Геофізичні дослідження свердловин, що проектуються, треба робити з метою:
- літологічного розчленування розрізів свердловин і виділення вугільних пластів, з’ясування глибини його залягання, синоніміки, потужності, будови, зольності;
- визначення діаметра й викрівлення стволів свердловин, температури гірських порід на глибоких горизонтах;
- з’ясування фізико-механічних властивостей порід, що вміщують вугільний пласт;
- можливого виділення розривних порушень, водоносних горизонтів, інтервалів підвищеної тріщинуватості гірських порід;
- вивчення газоносності гірських порід.
Комплекс основних та додаткових методів ГДС у свердловинах відповідає затвердженому 12.08.1978 г. Міністерством Геології колишньої УРСР раціональному комплексу методів геофізичних досліджень свердловин при пошуках та розвідці вугільних родовищ в Донецькому басейні (марки вугілля Ж, К, ОС, Т), розробленому с урахуванням “Типових комплексів геофізичних досліджень вугільних свердловин ”.
Для реалізації комплексу варто використовувати найбільш досконалі технічні засоби: комплексну апаратуру бокового та радіоактивного каротажу БКР-3, що забезпечує одночасну регістрацію трьох параметрів (ρк, ГК, ГГК) в масштабі глибин 1:200 і чотирьох параметрів (ρк, δк, ГК, ГГК) в масштабі глибин 1:20; апаратура акустичного каротажу ПАРУС-4; каротажні станції типу АКС.
Каротажем повинні бути досліджені усі запроектовані свердловини по всій довжині. Неповний каротаж може бути викликаний природничими втратами на забої та початку свердловини, а також через ускладнення їх геолого-технічного стану.
Комплексною апаратурою БКР-3 повинно бути досліджено свердловин, 30 пластоперетин.
Для уточнення потужності і будови пластів при їх неоднозначній інтерпретації, а також для визначення зольності дефектно перебурених пластів треба застосовувати відбір проб грунтоносами (ОПГ). Використовувати грунтоноси ГМК-50 і ГМС-40-1 з кроком відбору проб 0,05-0,1 м.
Методика досліджень свердловин загальноприйнята и в процесі попередніх розвідок суттєво не змінювалась. Технічні умови регістрації методів, порядок, періодичність перевірки и градуювання апаратури, що буде використовуватись, повинна відповідати вимогам відповідних інструкцій.
Систематичний контроль якості методів КС, Рк, АК, інклінометрії та ін. має бути здійснений по повторним вимірюванням, перекриттях при поінтервальних вимірюваннях, що складають не менше 10% об’єму попередніх замірів, зіставленню даних по масштабам запису1:200 і 1:50 (1:20).
Помилки вимірювань величин не повинна перевищувати інструктивних вимог для відповідних методів ГДС.