рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

ИМІ 101

ИМІ 101 - раздел Биология, Методика навчання біології ...



Розділ 5 Зміст шкільної біологічної освіти

Рис. 5.2 Схема спрямовувальної дії законів природи

Біологічні системи функціонують за певними законами.

Закон внутрішньої динамічної рівноваги. Відкриті системи, такі як біо­логічні та соціальні, обмінюючись із зовнішнім середовищем речовинами, енергією та інформацією, перебувають у стані динамічної рівноваги. Ця рівновага дуже нестійка. Зміна одного з показників спричиняє зміну інших, які ніби компенсують відхилення, що виникли.

Закон оптимальності. Еволюція системи відбувається тим швидше, чим із більшої кількості елементів і підсистем вона складається. Але темп еволюції зростає доти, доки не перевищаться можливості тієї форми керу­вання, яка відповідає цій системі. За такого «насичення» системи або галь­мується її розвиток, або порушується керування, й система втрачає свою організацію. її існування в початковому варіанті стає проблематичним. Так, за великої чисельності популяція еволюціонує швидше, ніж за малої. Проте висока густота спричиняє голод, епідемії та інші явища, які призво­дять до зниження чисельності й навіть повного знищення популяції.

шюшш^шшямшшшшшшшш» 1 02


5.1 Джерела конструювання змісту біологічної освіти школярів

Закон періодичності будови систем. На різних рівнях організації живих систем, що утворюють ієрархію (наприклад, організм—популяція—біоце­ноз—біосфера), відтворюються подібні принципи взаємозв'язку елемен­тів, аналогічні структури. Так, явище періодичності властиве не лише сис­темам хімічних елементів, а й рядам спадкової мінливості (закон М. І. Вавилова), географічній зональності тощо. Отже, в природі існує пев­на аналогія.

Закон системної доповнюваності (принцип слабкої ланки). Одні підсис­теми створюють передумови для успішного розвитку й саморегуляції ін­ших і, координуючи свої функції, забезпечують можливості динамічного розвитку всієї системи. Зовнішніми впливами насамперед руйнуються слабкі ланки, що виводить із ладу систему в цілому.

Чим більша диференціація, тим міцніша інформаційна єдність, необхід­на для забезпечення функціонування системи як цілісності.

Це положення обґрунтовує об'єктивну необхідність існування на нашій планеті єдиної інформаційної мережі, яка сприяє формуванню людства як цілісної системи.

Еволюція систем нижчого порядку є основою стабільності системи ви­
щого рівня (біосфери), тобто функціонування біосфери як цілісності спря­
моване на збереження Ті стабільності.

Якщо певні її структурні одиниці не функціонують у заданому напрямі, то вмикаються механізми приведення їх до норми, а якщо це неможливо, то знищення їх. Вид як цілісність, приміром, впливає на організм через від­сторонення його від участі у відтворенні чисельності популяції, тобто в розмноженні (І. І. Шмальгаузен). Так само, якщо певний вид організмів або окремий організм не живе за законами системи вищого порядку, то запус­каються механізми приведення його до норми, а якщо це неможливо, то до його знищення. Стосовно людини це означає, що вона має жити за закона­ми своєї популяції, виду. Конкретніше ці вимоги проявляються в законах суспільного життя, які в ідеалі теж мають ураховувати загальні закони функціонування найвищої системи — біосфери.

Живі системи є органічними цілісностями.

Слід ураховувати, що цілісність — це внутрішня властивість, якої сис­тема набуває в процесі розвитку. Вона свідчить про завершення висхідного етапу розвитку даної системи, перебування її в стані відносної рівноваги, тобто відображує той момент, коли процеси, що характеризують висхідні та низхідні стадії її розвитку, динамічно зрівноважені. Єдність на рівні цілісної системи проявляється в наявності нових її властивостей, яких не­має в її окремих елементів (тобто неадитивність властивостей системи що­до властивостей елементів її підсистем). Тому в шкільному курсі біології живі системи вивчаються на матеріалі, що відображує стан динамічної


Розділ 5 Зміст шкільної біологічної освіти

рівноваги систем, тобто характеризує їх як цілісність. Особливості висхід­ного та низхідного етапів розвитку розкриваються відносно вже розгляну­того стану. Вивчення цілісної живої системи в часі за такого підходу перед­бачає: а) розгляд структури, функціонування, взаємозв'язків живої систе­ми як цілісності; б) розкриття закономірностей її розвитку в історичному аспекті (етапи виникнення, становлення, цілісності, регресивні зміни, пе­ретворення). Це означає, що на додаток до програмного матеріалу слід роз­глядати систему з погляду її регресивних змін (старіння) та перетворень (смерть).

