Сутність та вимоги до соціологічного дослідження

Структура соціологічного знання має три рівні:

1. загальна соціологічна теорія;

2. галузеві і спеціальні соціологічні теорії;

3. конкретні соціологічні (або емпіричні) дослідження.

Конкретне соціологічне (емпіричне) дослідження - це наукове дослідження, що складається з системи послідовних методологічних, методичних, організаційно-технічних процедур, пов'язаних між собою в одне ціле з метою отримання достовірного знання на основі фактичних даних.

Лише за допомогою соціологічних досліджень здійснюється подальше пізнання об’єктивних законів та випадковостей розвитку й функціонування соціальних організмів та спільностей людей, визначаються шляхи, способи та форми використання нагромаджених знань у соціальній практиці.

Сутність, зміст і специфіка будь-якого соціологічного дослідження зумовлюється насамперед об’єктом, предметом, специфічними методами, завданнями та метою, що визначаються даною наукою.

Об’єкт соціологічного дослідження — це певна соціальна реальність, соціальні відносини, соціальна система.

Предметом соціологічного дослідження є конкретні соціальні явища та процеси, закономірності та випадковості їх функціонування і розвитку, різноманітні характеристики, сторони, аспекти, принципи організації.

Предметом аналізу конкретних соціологічних досліджень можуть бути: реальна поведінка індивідів соціальних спільностей та груп; вербальні дії індивідів: їх судження, думки, погляди;результати людської діяльності.

На думку американського соціолога Н.Смелзера, специфічне поєднання фактів, теорій та гіпотез здатне здобути винятково унікальну інформацію, яка за умов застосування відповідних методик дасть можливість отримати нове знання.

Конкретно-соціологічні дослідження мають суто емпіричну спрямованість і слугують підґрунтям теорій середнього рівня, а також загальної соціологічної теорії у цілому.

Мета дослідження — це очікуваний кінцевий результат, що визначає загальну спрямованість дослідження. Загальна мета соціологічного дослідження — отримання інформації для вироблення рекомендацій, підготовки і прийняття управлінських рішень, здатних підвищити життєздатність соціальної організації.

Соціальний факт — це певним чином фіксований, описаний фрагмент соціальної дійсності. Для цього соціологічна наука розробила цілу систему наукових процедур. Ці процедури — результат глибоких теоретичних і багаторазових дослідницьких проробок.

Структура соціологічного дослідження відображає певну послідовність дій дослідника, які забезпечують розв'язання поставлених завдань. Процес будь-якого соціологічного дослідження можна розбити на кілька етапів. На нашу думку, найоптимальнішою при розгляді проблем проектування соціологічного дослідження є схема, що містить шість етапів:

1) теоретичний аналіз (розробка програми та проекту дослідження);

2) формування вибіркової сукупності;

3) відбір методів збирання первинної соціологічної інформації та методичне забезпечення соціологічного дослідження;

4) польові дослідження (збирання первинної соціологічної інформації);

5) обробка первинної соціологічної інформації;

6) аналіз та узагальнення матеріалу.

Необхідно також підкреслити, що у загальному випадку будь-яке соціологічне дослідження складається з трьох основних стадій, кожна із яких може представляти собою самостійне дослідження.

Перша стадія — власне методологічна — пов'язана з розробкою програми соціологічного дослідження на основі або вже наявних знань і методів, або сформованих заново та спеціально призначених для даного дослідження.

Друга стадія — емпірична — пов'язана з одержанням емпіричного знання. Це передусім соціологічне дослідження, робота, як кажуть, на об'єкті, тобто збирання соціологічної інформації, її обробка та аналіз.

Третя стадія — теоретична — пов'язана з одержанням теоретичного знання, побудовою, наприклад, типології, формуванням і розвитком соціологічних теорій.

Варто також розрізняти соціологічні і соціальні дослідження.

Соціологічні дослідження присвячені, як правило, вивченню законів і закономірностей функціонування і розвитку різних соціальних спільнот, характеру і способів взаємодії людей, їхньої спільної діяльності.

Соціальні дослідження, на відміну від соціологічних, поряд з формами прояву і механізмами дії соціальних законів і закономірностей припускають вивчення конкретних форм і умов соціальної взаємодії людей: економічних, політичних, культурних, демографічних тощо, тобто поряд зі специфічним предметом (економіка, політика, культура, населення) за допомогою соціологічних досліджень вивчають соціальний аспект — взаємодію людей.

Основні функції соціологічного дослідження:

— пізнавальна — відкриває нові знання про функціонування і розвиток суспільства та його окремих сфер, про сутність соціальних явищ і процесів, роль людини в них, дає змогу побудувати цілісну картину реального життя соціуму, спрогнозувати його розвиток;

— методологічна — забезпечує реалізацію міждисциплінарного зв'язку соціології з іншими науками про людину і суспільство, що зумовлює нові підходи у вивченні соціальної дійсності, важливі відкриття на межі різних наукових напрямів;

— практична — полягає у виробленні практичних заходів із вдосконалення соціальної реальності, ефективного соціального контролю за соціальними процесами;

— інформаційна — сприяє отриманню соціальної інформації щодо стану і тенденції розвитку явищ і процесів суспільного життя, функціонування соціальних спільнот, груп, окремих індивідів, їх потреб, мотивів, реальної та вербальної поведінки, громадської думки, що формує інформаційну базу пізнання соціальної реальності;

— управлінська — забезпечує соціальне управління на всіх рівнях функціонування соціуму, зворотний зв'язок між суб'єктами та об'єктами управління, вироблення науково обґрунтованих управлінських рішень.

Що ж стосується певних видів соціологічного дослідження, то тут може бути різний розподіл. Перш за все, всі дослідження можна поділити на теоретичні й емпіричні, методологічні, фундаментальні і прикладні, польові і лабораторні.