Позаурочні роботи в кабінеті біології та в куточку живої природи

виконуються переважно пізньої осені, взимку й ранньої весни. їхня орга­нізація зумовлюється насамперед необхідністю тривалих спостережень за об'єктами природи, які не вкладаються в розклад навчальних занять.

■ Наприклад, тривалість дослідів із біології в 6 класі така: • проростання насіння гороху — 2 дні; 407

Розділ 12 Позаурочна й позакласна робота учнів із біології

• проростання зернини пшениці — 4—5 днів;

• утворення крохмалю в листку в процесі фотосинтезу — 3—4 дні;

• рух води з мінеральними солями стеблом — 3 дні;

• розвиток коренів на листку бегонії — 1,5 місяця;

• вирощування проростка моху зі спори — 15 днів.

Такі роботи мають попередній характер. Тому вчителю необхідно своєчасно організувати учнів для постановки дослідів і спостережень за ними в куточку живої природи, аби одержати результати до конкрет­ного уроку.

Досліди з біології в 7 класі ще триваліші, особливо з вивчення ста­дій розвитку тварин, поведінки домашніх тварин, вироблення реф­лексів у риб чи птахів тощо.

У процесі вивчення розділу «Царство Тварини» (7 клас) можна ор­ганізувати різноманітні самостійні роботи з використанням тварин, що мешкають у куточку живої природи. Такі роботи сприяють успішнішо­му засвоєнню учнями анатомо-морфологічних, екологічних і система­тичних понять розділу, ефективному оволодінню вміннями правильно вести спостереження над тваринами, з'ясуванню таксономічного поло­ження різних видів тварин.

На розвиток пізнавальної самостійності учнів позитивно впливає проведення лабораторних робіт із використанням живих тварин (евг­лени зеленої, інфузорії туфельки, дощового черв'яка, трубочника, мо­люсків тощо), вирощених у куточку живої природи. Зазвичай на таких заняттях роботі з натуральними об'єктами відводиться більша частина навчального часу, оскільки вона виконується на етапі вивчення нового матеріалу й має репродуктивний або пошуковий характер. Для успіш­ного проведення таких занять слід попередньо підготувати роздатко-вий матеріал та інструктивні картки, в яких зазначено тему лаборатор­ної роботи, мету, обладнання й матеріали, хід роботи, а також наведено завдання або запитання.

Програма з біології (2001) не передбачає проведення дослідів із тва­ринами. Проте це не означає, що вчитель біології не може використо­вувати шкільний біологічний експеримент як метод навчання для озна­йомлення учнів із типами й класами тварин, які вивчаються згідно з програмою. Досліди з тваринами зазвичай пов'язані зі з'ясуванням впливу різних факторів на їхню життєдіяльність, виробленням умов­них рефлексів, вивченням орієнтування в просторі тощо і є тривалими, тому, як правило, виконуються в позаурочний час, до або після вивчен­ня відповідних питань на уроках.

12.1 Позаурочна робота

У куточку живої природи юннати можуть вивчати особливості рос­ту й розвитку кімнатних рослин, вплив факторів довкілля на загальний розвиток рослин.

Закладаючи досліди, учні задовольняють свою цікавість і здобува­ють навички дослідної роботи, що може стати їм у пригоді в подальшо­му житті (наприклад, якщо хтось із них вирощуватиме культурні рос­лини у виробничих умовах на великих площах).

Робота в живому куточку виховує в учнів інтерес і любов до природи й свідоме ставлення до неї, розширює світогляд, розвиває допитливість.

Проведення дослідів у куточку живої природи визначається змістом курсу, що дає змогу спланувати різноманітні роботи з урахуванням вікових особливостей учнів та посильності навантаження, а також до­брати природний матеріал.

Так, у 6 класі з теми «Корінь» ставлять досліди з надходження роз­чину цукру до коренеплоду з водними культурами; з теми «Листок» — низку дослідів з утворення крохмалю в листках. Із теми «Стебло» спо­стерігають кореневий тиск, піднімання води стеблом, утворення коре­нів на окільцьованій гілці, формують крону кімнатних рослин, прово­дять досліди з вегетативного розмноження.

Для деяких дослідів і спостережень щодо біологічних особливостей покритонасінних також можна використати рослини з куточка живої природи.