Різні рівні організації живої матерії утворюють дещо єдине й можуть розглядатись як його складові функціональні одиниці, кожна з яких є пев­ною цілісністю, розчленованою на функціонально взаємопов'язані елемен­ти, між якими існує субординаційний зв'язок.

Складні біологічні системи потребують багатоаспектного розгляду.

З одного боку, їх можна розглядати в предметному бутті, абстрагуючи­ся від їхнього динамізму, тобто в статиці. Це дає змогу описати, змоделю-вати склад і будову системи. З іншого боку, їх треба розглядати в динаміці реального існування. При цьому динаміка, своєю чергою, проявляється двояко: рухом системи є, по-перше, її функціонування й діяльність як цілісності, а по-друге, її розвиток — виникнення, становлення, період зрілості, цілісності, регресивних змін, перетворення. Отже, для формуван­ня адекватного уявлення про складнодинамічну систему її треба вивчати в трьох площинах — предметній (склад, структура), функціональній, істо­ричній.

■ У структурі живої природи виокремлюються три складові буття: фі­
зична, енергетична та інформаційна.

Всі вони в міру можливостей мають бути висвітлені для цілісного відображення живої системи. Структури найпізнанішого нині організмо-вого рівня організації життя доцільно розглядати як складні інформацій­но-біоенергетичні системи. Фізичну сутність систем даного рівня досить детально розкрито в сучасному шкільному курсі «Біологія», на відміну від енергетичної та інформаційної, які поки що достатньо не відображені.

Сучасна наука обгрунтовано доводить, що людина не стоїть над приро­дою, а розчинена в ній, так само, як і природа розчинена в людині. Розкрит­тя енергетичної та інформаційної сутності реакції — відповіді будь-якого організму (дроб'янок, рослин, грибів, тварин) на подразнення — дає змогу конкретизувати положення концепції біоцентризму. При цьому людина повинна вивчати себе, природу й своє місце в ній не-з позиції стороннього спостерігача (як біолог досліджує під мікроскопом бактерій), а як учасник відповідного процесу еволюції природи.


5.1 Джерела конструювання змісту біологічної освіти школярів

Суть біологічної системи не молена зрозуміти, обмежуючися тільки дослідженням закономірностей, що проявляються в ній.

Ці закономірності виявляються лише в її стосунках, взаємодії із зовніш­нім предметом діяльності. Тому, хоч би як глибоко була вивчена система сама по собі, її анатомо-фізіологічний субстрат, усе ж вона залишається не­пізнаною «річчю в собі».

Вивчення живої системи (складу її компонентів, що необхідні й достат­ні для її функціонування, існування тощо) здійснюється розглядом її як частини певної метасистеми, тобто ззовні, із середовища, в яке вона вписа­на й у якому функціонує. Не можна пізнати систему, перебуваючи всереди­ні неї. Необхідно вийти за її межі й поглянути ззовні.

Наведені положення сучасної біологічної картини світу, що лежать в основі синтезу знань школярів про живі системи, не є конгломератом окре­мих розрізнених ідей, законів, закономірностей тощо. В цілісному курсі «Біологія» навчальний матеріал розташовано в певній логічній послідов­ності, визначено окремі блоки понять (теми), встановлено зв'язки між ни­ми, тобто реалізується системний підхід до створення навчального пред­мета.

Якість освіти кожного учня характеризується обсягом та характе­ром засвоєного ним змісту соціального досвіду, який складається з чо­тирьох елементів:

1) знання про природу, суспільство, техніку, людину, способи ді­
яльності, засвоєння яких забезпечує формування світогляду, ме­
тодологічний підхід до пізнавальної та практичної діяльності;

2) досвід здійснення відомих способів діяльності, які втілюються
разом зі знаннями в навичках та вміннях особистості;

3) досвід творчої діяльності, втілений в особливих інтелектуаль­
них процедурах, що не підлягають проектуванню у вигляді по­
передньої, тобто до здійснення творчого акту, до вирішення
проблеми, визначення системи дій, що їх регулюють;

4) досвід емоційно-ціннісного ставлення до дійсності, що стала
об'єктом чи засобом діяльності.

