рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Позаурочні роботи в кабінеті біології та в куточку живої природи

Позаурочні роботи в кабінеті біології та в куточку живої природи - раздел Биология, МЕТОДИКА НАВЧАННЯ БІОЛОГІЇ Виконуються Переважно Пізньої Осені, Взимку Й Ранньої Весни. Їхня Орга­Нізаці...

виконуються переважно пізньої осені, взимку й ранньої весни. їхня орга­нізація зумовлюється насамперед необхідністю тривалих спостережень за об'єктами природи, які не вкладаються в розклад навчальних занять.

■ Наприклад, тривалість дослідів із біології в 6 класі така: • проростання насіння гороху — 2 дні; 407


Розділ 12 Позаурочна й позакласна робота учнів із біології

проростання зернини пшениці — 4—5 днів;

• утворення крохмалю в листку в процесі фотосинтезу — 3—4 дні;

• рух води з мінеральними солями стеблом — 3 дні;

• розвиток коренів на листку бегонії — 1,5 місяця;

• вирощування проростка моху зі спори — 15 днів.

Такі роботи мають попередній характер. Тому вчителю необхідно своєчасно організувати учнів для постановки дослідів і спостережень за ними в куточку живої природи, аби одержати результати до конкрет­ного уроку.

Досліди з біології в 7 класі ще триваліші, особливо з вивчення ста­дій розвитку тварин, поведінки домашніх тварин, вироблення реф­лексів у риб чи птахів тощо.

У процесі вивчення розділу «Царство Тварини» (7 клас) можна ор­ганізувати різноманітні самостійні роботи з використанням тварин, що мешкають у куточку живої природи. Такі роботи сприяють успішнішо­му засвоєнню учнями анатомо-морфологічних, екологічних і система­тичних понять розділу, ефективному оволодінню вміннями правильно вести спостереження над тваринами, з'ясуванню таксономічного поло­ження різних видів тварин.

На розвиток пізнавальної самостійності учнів позитивно впливає проведення лабораторних робіт із використанням живих тварин (евг­лени зеленої, інфузорії туфельки, дощового черв'яка, трубочника, мо­люсків тощо), вирощених у куточку живої природи. Зазвичай на таких заняттях роботі з натуральними об'єктами відводиться більша частина навчального часу, оскільки вона виконується на етапі вивчення нового матеріалу й має репродуктивний або пошуковий характер. Для успіш­ного проведення таких занять слід попередньо підготувати роздатко-вий матеріал та інструктивні картки, в яких зазначено тему лаборатор­ної роботи, мету, обладнання й матеріали, хід роботи, а також наведено завдання або запитання.

Програма з біології (2001) не передбачає проведення дослідів із тва­ринами. Проте це не означає, що вчитель біології не може використо­вувати шкільний біологічний експеримент як метод навчання для озна­йомлення учнів із типами й класами тварин, які вивчаються згідно з програмою. Досліди з тваринами зазвичай пов'язані зі з'ясуванням впливу різних факторів на їхню життєдіяльність, виробленням умов­них рефлексів, вивченням орієнтування в просторі тощо і є тривалими, тому, як правило, виконуються в позаурочний час, до або після вивчен­ня відповідних питань на уроках.


12.1 Позаурочна робота

У куточку живої природи юннати можуть вивчати особливості рос­ту й розвитку кімнатних рослин, вплив факторів довкілля на загальний розвиток рослин.

Закладаючи досліди, учні задовольняють свою цікавість і здобува­ють навички дослідної роботи, що може стати їм у пригоді в подальшо­му житті (наприклад, якщо хтось із них вирощуватиме культурні рос­лини у виробничих умовах на великих площах).

Робота в живому куточку виховує в учнів інтерес і любов до природи й свідоме ставлення до неї, розширює світогляд, розвиває допитливість.

Проведення дослідів у куточку живої природи визначається змістом курсу, що дає змогу спланувати різноманітні роботи з урахуванням вікових особливостей учнів та посильності навантаження, а також до­брати природний матеріал.

