СВЯТО КВІТІВ

 

Це свято доцільно проводити в період від червня до кінця вересня.

Після огляду виставки квітів школярі беруть участь в іграх, слухають казки про квіти, консультуються з питань квітникарства, обмінюються на­сінням, ознайомлюються з літературою. Потім улаштовуються концерт, карнавал квітів або інсценівка, вікторини, конкурси. За сприятливої погоди карнавал можна проводити на відкритому повітрі.

Журі визначає призи окремим учасникам за найкращий костюм і колек­тивам — за участь у карнавалі квітів, рекомендує оргкомітету нагородити переможців вікторин і конкурсів.

До свята квітів можна підготувати вікторину з такими запитаннями:

• Чому квітки, що розпукуються вночі, мають біле забарвлення? (Білі
квітки краще помітні комахам-запилювачам.)

• Квітки якої рослини вдень закриваються, а вночі розкриваються? (За­
пашного тютюну.)

• Квітки яких рослин пахнуть лише вночі й чому? (Матіоли, запашного
тютюну, бо своїм ароматом приваблюють комах-запилювачів.)

• Які багаторічні квіти ви знаєте? (Флокс, півники, півонія, люпин,
дельфіній, рудбекія.)

• Які квіти цвітуть на другий рік після посіву? (Гвоздики бородчасті,
мальва.)

• Які квіткові рослини мають виткі стебла? (Іпомея, боби садові.)

• В яких квіткових рослин чіпкі стебла? (В запашного горошку.)

• Які квіти розмножуються стебловими живцями? (Флокс, троянда.)

• Які квіти пахнуть медом? (Алісум.)

• 3 квіток яких рослин виготовляють ефірну олію? (Троянда, лаванда,
жасмин, конвалія, фіалка.)

Розділ 12 Позаурочна й позакласна робота учнів із біології

• В яких рослин ефірна олія міститься в листках? (М'яти, запашної
герані.)

• В яких рослин ефірна олія міститься в кореневищі? (Півників.)

• Скільки кілограмів пелюсток потрібно для того, щоб дістати 1 кг тро­
яндової олії? (500 кг.)

• Які квіти використовуються в медицині для виготовлення ліків? (Кон­
валія, наперстянка.)

• Квітка якої рослини протягом дня повертається за сонцем? (Со­
няшника.)

• Яка декоративна рослина застосовується як зелене добриво? (Люпин.)

• Яка кімнатна рослина називається «журавлиним носом» і чому? (Пе­
ларгонія, бо маточка її квітки після запилення розростається в довгий
дзьобик, який дуже схожий на дзьоб журавля.)

• Які цибулинні квіткові рослини висаджуються в квітниках вашого міс­
та? (Лілія, гладіолус, тюльпан, нарцис, гіацинт.)

• Які квіткові рослини розмножуються поділом кореневища? (Півники,
лілійник, півонія, рудбекія.)

• Як розмножуються жоржини? (Насінням, живцями, бульбами.)

• Скільки насінин в 1 г насіння: запашного тютюну (12 500 шт.), лобелії
(5000 шт.), ротиків (3000 шт.)?

• Які декоративні виткі квіткові рослини мають найбільше за розміром
насіння? (Садові боби.)

• В якої рослини листок має діаметр до 2 м, а квітка — до 50 см ? (Вікто­
рія регія.)

• Які бордюрні квіткові рослини ви знаєте? (Алісум, лобелія, піретрум,
стокротки.)

• Назвіть прізвище селекціонера, який вивів 180 сортів бузку
(П. А. Колесніков.)

Тиждень біології в загальноосвітньому навчальному закладі про­водиться насамперед для поглиблення й розширення знань учнів із біо­логії, розвитку їхньої творчості та ініціативи. Для цього важливо засто­совувати різноманітні форми й методи, особистісно орієнтований під­хід. Саме останній дає змогу не лише зробити предметний тиждень пізнавальним і змістовним, а й реалізуватися кожному його учасникові.