Формування кожного елемента змісту освіти відбувається своїми конкретними шляхами (табл. 5.1).

Зміст освіти покликаний реалізувати такі функції:

гносеологічну (пізнавальну), відповідно до якої знання формують
уявлення про навколишній світ;

оцінкову, яка проявляється в тому, що знання визначають норми
ціннісного ставлення суспільства до окремих сфер життя, систему
ідеалів, яких треба дотримуватися в даному суспільстві;


Розділ 5 Зміст шкільної біологічної освіти

відтворювальну, яка проявляється у збереженні та відтворенні здо­
бутків культури, до якої належить і наука;

перетворювальну, що передбачає здатність до перебудови світу,
створення нових продуктів та об'єктів;

' регулювальну, завдяки якій особистість здатна вибірково ставитися до об'єктів і видів діяльності, задовольняти певні потреби, визнача­ти доцільність, темп здійснення діяльності, її якість.

Таблиця 5.1. Способи й умови засвоєння елементів змісту освіти

 

Елементи змісту освіти Способи засвоєння Умови засвоєння
Знання про світ і способи діяльнос­ті інтелектуально­го та практичного характеру Сприймання, усві­домлення, включення до найближчих асо­ціацій, запам'ятову­вання Мотивація. Актуалізація минулого досвіду, раніше засвоєних знань, способів діяльності, необхідних для опанування нових знань
Досвід здійснення способів діяль­ності Неодноразове відтво­рення зафіксованих у знаннях способів ді­яльності за зразком Мотивація. Актуалізація знань про способи діяльності. Алгоритмізація способів діяльності у символьно-знаковій формі. Система завдань репродуктивного характеру відповідно до зразків. Система завдань на застосування способів діяльності в новій ситуації. Акти­візація навчальної діяльності
Досвід творчої діяльності Пошукова творча діяльність Мотивація. Актуалізація знань про способи діяльності. Алгоритмізація способів діяльності. Система творчих завдань як інтелектуального, так і практич­ного характеру, що передбачають формування рис творчої особистості. Активізація на­вчально-пізнавальної діяльності
Досвід емоційно-ціннісного ставлення до дійсності Переживання через задоволення або не­задоволення потреб і мотивів навчання Співвіднесення засобів, змісту, методів, прийомів, умов навчання та потреб і мотивів учіння

5.2 Біологія пк навчальний предмет

Кожен елемент змісту освіти сприяє реалізації зазначених функцій освіти не однаковою мірою. Соціальний досвід передається учням у процесі освіти через навчальний предмет. Це поняття розглядатиметь­ся далі.

5.2


Біологія як навчальний предмет

н;

вчальний предмет це педагогічно адап­тована сукупність знань, умінь і навичок з окремої наукової галузі та змісту відповідної діяльності із засвоєння та використання цих знань, умінь і навичок у процесі навчання. За цим означенням, навчальний предмет не зводиться до знань і вмінь із пев­ної сфери науки, професійної чи соціальної діяльності загалом, а до нього входить також зміст діяльності:

• із засвоєння власне навчального матеріалу відповідної дисципліни;

• з усвідомленого сприйняття навчальної та виховної діяльності вчи­
теля;

• зі спілкування всередині учнівського колективу.

Основи наук, які вивчаються в шкільному курсі «Біологія», є систе­мою, що адекватна за своєю структурою відповідній науці, тобто скла­дається з двох частин — основ усіх сучасних фундаментальних теорій і певного комплексу знань, котрі відображують факти, закони, які ще не оформилися в науці в теорії. Основи наук — це знання, що, відрізняю­чися за глибиною та обсягом від знань, зафіксованих у самій науці, від­повідають їм за змістом і характером зв'язків між їхніми елементами.

До навчального предмета біології, крім власне основ наук, входить сукупність допоміжних знань, що виконують функцію засобів засвоєн­ня основ наук, розвитку й виховання учнів. Шкільний навчальний предмет — це не скорочена, спрощена копія певної науки чи курсу ви­щого навчального закладу, а дидактично опрацьована й обґрунтована система знань про живу природу, відібраних із відповідних галузей біологічної науки, а також система вмінь і навичок, необхідних для за­стосування знань у різних видах діяльності.

Згідно з узагальненою моделлю шкільного навчального предмета «Біологія» (рис. 5.3) він складається з двох блоків: основного (змісто­вого) та допоміжного (процесуального). До основного блоку входять предметні наукові знання, їх різні види: факти, поняття, закони, теорії.


