Порядок відбору, документації і збереження керна

Керн, що витягається з колонкової труби після кожного рейса, відмивається від часток м'якої породи, шламу, глинистого розчину. Керн пухких або розчинних порід очищається від забруднення без промивання.

Керн укладається і зберігається в кернових ящиках. Розміри ящиків 1´(0,5-0,6) м. Ширина і висота осередків повинна відповідати діаметру керна.

Керн укладають зліва направо і зберігають у кернових ящиках. Зверху на бічних стінках і подовжніх перегородках наносять стрілки укладання керна, що вказують порядок укладання. Шматки розбитого керна з’єднують при укладанні по площинах розламу. Дрібні шматочки керна і зразки зруйнованого або сипучого керна загортають у папір або поліетиленові пакети і кладуть у верхній частині інтервалу. Керн корисних копалин, що швидко вивітрюються або розкладаються зберігають парафінованим, поміщеним у капсули, герметичні судини і т. ін.

Наприкінці кожного інтервалу, що відповідає одному рейсові, по якому піднятий керн, ставиться дерев'яна бирка, що розділяє керн сусідніх інтервалів. Місце розташування бирки позначають на перегородках ящика, поперечним затесом і стрілкою.

На бирці простим олівцем чітко виписують інтервал глибин (від - до) і довжину інтервалу в метрах з точністю до 0,01 м. До бирки додають етикетку на витягнутий крен за формою 27, що відповідає уніфікованій геологічній документації. Бирку вкладають також після зібраного шламу, але в цьому випадку в етикетці замість довжини керну вказують у грамах масу зібраного шламу.

Ящики з керном закриваються щільними кришками і знаходяться в приміщенні бурової вишки. На вишці зберігають не більше 10 ящиків з керном. На кришці і торці кожної ящика незмивною фарбою чітко наносять наступні дані: найменування ділянки й організації, що робила буріння, номер свердловини, глибину (від - до) у метрах, рік проведення робіт.

 

; ;