Так, у 6 класі з теми «Корінь» ставлять досліди з надходження роз­чину цукру до коренеплоду з водними культурами; з теми «Листок» — низку дослідів з утворення крохмалю в листках. Із теми «Стебло» спо­стерігають кореневий тиск, піднімання води стеблом, утворення коре­нів на окільцьованій гілці, формують крону кімнатних рослин, прово­дять досліди з вегетативного розмноження.

Для деяких дослідів і спостережень щодо біологічних особливостей покритонасінних також можна використати рослини з куточка живої природи.

Позаурочні роботи проводять і з розділу «Тварини». З теми «Киш­ковопорожнинні» учні 7 класу спостерігають за живленням, пересу­ванням, брунькуванням гідр та їхніми реакціями на ті чи інші подраз­нення. Вивчаючи кільчастих червів, спостерігають за пересуванням дощових черв'яків, їхніми реакціями на різні подразнення. Цікаві спо­стереження за живими молюсками: пересуванням ставковиків, коту­шок, виноградних слимаків, їхнім живленням, відкладанням яєць.

Найрізноманітніші спостереження можна проводити над членисто­ногими (метаморфоз гусениць метеликів, паразитизм наїзників), а та­кож плазунами (регенерація, пересування, зміна забарвлення залежно від умов існування).

Позаурочні роботи з розділу «Біологія людини» (8 клас) у куточку живої природи менш різноманітні й проводяться рідше, ніж із розділів «Рослини» чи «Тварини». Переважно вони зводяться до таких робіт: вироблення умовних рефлексів у тварин і постановка еколого-фізіоло-гічних дослідів (вплив температури, світла, їжі, гормонів на організм тварин); заняття з ергографом, динамометром, підрахунок пульсу, ви-


мірювання артеріального тиску в людини; робота з мікроскопом (роз­гляд мікропрепаратів, препаратів тканин, виготовлення препаратів).

Досліди з вироблення умовних рефлексів у тварин зазвичай прово­дяться над рибами, птахами та дрібними ссавцями в умовах школи.

У позаурочний час учні також набувають і вдосконалюють найпро­стіші медичні навички (надання першої допомоги в разі вивихів, пере­ломів, прийоми штучного дихання тощо).

Учням старшої школи можна запропонувати досліди в куточку жи­вої природи зі схрещування тварин (мушки дрозофіли, морських сви­нок, хом'ячків, акваріумних риб). Цікаві досліди й спостереження мо­жна провести з вивчення впливу різноманітних екологічних факторів на рослини й тварин.

Оскільки куточок живої природи є важливим підрозділом біологіч­ного кабінету, де учні вивчають особливості будови й життєдіяльнос­ті рослин і тварин, проводять досліди, спостереження, то в ньому не­обхідно насамперед вирощувати ті рослини й утримувати тих тварин, які рекомендовані для використання в навчально-виховному процесі з біології (див. розд. 14).

Організація позаурочноїроботи на шкільній навчально-дослід­ній земельній ділянці.Державною програмою з біології вимагається вивчення життя рослин і тварин у природі, в їхній єдності з умовами існування. Для цього роботу на шкільній навчальио-дослідній ділянці слід організувати так, щоб учні мали змогу деякі розділи навчальної програми опрацьовувати практично на ділянці, й пов'язати їх із теорією, аби праця учнів мала пізнавальний характер, була глибоко осмисленою й творчою. Навчально-дослідна ділянка за змістом роботи становить ту навчальну базу, яка забезпечує практичне вивчення основ природознав­ства в початкових класах і біології — в основній та старшій школі.

Позаурочна робота на шкільній навчально-дослідній земельній ділянці має виховне значення лише за умови старанно продуманої ор­ганізації учнів, яка здійснюється поступово, протягом усього навчаль­ного року. Восени учні 6 класу під час уроку біології знайомляться з навчально-дослідною ділянкою та її територіальним планом. Потім у процесі вивчення кожної теми учням дають завдання для проведення дослідів безпосередньо на ділянці.