Позаурочні роботи проводять і з розділу «Тварини». З теми «Киш­ковопорожнинні» учні 7 класу спостерігають за живленням, пересу­ванням, брунькуванням гідр та їхніми реакціями на ті чи інші подраз­нення. Вивчаючи кільчастих червів, спостерігають за пересуванням дощових черв'яків, їхніми реакціями на різні подразнення. Цікаві спо­стереження за живими молюсками: пересуванням ставковиків, коту­шок, виноградних слимаків, їхнім живленням, відкладанням яєць.

Найрізноманітніші спостереження можна проводити над членисто­ногими (метаморфоз гусениць метеликів, паразитизм наїзників), а та­кож плазунами (регенерація, пересування, зміна забарвлення залежно від умов існування).

Позаурочні роботи з розділу «Біологія людини» (8 клас) у куточку живої природи менш різноманітні й проводяться рідше, ніж із розділів «Рослини» чи «Тварини». Переважно вони зводяться до таких робіт: вироблення умовних рефлексів у тварин і постановка еколого-фізіоло-гічних дослідів (вплив температури, світла, їжі, гормонів на організм тварин); заняття з ергографом, динамометром, підрахунок пульсу, ви-

мірювання артеріального тиску в людини; робота з мікроскопом (роз­гляд мікропрепаратів, препаратів тканин, виготовлення препаратів).

Досліди з вироблення умовних рефлексів у тварин зазвичай прово­дяться над рибами, птахами та дрібними ссавцями в умовах школи.

У позаурочний час учні також набувають і вдосконалюють найпро­стіші медичні навички (надання першої допомоги в разі вивихів, пере­ломів, прийоми штучного дихання тощо).

Учням старшої школи можна запропонувати досліди в куточку жи­вої природи зі схрещування тварин (мушки дрозофіли, морських сви­нок, хом'ячків, акваріумних риб). Цікаві досліди й спостереження мо­жна провести з вивчення впливу різноманітних екологічних факторів на рослини й тварин.

Оскільки куточок живої природи є важливим підрозділом біологіч­ного кабінету, де учні вивчають особливості будови й життєдіяльнос­ті рослин і тварин, проводять досліди, спостереження, то в ньому не­обхідно насамперед вирощувати ті рослини й утримувати тих тварин, які рекомендовані для використання в навчально-виховному процесі з біології (див. розд. 14).

Організація позаурочноїроботи на шкільній навчально-дослід­ній земельній ділянці.Державною програмою з біології вимагається вивчення життя рослин і тварин у природі, в їхній єдності з умовами існування. Для цього роботу на шкільній навчальио-дослідній ділянці слід організувати так, щоб учні мали змогу деякі розділи навчальної програми опрацьовувати практично на ділянці, й пов'язати їх із теорією, аби праця учнів мала пізнавальний характер, була глибоко осмисленою й творчою. Навчально-дослідна ділянка за змістом роботи становить ту навчальну базу, яка забезпечує практичне вивчення основ природознав­ства в початкових класах і біології — в основній та старшій школі.

Позаурочна робота на шкільній навчально-дослідній земельній ділянці має виховне значення лише за умови старанно продуманої ор­ганізації учнів, яка здійснюється поступово, протягом усього навчаль­ного року. Восени учні 6 класу під час уроку біології знайомляться з навчально-дослідною ділянкою та її територіальним планом. Потім у процесі вивчення кожної теми учням дають завдання для проведення дослідів безпосередньо на ділянці.

Вивчення будови й життя рослин та їхньої систематики учнями 6 класів пов'язується із закладанням дослідів на шкільній навчально-дослідній земельній ділянці. Майже кожна тема з розділу «Рослини» за своїм змістом може бути предметом дослідної роботи учнів.

12.1 Позаурочна робота

■ Наприклад, під час вивчення теми «Листок — орган фотосинтезу» можна закласти досліди з визначення впливу площі живлення на ріст і врожайність рослин. Для цього на одній ділянці висівають насіння моркви або цукрових буряків густо — на відстані 6—10 см, а на іншій — негусто (20—40 см). На обох ділянках забезпечують однаковий догляд за рослинами. Наприкінці веге­таційного періоду порівнюють рослини, які виросли в різних умовах живлен­ня та освітлення, обліковують урожай і роблять висновки.

