рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Компоненти процесу навчання біології

Компоненти процесу навчання біології - раздел Биология, Методика навчання біології       ...


       
   

Рис. 3.1 Загальна структура навчального процесу

тем а також формує позитивне ставлення учнів до навчально-піз­навальної діяльності. Організація процесу навчання насамперед по­в'язана з чітким визначенням його цілей, а також усвідомленням і прийняттям їх учнями. Цільові настанови навчання сприяють ро­зумінню школярами суті й спосо­бів організації навчально-пізна­вальної діяльності та її активіза­ції. Цілі навчання визначаються державним стандартом і низкою документів уряду України, а по­тім конкретизуються в програ­мах з окремих навчальних пред­метів, підручниках, навчальних посібниках для вчителів, дидактич­них матеріалах тощо (характерис­тику цього компонента наведено в розд. 4).

Стимулювально-мотиваційний компонентє продовженням ці­льового, але тільки за наявності в учнів їхнього власного стимулу до навчально-пізнавальної діяльності. Повноцінний стимул можливий у разі усвідомлення реальної значущості знань. Тому роз'яснення учням мети вивчення матеріалу, поглиблення мотивації є передумовами по­зитивного ставлення їх до біології. Вчитель зобов'язаний викликати в учнів внутрішню потребу до засвоєння знань. Це досягається чітким формулюванням пізнавального завдання (зазвичай у формі проблемної

У ті). Оскільки одна й та сама за характером і результатами навчаль-ність учнів може мати різні мотиви, важливо, щоб учитель ске-

У їхні мотивацію, інтереси й потреби, формував позитивне став­лення до навчання.

позитивне ставлення учнів до навчання можливе, якщо:

наукові 'Знання 3 біології зацікавлюють, а вчитель створює проблем-ітуащї, якими учні захоплюються;

знання, вміння, навички, що набуваються, мають для учня практичне

значення и стануть у пригоді в реальному житті;


Розділ 3 Закономірності й принципи навчання біології

У навчальна діяльність стимулює бажання долати труднощі, випробо

вувати власні сили під час опановування навчального матеріалу; / в системі суспільних пріоритетів наука, яка вивчається, посідає на> лежне місце, що зміцнює мотиваційну основу навчальної діяльност учнів;

/ сформовано колективний характер навчальної діяльності (створю* сприятливу атмосферу й спонукає до здорової конкуренції серед од. нолітків);

/ учитель справедливо оцінює досягнення учнів, доброзичливо, з по­вагою ставиться до них і виявляє розумну вимогливість. Безперечно, мудро чинять ті педагоги, які мотивацію пізнання вико­ристовують для формування професійної мотивації та спрямованості особистості майбутнього спеціаліста.

Змістовий компонентохоплює все те, що становить поняття «зміст освіти», — систему наукових знань, навичок і вмінь, оволодіння якими забезпечує всебічний розвиток здібностей учнів, формування їхнього світогляду, набуття соціального досвіду, підготовку до суспільного

ЖИТТЯ Й ДО ПрофеСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ГОТУЮЧИСЯ ДО ЗаНЯТТЯ, ВЧИТеЛЬ ПОт

винен ретельно обміркувати зміст навчального матеріалу, конкретизу­вати обсяг теоретичних положень, визначити, які вміння й навички ма­ють сформуватися в учнів у процесі вивчення нового матеріалу.

Навчальний матеріал, залежно від виконуваних функцій, поділяєть­ся на такі види:

інформаційний — тексти, малюнки, креслення, схеми, таблиці, мо­
делі, установки, реальні об'єкти навколишньої дійсності тощо;

операційний — завдання, вправи, під час виконання яких виробля­
ються вміння та навички;

актуалізувальний — тексти, завдання, які сприяють актуалізації
опорних знань, умінь та навичок, необхідних для розуміння й засво­
єння матеріалу;

контролювальний — завдання, що забезпечують внутрішній і зов­
нішній зворотні зв'язки;

стимулювальиий — тексти, завдання, які викликають інтерес до но­
вих знань або нових способів їх засвоєння;

діагностувальний — завдання, що дають змогу виявити прогалини
в знаннях, причини неправильних дій учнів.

