Молодіжна соціологія

Що являє собою молодь як соціальна спільнота, як суб'єкт соціальних відносин? Об'єктивні фундаментальні суспільні відносини стосуються її практично по всім "номінаціям" в галузі власності, системи влади та управління, доступу до економічних та культурних благ в тій мірі, в якій всі соціальні групи суспільства включають до себе зростаюче покоління.

Тема 1. 

Молодь як соціальна спільнота, її соціальний статус та самоідентифікація. Вікові межі періоду молодості


Цей неповний перелік основних положень, пов'язаних із розумінням молоді та її проблем, дає можливість порівняти вітчизняну і західну соціологію молоді та скерованість молодіжних політик. Якщо увагу соціологів пострадянського простору привертають насамперед питання підкреслено соціального значення і ваги, тобто входження молоді у суспільство та її адаптація в ньому, то західні соціологи акцентують увагу на процесах становлення особистості; якщо перших цікавлять передусім проблеми підготовки молоді до праці, то других - поведінка молоді, що відхиляється від суспільних норм і цінностей і загрожує руйнації цілого суспільства. Якщо молодіжна політика перехідних країн ще несе на собі відбитки колишнього патерналізму, а законодавство не забезпечує механізмів реалізації правових актів щодо молоді і побудоване не обмеженнях і забороні, то політика розвинутих країн стосовно молоді будується на принципах і нормах її самозабезпечення і державного забезпечення лише тих, хто не здатний до цього в силу фізіологічних, психологічних та соціальних причин.

Тема 2.

Молодь в соціально-демографічному вимірі

МОЛОДЬ УКРАЇНИ В СОЦІАЛЬНО-ДЕМОГРАФІЧНОМУ ВИМІРІ

Особливо необхідно звернути увагу на серйозну проблему, пов'язану з асинхронною зміною чисельності молоді і населення в цілому: при зниженні чисельності населення в цілому чисельність молодіжної групи буде зростати до 2001 р. і співпаде зі зростанням чисельності населення в працездатному віці. Пов'язано це не тільки з тим, що в цю групу будуть входити особи 80-х років народження, для яких характерне підвищення народжуваності, але й виходити будуть малочисельні покоління воєнних років народження.

Тема 3.

Соціалізація, соціальне самопочуття та соціальна мобільність молоді

СОЦІАЛІЗАЦІЯ, СОЦІАЛЬНЕ

САМОПОЧУТТЯ ТА СОЦІАЛЬНА МОБІЛЬНІСТЬ МОЛОДІ

Невдахи соціалізації рідше досягають життєвого успіху. Вони опиняються на "соціальному дні", поповнюючи лави соціальних аутсайдерів, малозабезпечених прошарків населення. Злочинці, жебраки, безробітні, алкоголіки, бомжі, проститутки - групи населення, що невдало пройшли соціалізацію. Будь-яке суспільство і у всі часи намагалось позбавитися чи ізолювати їх.

Тема 4.

Любов, секс та молодіжна сім'я як предмет соціологічного та соціально-психологічного дослідження

ЛЮБОВ, СЕКС ТА МОЛОДІЖНА СІМ'Я ЯК ПРЕДМЕТ СОЦІОЛОГІЧНОГО ТА СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Вітчизняні соціологи також не схильні надто драматизувати стан сучасної сім'ї і розглядати її майбутнє лише у похмурій перспективі. Вони звичайно, як і їх західні колеги, стурбовані наростанням негативних тенденцій і явищ у становищі сім'ї та внутрішньосімейних стосунках, багато в чому зумовлених кризовим станом українського суспільства. Проте і вони зазначають появу позитивних змін, як от розширення свободи вибору для чоловіків і жінок, утвердження рівності положення і відносин, зростання рівноправ'я у сім'ях, більші можливості контактів між поколіннями, на загал більша орієнтація на сім'ю. На думку О.Якуби, численні опитування свідчать про те, що дедалі більша кількість людей в нашому суспільстві розглядає сім'ю як вищу цінність. Звідси й оптимістичні прогнози частини соціологів щодо розвитку сім'ї в XXI столітті як вільного союзу заснованого на коханні, співробітництві, спільному веденні домашнього господарства і вихованні дітей.

