Мета роботи: 1. Встановити необхідність вивчення типологічної структури ландшафту для потреб землеустрою; 2. Ознайомитись з методикою польових ландшафтних досліджень; 3. Побудувати комплексні ландшафтні профілі.
Література: основна – [8, 9,17]; додаткова – [13,18].
Основні поняття.
1. Основою для вивчення типологічної структури ландшафту служать матеріали його картографування. Однієї ґрунтової карти недостатньо для проведення якісної оцінки земельного фонду. Для проведення прогнозно-передпроектних землевпорядних робіт необхідне ландшафтне обстеження території і складання середньо- і великомасштабних ландшафтних карт, які з позицій множинності ландшафтних територіальних структур називаються картами генетико-морфологічної ЛТС.
При великомасштабному ландшафтному картографуванні (М 1:100000 і більше) на карті виділяються морфологічні частини ландшафту - урочища і фації (мікрогеохори і геотопи), які складають його конкретний вигляд та властивості.
Одна з основних задач комплексного вивчення ландшафтних особливостей території полягає у виявленні геосистем, нанесенні їх ареалів на карту, їх типізації і оцінці природних можливостей для сільського господарства, та інших потреб.
3. Технологія ландшафтного картографування передбачає:
1) Складання ландшафтної карти-гіпотези, за якою намічаються польові маршрути, вузлові ділянки для комплексного вивчення геосистем (точки спостереження).
2) Рекогносцірувальне обстеження території.
3) Власне польова ландшафтна зйомка.
Основним методом великомасштабного картографування ландшафтів є маршрутно площова зйомка - сполучення маршрутів з комплексним дослідженням морфологічної структури ландшафтів на вузлових ділянках. На вузлових ділянках визначають літологічний склад поверхневих відкладів, форми рельєфу, умови зволоження, ґрунтово-рослинний покрив, сучасні фізико-географічні процеси, що змінюють ландшафт.
Вся інформація реєструється у спеціальних бланках, які заповнюються у полі. Крім опису окремих точок, встановлюються межі геосистем.
3. Підчас маршрутних спостережень між вузловими ділянками закладаються комплексні польові ландшафтні профілі, вони дають змогу просліджувати взаємозв’язки природних компонентів ландшафтно-типологічних комплексів по вертикалі, виявити їх поширення в різних природних районах, встановити їх специфічні природні особливості.
На ландшафтних профілях показують:
- геологічний фундамент у кольорі, або штриховкою;
- ґрунтові різновиди (літерними символами і кольором);
- рослинність (арабськими цифрами або кольором);
- форми рельєфу (римськими цифрами);
- геосистеми (назва прописом);
- по осі ординат відкладаються відмітки точок у метрах;
- по осі абсцис відкладаються відстані у км (масштаби стандартні);
- межі геосистем показують суцільними або пунктирними лініями.
Межі між геосистемами (видами геосистем) визначаються переважно за орогеоморфологічними і ґрунтово-біологішими критеріями. Ознаками розмежування урочищ (мікрогеохор) частіше є відмінності у літологічній будові та рослинному покриві. Виділення фацій (геотопів) в середині урочищ проводять за зміною рослинності, як найкращого індикатора (див. практичну роботу № 2).
Завдання:
1. Побудувати ландшафтні профілі по лініях (поперечниках) І-І, ІІ-ІІ.
2. Скласти планові смуги у вигляді ландшафтної карти.
3. Скласти єдину легенду до ландшафтних профілів та планових смуг.
Контрольні запитання:
1. Назвіть основні одиниці ландшафтного картографування.
2. Що таке великомасштабні ландшафтні карти?
3. Що таке карта-гіпотеза?
4. Що таке маршрутно-площова зйомка?
5. Чи можна виділити фації на середньомасштабних ландшафтних картах?
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 9