На практиці зазвичай використовують поєднання різних видів на­вчального матеріалу (див. розд. 5).


а 4 гтпиктурШ компоненти процесу навчання біології

Операційно-діяльнісний компонент— організація практичної

льно-пізнавальної діяльності учнів з опанування змісту біологіч-

на- оіти є однією з головних складових дидактичного процесу, і

НО1 ОСВІі*1 „ _ -_ . ^,

' можна визначити як процесуальний, методичний. Основні його

"лементи_ принципи, методи, форми, засоби навчання.

Ефективність цього компонента зумовлюється активною взаємо­дією вчителів та учнів, установленням між ними суб'єкт-суб'єктних взаємин. Загалом передбачається така послідовність інтелектуальних операцій: сприймання нового матеріалу; осмислення інформації, фор­мування наукових понять; узагальнення; систематизація; закріплення знань, умінь та навичок; застосування їх на практиці.

Сприймання нового матеріалу є важливим життєвим процесом,
який полягає у відображенні у свідомості особистості предметів і явищ
об'єктивної реальності. Важливо організувати вивчення учнями ново­
го матеріалу з різних джерел — як через безпосереднє сприймання (на­
очність, екскурсії, лабораторні й практичні роботи, експерименти, сус­
пільно корисна та продуктивна праця), так і через опосередковане (ус­
не й друковане слово, викладання, формування в свідомості потрібних
уявлень).

Слід брати до уваги індивідуальні особливості сприймання окремих учнів: точність, швидкість, повноту, емоційність, уміння відбирати, аналізувати, використовувати інформацію.

Осмислення інформації, формування наукових понять. Осмислення
передує розумінню сприйнятого. В процесі осмислення, узагальнення
учнями фактів, формування понять, розуміння закономірностей учитель
має дбати про розвиток їхнього конкретного й абстрактного мислення.

Осмислення й розуміння навчального матеріалу відбуваються в процесі аналізу, синтезу, індукції, дедукції. Узагальнюючи матеріал, учитель звертає особливу увагу на найважливіші ознаки предметів,

нямі ислсн;ню знань великою мірою сприяють постановка перед уч-ливу гГ ^°ЗВ язання ними проблемних завдань. На уроках біології важ-міжпп°ЛЬ В1д1гРає Розкриття учнями причинно-наслідкових зв'язків паровувДМЄТаМИ Та явищами реального світу. Наприклад, вивчаючи ви-Цього яви Я В0Ди листками, учні встановлюють причини й наслідки

ності учні і НЯ Поняття Збувається на основі практично-чуттєвої діяль-та зіставлен ИОКРсмлення ознак понять через безпосереднє сприймання предметів), а також логічного аналізу ознак понять.


Розділ 3 Закономірності й принципи навчання біології

Узагальнення — це логічний процес переходу від окремого до загаль-
ного або від менш загального до загальнішого знання, а також продує
розумової діяльності, форма відображення загальних ознак і якостей
явищ дійсності.

Узагальнюючи навчальний матеріал, учитель має звертати увагу на найважливіші ознаки предметів, явищ, процесів, добирати варіанти які найповніше розкривають їх. На основі узагальнення учні засвою­ють поняття, закони, ідеї, теорії, тобто окремі знання, їх системи й структури.

Систематизація — це розумова діяльність, у процесі якої розрізнені
знання про об'єкти, що вивчаються, зводяться в певну систему за обра­
ним принципом. Найвищою формою систематизації є організація вивче­
ного й засвоєного раніше матеріалу в таку систему, в якій чітко вирізня-І
ються її окремі компоненти й взаємозв'язки між ними. Наприклад, сис­
тема знань про клітину передбачає розкриття структури клітини як
складної органічної системи, її елементів і взаємозв'язків між ними.

Узагальнення й систематизація є складними взаємопов'язаними процесами: ширше узагальнення спричиняє більшу кількість зв'язків; та відносин і, відповідно, ширше коло знань, об'єднаних у систему.