Розділ 5 Зміст шкільної біологічної освіти


5.2


Рис. 5.3

Модель шкільного навчального предмета «Біологія»

Це знання з усієї сукупності наук, об'єктом вивчення яких є жива при­рода. Назва «допоміжний блок» досить умовна й лише підкреслює об-слуговувальну функцію знань, які входять до нього, щодо основного компонента. Це методологічні, філософські, логічні, історико-наукові, міжпредметні та оцінкові знання. Вони утворюють комплекс, а не сис­тему, оскільки в шкільних курсах вважаються засобом, а не самоціллю, хоча їм притаманна й самоцінність. Навчальний предмет і основи наук співвідносяться як ціле та його частина.

Розтлумачимо поняття, які входять у модель навчального предмета «Біологія».

Знання це перевірений суспільно-історичною практикою й за­свідчений логікою результат процесу пізнання дійсності, адекватне її відображення у свідомості людини у вигляді уявлень, понять, суджень, теорій. Знання — особлива форма духовного засвоєння ре­зультатів пізнання, процесу відображення дійсності, яка характеризу­ється усвідомленням їхньої істинності. Це продукт пізнання людиною предметів і явищ, законів природи та суспільства, структури діяльності у вигляді уявлень і понять.

Знання поділяються на емпіричні й теоретичні. Емпіричні знання здобувають у результаті безпосереднього контакту з предметами або явищами реального світу. їхній зміст складається в основному з чут-


5.2 Біологія як навчальний предмет

тєво сприйнятих (чи безпосередньо даних, видимих) властивостей і відношень речей. Факт, явище, подія в емпіричному знанні відбива­ються з боку їхніх зовнішніх зв'язків і проявів, доступних спостере­женню. Формою емпіричного знання є окремий факт або система фак­тів, що описує те чи інше явище. Практичне застосування емпіричного знання обмежене, а в науковому відношенні воно є деяким вихідним пунктом для побудови теоретичного знання, яке відбиває об'єкт з бо­ку його внутрішніх зв'язків і закономірностей. Ці внутрішні зв'язки пізнаються шляхом раціонального опрацювання даних емпіричного знання. Формою теоретичного знання є система абстракцій, що пояс­нює об'єкт, узагальнені результати суспільно-історичного та науково­го пізнання світу, основні теорії науки, ідеї, ідеали, естетичні, моральні та правові норми. Практичне застосування теоретичних знань майже необмежене.

Емпіричні й теоретичні знання відносно самостійні, хоча різниця між ними досить умовна: емпіричне знання може переходити в теоре­тичне, й навпаки, те знання, що на одному етапі розвитку науки вва­жалося теоретичним, на іншому, вищому етапі, може стати емпірично доступним. Навчальний матеріал із біології містить і емпіричні, й теоретичні знання. Він добирається вчителем відповідно до змісту наукових понять і системи знань із предмета, визначених навчальною програмою.

У дидактиці поки що залишається дискусійним питання про об'єкти вивчення, що становлять зміст освіти. Проте до основних видів знань, що мають викладатися в школі, однозначно належать факти, поняття, закони, теорії. Як відомо, для формування в учнів системи цих знань необхідне усвідомлення їхніх суттєвих характеристик (ознак) і зв'язків між ними, що відображені насамперед в їхніх філософських тлума­ченнях.

Факти це явища, події, процеси, форми руху матерії, що ввійшли у сферу людського пізнання, стали предметом і результатом людської діяльності. Факти — це певні фрагменти самої дійсності, які стають відомими внаслідок спостереження, експерименту, практики тощо. Факти входять у науковий вжиток, зберігаються й опрацьовуються не як реальні явища чи події, а як їх опис за допомогою мови або спеціаль­них знаків, як емпіричні знання. Отже, в гносеологічному відношенні факти — це одержані наукою дані про явище, яке існує тепер або відбу­лося в минулому. З логічного погляду факти розглядаються як елемен­ти наукового знання і як його основа.


Розділ 5 Зміст шкільної біологічної освіти

Поняття одна з форм мислення, в якій відображуються загаль­ні істотні властивості предметів та явищ об'єктивної дійсності, загальні взаємозв 'язки між: ними у вигляді цілісної сукупності ознак. Ознаки, які фіксуються в понятті, становлять його зміст.

