Портландцемент – гідравлічна в’яжуча речовина, яку отримують спільним помелом клінкеру з гіпсом або іншими добавками. Портландцементний клінкер - продукт випалювання до спікання (при температурі 1450оС) сировинної суміші, що містить приблизно 75% карбонатних порід і 25% алюмосилікатних (глини). Як карбонатні породи використовують вапняки, крейду, вапняки-черепашники, вапнякові туфи. Для регулювання строків тужавлення й підвищення міцності до складу портландцементу вводять двоводний гіпс.
За речовинним складом та міцністю при стиску (на 28 добу) цементи загальнобудівельного призначення поділяють на такі типи і марки:
Тип І – портландцемент (містить від 0 до 5% мінеральних добавок), марки М300, М400, М500, М550, М600.
Тип ІІ – портландцемент із мінеральними добавками (від 6 до 35%), марки М300, М400, М500, М550, М600.
Тип ІІІ – шлакопортландцемент (від 36 до 80% доменного гранульованого шлаку), марки М300, М400, М500.
Тип ІV – пуцолановий цемент (від 21 до 55% мінеральних добавок), марки М300, М400, М500.
Тип V – композиційний цемент (від 36 до 80% мінеральних добавок, причому доменного гранульованого шлаку від 18 до 60%, пуцолани від 10 до 40%). Марки М300, М400, М500.
Основні властивості портландцементу наведено в табл.5.4.
Таблиця 5.4