Виділення вугілля в розрізах свердловин повинно здійснюватись за даними методів ГК,ГГК і КС (ГЗ,БК), маючи на увазі відмінні значення вугілля по гамма-активності (3-17 мкр/год), густині (1,35-1,9 г/см3) і електричному опору (20-700 омм).
При літологічному розчленуванні і кореляції розрізів свердловин використовуватимуться опірні геолого-геофізичні розрізи свити C27 ділянки.
Синоніміка вугільних пластів і розривні порушення, що підсічені свердловинами, з’ясовуватимуться при кореляції геолого-геофізичних розрізів свердловин по сполученню маркіруючих горизонтів, якими є вугільні пласти, вапняки і окремі товщі пісковиків та аргілітів. Повторення маркіруючих горизонтів, а також незакономірна зміна потужності окремих пластів може вказувати на тектонічне порушення. Непрямими ознаками останнього можуть бути, виходячи з результатів раніше проведених робіт, прояви інтенсивної кавернозності і тріщинуватості, що встановлюються по кавернометрії, ГГК і АК.
Літологію та потужності пластів крівлі та підошви вугільних пластів буде уточнюватися з використанням вище наданих принципів за даними деталізаційного комплексу геофізичних методів в масштабах 1:50 і 1:20. В якості основних методів, як показують дослідження, що були проведені раніше, при визначенні потужності пластів можуть бути ГК, ГГК, ГГКС, КС (БК, БТК). При з’ясуванні будови пластів можна використовувати методи КС (БК, БТК), ГГКС і ОПГ.
Інтерпретація буде проводитися по загальноприйнятій методиці в Донбасі.
На ефективність геофізичних методів великий негативний вплив оказують кавернозність, великі кути падіння порід (50-60°).
Зольність вугілля визначатиметься методами ГК, ГГКС і по грунтоносних пробах.
Для отримання кореляційних залежностей та рівнянь зв’язку Агк.d= ƒ(I∞) і Агккс.d= ƒ(Iвідн.) використовуватимуться дані зольності по керну і грунтоносних пробах.
Аналіз грунтоносних проб на зольність виповнити по кожній бойковій пробі.
Інтерпретація матеріалів акустичного каротажу проводитиметься з метою з’ясування физико-механічних властивостей гірських порід: межі стійкості на стиснення (δст.), межі стійкості на розтягування (δр), загальної пористості (Кп), статистичного модуля Юнга (Е ст.), динамічного модуля Юнга (Е д), коефіцієнта Пуассона (μ), модуля векторного стиснення (К), модуля здвигу (G), а також виділення зон інтенсивної тріщинуватості. Використовувати фазо-кореляційні діаграми АК і значення швидкостей поширення повздовжніх і поперечних хвиль. Розрахунки поводитимуться з допомогою емпіричних рівнянь для δсж, δр, Кп, Ест і відомих теоретичних для Еф, μ, К, G по кожному пласта, виділеному стандартним каротажем.
Інтервали підвищеної тріщинуватості потрібно буде виділяти по значній (до втрати кореляції) шматкуватості фазових ліній, ослабленню їх до повного зникнення, високому рівню стрибків швидкостей відбитих і заломлених хвиль.
Інтерпретація матеріалів гідрокаротажу основується на виділенні по резистивіметровим хвилястим водоносних горизонтів.
По матеріалам газового каротажу виділятимуться в розрізі свердловин інтервали, що виділяють газ, визначатимуться природну газоносність вугільних пластів і порід, що вміщують вугілля, густину і абсолютну пористість.
Інклінометія, виходячи з прийнятих умов, проходитиметься через кожні 20 м з глибини 300 м.
З’ясування природної і виявленої підвищеної радіоактивності порід в межах заданої ділянки шахтного поля проводити, в основному, шляхом гамма-каротажу. Гамма-каротаж повинен бути виповнений по 6 свердловинах (7600 м). Втрати метражу можливі в призабійних (3-5 м), початку і аварійних інтервалах свердловин. Дослідження провести в пошуковому масштабі 1:200 (масштаб запасу 4 мкр/год/см). За виявленими аномаліями проводитиметься деталізацію в масштабі 1:50.
Радіометричному вивченню мають підлягати породи свит C27, С31. Ефективність постановки геофізичних методів зумовлена диференціацією порід та вугілля по фізичним властивостям: питомому електричному опору, густини, природничої радіоактивності. На діаграмах природного гамма-випромінення (ГК) вугіллю, вапнякам, пісковикам повинні відповідати мінімальні значення; аргіліти і алевроліти мають підвищені значення.
Виходячи з досвіду робіт по масовим пошукам в Донбасі, де середній нормальний фон порід 10-25 мкр/год, підвищення радіоактивності вище 50 мкр/год має бути прийняте за аномалію [4], [1].