Закріплення знань, умінь та навичок. Підвищенню наукового рівня
викладання біології, ефективності навчально-виховного процесу знач­
ною мірою сприяє перевірка знань, умінь та навичок учнів, на підставі
чого можна судити про оволодіння ними програмним матеріалом. За­
кріплення дає змогу вчителеві контролювати процес сприймання, за-^
пам'ятовування та осмислення учнями фактів, закономірностей і тео­
рій науки про життя, використання їх для широких висновків та уза- і
гальнень, для розв'язання практичних проблем.

Аби знання стали надбанням учня, їх потрібно не тільки сприйняти,, осмислити, а й запам'ятати. Запам'ятовування є основою нагромад-| ження, зберігання та відтворення інформації.

Продуктивному запам'ятовуванню навчального матеріалу сприя-, ють його групування, переказ «своїми» словами з попереднім осмис-: ленням, повторення, використання асоціативних образів. Учителі, які працюють творчо, широко застосовують при цьому структурно-логіч-ні схеми, опорні сигнали.

Практичне застосування знань, умінь та навичок. Здатність до цьо­
го формується за допомогою виконання різноманітних вправ, самос-


■поні компоненти процесу навчання біології

х лабораторних і практичних робіт, розв'язування задач, повто-тіини , - иве знаЧсння для повноцінного застосування знань мають Реиь' дметні зв'язки, вирішення низки життєвих завдань, де дово-М'Ж використовувати комплекс знань із різних навчальних предметів.

Емоційно-вольовий компонент— це вираження волі учня в про-есі навчально-пізнавальної діяльності. Воля, емоційність інтенси­фікують її. Важливими є позитивні емоції, які сприяють створенню ат­мосфери співробітництва, поліпшенню умов самостійної навчальної роботи, породжують бажання вчитися.

Підвищенню емоційності навчання сприяють використання спеці­альних дидактичних методів (демонстрації, застосування технічних за­собів навчання), показових прикладів, фактів, створення проблемних ситуацій.

Контрольно-корекційний компонентспрямований на з'ясування ефективності функціонування моделі навчального процесу з біології, визначення результативності дій кожного її компонента, своєчасне внесення оптимальних корективів. Контроль здійснюється за допомо­гою усних, письмових, лабораторних та інших практичних робіт, про­веденням іспитів, заліків та опитувань. Істотну роль має відігравати са­моконтроль учнів у формі самоперевірки глибини засвоєння навчаль­ного матеріалу, самооцінка правильності розв'язання біологічних задач та відповідей на запитання. Контроль і самоконтроль забезпечу­ють зворотний зв'язок у навчальному процесі — одержання педагогом та учнем інформації про ступінь труднощів, типові недоліки, що зумов­лює необхідність унесення в цей процес відповідних змін і постійного його вдосконалення.

Оцінково-результативний компонентє завершальним у навчаль-му процесі й передбачає оцінку опанування учнями навчальної прог­нав " 3 ЮЛОГ'1' засв°єння певної сукупності знань, набуття практичних го п °К 'ВМШЬ' визначення рівня їхнього особистісного й професійно-його с ИТК^' Д1євості як усього дидактичного процесу, так і окремих профе ДСЖИХ' сформованості мотивації навчально-пізнавальної та роль і са °' Д1яльності тощо. На цьому етапі також відбуваються конт-

0цінкМ°К0НТР0ЛЬ ходом Дидактичного процесу. гіг Має бУ пед5гогами результатів навчальної діяльності учнів із біоло-єктивною, систематичною та послідовною.


Розділ 3 Закономірності й принципи навчання біології

. . Закономірності процесу навчання
, , , біології

Закономірності навчання об'єктивні, іс-тотні, стійкі й повторювані зв'язки між,

компонентами навчального процесу, що зумовлюють його ефектив­ність.

Специфіка дидактичних закономірностей полягає в тому, що вони відображують стійкі залежності між усіма елементами навчання — діяльністю вчителя, діяльністю учня та змістом навчання. Розглянемо основні закономірності навчального процесу.

Виховний і розвивальний характер навчання.В процесі навчан­ня учні засвоюють знання, на основі чого в них формуються науковий світогляд, моральні, трудові, естетичні та фізичні якості, виробляється відповідне ставлення до процесу навчання. Водночас відбувається й розвиток особистості, її пізнавальних сил — мислення, пам'яті, уваги, уяви, мовлення та ін. Ефективність реалізації розглядуваної закономір­ності зростає за умови, що вчитель знає і враховує під час уроку пере­конання учнів, їхнє ставлення до знань, глибину усвідомленості, світо­глядні ідеї та риси характеру, які формуються в результаті навчання.

