Мета робота: 1. Вивчити рушійні сили і особливості зміни ландшафтів. 2. Вивчити особливості техногенних (антропогенних) ландшафтів, їх класифікацію. 3. Розрахувати регіональний індекс антропогенної перетвореності ландшафтів за даними земельного кадастру.
Література: основна - [8,9,17]; додаткова - [7,11].
Основні поняття.
1. Динаміка ландшафтів – це зміна їх властивостей у часі, яка не призводить до виникнення нових ландшафтів.
Причини розвитку (еволюція та сукцесія) бувають зовнішні і внутрішні (саморозвиток). Розвиток ландшафту - шлях до гармонійності. Будь-яка геосистема виникає, розвивається і вмирає, даючи початок новому, отже кожний ландшафт має певний вік. У молодому ландшафті зберігається багато реліктових елементів; у зрілому багато консервативних; у старому - паростки нових, прогресивних елементів.
Ритмічність - це повторюваність у часі різних природних процесів і явищ в однаковій послідовності.
Циклічні процеси повторюються через нерівні проміжки часу, а періодичні процеси - через приблизно однакові проміжки часу.
Фенологія - наука, що вивчає закономірності сезонного розвитку природи.
Розрізняють три види амплітуд відхилення компонентів ландшафту від середніх значень: нормальна амплітуда, небезпечна амплітуда, катастрофічна амплітуда.
2. На сучасному етапі одним з найбільш потужних джерел динаміки та розвитку ландшафтів є антропогенний (техногенний) фактор. Глибина зміни ландшафту людиною залежить переважно від форми виробничої діяльності. Перетворюються: мезорельєф (земляні роботи), рослинний і тваринний світ, мікроклімат, водний режим і баланс, гідрографічна мережа тощо. Швидших і глибших змін зазнають біогенні компоненти, а геологічний фундамент, тип рельєфу і клімат завжди залишаються практично незмінними. Як би сильно не був змінений ландшафт людиною, він залишається частиною природи, природною системою і у ньому продовжують діяти природні закономірності. Впливи людини на геосистему розглядаються як зовнішні фактори.
Для оцінки характеру і глибини техногенного впливу на ландшафти, для визначення граничної межі, за якою настають незворотні і небажані зміни геосистеми вводиться поняття стійкості геосистеми до техногенних навантажень. Знайти єдиний інтегральний показник стійкості геосистеми практично неможливо. До найбільш загальних критеріїв відносяться: висока інтенсивність функціонування і збалансованість функцій геосистеми, висока біологічна продуктивність і відновлюваність рослинності, оптимальне співвідношення тепла і води. Людина в процесі своєї господарської діяльності створює модифікації ландшафтів. Стійкість модифікацій протилежна стійкості природних геосистем. Стійкість модифікацій зводиться до здатності їх зберігати умисно порушений стан, включаючи всі новоутворення, внесені людиною: плантації, посіви, споруди тощо. Змінені геосистеми, як правило, менш стійкі, ніж первинні, оскільки природний механізм саморегуляції у них порушений. Найбільш стійкі зміни у структурі ландшафтів спостерігаються за таких умов: втручання людини дає поштовх процесам, до яких ландшафт вже підготовлений (ландшафт з нестійкою рівновагою); екологічно еквівалентна заміна одних елементів ландшафту іншими (рослинний покрив і зооценози, лісонасадження тощо).
Ландшафти за ступенем окультуреності класифікуються:
1. Умовно незмінені (первісні). Наприклад: Антарктида, високогір’я.
2. Слабозмінені. Екстенсивне використання (мисливство, риболовля) частково змінило лише „вторинні” компоненти, але основні природні зв’язки не порушені (тундра, пустелі і т.і.).
3. Порушені (сильно змінені), які зазнали довготривалого інтенсивного впливу, що призвело до суттєвого порушення структури. Дуже поширені.
4. Культурні ландшафти, в яких структура раціонально змінена і оптимізована на науковій основі в інтересах людини. За цими ландшафтами майбутнє.
3. Ступінь зміни природних ландшафтів можна оцінити розрахувавши регіональний індекс антропогенної перетвореності за даними земельного кадастру , де - індекс антропогенної перетвореності території; - бал антропогенної перетвореності; - питома вага (частка) території в загальній земельній шющі регіону, %. Тоді індекс антропогенної перетвореності регіону . Величина знаходиться в межах , де і - відповідно мінімальні і максимальні значення балів антропогенної перетвореності територій.
Розрахунок ведемо в табличній формі згідно виданого завдання табл. 3.1.
Таблиця 3.1
Таблиця розрахунку індексів антропогенної перетвореностт регіону
(ландшафту)
№ п/п | Види земель і угідь | Бал антропогенної перетвореності, | Частка видів угідь у загальній площі регіону, , % | при структурах землекористування (СЗ) | ||
при фактичній СЗ | при проектній СЗ | при фактичній СЗ | при проектній СЗ | |||
1. | Природні охоронні території | |||||
2. | Під водою і болотами | |||||
3. | Ліс і деревочагарникові насадження | |||||
4. | Пасовища | |||||
5. | Пасовища культурні (поліпшені) | |||||
6. | Сіножаті | |||||
7. | Сіножаті поліпшені | |||||
8. | Багаторічні насадження | |||||
9. | Рілля | |||||
10. | Рілля осушена (зрошувана) | |||||
11. | Порушених земель та ін. | |||||
Всього: | ? | ? |
Завдання:
1. Розрахувати фактичні і проектні значення за завданням викладача. Дати оцінку ступеня перетвореності геосистем регіону.
2. Таблиця 3.1 |
Контрольні запитання:
1. Що таке саморозвиток ландшафту?
2. В чому різниця між циклічними і періодичними процесами?
3. Як класифікуються амплітуди відхилень природних компонентів?
4. Що таке модифікації ландшафтів?
5. Як класифікуються ландшафти за ступенем окультуреності?
6. Що таке індекс антропогенної перетвореності ландшафту?
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 4