1 Назвіть основні теорії та гіпотези утворення і еволюції Землі.
2 Які гіпотези та відкриття вчених стали основою для створення теорії тектоніки плит?
3 Які геологічні та палеонтологічні дані свідчать за дрейф континентів?
4 Чи доведені в теорії тектоніки плит наявність процесів спредінгу та субдукції?
5 В чому полягає сутність теорії плюмів?
6 В чому полягають відмінності між континентальними і океанічними плитами літосфери?
7 Як можна пояснити відсутність проміжних (за віком) літосферних плит?
8 В рамках якої моделі можна пояснити наявність величезних за площею розширення трапових утворень?
9 Чи наша планета розширяється?
10 Чи справедлива гідридна модель ядра Землі?
11 В рамках якої теорії можливе вирішення питання про утворення континентальної і океанічної кори?
12 Який прогноз майбутнього нашої планети Ви можете надати?
3.2 Роль геодинамічних процесів у формуванні родовищ корисних копалин
3.2.1 Особливості ендогенних геодинамічних процесів
Геодинамічні процеси активно впливають на формування і переформування родовищ корисних копалин. Процеси внутрішньої динаміки визначають місцезнаходження та особливості залягання глибинних поліметалічних, рудних та вуглеводневих родовищ. Процеси зовнішньої динаміки, пов’язані з розвитком екзогенних деструктивних явищ та акумуляцією, обумовлюють формування розсипних родовищ корисних копалин, дорогоцінних металів, будівельної сировини. Виявлення взаємозв’язків і напрямку геодинамічних процесів, що протікають в земній корі, дозволяють обґрунтовано розширити можливості геолого-пошукових робіт [15-18, 21, 22, 34-37].
На платформах найбільш активні процеси в межах розломних структур. У зонах розтягування, які формуються на платформах, переважають від’ємні тектонічні рухи, вини–кають скиди, відмічається зростання товщини осадового чохла, підвищена водна і газова проникність. Особливо різкі контрасти спостерігаються в сучасних рифтових зонах, де відбувається переміщення крупних геоблоків. Рухи земної кори на платформах вивчені гірше, ніж в складчастих областях. Дослідження встановили, що у відносно стабільних платформних областях переважають повільні опускання зі швидкістю 1-2 мм/рік.
Формування та переформування родовищ корисних копалин контролюється процесами, які відбуваються в тектоносфері, розподілом температури та тисків.
Значні тектонічні елементи характеризуються наявністю в них корисних копалин. Ці тектонічні елементи характеризуються певною орієнтацією, як правило вони утворюють певні пояси, які простежуються на сотні кілометрів. Великі диз’юнктивні порушення або розломи розміщуються на межі геологічних областей і відповідно відокремлюють платформу від гірських споруд. На платформах розташовуються специфічні корисні копалини, які пов’язані з інтрузіями ультраосновного та лужного складу і контролюються тектонічними порушеннями глибинного походження. З передгірськими прогинами пов’язані також родовища, як рудних, так і нерудних корисних копалин. Переважно це родовища нафти, газу, кам’яного вугілля, родовища міді, солей і інші.
3.2.2 Особливості екзогенних геодинамічних процесів
Найпоширеніші з них – гравітаційні схилові процеси (сповзання осадового покриву), карст і суфозія.
Під гравітаційними процесами розуміють денудацію на природних схилах та штучних скосах, які проявляються у вигляді зміщення ґрунтового матеріалу на більш низькі гіпсометричні рівні під дією сили тяжіння, без суттєвого впливу будь – яких транспортуючих агентів. До них належать - зсуви, завали, поверхнева і глибинна повзучість, осипання та інші явища.
Процес повзучості – це поступове зміщення ґрунтів на схилах без розриву суцільності здеформованого геологічного тіла. Воно відбувається під дією сили тяжіння і супутніх зовнішніх факторів: зволоження і висихання, нагріву і охолодження, замерзання і відтанення. Повзучість поділяють на поверхневу і глибинну. Також розрізняють площинну, колообертальну і загальну повзучості.
Зсувні процеси – це процеси зміщення гірських порід (ґрунтів) під впливом сили тяжіння на більш низький гіпсометричний рівень при збереженні контакту з нерухомою основою. Зсув – це геологічне тіло, сформоване зсувним процесом і обмежене поверхнею зміщення та земною поверхнею.
Зсуви поділяються по місцю прояву на поверхневі та глибинні, а по генезису – на зсуви ковзання, видавлювання, випучування, течії, просідання, розрідження.
Процес формування завалів - це обвалювання гірських порід з короткочасним відривом від основи під час переміщення. Вони часто відбуваються разом із зсувами.
Процес утворення осипів є спорідненим із завалами і полягає у відокремленні зруйнованих вивітрюванням уламків скельних і напівскельних порід та сповзання їх по схилу.
Карстові процеси і суфозія пов’язані з діяльністю підземних вод і розчиненням вміщаючих порід.
Утворюються вони на поверхні земної кори або її приповерхневій зоні. Виникнення такого типу мінерально-сировинних ресурсів пов’язане з процесами дії на мінерали гірських порід, поверхневих і ґрунтових вод, атмосфери, а також органічних речовин. Стійкі в ендогенних умовах мінерали на земній поверхні руйнуються за рахунок процесів вивітрювання, як механічно, так і хімічно і на їх місці виникають нові мінерали, які стійкі в екзогенних умовах. Ті продукти вивітрювання, які залишаються на місці або переміщуються на незначну відстань називаються залишковими корисними копалинами. Ті продукти руйнування, які проникають у вигляді розчинів в нижні горизонти і там реагують з породами і рудами утворюють інфільтраційні корисні копалини. Ті продукти вивітрювання, що переносяться поверхневими водами, як у вигляді механічних домішок так і у вигляді розчинів на значні віддалі і нагромаджуються в кінцевих водоймищах називають осадочними корисними копалинами.