Зумовленість навчання суспільними потребамивідображує стан розвитку держави, її економіки та культури й матеріалізується в частці національного доходу, яку держава виділяє на освіту. Знання цієї зако­номірності допомагає усвідомити, що навчальний процес має бутиспрямований на розвиток інтелекту особистості, її творчих здібностей, пристосованості до життя й праці в соціальному середовищі. В неза­лежній Україні найкраще має жити високоосвічена, висококваліфіко­вана, соціально адаптована людина.

Залежність ефективності навчального процесу від умов, у яких він відбувається.Виявами цієї закономірності є стан навчально-тех­нічної бази з біології в школі, наявність у вчительському колективі висококваліфікованих спеціалістів, які визначають особливості нав­чального процесу в закладі. На це істотно впливають побутові умови життя вчителя, його фінансова забезпеченість, оснащеність школи тех­нічними засобами навчання.

Залежність ефективності процесу навчання від реальних нав­чальних можливостей учнів.Реальні навчальні можливості учнів :


основні принципи навчання біології

пені розвиненістю їхніх інтелектуальної, емоційної та вольової м° рівнем знань та вмінь, навичок до навчання, фізичним станом і ацезДатн'стю' Свідченням цього є те, що школярі вчаться по-різному.

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Методика навчання біології

ББК я.. Розповсюдження й тиражування без офіційного дозволу видавництва заборонено.. Автори В Мороз А В Степанюк О Д Гончар Н Й Міщук..

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Компоненти процесу навчання біології

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Короткопериодные биоритмы
Короткопериодные биоритмы это биоритмы с суточным или менее чем суточным периодом колебаний, это так называемые суточно-солнечные и ультрадианные ритмы. Основным суточно-солнечным цикло

Короткопериодные биоритмы
Короткопериодные биоритмы это биоритмы с суточным или менее чем суточным периодом колебаний, это так называемые суточно-солнечные и ультрадианные ритмы. Основным суточно-солнечным цикло

Запитання йзавдання
  1. Що вивчає методика навчання біології? 2. Що є предметом і об'єктом дослідження методики на­ вчання біології? 3. Яка структура загально

Залежність ефективності процесу навчання від активності учня.
Суть цієї закономірності полягає в тому, що результати навчання уч­ня залежать від характеру навчально-пізнавальної діяльності й рівня розвитку його мотиваційної сфери. Єдність про

ЦІЛІ Й ЗАВДАННЯ ШКІЛЬНОЇ БІОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ
Iі ♦ Цілі біологічної освіти школярів ♦ Класифікація цілей і завдань шкільної біологічної освіти ♦

ИМІ 101
Розділ 5 Зміст шкільної біологічної освіти

Клітинно-організмовий популяційно-видовий екосистемний
Матеріальна єдність світу Єдність хімічного складу Структурна єдність із Єдність (структурна й організмів; поняття «живе клітинно-о

Формування світогляду.
2.1. Філософсько-світоглядна підготовка учнів, вироблення в них цін­ нісного ставлення до життя, сенсу життя. 2.2. Розкриття основних засад і наукових принципів курсу (предмета).

Дидактична досконалість навчальної книги.
5.1. Відповідність навчального матеріалу підручника його призначен­ ню як навчальної книги. 5.2. Системність і логічність викладу навчального матеріалу, вдалість структурування йог

Методичне забезпечення.
6.1. Здійснення підручником функції керування навчально-пізнаваль­ ною діяльністю учнів. 6.2. Наявність методичного апарату забезпечення організації самостій­ ної роботи учнів.