Вивчення будови й життя рослин та їхньої систематики учнями 6 класів пов'язується із закладанням дослідів на шкільній навчально-дослідній земельній ділянці. Майже кожна тема з розділу «Рослини» за своїм змістом може бути предметом дослідної роботи учнів.


12.1 Позаурочна робота

■ Наприклад, під час вивчення теми «Листок — орган фотосинтезу» можна закласти досліди з визначення впливу площі живлення на ріст і врожайність рослин. Для цього на одній ділянці висівають насіння моркви або цукрових буряків густо — на відстані 6—10 см, а на іншій — негусто (20—40 см). На обох ділянках забезпечують однаковий догляд за рослинами. Наприкінці веге­таційного періоду порівнюють рослини, які виросли в різних умовах живлен­ня та освітлення, обліковують урожай і роблять висновки.

Працюючи в шкільному плодово-декоративному розсаднику, учні 6 класів удосконалюють свої знання й набувають важливих практич­них умінь і навичок. Зокрема, з питань статевого й вегетативного роз­множення плодово-ягідних рослин та вирощування садивного матеріа­лу вони набувають таких важливих практичних умінь і навичок, як підготовка насіння плодових порід до сівби, висівання насіння, пікіру­вання, окулірування, прищипування бічних пагонів для керування рос­том рослини, формування крони тощо.

У процесі вивчення загальної біології треба максимально викорис­товувати навчально-дослідну земельну ділянку як базу для проведення дослідів, екскурсій, присвячених штучному й природному доборові, екології та селекції.

У 10—11 класах на ділянці ставлять досліди навчального ха­рактеру, які дають змогу полегшити засвоєння учнями понять про гібридологічний метод, закони спадковості, гетерозис, поліплоїдію, мутагенез, методи селекції, взаємозв'язки організму та середовища, періодичність біологічних явищ.

Правильно поставлені досліди й спостереження сприяють розвит­кові в учнів уміння самостійно проводити їх у природі, прищеплюють інтерес до сільського господарства й бажання працювати в ньому.

Проведення дослідів дає змогу якнайповніше реалізувати принцип зв'язку теорії з практикою. Опора на теоретичні знання в процесі прак­тичної діяльності надає роботі учнів осмисленого характеру.

Учителі багатьох шкіл України використовують шкільну земельну ділянку як навчальну лабораторію, адже набагато ефективніше вивча­ти рослини на живих об'єктах, у природі. Такі важливі питання, як різ­ні способи розмноження, штучне запилення й щеплення, біологічні особливості сільськогосподарських рослин, стануть цілком доступни­ми, якщо вивчаються в процесі практичних робіт на уроках у природі.

Для проведення уроків на ділянці потрібна завчасна чітка підготов­ка вчителя й учнів. Учитель має забезпечити урок необхідними росли­нами й матеріалами, розподілити час уроку, аби його було достатньо


Розділ 12 Позаурочна й позакласна робота учнів із біології

для проведення практичної роботи на ділянці, заздалегідь визначити площу ділянки для роботи учнів. Серед учнів також треба провести відповідну підготовчу роботу: поділити клас на групи по 5—6 осіб, призначити старших у групах, розповісти правила поведінки на ділян­ці, намітити місця для розміщення учнів під час пояснення матеріалу й підбивання підсумків уроку.

Урок на ділянці може мати такі етапи: перевірка домашніх завдань учнів та оцінка їхніх знань, пояснення й демонстрація практичної роботи, запланованої на урок, виконання практичної роботи учнями, приймання роботи учнів, оцінка її і визначення домашнього завдання.

Слід зазначити, що структура уроків на шкільних ділянках не має бути стандартною. Вона залежить від змісту практичної роботи й ди­дактичного матеріалу. Від того, наскільки цікаво вчитель зуміє побу­дувати ці уроки й заохотити учнів до виконання роботи на ділянці, залежать їхня дисципліна, уважність та акуратність у виконанні дору­ченої їм справи. За такої організації уроку учням прищеплюється по­чуття взаємодопомоги й колективізму.

