Дана свердловина буриться як колонковим способом буріння з відбором керна, так і безкерновим способом.
В свердловині непродуктивні інтервали розрізу (четвертинні відкладення I категорії по буримості) буряться безкерновим способом. Зони інтенсивного поглинання буряться також безкерновим способом.
Таким чином, до глибини 380 м дана свердловина буриться безкерновим способом, а далі – колонковим.
Твердосплавні коронки призначені для буріння в м’яких і середніх по твердості породах I-VIII категорії по буримості, де можливо отримати максимальну механічну швидкість буріння. Основні параметри їх стандартизовані.
Ефективне руйнація породи на забої досягається правильним сполученням конструкції коронки і вибором основних параметрів режиму буріння в відповідності із фізико-механічними властивостями разбурюваних порід.
Кінцевий діаметр свердловини повинен забезпечити достатню для проведення досліджень корисної копалини кількість кернового матеріалу.
На вугільних родовищах звичайно використовується кінцевий діаметр 76 мм.
В виду наявності сильнотріщинуватих, порід, що перемежовуються по міцності при використанні твердосплавного інструмента треба приймати діаметр буріння 76 мм.
На вихід керну впливає довжина рейсу, тобто тривалість контакту породоруйнівного інструмента з керном.
В Донбасі при бурінні по вугіллю вихід керна приймається не менш за 80-85%, по суглинкам і пісковикам – 60%, по сланцям 50-55%.
Оскільки корисна копалина перебурюється подвійними колонковими трубами, можна передбачити вихід керна 85-90%. По породам, що вміщують вугілля, вихід керна повинен складати 60-70%.
При бурінні по пустим породам плановий вихід керна приймається 60-70%.
В випадку неможливості отримання планового виходу керна при бурінні твердосплавними коронками, довжину рейсу можна приймати: для порід II категорії по буримості – 1-2 м, III категорії –1,5 м, IV категорії – 3 м, V категорії – 4,5 м, VI категорії – 5-5,5 м, VII категорії – 6-7 м.
В сильно тріщинуватих, породах, що перемежовуються по твердості, тих що руйнуються промивальною рідиною, довжина рейсу при використанні одинарних колонкових труб приймається 1,5-2 м.
При бурінні малопотужних пластів чи прошарків, розділених пустою породою, рейс проходки обмежується потужністю пласта чи прошарку, щоб заклинка виконувалась в пустій породе.
Отримання необхідної кількості керна в рихлих, сипучих і малозв’язаних породах забезпечується при рейсі проходки, що не перебільшує 0,5 –0,7 м.
Довжина рейсу скорочується також перед зустріччю корисної копалини. На вугільних родовищах за 5 м до вугільного пласта переходять на буріння скороченими рейсами по 0,5 – 1 м.
Геофізичні дослідження проводяться комплексно. При бурінні на вугілля проводяться дослідження методами ГГК, ГК, КС (ГЗ и ПЗ) і кавернометрія.
Основне призначення гідрогеологічних досліджень в свердловинах – встановлення наявності водопоглинаючих пластів і інтенсивності поглинання.
Вияснення ступеню і характеру обводнення родовищ, видів можливих деформацій дозволяє обґрунтувати і рекомендувати заходи боротьби з водоприпливами в гірські виробітки, з різноманітними деформаціями і процесами при їх проходці, пов’язаними з підземними водами, а також умови водооснащення гірських підприємств і охорону навколишнього середовища [16].
Початковий зенітний кут свердловини 0°, кожні 50 м кут збільшується на 0,5°, і до забою свердловини складає 5°.