Працюючи в шкільному плодово-декоративному розсаднику, учні 6 класів удосконалюють свої знання й набувають важливих практич­них умінь і навичок. Зокрема, з питань статевого й вегетативного роз­множення плодово-ягідних рослин та вирощування садивного матеріа­лу вони набувають таких важливих практичних умінь і навичок, як підготовка насіння плодових порід до сівби, висівання насіння, пікіру­вання, окулірування, прищипування бічних пагонів для керування рос­том рослини, формування крони тощо.

У процесі вивчення загальної біології треба максимально викорис­товувати навчально-дослідну земельну ділянку як базу для проведення дослідів, екскурсій, присвячених штучному й природному доборові, екології та селекції.

У 10—11 класах на ділянці ставлять досліди навчального ха­рактеру, які дають змогу полегшити засвоєння учнями понять про гібридологічний метод, закони спадковості, гетерозис, поліплоїдію, мутагенез, методи селекції, взаємозв'язки організму та середовища, періодичність біологічних явищ.

Правильно поставлені досліди й спостереження сприяють розвит­кові в учнів уміння самостійно проводити їх у природі, прищеплюють інтерес до сільського господарства й бажання працювати в ньому.

Проведення дослідів дає змогу якнайповніше реалізувати принцип зв'язку теорії з практикою. Опора на теоретичні знання в процесі прак­тичної діяльності надає роботі учнів осмисленого характеру.

Учителі багатьох шкіл України використовують шкільну земельну ділянку як навчальну лабораторію, адже набагато ефективніше вивча­ти рослини на живих об'єктах, у природі. Такі важливі питання, як різ­ні способи розмноження, штучне запилення й щеплення, біологічні особливості сільськогосподарських рослин, стануть цілком доступни­ми, якщо вивчаються в процесі практичних робіт на уроках у природі.

Для проведення уроків на ділянці потрібна завчасна чітка підготов­ка вчителя й учнів. Учитель має забезпечити урок необхідними росли­нами й матеріалами, розподілити час уроку, аби його було достатньо

Розділ 12 Позаурочна й позакласна робота учнів із біології

для проведення практичної роботи на ділянці, заздалегідь визначити площу ділянки для роботи учнів. Серед учнів також треба провести відповідну підготовчу роботу: поділити клас на групи по 5—6 осіб, призначити старших у групах, розповісти правила поведінки на ділян­ці, намітити місця для розміщення учнів під час пояснення матеріалу й підбивання підсумків уроку.

Урок на ділянці може мати такі етапи: перевірка домашніх завдань учнів та оцінка їхніх знань, пояснення й демонстрація практичної роботи, запланованої на урок, виконання практичної роботи учнями, приймання роботи учнів, оцінка її і визначення домашнього завдання.

Слід зазначити, що структура уроків на шкільних ділянках не має бути стандартною. Вона залежить від змісту практичної роботи й ди­дактичного матеріалу. Від того, наскільки цікаво вчитель зуміє побу­дувати ці уроки й заохотити учнів до виконання роботи на ділянці, залежать їхня дисципліна, уважність та акуратність у виконанні дору­ченої їм справи. За такої організації уроку учням прищеплюється по­чуття взаємодопомоги й колективізму.

Важливим моментом у проведенні уроків на ділянці є поєднання те­оретичного матеріалу з практичною роботою. Наприклад, учням пояс­нюються різні способи розмноження або щеплення рослин, і вони від­разу починають практичну роботу, в процесі якої краще усвідомлюють і закріплюють матеріал уроку.

На уроки рекомендується виносити такі практичні роботи або досліди, до яких залучалися б усі учні. Для підбиття підсумків із теми чи розділу програми, узагальнення певної групи понять, а також озна­йомлення учнів із рослинними угрупованнями рекомендується орга­нізовувати заключні уроки або оглядові екскурсії на шкільну навчаль­но-дослідну земельну ділянку.

Практичні роботи, особливо в сільських школах, допомагають під­готувати учнів до професійної діяльності в сільському господарстві.