Таким чином, сім'я як одна з найстаріших біосоціальних спільнот нині зазнає велетенських змін. Ці зміни носять глобальний універсальний характер і пов'язані з руйнацією традиційних цінностей і форм сімейного життя і шлюбу. Однак це не означає загибелі сім'ї як такої: нові часи відкривають нові, незнані раніше обрії у стосунках чоловіка, жінки і дитини. Роль соціології полягає саме в тому, що вона здатна вчасно помітити нові явища, дослідити їх, виявити тенденції і перспективи, нагромадити соціологічну інформацію для вироблення виваженої державної сімейної політики, дієвої у масштабах всієї країни. Для вітчизняної соціології це - одне з нових і важливих завдань.

Тема 6.

Проблеми молодіжної освіти та професійної підготовки

ПРОБЛЕМИ МОЛОДІЖНОЇ ОСВІТИ ТА ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

Тема 7.

Молодь в сфері праці та зайнятості. Молодіжне безробіття

МОЛОДЬ В СФЕРІ ПРАЦІ ТА ЗАЙНЯТОСТІ. МОЛОДІЖНЕ БЕЗРОБІТТЯ.

Успішність переходу України до ринкових відносин багато в чому буде визначатися особливостями взаємодії економічної та політичної сфер, їх взаємозв'язком. Аналіз показує, що в реформаторській реальності виявилися різноманітні протиріччя. Успішне їх усунення залежить багато в чому від усвідомлення зростаючої ролі політичних рішень.

Тема 8.

Негативні явища в молодіжному середовищі. Девіантна та деліквентна поведінка молоді

НЕГАТИВНІ ЯВИЩА В МОЛОДІЖНОМУ СЕРЕДОВИЩІ.

ДЕВІАНТНА ТА ДЕЛІКВЕНТНА ПОВЕДІНКА МОЛОДІ

Таким чином, профілактику правопорушень неповнолітніх та молоді може забезпечити лише комплексний, системний підхід до цього складного соціально-педагогічного явища.

Тема 5.

Ціннісні орієнтації, культурні потреби та духовний світ молоді. Молодіжна субкультура та контркультура в світі та в сучасній Україні

ЦІННІСНІ ОРІЄНТАЦІЇ, КУЛЬТУРНІ ПОТРЕБИ ТА ДУХОВНИЙ СВІТ МОЛОДІ. МОЛОДІЖНА СУБКУЛЬТУРА ТА КОНТРКУЛЬТУРА В СВІТІ ТА В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ.

Погіршення соціально-економічної ситуації в країні не тільки стримує духовне становлення, формування загальновизнаних у світі світоглядних орієнтацій, але й деформує свідомість молодих людей. Сучасна світоглядна парадигма молодої людини може бути оцінена як маргінальна, де майже немає місця "старим" орієнтаціям, а "нові" ще не зайняли свою нішу. Це зумовлює суперечливу модель світоглядних цінностей молодих людей, їх поведінки. Можна впевнено стверджувати, що в майбутньому слід очікувати поглиблення процесу духовно-моральної маргіналізації молоді, якщо не станеться будь-яких змін у соціально-економічному житті країни, якщо її не орієнтувати на демократичну систему цінностей, яка ґрунтується на політичному плюралізмі, вільній ринковій економіці й рівності усіх громадян перед законам, тому центральним та місцевим органам влади, громадським об'єднанням необхідно активізувати роботу щодо формування духовності, національної самосвідомості та патріотизму, активної життєвої позиції, підтримки творчих ініціатив, сприяти саморозвитку та самовизначенню молодих людей. На порядок денний постала необхідність розроблення концепції моральних та духовних засад молоді.