Закони відображують внутрішній суттєвий зв 'язок явищ, що зу­мовлює їх необхідний, закономірний розвиток. -Закон виявляє певний порядок причинного, непомітного зв'язку між явищами чи властивос­тями матеріальних об'єктів, суттєві відношення, що повторюються,й зміна яких спричиняє певну зміну інших. Залежно від джерела, спосо­бу виведення закони поділяються на емпіричні й теоретичні. До ем­піричних належать закони, основані на безпосередніх спостереженнях. Закони, які створюються на підставі даних, добутих у результаті уза­гальнення, ідеалізації тощо, називаються теоретичними. В шкільному курсі біології вивчаються закономірності шляхів і напрямів еволю­ції, етапів онтогенезу, біогенетичні, спадковості, екологічної піраміди тощо.

Теорія це система узагальнених наукових знань, що дає цілісне уявлення про закономірності й суттєві характеристики об'єктів. Кож­на теорія складається з двох частин — основ і наслідків. Основи — це частина теорії, яка охоплює групу основних понять, вихідних даних та емпіричний базис; наслідки — це частина теорії, в якій на підставі ви­хідних засновків пояснюються, інтерпретуються відомі факти, перед­бачаються нові. До основних теорій, що становлять зміст шкільного курсу біології, належать: теорія еволюції Ч. Дарвіна та її сучасне тлу­мачення, клітинна теорія, теорія антропогенезу, теорії походження життя на Землі, хромосомна теорія спадковості тощо.

Ці теорії в доступному, адаптованому для учнів вигляді входять до програмного матеріалу старшої школи. Проте і в основній загальноос­вітній школі для усвідомлення навчального матеріалу учням необхідно вміти відрізняти факти, поняття, закони. Формуванню таких умінь іс­тотно сприяє використання в процесі навчання структурно-логічних схем опису різних видів знань (табл. 5.2). Під структурно-логічними схемами розуміють сукупність певної кількості послідовно розміще­них питань, за якими цілісно розкривається зміст об'єкта знання чи діяльності відповідно до поставленої мети. Із цих схем учням стає зро­зуміло, що види знань відрізняються не лише набором суттєвих харак­теристик, а й рівнем узагальненості, широтою та глибиною відображе­них у них зв'язків.

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Методика навчання біології

ББК я.. Розповсюдження й тиражування без офіційного дозволу видавництва заборонено.. Автори В Мороз А В Степанюк О Д Гончар Н Й Міщук..

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: ИМІ 101

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Короткопериодные биоритмы
Короткопериодные биоритмы это биоритмы с суточным или менее чем суточным периодом колебаний, это так называемые суточно-солнечные и ультрадианные ритмы. Основным суточно-солнечным цикло

Короткопериодные биоритмы
Короткопериодные биоритмы это биоритмы с суточным или менее чем суточным периодом колебаний, это так называемые суточно-солнечные и ультрадианные ритмы. Основным суточно-солнечным цикло

Запитання йзавдання
  1. Що вивчає методика навчання біології? 2. Що є предметом і об'єктом дослідження методики на­ вчання біології? 3. Яка структура загально

Компоненти процесу навчання біології
           

Залежність ефективності процесу навчання від активності учня.
Суть цієї закономірності полягає в тому, що результати навчання уч­ня залежать від характеру навчально-пізнавальної діяльності й рівня розвитку його мотиваційної сфери. Єдність про

ЦІЛІ Й ЗАВДАННЯ ШКІЛЬНОЇ БІОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ
Iі ♦ Цілі біологічної освіти школярів ♦ Класифікація цілей і завдань шкільної біологічної освіти ♦

Клітинно-організмовий популяційно-видовий екосистемний
Матеріальна єдність світу Єдність хімічного складу Структурна єдність із Єдність (структурна й організмів; поняття «живе клітинно-о

Формування світогляду.
2.1. Філософсько-світоглядна підготовка учнів, вироблення в них цін­ нісного ставлення до життя, сенсу життя. 2.2. Розкриття основних засад і наукових принципів курсу (предмета).

Дидактична досконалість навчальної книги.
5.1. Відповідність навчального матеріалу підручника його призначен­ ню як навчальної книги. 5.2. Системність і логічність викладу навчального матеріалу, вдалість структурування йог

Методичне забезпечення.
6.1. Здійснення підручником функції керування навчально-пізнаваль­ ною діяльністю учнів. 6.2. Наявність методичного апарату забезпечення організації самостій­ ної роботи учнів.

