Підземні води ділянки приурочені до водоносних комплексам свит C23, C25, C26, C27. Потужність окремих водоносних горизонтів коливається від 8,0 до 87,0 м.
Представлені вони в основному тріщинуватими пісковиками, які більшою частиною не витримані по простяганню, замінюються алевролітами і аргілітами. Коефіцієнт фільтрації коливається від 0,728 м/добу до 0,00001 м/добу, коефіцієнт водопровідності – від 4,8 м3/добу до 0,00039 м3/добу. Найбільш обводнені водоносні горизонти, приурочені до зон тектонічних порушень і підвищеної тріщинуватості. Глибина залягання рівня підземних вод змінюється від 7,0 до 19,0 м, на ділянках підробітки гірничими виробками від 151,0 до 772,0 м. Величина напору відносно корисної копалини складає порядку 200-800 м. Характер поверхні підземних вод напірний.
Гідравлічний зв’язок водоносних горизонтів з тими, що залягають вище, активна. Зв'язок з поверхневими водами здійснюється в місцях виходу кам’яновугільних порід на денну поверхню. На шахтних водоприпливах відбивається вплив сезонних змін і поверхневих вод до глибин 500-600 м. На глибинах 600-700 м цей вплив практично не простежується. Водоупорні та слабопроникливі пласти представлені аргілітами, які залягають яв в підошві, так і в крівлі водоносного горизонту. Потужність аргілітів коливається від 5,0 до 17,0 м.
Величина приплива води в гірничі виробки визначається, в основному, ступенем тріщинуватості та водонасиченості порід,що вміщують вугілля, їх літологічним складом. Найбільшим обводненням відрізняються гірничі виробки, в підошві і крівлі котрих залягають потужні водоносні горизонти.
Аргіліти та алевроліти, що відокремлюють вугільний пласт від водоносного горизонту, попереджують потрапляння води з водоносних горизонтів, що залягають вище. Водоприплив в них можливий після утворення тріщин обрушення. Зона відкритої тріщинуватості, що утворюється, в крівлі очисних виробок поширюється на відстань 17-25 м. Обводнення може відбуватися й зі сторони підошви вугільного пласт на відстані 5-10 м.
Гідрогеологічні параметри водоносних горизонтів, що будуть брати участь в обводненні пластів, визначені за даними КІЇ-65 та даним про водоприпливи в гірничі виробки шахти ім. Калініна і шахти-аналога ім. Рум’янцева.
Щодо прогнозу при до розвідці 1985-1988 рр, найбільш складні гідрогеологічні умови очікуються при відпрацюванні пластів k7, k52, k22, l6, l5, l3, де водоносні горизонти залягають безпосередньо в підошві і крівлі пластів та характеризуються підвищеною водонасиченістю. Гірничі виробки пласта m3 обводнюватися не будуть, так як водоносні горизонти в зоні дренування відсутні. Інші пласти будуть обводнюватись зі сторони підошви або зі стороні крівлі водоносного горизонту.
Відхилення від закономірного зниження водонасиченості порід з глибиною можуть спостерігатися в локальних зонах підвищеної тріщинуватості порід. Причому кількість води, яке буде потрапляти в гірничі виробки, буде дуже незначним.
Амплітуда коливань рівня підземних вод зони активного вивітрювання складає не більше 1,0 м. Амплітуда коливань рівня підземних вод нижче зони активного вивітрювання, до якої приурочені горизонти відпрацювання (глибина 900-1800 м), буде складати менш, ніж 1,0 м.
Коливання величин водоприпливів в шахту за період с 1978 по 1987 рік склав 340-430 м3/год . Хімічний склад шахтних вод за період з 1985 по 1988 рр. практично не змінився у зв’язку з великими глибинами відроблення, що вказує на зниження впливу природних факторів на обводнення гірничих виробок з глибиною.
Самовиливаючих воду свердловин на ділянці немає.
Гідрогеологічні умови відроблення глибоких горизонтів шахти і резервного блока прості.
Очікувані величини загальношахтних припливів води в гірничі виробки шахти ім. Калініна на горизонтах 1080 и 1200 м будуть складати 460-480 м3/год, максимальні 505-526 м3/год у нижньої технічної границі резервного блока (-1500 м) – 500 м3/год, максимальні – 540 м3/год.
Мінералізація шахтних вод буде складати 4,07 г/дм3.
Прогнозні ресурси дренажних вод по шахті ім. Калініна оцінені в кількості 12 тис. м3/добу, в тому числі по категоріям В – 1,68 тис. м3/добу, С1 – 6,12 тис. м3/добу, С2 – 4,2 тис. м3/добу [5],[6].
Надалі, при запроектованих геологорозвідувальних треба вивчати гідрогеологічні умови, особливу увагу приділити водоносним горизонтам, через які будуть проходити свердловини.