III. Завдання, які сприяють формуванню міжпредметних умінь та навичок учнів.
1. Міжпредметні завдання, які сприяють формуванню розумових умінь. ■ Приклад завдання на розвиток абстрактного мислення. Виявіть істот­ ну ознаку, яка лежить в основі тако

IV. Завдання на закріплення основних методологічних знань.
1. Завдання на складання міжпредметного тезауруса. Відомо, що тезаурус — це сукупність нагромаджених понять із пев­ної галузі науки. Скласти тезаурус — означає зрозуміти, які факти,

Запитання до дискусії
Рекомендована література Рекомендована література

Тат^а^ш^ш^^^тт 187
Розділ 6 Формування й розвиток біологічних понять, умінь і навичок запас термінів, часто не розуміючи, що вони означають. Бага

Формування вмінь і навичок учнів у процесі навчання біології
  Ф ормування понять нерозривно пов'язане з трансформацією знань у практичні вміння та н

Запитання до дискусії
Рекомендована література   1. Комиссаров

МЕТОДИ НАВЧАННЯ БІОЛОГІЇ
♦ Функції методів навчання біології та їх класифікація ♦ Характеристика методів навчання біології ♦ Застосування методів проблемного навчання в

ФОРМИ НАВЧАННЯ БІОЛОГІЇ
♦ Сутність і класифікація форм навчання біології ♦ У

ФОРМИ НАВЧАННЯ БІОЛОГІЇ
♦ Сутність і класифікація форм навчання біології ♦ У

Особливості використання новітніх освітніх технологій у процесі навчання біології
З а означенням ЮНЕСКО, технологія навчан­ня — це системний метод створення, засто­сування й визначення всього процесу

Функції, форми та види контролю навчальних досягнень учнів
К онтроль знань, умінь і навичок учнів є бага­тофункціональною складовою навчального процесу, а саме виконує такі функції: контролювальн

Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів, вимоги до його організації та проведення. Державна підсумкова атестація школярів із біології
  Як уже зазначалося, тематичне й підсумкове оцінювання є обов'язковими. Тематичне оцінювання націлює на перевірку знань учнів з однієї теми

Позаурочна робота
  З агальноосвітня школа не лише покликана да­ти учням

Позаурочні роботи в кабінеті біології та в куточку живої природи
виконуються переважно пізньої осені, взимку й ранньої весни. їхня орга­нізація зумовлюється насамперед необхідністю тривалих спостережень за об'єктами природи, які не вкладаються в розклад навчальн

Навички
Складання плану й перенесення його в мас­штабі на землю Розрахунок кількості добрив і насіння для певної площі Елементарне розпізнавання добрив, насіння, дикорослих і деяких сорті

Текст привітання юннатів
Перший юннат. Любий друже мій, юннате1. Уявляєш, скільки птах Може нищить, поїдати Гризунів, жуків, комах? Другийюннат. То ж птахи із нами в спілці По

СВЯТО КВІТІВ
  Це свято доцільно проводити в період від червня до кінця вересня. Після огляду виставки квітів школярі бе

З БІОЛОГІЇ
♦ Диференційований підхід до учнів у навчальному процесі ♦ Завдання, зміст і структура факультативних курсів із біо­ логії в середній загальноосвітній школі

Розділ 14
МАТЕРІАЛЬНА БАЗА НАВЧАННЯ БІОЛОГІЇ ♦ Значення й загальна характеристика матеріальної бази навчання біології

Обладнання класу-лабораторії, робочих місць учителя та учнів.
Приміщення лабораторії використовується для всіх видів навчальних занять із біології й має площу близько 70 м2, що дає змогу розмістити робочі місця вчителя та учнів, класну дошку, прист

Запитання йзавдання
  1. Для чого створюються навчальні заклади нового типу? 2. За якими принципами здійснюється організація навчаль­ но-виховного процесу в навчальних заклада

СИСТЕМА САМООСВІТИ ВЧИТЕЛЯ БІОЛОГІЇ
    ♦ Основні функції сучасного вчителя біології ♦ Самоосвіта вчителя біології ♦ Вивчення передового педаг

СИСТЕМА САМООСВІТИ ВЧИТЕЛЯ БІОЛОГІЇ
    ♦ Основні функції сучасного вчителя біології ♦ Самоосвіта вчителя біології ♦ Вивчення передового педаг

Розділ 4 Цілі й завдання шкільної біологічної освіти
(А. В. Степанюк).................................................................................... 76 4.1. Цілі біологічної освіти школярів.......................

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги