У чому ун кальн сть У чому ун кальн стьпланети Земля? Ун кальн сть планети Земля поляга насампереду тому, що вона придатна для життя, це диний осередок життя в межах Сонячно системи.Т льки на Земл розвинута пл вка життя, оболонка живо речовини, якавпроваджу ться проника в нш оболонки л тосферу, атмосферу г дросферу.Але чому життя з явилося саме на Земл ? Як особливост , як планети сприялицьому? Почнемо з сприятливо в ддаленост в дСонця. Земля розташована в межах т зони, де нема нестач або надм рногонадлишку в надходженн зовн шньо енерг . Температурн умови зробили можливимипояву розвиток життя в т й форм , в як й воно сну на наш й планет . Зв ддален стю в д Сонця пов язана законом рна зм на речовинного складу планет,як входять до земно групи Земля, Меркур й, Венера Марс, а також М сяць .Вони мають найб льшу щ льн сть як сно найр зноман тн ший склад.
На Земл речовина сну в ус х трьохагрегатних станах.Для можливост появи життя б олог чних форм надзвичайноважливо снування води в р дкому стан . Атмосфери великих планет, що обертаються позовн шн х орб тах, Юп тера, Сатурна, Урана, Нептуна складаються з газ в,переважно з метану й ам аку. Але найзовн шня планета загадковий Плутон ма розм ри масу, як говорять про значну щ льн сть речовини. Небайдужа велич нь маси земно кул . Т лькипри наявност достатньо маси могло статися вид лення енерг приграв тац йному стисненн в тих к лькостях, як актив зували розпод л речовини зробили можливою таку ланцюгову реакц ю плавлення речовини в надрах Земл ,вулкан чну д яльн сть, що сприя викиду летючих компонент в назовн формуванню газово оболонки земно кул й г дросфери.
Без роз гр вання увнутр шн х частках Земл , без тектон ки вулкан зму не змогла б утворитисяландшафтна сфера те глибоке вза мопроникнення р дко , твердо газопод бно речовини у зовн шн частки земно кул , де пот м зародилося життя.
Не волод й Земля достатньою масою вона бявляла собою г гантський нертний кам нь, т льки. Маса нашо планети достатнядля того, щоб над йно прикр пити до не , втримати тяж нням газову оболонку,що утворилася атмосферу киснева - азотного складу.
Щоправда, легк гази водень гел й долають земне тяж ння пост йно випаровуються в косм чнийпрост р, але якраз цей процес з грав певну роль в еволюц Земл . Пов тря необх дна умова снування життя. Пов тряна оболонка втриму тепло, згладжу температурн контрасти м ж н чною денною п вкулями.Ц каво, що надм рна маса може з грати рольнесприятливого чинника по в дношенню до появи життя.
Д йсно, якби наша Землябула сум рна за масою з Юп тером або Сатурном тобто важила у 100 - 400 раз вб льше , то тим самим був би повн стю виключений вит к у прост р атом в легкихгаз в. У такому випадку на Земл дос снувала б дуже щ льна первинна водневе-гел ва атмосфера з великою дом шкою метану й ам аку. При такому газовомусклад не могли б утворитися земн форми життя.Кр м того, велика маса була 6причиною б льш сильного стиснення такого роз гр ву, яке було б надм рним.Таким чином, можлив сть появи в домих б олог чних форм життя обмежу ться масоюпланети знизу зверху . Нарешт , наша Земля волод тим, чогопрактично позбавлен сус дн планети, магн тним полем, що гра важливу рольяк захисний екран.
Зг дно з досл дженнями, проведеними за допомогоюавтоматичних м жпланетних станц й, встановлено, що напружен сть магн тного поляМарса в 500, а Венери в 2000 раз слабк ше за земну.Недостатн магн тне полевиявлено на Меркур . Зараз питання про наявн сть нших планетнихсистем не п дляга сумн ву. Б льш того, вважають, що при наявност сприятливогозб гу обставин життя на планет не може не виникнути.
У книз . З. Шкловського Всесв т, життя, розум розд л, який ма заголовок Умови, необх дн длявиникнення розвитку життя на планетах . Там п дкреслю ться, що р зн умови-положення планети в зон населеност , в дпов дна маса в зв язку з цимх м чний склад атмосфери не незалежними, можуть виконуватися одночасно.Якщо це так, то виника дея про законом рн сть при дотриманн певних умов появи планет, що придатн до життя.
Чи позбавить все це Землю ореолаун кальност ? Н , хоч би тому, до життя на нших планетах повинне бутинеск нченно р зноман тним.З чого склада тьсяЗемля? Близько 120рок в тому австр йський геолог Едуард Зюсс висловив припущення, що наша планетаза сво ю будовою под бна цибулин . Вона склада ться з концентричних що маютьзагальний центр шар в, як ущ льнюються по м р наближення до центру.Верхн й з них це земна кора. З нею людство досить непогано знайоме адже це той зовн шн йтвердий шар планети, на якому люди живуть зв дки добувають корисн копалини.
Земна кора невсюди однакова.Найб льш стотно в др зняються континентальн д льниц в докеан чних. Товщина кори п д континентами всередньому склада близько 35 - 40 км. Там, де на суш громадяться молод висок гори, вона часто досяга 50 км б льше. П д Альпамикора ч. потовщу ться до 70 км, а п д Г малаями до 90 км. А ось п д океанамикора тонка в середньому 7 - 10 км, а подекуди наприклад, в Тихому океан у Гаванських остров в або у острова Пасхи всього 5 км.Континентальна й океан чна земна кора в др зняються нет льки за товщиною, але за складом. Океан чну кору складають два шари базальтовий осадовий.
Базальти це темно - зелена, або нав ть чорна сил катнапорода, що м стить кальц й, натр й, магн й зал зо.Зв дки береться океан чна кора? Вона вид ля ться зверхнього шару мант , що знаходиться усього в 5 - 50 км п д дном океану.Саметам породи мант розплавлюються зв дти по тр щинах поступають вгору, де,застигаючи, утворюють нижн й базальтовий шар океан чно кори. нша справа континентальна земна кора. Вона також склада ться з дек лькох шар в. Верхн йшар складений п сковиками, глинами, вапняками.
Головна в дм нн сть в докеан чно кори наявн сть наступного шару, утвореного гран тами метаморф чними зм неними п д впливом високо температури тиску породами.Кр м цього основного шару там присутн осадов породи п сковики, глини,вапняки . Базальти абопороди, що х нагадують, складають нижню частину континентально кори. В к уконтинентально кори перевищу 3 млрд. рок в, у океан чно в н склада неб льше за 150 - 170 млн. рок в. П д короюзнаходиться так звана мант я Земл , що заляга на глибинах в д 3О - 50 до 2900км. З чого жсклада ться мант я? Головним чином з перидотиту.
Ця порода м стить 80 ол в на 20 п роксена.Це зеленуват м нерали, сил кати магн ю зал за. Висок температури в мант примушують розплавлятися глибинн породи, перетворюючи ху магму, яка по тр щинах прорива ться вгору у вигляд лави. Тут вже з неюможуть ознайомитися геологи.
Мант я займа до 62 об му нашо планети. Останн м часом вчен почали под ляти на верхню нижню мант . Перша з них заляга в д нижньо кромки земно кори до глибини 1тис. км. Склад нижньо мант залиша ться загадкою для вчених. В домо, на кордон з ядром щ льн стьречовини мант досяга 5,5 т м3.На глибин 2900 км знаходиться зовн шн й кордон земногоядра.В д нього углиб щ льн сть середовища р зко зроста в дразу на 80 . Сейсм чн хвил св дчать, що р дкою лише зовн шня частина ядра. А його внутр шня область,мовби жовток планети склада ться з зал зон келевого сплаву поводиться вжеяк твердь . Це зумовлене неймов рно високим тиском адже на внутр шню частинуядра давить вага основно частини планети.
Нав ть наверхньому кордон ядра теоретично розрахований тиск склада близько 1,3 млн.атмосфер, а в його центр в н досяга 3 млн. атмосфер.Температура тут близько 10 000оС.Уявимо соб кожний куб чний метр речовини земного ядра важить 12 - 13 т, такщо один невеликий ящик, наповнений такою речовиною, зм г би в двезти х ба щопотужний грузовик.
Поверхня ядраЗемл ма сво р дний рель ф. Кордон м ж ядром нижньою мант ю не простогеометричне правильна сфера, а ц лий шар. У одних м сцях його товщина становить150 км, а в нших ц лих 350 км. У середньому ж межа м ж нижньою мант ю ядром сяга товщини 260 км. Вчен припускають, що саме в ц й меж в дбува ться перем шування глибинних речовин, що мають р зний х м чний склад, цим поясню ться таке перетинання цього п дземного рель фу.