Тематика робіт учнів на шкільній навчально-дослідній земельній ділянці може бути така:

. закладання дарвінівської ділянки й проведення екологічних спосте­режень за рослинами;

. вирощування колекцій злакових, бобових, пасльонових, хресто­цвітих та інших культур, вивчення біології їхнього розвитку;

. вивчення взаємовідносин між особинами різних видів; • вивчення біології культурних рослин та супутніх бур'янів;

12.1 Позаурочна робота

• проведення дослідів із визначеної мінливості (вплив різних добрив, об­
робітку ґрунту, вологості, густоти стояння на ріст і розвиток рослин);

• вивчення результатів штучного індивідуального й масового добору;

• досліди зі штучного запилення, вегетативного розмноження, жив­
цювання рослин;

• відтворення дослідів Г. Менделя: а) виведення гібридів першого й
другого поколінь; б) виявлення проміжного характеру успадкову­
вання; в) вивчення закономірностей розщеплення ознак у другому
гібридному поколінні за проміжного успадковування;

• вивчення цитоплазматичної спадковості;

• одержання модифікаційної, мутаційної і комбінативної мінливості;

• вирощування ди- й поліплоїдних форм, вивчення в порівняльному
плані їхніх біологічних особливостей;

. виведення гетерозисних форм, чистих ліній шляхом самозапилення й добору;

. проведення перехресного запилення для оволодіння методом гібри­дизації;

. вивчення явищ фотоперіодизму;

. ознайомлення з біологічним годинником — спостереження за змінами в рослин під впливом освітленості протягом дня (квітковий годинник Ліннея);

• проведення спостережень за станом рослин у куточку дикої флори
для встановлення взаємовідносин між рослинами різних видів, чи­
сельності популяцій та її коливань протягом вегетаційного періоду,
пристосованості особин до спільного життя.

Протягом вегетаційного періоду за рослинами ведуть такі спостере­ження: визначають густоту стояння, фази розвитку, вегетативну масу з кожної ділянки.

Дослідну роботу з гібридизації, селекції, екології доцільно почина­ти ще із 6 класу. Учні поступово формують навички постановки дослідів і проведення спостережень, оволодівають методикою гібри­дизації, щеплень.

Плануючи дослідну роботу на шкільній ділянці, вчитель має забез­печити раціональну організацію її на всіх етапах, тісний зв'язок навчання з продуктивною працею учнів, свідоме виконання її учнями. У здійсненні цих завдань важливе значення має підготовка вчителя й учнів до цієї роботи. Для успішного проведення дослідної роботи

Розділ

Позаурочна й позакласна робота учнів із біології

треба: виділити на шкільній ділянці відповідну земельну площу й під­готувати її до закладання дослідів; розробити топографічний план роз­міщення дослідних полів; скласти схеми навчальних дослідів; підготу­вати робочий інвентар, засівний матеріал.

Щоб зацікавити учнів дослідною роботою й підвищити їхню актив­ність і відповідальність за доручену справу, слід залучати їх до скла­дання робочих планів із кожного досліду.

План роботи й спостережень із кожного досліду може бути такий:

1. Тема досліду з коротким її обґрунтуванням.

2. Мета досліду й місце його проведення.

3. Схема досліду.

4. Агротехнічні заходи й терміни їх виконання.

5. Схема фенологічних спостережень і досліджень.

6. Список рекомендованої літератури.

7. Способи й строки збирання та обліку врожаю.

8. Робочий інвентар і матеріали.

9. Оформлення матеріалів досліду, виготовлення наочності, експо­
натів до виставки, звіт.

Дослідна робота в школах поліпшує якість знань учнів, розширює їх­ній кругозір, розвиває творчі здібності, ініціативу. Учні-дослідники кра­ще засвоюють навчальний матеріал, бо вони оперують фактами власних досліджень і спостережень над рослинами й тваринами. Вони вміють спо­стерігати, порівнювати факти, робити узагальнення й висновки.

Дослідна робота учнів серед живої природи, на шкільний навчаль­но-дослідній ділянці, під час екскурсій у природу розвиває в них есте­тичні почуття, зміцнює й загартовує їхній організм, а також формує певні практичні вміння та навички.

■ Наприклад, працюючи на шкільній навчально-дослідній земельній ді­лянці, учні набувають таких умінь і навичок:

Уміння

Робота над планом досліду

Обчислення

Розпізнавання, визначення