних
завдань.
Є також класифікація за головною дидактичною метою — засвоєння нових знань і вмінь, їх удосконалення й перевірка, згідно з якою виокремлюють такі типи уроків:
• вивчення нового матеріалу;
• вдосконалення та застосування теоретичних знань і вмінь;
• узагальнення й систематизації знань;
• контрольно-облікові;
• змішані, або комбіновані.
В основу іншої класифікації покладено способи проведення уроків: уроки-лекції; уроки-екскурсії; уроки-бесіди; кіноуроки; уроки лабораторних робіт; уроки самостійних робіт тощо.
Є класифікація уроків з а основними етапами навчального процесу: вступні; первинного ознайомлення з матеріалом; формування понять; тренувальні та ін.
М. М. Верзілін класифікує уроки залежно від понять, які на них формуються, — морфологічні,анатомічні,екологічні,фізіологічні тощо, за методами проведення —словесні,наочні,практичні. У російській методиці навчання біології найчастіше використовуються класифікації уроків з а етапами навчального процесу й місцем уроків у темі:
■
Типи уроків Види уроків
Вступні
У вітчизняній методиці навчання біології найчастіше використовується класифікація уроків, в основу якої покладено дидактичну мету. Плануючи свою діяльність, учитель визначає уроки з окремих розділів