Складання плану горизонтальної зйомки

2.4.1 План складають у масштабі 1:1000 на підставі відомості координат, абрису горизонтальної (теодолітної) зйомки та умовних знаків.

2.4.2 Будують координатну сітку в вигляді квадратів зі сторонами 10 см на аркуші ватману формату А1. Для цього проводять діагоналі і від точки їхнього перетину відкладають на них рівні відрізки а, як наведено на рис.2.1. З’єднавши кінці відрізків отримаємо прямокутник, на сторонах якого, відкласти відрізки по 10см. З’єднаємо ці точки і отримаємо координатну сітку зі сторонами квадратів рівними 10см При побудові можна застосувати лінійку Дробишева. Сітку креслять гостро заточеним олівцем. Побудову координатної сітки потрібно проконтролювати циркулем-вимірником, порівнюючи діагоналі квадратів. Розбіжності не повинні перевищувати ±0,3 мм.

2.4.3 Необхідну кількість квадратів сітки визначають, виходячи із отриманих значень координат точок теодолітного ходу, які наведені у додатку Б3, колонки 10,11, а також абрисами теодолітної, тахеометричної та нівелірної зйомок. З урахуванням цього кількість горизонтальних і вертикальних рядів складає п’ять.

Рисунок 2.1 – Побудова прямокутника для координатної сітки

 

2.4.4 Координатну сітку підписують так, щоб теодолітний хід містився приблизно в середині аркуша паперу, а підписи її повинні бути кратними 100 м.

2.4.5 Нанесення точок теодолітного ходу виконують за координатами, взятими з відомості обчислення координат див. додаток Б3 колонки 10,11 за допомогою циркуля-вимірника та масштабної лінійки.

Приклад. Нанести точку з координатами Х₁= +60,29 м, У₁= +130,13 м. Ця точка знаходитися в квадраті (00;100). На вертикальних сторонах цього квадрата вгору від координатної лінії 00 відкладають відстань 60,29м, отримані точки з’єднують прямою лінією, на якій від вертикальної лінії сітки з ординатою 100 праворуч відкладають відстань 130,13 – 100 = 30,13 м , як показано на рис.2.2.

Рисунок.2.2 – Нанесення точок за координатами

Отриману точку наколюють голкою циркуля та обводять колом діаметром 1,5 мм, поряд підписують в чисельнику номер точки, а в знаменнику залишають місце для підпису позначки, яка буде визначена у РГР №3.

2.4.6 Нанесення точок ходу необхідно проконтролювати за відстанями та дирекційними кутами. Для цього вимірюють дирекційні кути і відстані між нанесеними точками та порівнюють їх з записаними у “Відомості обчислення координат” (колонки 4,5). Розбіжність не повинна перевищувати ±0,3 мм у масштабі плану.

2.4.7 Нанесення на план ситуації виконують у масштабі 1:1000 відповідно до абрису див. додаток Б2 в умовних знаках, які наведені у додатку Б4. Перед нанесенням ситуації тонкими лініями з’єднують точки теодолітного ходу. Послідовність нанесення ситуації:

1) нанести полярним способом освітлювальний стовп і узбіччя ґрунтової дороги, для цього:

а) в точці 2 від лінії 1-2 будують транспортиром кут 92°20' за ходом годинникової стрілки і в цьому напрямку відкладають відстань 40,90м, що складає 40,9 мм у масштабі 1:1000;

б) від лінії 1-4 в точці 1 транспортиром будують кут 55° 07' за ходом годинникової стрілки і в цьому напрямку відкладають відстань 47,30 м;

2) нанести способом перпендикулярів (ординат) ситуацію по лінії 2-3. Одна ордината направлена вздовж лінії 2-3, інша під прямими кутами від неї до точок ситуації. Будинок школи наносять за обмірами під прямими кутами;

3) нанести способом перпендикулярів ситуацію по лінії 3-4;

4) створним способом нанести границю фруктового саду, для цього від школи відкласти по 40,0м, як наведено на абрисі.

2.4.8 Оформлення плану виконують відповідно до додатку Б5. Ситуацію креслять в умовних знаках чорним кольором, а координатну сітку креслять зеленим кольором у вигляді хрестів розміром 6х6 мм. Горизонталі креслять коричневим кольором. Лінії теодолітного ходу залишаються накресленими олівцем, тому що вони будуть використовуватися в РГР №3 для нанесення топографічної ситуації. Після цього виконують зарамочне оформлення. Підписи виконують стандартним креслярським шрифтом.

 

РГР №3 “СКЛАДАННЯ ТОПОГРАФІЧНОГО ПЛАНУ ДІЛЯНКИ МІСЦЕВОСТІ ”