Згідно з концепцією тектоніки плит, жорсткий поверхневий шар літосфери зазнає сильних деформацій і тільки вздовж відносно вузьких лінійних рухомих поясів. Ці рухомі пояси, які складаються з хребтів, жолобків і трансформних розломів, що їх пов’язують, ділять літосферу на ряд жорстких асейсмічних блоків (плит), які не зазнають значних внутрішніх деформацій (рис. 2.8). Особливе значення має відносний рух плит. Цей рух є фундаментальною причиною тектонічної активності Землі (рис. 2.9).
Виділяють три типи границь плит:
-конструктивні, або дивергентні зчленування, де по мірі розсування плит формується нова кора (гребені серединно-океанічних хребтів);
-деструктивні, або конвергентні зчленування, де кора скорочується за рахунок стискання (молоді складчасті гірські пояси) при зближенні плит чи поглинанні, коли одна плита підсувається під другу (глибоководні жолоби);
-консервативні, або зсувні зчленування (трансформні розломи), де плити суміщаються відносно одна одної у горизонтальному напрямку, а структура кори не змінюється.
Кожний тип границь має своє відображення в рельєфі Землі, що і дозволяє розбивати літосферу на плити (рис. 2.10).