Важливим моментом у проведенні уроків на ділянці є поєднання те­оретичного матеріалу з практичною роботою. Наприклад, учням пояс­нюються різні способи розмноження або щеплення рослин, і вони від­разу починають практичну роботу, в процесі якої краще усвідомлюють і закріплюють матеріал уроку.

На уроки рекомендується виносити такі практичні роботи або досліди, до яких залучалися б усі учні. Для підбиття підсумків із теми чи розділу програми, узагальнення певної групи понять, а також озна­йомлення учнів із рослинними угрупованнями рекомендується орга­нізовувати заключні уроки або оглядові екскурсії на шкільну навчаль­но-дослідну земельну ділянку.

Практичні роботи, особливо в сільських школах, допомагають під­готувати учнів до професійної діяльності в сільському господарстві.

Тематика робіт учнів на шкільній навчально-дослідній земельній ділянці може бути така:

. закладання дарвінівської ділянки й проведення екологічних спосте­режень за рослинами;

. вирощування колекцій злакових, бобових, пасльонових, хресто­цвітих та інших культур, вивчення біології їхнього розвитку;

. вивчення взаємовідносин між особинами різних видів; • вивчення біології культурних рослин та супутніх бур'янів;


12.1 Позаурочна робота

• проведення дослідів із визначеної мінливості (вплив різних добрив, об­
робітку ґрунту, вологості, густоти стояння на ріст і розвиток рослин);

• вивчення результатів штучного індивідуального й масового добору;

• досліди зі штучного запилення, вегетативного розмноження, жив­
цювання рослин;

• відтворення дослідів Г. Менделя: а) виведення гібридів першого й
другого поколінь; б) виявлення проміжного характеру успадкову­
вання; в) вивчення закономірностей розщеплення ознак у другому
гібридному поколінні за проміжного успадковування;

• вивчення цитоплазматичної спадковості;

• одержання модифікаційної, мутаційної і комбінативної мінливості;

• вирощування ди- й поліплоїдних форм, вивчення в порівняльному
плані їхніх біологічних особливостей;

. виведення гетерозисних форм, чистих ліній шляхом самозапилення й добору;

. проведення перехресного запилення для оволодіння методом гібри­дизації;

. вивчення явищ фотоперіодизму;

. ознайомлення з біологічним годинником — спостереження за змінами в рослин під впливом освітленості протягом дня (квітковий годинник Ліннея);

• проведення спостережень за станом рослин у куточку дикої флори
для встановлення взаємовідносин між рослинами різних видів, чи­
сельності популяцій та її коливань протягом вегетаційного періоду,
пристосованості особин до спільного життя.

Протягом вегетаційного періоду за рослинами ведуть такі спостере­ження: визначають густоту стояння, фази розвитку, вегетативну масу з кожної ділянки.

Дослідну роботу з гібридизації, селекції, екології доцільно почина­ти ще із 6 класу. Учні поступово формують навички постановки дослідів і проведення спостережень, оволодівають методикою гібри­дизації, щеплень.

Плануючи дослідну роботу на шкільній ділянці, вчитель має забез­печити раціональну організацію її на всіх етапах, тісний зв'язок навчання з продуктивною працею учнів, свідоме виконання її учнями. У здійсненні цих завдань важливе значення має підготовка вчителя й учнів до цієї роботи. Для успішного проведення дослідної роботи


Розділ


Позаурочна й позакласна робота учнів із біології


треба: виділити на шкільній ділянці відповідну земельну площу й під­готувати її до закладання дослідів; розробити топографічний план роз­міщення дослідних полів; скласти схеми навчальних дослідів; підготу­вати робочий інвентар, засівний матеріал.

Щоб зацікавити учнів дослідною роботою й підвищити їхню актив­ність і відповідальність за доручену справу, слід залучати їх до скла­дання робочих планів із кожного досліду.

