При проходженні продуктивної зони й корисної копалини витяг керна з колонкової труби й укладання його в ящики або на спеціальний майданчик біля будинку бурової проводиться під контролем геологічного персоналу.
Перед добуванням керна, особливо з подвійного колонкового снаряда, слід попередньо замірити вільний від керна простір з боку коронки, що дає можливість визначити довжину залишеного на забої керна.
Для зручності витягання керна вугілля, а також для збереження його структури у внутрішню колонкову трубу вставляється гільза, що полягає із двох половин, скріплених сполучним кільцем, що впираються в перехідник кернопприймальної труби. У момент виходу внутрішньої коронки із зовнішньої пружинні пластини павука розтискаються й ховаються у вільний простір між коронками, не перешкоджаючи вступу керна в прийомну трубу.[12]
Для очищення вугільного керна від глинистої кірки керн слід злегка просушити, після чого обережно вилучити кірку.
При витягу керна з колонкової труби її торець слід тримати над чистим аркушем фанери або листового заліза, на якім шматки керна укладають у послідовності, відповідної до розташування їх у колонковій трубі.
З метою забезпечення схоронності й послідовності керна, що відповідають розрізу порід по свердловині, необхідно робити витяг керна з колонкової труби з дотриманням максимальної обережності. Не дозволяється вибивання керна з підвішеної труби ударами її про тверді предмети.
Керн, що вилучений з колонкової труби, очищається від породи, що пристала (керн пухких або розчинних порід обережно без промивання очищається від забруднюючого його матеріалу) і укладається в гнізда ящика.
При підйомі керногазонаборника його внутрішня частина переміщається нагору, оголюючи пружини кернотримача, який охоплює знизу штамп і охороняє керн від випадання. При підйомі необхідно заливати свердловину промивною рідиною до устя, щоб створити протитиск газу, що виходить із трубки керногазонаборника.
Після підйому КГН підвішується на хомуті на устя свердловини, швидко відгвинчується коронка й корпус від зовнішнього перехідника. Отвір трубки перекривається гумовою прокладкою й затискується спеціальним затиском.
На різьблення штампа нагвинчується герметизуючий ковпак. Після цього КГН можна розташувати горизонтально. Далі кернозбірник відділяється від газозбірника по муфті, віддаляється розпірний стрижень, що приводить до закриття клапанів, раніше відкритих завдяки розпірному стрижню. За рахунок цього герметизуються обидві частини снаряда. Після від'єднання від вузла підвіски газозбірник і керноприймач відправляють у лабораторію.