УКЛАДАННЯ КАРТИ ВІДНОВЛЕНОЇ РОСЛИННОСТІ

 

Мета роботи: За допомогою вихідних матеріалів (додаток 1) на учбовій топографічній основі М 1:50000укласти карту відновленого рослинного покриву та скласти до неї легенду.

Література: основна [12,1З,15]; додаткова – [6,17].

Основні поняття.

1. Для ландшафтного (геосистемного) аналізу, зокрема для точного встановлення меж між геосистемами генетико-морфологічної та парагенетичної ЛТС, їхнього потенціалу та властивостей, важливо врахувати не сучасне, змінене діяльністю людей, територіальне впорядкування рослинних угруповань, а вихідне, яке існувало до господарського втручання людини. На карті відновленої рослинності зображають відміни (контури) рослинного покриву, які існували на даній території до антропогенної трансформації. У якості основних критеріїв відновлення (реконструкції) первинного рослинного покриву застосовують: генезис і склад ґрунту, залишки первинної рослинності, літологія четвертинних відкладів, форма рельєфу, місце розташування у рельєфі (западина, схил, плакор тощо). Комплексне врахування зазначених критеріїв дозволяє з тією чи іншою імовірністю відновити видовий та фітоценотичний склад рослинного покриву. Межі контурів рослинності проводимо там, де проходять межі ознак, взятих за критерії відновлення.

2. Згідно навчальноїгіпотези досліджувана територія входить до складу Східноєвропейської провінції широколистяних лісів Європейської широколистяної зони. Для даної зони характерні три типи рослинності: лі­си, лучна рослинність, болотна рослинність. На карті слід виділяти:

Ліси :

1) Соснові бори:

- зелено-мохові сосняки. За вологістю відносяться до вологих. Розташовуються у пониззях рельєфу;

- сосняки лишайникові. Відносяться до сухих борів. Розташовуються на схилах і вододільних ді­лянках рівнин.

2) Ялинові ліси:

- ялиново-соснові ліси біломошники. Виростають в умовах значного зволоження. За вологістю є мокрими.

3. Хвойно-широколистяні ліси:

- сосново-дубові ліси. За вологістю від­носяться до свіжих. Поширені на низьких рівнинах.

4. Грабово-дубові ліси. За вологістю відносяться до сухих. Пошире­ні на вододілах і схилах долин.

Луки.

1) Суходільні луки. Пов’язані з вершинами і схилами місцевих під­вищень рельєфу.

2) Низинні луки. Займають достатньо і надмірно зволожені зниження та окраїни болотних масивів.

3) Заплавні луки. Займають заплави річок,

Болота.

1) Евтрофні (низинні) болота. Поширені у заплавах і на терасах рік.

2) Оліготрофні (верхові) болота. Займають вододільні зниження. Від­знача­ються суцільним сфагновим килимом.

У таблиці 7.1 наведено типову легенду до карти рослинного покриву М 1:50000.

Таблиця 7.1

Типова легенда до карти відновленої рослинності

Рослинність	На кольоровій карті	На чорно-білій карті
Справжні заплавні луки	СВІТЛО-ЗЕЛЕНИЙ
Суходільні луки	ОЛИВКОВИЙ
Болотисті заплавні луки	ЗЕЛЕНИЙ
Болота: низинні	СИНІЙ
верхові (сфагнові)	БЛАКИТНИЙ
Сосняки зеленомохові	ЖОВТИЙ
Сосняки лишайникові	ЛИМОННИЙ
Ялинові ліси	ОРАНЖЕВИЙ
Сосново-дубові ліси	РОЖЕВИЙ
Грабово-дубові ліси	ФІОЛЕТОВИЙ

До кожної розробленої студентом карти відновленої рослинності розробляється своя легенда згідно з вищенаведеною типовою.

 

Завдання:

1. Укласти кольорову (чорно-білу) карту відновленої рослинності згідно завдання.

2. Розробити легенду до карти відновленої рослинності.

3. Проаналізувати співвідношення карти четвертинних відкладів, ґрунтової карти та карти відновленої рослинності.

 

Контрольні запитання:

1. У чому різниця між картою рослинності та картою відновленої рослинності?

2. Які критерії застосовують для відновлення рослинного покриву?

3. Назвіть основні типи рослинності.

4. Як класифікують ліси за ступенем зволоженості?

5. Де у ландшафтознавстві використовуються карти відновленої рослинності?

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 8