Підготовку до тижня біології слід починати за чотирнадцять днів. Треба заздалегідь ознайомити кожний клас із планом його проведення й запросити учнів до участі в заходах і в бесіді з ними визначити нахи­ли кожного до того чи іншого виду діяльності: хтось має досвід оформ-

12.3 Поза класна робота

лення шкільних стіннівок, хтось декламує вірші, хтось знається на краєзнавчих екскурсіях, хтось готовий виступити у КВК.

У підготовчий період формується група активістів. Саме вони організо­вують вікторини, оформляють фотогазети, готують усні журнали й т. д.

У п'ятницю перед початком тижня біології вивішується план його проведення.

Понеділок. Конкурс шкільних стіннівок, підготовлених учнями 6—11 класів. Цього ж дня проводиться фотоконкурс «В об'єктиві фо-тонатураліста», в якому беруть участь учні 8—11 класів. Усі фотогра­фії обов'язково підписуються. Виготовлення альбому «Рослини й тва­рини моєї місцевості, занесені до Червоної книги України».

Вівторок. Для учнів 7 класів проводиться дидактична гра біоринг, створена за мотивами популярних телевізійних передач «Що? Де? Коли?» і «Брейн-ринг». У центрі залу ставиться стіл із дзиґою та ігровим полем. Готуються картки з питаннями й розкладуються в сектори поля; передба­чаються завдання в «чорному ящику», бліц-турнір і музична пауза.

Команда (п'ятеро учнів від кожного класу) за півхвилини має відпо­вісти на запитання. Правильна відповідь оцінюється в 10 балів. Якщо відповідь неправильна, то допомагають уболівальники, які за правиль­ну відповідь дістають 5 балів, що зараховуються їхній команді. Після цього незалежно від відповіді команда уступає місце за столом учням іншого класу.

Цього ж дня проводиться конкурс малюнків «Природа очима дітей» серед учнів 6—9 класів. Учні 10—11 класів беруть участь у відіотеці «Екологічні проблеми України», бесіді «Рослини — символи України».

Середа — день екскурсій до вищих навчальних закладів, науко­во-дослідних інститутів, зоологічних музеїв, а також у природу для вив­чення рослинного й тваринного світу рідного краю. Учні 5—9 класів беруть участь у конкурсі «Мій улюблений природно-заповідний куто­чок рідного міста».

Четвер присвячується профілактиці шкідливих звичок. Цей захід проводиться у формі КВК й завершується біологічною грою «Ерудит», в якій беруть участь учні 7—9 класів. Учні 10—11 класів зустрічаються з лікарем-генетиком (біохіміком).

П'ятниця. Проводяться олімпіада учнів 6—11 класів, біологічний вечір учнів 10—11 класів (наприклад, на тему «Сучасні досягнення біології») або круглий стіл «Проблеми екології».

Цього ж дня в школі на видному місці вивішується плакат із резуль­татами роботи та списком активних учасників і переможців конкурсів.

Розділ 12 Позаурочна й позакласна робота учнів із біології

Останнім часом загальноосвітніми навчальними закладами розроб­ляються навчально-виховні екологічні стежки, які є однією з форм спілкування з природою. Це заздалегідь визначений маршрут у певній природній місцевості, на якому розташовані унікальні й типові для да­ної місцевості об'єкти: різні рослинні угруповання (ліс, гай, луки, чагар­ники), водойми, водні джерела, пам'ятки природи, характерні форми рельєфу тощо.

Отже, стежки можуть бути організовані скрізь, де є природні й ан­тропогенні об'єкти, які мають пізнавальне та виховне значення. При цьому особлива увага приділяється розкриттю взаємозв'язків між ком­понентами живої та неживої природи, характеристиці «біологічних лан­цюгів», їхній уразливості. Саме тому стежки називають природними, природно-пізнавальними, екологічними.