III. Завдання, які сприяють формуванню міжпредметних умінь та навичок учнів.
1. Міжпредметні завдання, які сприяють формуванню розумових умінь. ■ Приклад завдання на розвиток абстрактного мислення. Виявіть істот­ ну ознаку, яка лежить в основі тако

IV. Завдання на закріплення основних методологічних знань.
1. Завдання на складання міжпредметного тезауруса. Відомо, що тезаурус — це сукупність нагромаджених понять із пев­ної галузі науки. Скласти тезаурус — означає зрозуміти, які факти,

Запитання до дискусії
Рекомендована література Рекомендована література

Тат^а^ш^ш^^^тт 187
Розділ 6 Формування й розвиток біологічних понять, умінь і навичок запас термінів, часто не розуміючи, що вони означають. Бага

Формування вмінь і навичок учнів у процесі навчання біології
  Ф ормування понять нерозривно пов'язане з трансформацією знань у практичні вміння та н

Запитання до дискусії
Рекомендована література   1. Комиссаров

МЕТОДИ НАВЧАННЯ БІОЛОГІЇ
♦ Функції методів навчання біології та їх класифікація ♦ Характеристика методів навчання біології ♦ Застосування методів проблемного навчання в

ФОРМИ НАВЧАННЯ БІОЛОГІЇ
♦ Сутність і класифікація форм навчання біології ♦ У

ФОРМИ НАВЧАННЯ БІОЛОГІЇ
♦ Сутність і класифікація форм навчання біології ♦ У

Особливості використання новітніх освітніх технологій у процесі навчання біології
З а означенням ЮНЕСКО, технологія навчан­ня — це системний метод створення, засто­сування й визначення всього процесу

Функції, форми та види контролю навчальних досягнень учнів
К онтроль знань, умінь і навичок учнів є бага­тофункціональною складовою навчального процесу, а саме виконує такі функції: контролювальн

Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів, вимоги до його організації та проведення. Державна підсумкова атестація школярів із біології
  Як уже зазначалося, тематичне й підсумкове оцінювання є обов'язковими. Тематичне оцінювання націлює на перевірку знань учнів з однієї теми

Позаурочна робота
  З агальноосвітня школа не лише покликана да­ти учням

Позаурочні роботи в кабінеті біології та в куточку живої природи
виконуються переважно пізньої осені, взимку й ранньої весни. їхня орга­нізація зумовлюється насамперед необхідністю тривалих спостережень за об'єктами природи, які не вкладаються в розклад навчальн

Навички
Складання плану й перенесення його в мас­штабі на землю Розрахунок кількості добрив і насіння для певної площі Елементарне розпізнавання добрив, насіння, дикорослих і деяких сорті

Текст привітання юннатів
Перший юннат. Любий друже мій, юннате1. Уявляєш, скільки птах Може нищить, поїдати Гризунів, жуків, комах? Другийюннат. То ж птахи із нами в спілці По

СВЯТО КВІТІВ
  Це свято доцільно проводити в період від червня до кінця вересня. Після огляду виставки квітів школярі бе

З БІОЛОГІЇ
♦ Диференційований підхід до учнів у навчальному процесі ♦ Завдання, зміст і структура факультативних курсів із біо­ логії в середній загальноосвітній школі

Розділ 14
МАТЕРІАЛЬНА БАЗА НАВЧАННЯ БІОЛОГІЇ ♦ Значення й загальна характеристика матеріальної бази навчання біології

Обладнання класу-лабораторії, робочих місць учителя та учнів.
Приміщення лабораторії використовується для всіх видів навчальних занять із біології й має площу близько 70 м2, що дає змогу розмістити робочі місця вчителя та учнів, класну дошку, прист

Запитання йзавдання
  1. Для чого створюються навчальні заклади нового типу? 2. За якими принципами здійснюється організація навчаль­ но-виховного процесу в навчальних заклада

СИСТЕМА САМООСВІТИ ВЧИТЕЛЯ БІОЛОГІЇ
    ♦ Основні функції сучасного вчителя біології ♦ Самоосвіта вчителя біології ♦ Вивчення передового педаг

СИСТЕМА САМООСВІТИ ВЧИТЕЛЯ БІОЛОГІЇ
    ♦ Основні функції сучасного вчителя біології ♦ Самоосвіта вчителя біології ♦ Вивчення передового педаг

Розділ 4 Цілі й завдання шкільної біологічної освіти
(А. В. Степанюк).................................................................................... 76 4.1. Цілі біологічної освіти школярів.......................

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги