В структурному відношенні площа тяжіє до центральної частини північного крила Головної антикліналі Донбасу. Залягання порід прямолінійне, місцями трохи хвилясте. Азимут простягання порід коливається в межах СЗ 290-310°, падіння СВ 52-55°.
Залягання порід в сводній частині антикліналі ускладнено наявністю додаткової складчастості, площа є складною в тектонічному відношенні, але оскільки вона не входить в гірничий відвід шахти, тектонічна характеристика цієї площі не водиться. На шахтному полі окрім малоамплітудних порушень получили розвиток два диз’юнктиви насувного характеру – Калінінський і II Рум’янцевський насуви.
Калінінський насув простежений в південно-східній частині шахтного поля. Простягання насува близьке до широтного, простежений він в межах свит C25, C26, C27. Розкритий насув гірничими виробками, що пройдені по пластах m5, m3, k71,k7, k52, k3, а також розвідувальними свердловинами. Азимут падіння насува СВ – 5-20°, кут падіння 60-76°, стратиграфічна амплітуда 2-180 м. Найбільший розвиток насув отримав у верхній частині каменської свити, в низах каменської і верхній частині свити C27 амплітуда насува зменшується до повного затухання. Насув супроводжується зоною перем’ятих порід до 175м.
Поблизу південної границі шахтного поля по гірничим роботам пласта k1 відмічається повне затухання стратиграфічної амплітуди насуву, але насув супроводжується апофізами, а в лежачому крилі паралельно насуву в 150-250 і простежується флексурна складка з горизонтальним розмахом крил до 200 м.
II Рум’янцевський насув максимальний розвиток отримує в південно-східній частині поля шахти ім.Рум’янцева, перетинаючи шахтне поле від вугільного пласта k1 до m3. На полі шахти ім. Калініна он трасується в південно-західній частині із деякою умовністю, оскільки амплітуда його тут практично затухає і він зафіксований тільки по гірничим роботам на пластах m7, m62 и m5.
Насув від західної границі шахтного поля до лінії розрізу 1-1’ має узгоджене простягання, а в районі геологічного розрізу 2-2’ змінює своє простягання на СВ 70°.
Падіння насува від СВ до СЗ, кут падіння 50-60°, амплітуда зміщення 2-8,0 м, зона порушених порід досягає 20-50 м.
Кіндрат’євський насув отримує розвиток в центральній і західній частинах шахти “Олександр-Захід”, а на площі шахти ім. Калініна простежується по пласта h3. Насув тяжіє до сводної части антикліналі. Простягання насуву 275-305°, падіння 60-65°, ширина зони порушених порід порядку 100 м.
Окрім вищеописаних тектонічних порушень, гірничими виробками шахт і розвідувальними свердловинами була зустрічена велика кількість більш маленьких розрізів з амплітудами зміщення від деяких сантиметрів до 1 м, які уявляють собою насуви, що круто падають, згідні з крупними порушеннями, рідше – субмеридіональні до них.
Частота проявів маленьких порушень 1-4 на 100 м простягання пласта в зонах, що прилягають до великих порушень, і 1-2 на 500-700 м по простяганню поза зоною їх впливу.
Варто відмітити, що великі порушення – Калінінський та Кіндрат’євский насуви супроводжуються потужними зонами (до 180 м) перем’ятих порід [5],[6].
Розвідувальні роботи, проведені на шахтному полі, вказують на відсутність інших великих розривів окрім вже відомих. Не виключена можливість, що в процесі подальшої відробки вугільних пластів буде зустрічений ще ряд невеликих порушень, які будуть оскладнювати проведення гірничих робіт. Структура розривних порушень з глибиною буде уточнятись за мірою просування гірничих робіт.
За складністю тектонічної будови намічена для розвідувальних робіт ділянка відноситься до другої групи: на сході розташований Кіндрат’євский насув, що супроводжуються потужними зонами (до 180 м) перем’ятих порід. Не виключено, що ця зона буде впливати на проведення запланованих робіт. Ділянку перетинає тільки один маленькоамплітудний (амплітуда від декількох сантиметрів до 10 м) насув на заході. Також складність обумовлена великими кутами (52-55°) падіння порід вугленосної товщі.