При створенні екологічних стежок поєднуються цілі екологічної освіти, виховання та відпочинку в природі. Основні вимоги до еколо­гічних стежок — інформативність, своєрідність та різноманітність.

Позакласні біологічні екскурсії можна проводити з усіх розділів кур­су на найрізноманітніші теми. Наприклад, із розділу «Рослини» мож­ливі екскурсії на такі теми: «Пори року», «Ліс — легені планети», «Вес­на в природі», «Ранньоквітучі рослини лісу», «Барви осені», «Лісова аптека», «Рослини під водою», «Рослини на каменях і парканах».

Улітку особливо цікаві багатоденні комплексні експедиції, які присвя­чуються дослідженню переважно краєзнавчих питань із біології, геогра­фії, історії краю та фольклору. Експедицією керують кілька викладачів.

Усі події записують до «Журналу подорожі» та колективного що­денника.

У розвитку інтересу до позакласної роботи велике значення мають виставки, наприклад найкращих робіт учнів. Це найцікавіша, суспіль­но корисна форма фіксації роботи. Організацію виставок доцільно приурочити до проведення біологічного вечора або свята, підсумкового заняття гуртка тощо.

Виставки відіграють велику роль не тільки в пізнавальному відно­шенні, айв естетичному вихованні учнів.

Виставки присвячують досягненням учнів у роботі в гуртках, результа­там роботи на шкільній навчально-дослідній земельній ділянці, експедицій. Тут можуть бути представлені рослини, вирощені на дослідній ділянці, що­денники спостережень, колекції, гербарії, малюнки, фотографії.

Орієнтовна тематика виставок: «Робота юннатів на шкільній навчаль­но-дослідній ділянці», «Дари золотої осені», «Мої домашні улюблен­ці», «Карнавал квітів», «Хатинка для птаха».

12.3 Позакласна робота

Виставки організовуються в біологічному кабінеті, де на окремих столах оформляються експозиції. Важливо подбати про стиль оформ­лення таких виставок, щоб вони привертали увагу всіх учнів школи.

Учнівське лісництво — це структурний підрозділ середнього нав­чального закладу, який забезпечує потребу школярів, учнівської моло­ді в здобутті знань, умінь і навичок у галузі лісництва, сприяє вихован­ню свідомого ставлення до праці, до охорони природи, використання й відтворення лісових ресурсів та вибору майбутньої професії.

Для участі в діяльності учнівського лісництва залучаються школярі 7—11 класів.

Основні завдання навчально-виховного процесу в учнівському лісництві:

• поглиблення знань і розвиток навичок учнів із лісництва, біології,
екології тощо;

• оволодіння теорією та практикою ведення лісового господарства.

Експериментальна й дослідна робота членів учнівського лісництва здійснюється відповідно до угод із науковими установами, вищими на­вчальними закладами за програмами або планами, затвердженими ор-ганізаціями-засновниками.

Вищим органом самоврядування є загальні збори членів лісництва. Поточною роботою керує рада учнівського лісництва, до якої входять директор школи, лісничий, його помічник, інші спеціалісти лісового господарства та учні. Вони вирішують усі питання, пов'язані з плану­ванням і виконанням роботи на закріпленій території, а також прий­манням учнів у члени лісництва.

Члени учнівського лісництва з урахуванням вікових особливостей можуть залучатися до виконання таких видів роботи:

. садіння й висівання лісу, догляд за лісонасіннєвими плантаціями, вирощування садивного матеріалу, озеленення населених пунктів;

. заліснення балок та ярів, створення полезахисних лісосмуг та захис­них лісових насаджень на берегах річок і водойм, виявлення й охо­рона рідкісних рослин;

• постановка дослідів за завданнями господарства;

• заготівля лікарської сировини, грибів, збирання насіння деревних і
чагарникових порід;

. підгодовування диких корисних тварин, охорона й приваблювання птахів, розселення та охорона мурашників тощо.

і„. —_»——■- 453

Розділ 12 Позаурочна й позакласна робота учнів із біології

Свідченням творчого підходу до організації практичних природо­охоронних заходів є сезонні тематичні акції екологічного змісту. Що­річними стали такі Всеукраїнські акції:

. «Не рубай ялину» (запобігання незаконному вирубуванню хвойних дерев, формування громадської думки про «ялинкову» проблему пропагандою використання замість ялин чи сосен аранжувань із гілок хвойних дерев);

. «Первоцвіт» (еколого-просвітницька робота з роз'яснення важли­вості збереження ранньовесняних квітів); . «Птахроку» (облік та охорона рідкісних та зникаючих птахів України);

• «Дерево життя» (впорядкування та озеленення території навчаль­
ного закладу, догляд та озеленення пам'ятних та історичних місць,
надання допомоги дошкільним та інтернатним закладам, зеленим
господарствам міст, районів, літнім людям у впорядкуванні садиб);

. «Зелені перлини» (активізація роботи з вивчення рослинності Украї­ни, розвитку польових ботанічних досліджень, детальне картування популяцій рідкісних видів рослин у регіоні, опис їхнього місцезрос­тання);

• «Посади сад» (передбачає пошук нових форм і методів трудового
навчання й виховання учнів і відродження садівництва в державно­
му та приватному секторах сільськогосподарського виробництва);

• «Без верби й калини немає України» (вивчення традицій українсько­
го народу, висаджування верби, калини та інших рослин — симво­
лів України);

• «Знаменні та історичні дерева України» (виявлення та облік де­
рев — пам'яток природи, історії);

• «До чистих джерел» (охорона й поліпшення стану джерел, річок і
водойм України, раціональне використання водних ресурсів, підви­
щення екологічної та правової обізнаності громадян щодо охорони
водних ресурсів залученням широких верств населення до практич­
ної природоохоронної роботи).

Тематичні кампанії «Пролісок», «Тюльпан», «Сон-трава» прово­дяться, аби уточнити ареали цих видів для їх охорони та перевидання Червоної книги України.

Підсумки

П ідсумки

Велику роль у розв'язанні завдань освіти, вихо­вання й розвитку учнів відіграють позаурочні та позакласні роботи. Для них характерні високі пізнавальна активність і самостійність учнів, по­глиблене й різнобічне вивчення живої природи з урахуванням інтересів та нахилів дітей.

Позаурочні роботи виконуються всіма учнями в кабінеті біології, в куточку живої природи, на шкільній навчально-дослідній земельній ділянці за завданням учителя. їхній зміст тісно пов'яза­ний із навчальною програмою, якою передбаче­но проведення дослідів і спостережень із підготов­кою їх для демонстрування на уроках, виготов­лення біологічних колекцій і гербаріїв, роботу з мікроскопом, розв'язування генетичних задач.

Позакласні заняття з біології є формою організа­ції добровільної роботи учнів поза уроками під керівництвом учителя для заохочення й виявлен­ня їхніх пізнавальних інтересів і творчих здіб­ностей, розширення й доповнення шкільної про­грами з біології.

Позакласна робота з біології має бути якнайтіс­ніше пов'язана з такими видами занять, які пе­редбачають самостійні дослідження школярів, дають змогу відчути їм стан першовідкривачів, збуджують інтерес до пізнання живої природи.

У педагогічній теорії та практиці роботи шкіл умовно виокремлюють три форми організації по-закласної роботи з біології: індивідуальну, гру­пову й масову.

Усі форми позаурочних і позакласних робіт за змістом і методами виконання пов'язані з уро­ком. На уроках в учнів виникає потреба щось глибше або ширше пізнати, яка задовольняється на позакласних заняттях, а потім розвивається далі під час вивчення окремих тем.

Розділ 13