План роботи й спостережень із кожного досліду може бути такий:

1. Тема досліду з коротким її обґрунтуванням.

2. Мета досліду й місце його проведення.

3. Схема досліду.

4. Агротехнічні заходи й терміни їх виконання.

5. Схема фенологічних спостережень і досліджень.

6. Список рекомендованої літератури.

7. Способи й строки збирання та обліку врожаю.

8. Робочий інвентар і матеріали.

9. Оформлення матеріалів досліду, виготовлення наочності, експо­
натів до виставки, звіт.

Дослідна робота в школах поліпшує якість знань учнів, розширює їх­ній кругозір, розвиває творчі здібності, ініціативу. Учні-дослідники кра­ще засвоюють навчальний матеріал, бо вони оперують фактами власних досліджень і спостережень над рослинами й тваринами. Вони вміють спо­стерігати, порівнювати факти, робити узагальнення й висновки.

Дослідна робота учнів серед живої природи, на шкільний навчаль­но-дослідній ділянці, під час екскурсій у природу розвиває в них есте­тичні почуття, зміцнює й загартовує їхній організм, а також формує певні практичні вміння та навички.

■ Наприклад, працюючи на шкільній навчально-дослідній земельній ді­лянці, учні набувають таких умінь і навичок:


Уміння

Робота над планом досліду

Обчислення

Розпізнавання, визначення


– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

МЕТОДИКА НАВЧАННЯ БІОЛОГІЇ

ББК я... Розповсюдження й тиражування без офіційного дозволу видавництва заборонено... Автори В Мороз А В Степанюк О Д Гончар Н Й Міщук...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Позаурочні роботи в кабінеті біології та в куточку живої природи

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Короткопериодные биоритмы
Короткопериодные биоритмы это биоритмы с суточным или менее чем суточным периодом колебаний, это так называемые суточно-солнечные и ультрадианные ритмы. Основным суточно-солнечным цикло

Короткопериодные биоритмы
Короткопериодные биоритмы это биоритмы с суточным или менее чем суточным периодом колебаний, это так называемые суточно-солнечные и ультрадианные ритмы. Основным суточно-солнечным цикло

Запитання йзавдання
  1. Що вивчає методика навчання біології? 2. Що є предметом і об'єктом дослідження методики на­ вчання біології? 3. Яка структура загально

Компоненти процесу навчання біології
           

Залежність ефективності процесу навчання від активності учня.
Суть цієї закономірності полягає в тому, що результати навчання уч­ня залежать від характеру навчально-пізнавальної діяльності й рівня розвитку його мотиваційної сфери. Єдність про

ЦІЛІ Й ЗАВДАННЯ ШКІЛЬНОЇ БІОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ
Iі ♦ Цілі біологічної освіти школярів ♦ Класифікація цілей і завдань шкільної біологічної освіти ♦

ИМІ 101
Розділ 5 Зміст шкільної біологічної освіти

Клітинно-організмовий популяційно-видовий екосистемний
Матеріальна єдність світу Єдність хімічного складу Структурна єдність із Єдність (структурна й організмів; поняття «живе клітинно-о

Формування світогляду.
2.1. Філософсько-світоглядна підготовка учнів, вироблення в них цін­ нісного ставлення до життя, сенсу життя. 2.2. Розкриття основних засад і наукових принципів курсу (предмета).

Дидактична досконалість навчальної книги.
5.1. Відповідність навчального матеріалу підручника його призначен­ ню як навчальної книги. 5.2. Системність і логічність викладу навчального матеріалу, вдалість структурування йог

Методичне забезпечення.
6.1. Здійснення підручником функції керування навчально-пізнаваль­ ною діяльністю учнів. 6.2. Наявність методичного апарату забезпечення організації самостій­ ної роботи учнів.

III. Завдання, які сприяють формуванню міжпредметних умінь та навичок учнів.
1. Міжпредметні завдання, які сприяють формуванню розумових умінь. ■ Приклад завдання на розвиток абстрактного мислення. Виявіть істот­ ну ознаку, яка лежить в основі тако

IV. Завдання на закріплення основних методологічних знань.
1. Завдання на складання міжпредметного тезауруса. Відомо, що тезаурус — це сукупність нагромаджених понять із пев­ної галузі науки. Скласти тезаурус — означає зрозуміти, які факти,

Запитання до дискусії
Рекомендована література Рекомендована література

Тат^а^ш^ш^^^тт 187
Розділ 6 Формування й розвиток біологічних понять, умінь і навичок запас термінів, часто не розуміючи, що вони означають. Бага

Формування вмінь і навичок учнів у процесі навчання біології
  Ф ормування понять нерозривно пов'язане з трансформацією знань у практичні вміння та н

Запитання до дискусії
Рекомендована література   1. Комиссаров

МЕТОДИ НАВЧАННЯ БІОЛОГІЇ
♦ Функції методів навчання біології та їх класифікація ♦ Характеристика методів навчання біології ♦ Застосування методів проблемного навчання в

ФОРМИ НАВЧАННЯ БІОЛОГІЇ
♦ Сутність і класифікація форм навчання біології ♦ У

ФОРМИ НАВЧАННЯ БІОЛОГІЇ
♦ Сутність і класифікація форм навчання біології ♦ У

Особливості використання новітніх освітніх технологій у процесі навчання біології
З а означенням ЮНЕСКО, технологія навчан­ня — це системний метод створення, засто­сування й визначення всього процесу

Функції, форми та види контролю навчальних досягнень учнів
К онтроль знань, умінь і навичок учнів є бага­тофункціональною складовою навчального процесу, а саме виконує такі функції: контролювальн

Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів, вимоги до його організації та проведення. Державна підсумкова атестація школярів із біології
  Як уже зазначалося, тематичне й підсумкове оцінювання є обов'язковими. Тематичне оцінювання націлює на перевірку знань учнів з однієї теми

Позаурочна робота
  З агальноосвітня школа не лише покликана да­ти учням

Навички
Складання плану й перенесення його в мас­штабі на землю Розрахунок кількості добрив і насіння для певної площі Елементарне розпізнавання добрив, насіння, дикорослих і деяких сорті

Текст привітання юннатів
Перший юннат. Любий друже мій, юннате1. Уявляєш, скільки птах Може нищить, поїдати Гризунів, жуків, комах? Другийюннат. То ж птахи із нами в спілці По

СВЯТО КВІТІВ
  Це свято доцільно проводити в період від червня до кінця вересня. Після огляду виставки квітів школярі бе

З БІОЛОГІЇ
♦ Диференційований підхід до учнів у навчальному процесі ♦ Завдання, зміст і структура факультативних курсів із біо­ логії в середній загальноосвітній школі

Розділ 14
МАТЕРІАЛЬНА БАЗА НАВЧАННЯ БІОЛОГІЇ ♦ Значення й загальна характеристика матеріальної бази навчання біології

Обладнання класу-лабораторії, робочих місць учителя та учнів.
Приміщення лабораторії використовується для всіх видів навчальних занять із біології й має площу близько 70 м2, що дає змогу розмістити робочі місця вчителя та учнів, класну дошку, прист

Запитання йзавдання
  1. Для чого створюються навчальні заклади нового типу? 2. За якими принципами здійснюється організація навчаль­ но-виховного процесу в навчальних заклада

СИСТЕМА САМООСВІТИ ВЧИТЕЛЯ БІОЛОГІЇ
    ♦ Основні функції сучасного вчителя біології ♦ Самоосвіта вчителя біології ♦ Вивчення передового педаг

СИСТЕМА САМООСВІТИ ВЧИТЕЛЯ БІОЛОГІЇ
    ♦ Основні функції сучасного вчителя біології ♦ Самоосвіта вчителя біології ♦ Вивчення передового педаг

Розділ 4 Цілі й завдання шкільної біологічної освіти
(А. В. Степанюк).................................................................................... 76 4.1. Цілі біологічної освіти школярів.......................

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги