рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Раздел Астрономия
/
Кульмінації світил.

Реферат Курсовая Конспект

Выберите учебное заведение

Кульмінації світил.

Кульмінації світил. - раздел Астрономия, МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ТА ІНСТРУКЦІЇ ДО самостійної РОБоТи З АСТРОНОМІЇ Внаслідок Добового Обертання Небесної Сфери Кожне Світило, Описуючи На Небі К...

Внаслідок добового обертання небесної сфери кожне світило, описуючи на небі коло (тим менше, чим ближче світило до полюса світу), двічі перетинає небесний меридіан.

Явище проходження світила через небесний меридіан називається кульмінацією.

У верхній кульмінації світило буває найвище над горизонтом, у нижній кульмінації світило буває найнижче над горизонтом чи під горизонтом. Деякі зорі в момент верхньої кульмінації проходять через зеніт. В залежності від кутових відстаней, на яких світила знаходяться від полюсів світу, у кожній певній точці земної кулі вони можуть сходити і заходити, або ніколи не заходити, або ніколи не сходити.

Для світил, які в даній місцевості не заходять, ми бачимо і верхню, і нижню кульмінації; для світил, які сходять і заходять, -тільки верхню кульмінацію; для світил, які не сходять, обидві кульмінації відбуваються під лінією горизонту. Для спостерігача на північному полюсі Землі всі зорі північної небесної півкулі не заходять, а зорі південної небесної півкулі не сходять і навпаки. Для спостерігача на екваторі всі зорі обох небесних півкуль сходять і заходять. Коли центр сонячного диска, перетинаючи небесний меридіан, знаходиться у верхній кульмінації, настає астрономічний полудень; під час нижньої кульмінації центра сонячного диска настає астрономічна північ.

Зоряний час. Періодичне обертання небесної сфери, повторення явищ сходу і заходу світил та їхніх кульмінацій дали людям природну одиницю лічби часу - добу. Залежно від того, що взяте за орієнтир на небі, відрізняють сонячну і зоряну добу.

Зоряна доба — це проміжок часу між двома послідовними верхніми кульмінаціями точки весняного рівнодення.

Зоряний час — це час 8, що минув від верхньої кульмінації точки весняного рівнодення.

Зоряну добу розділено на 24 зоряних години, у кожній годині -60 зоряних хвилин, у кожній хвилині - 60 зоряних секунд. Оскільки повний оберт Землі відносно точки У1 становить 360, то маємо таке співвідношення: 1 год = 15°, 1° = 4 хв. Через те що Земля обертається навколо своєї осі, на різних географічних меридіанах кульмінація точки весняного рівнодення настає в різні моменти. Якщо позначити через «0 зоряний час на нульовому гринвіцькому меридіані, то для спостерігача, який перебуває на схід від Гринвіча і географічна довгота якого X виражена в годинах і частках години, зоряний час буде більшим на величину : S = S0 + X.

Развернуть

Открыть в широком формате

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ТА ІНСТРУКЦІЇ ДО самостійної РОБоТи З АСТРОНОМІЇ

ЗАПОРІЗЬКИЙ АВІАЦІЙНИЙ КОЛЕДЖ... ІМ О Г ІВЧЕНКА... МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ТА ІНСТРУКЦІЇ...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Кульмінації світил.

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Методи та засоби астрономічних спостережень.
Питання для самостійного опрацювання: 1.Коротка характеристика про спостереження. -астрономічні спостереження неозброєним оком - телескопи - радіотелескопи

Астрономічні спостереження неозброєним оком
Астрономічні спостереження неозброєним оком – найперший і найдавнішій метод астрономічних спостережень. Ним користувалися до того, як Галілей винайшов свій перший телескоп у 1609 р. Але спостережен

Телескопи
На жаль, більшість об’єктів ми не можемо спостерігати неозброєним оком, бо його можливості обмежені. Телескопи (tele (грецьк.) – далеко, skopos – бачити) д

Радіотелескопи
Для реєстрації електромагнітного випромінювання у радіодіапазоні (λ > 1 мм) створені радіотелескопи, які приймають радіохвилі і передають їх до приймача. Розглянемо на екран

Закріплення матеріалу.
1. Які методи астрономічних спостережень ви знаєте? 2. Який з них найдавніший? 3. Які його недоліки? 4. Які ви знаєте системи телескопів? 5. Які переваги і недол

Астрономія та визначення часу.
Питання для самостійного опрацювання: 1. Основні точки і лінії небесної сфери. 2. Кульмінації світил. 3. Зоряний час. 4. Зоряна доба. &

Основні точки і лінії небесної сфери.
Визначення основних точок і ліній небесної сфери починають з найпростішого - з установлення вертикального напрямку за допомогою виска. Прямовисна лінія (лінія виска) перетинається з небесною сферою

Планети–гіганти та їх супутники. Загальні характеристики планет-гігантів. Малі тіла сонячної системи.
Питання для самостійного опрацювання: 1. Планети- гіганти: Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун. 2. Супутники. 3. Плутон та його супутник - Харон. 4.Малі тіла сонячної с

Сатурн.
Сатурн - друга планета-велетень і шоста числом планета в Сонячній системі. Майже у всьому подібна до Юпітера, вона обертається навколо Сонця з періодом 29,5 земних років на відстан

Прояви сонячної активності та їх вплив на Землю.
Питання для самостійного опрацювання: 1. Сонце — велетенська газова куля. 2. Обчислення чисел Вольфа проводять на кожний день. 3. Активність Сонця впливає на погоду

Нейтронні зорі. Чорні діри.
Питання для самостійного опрацювання: 1. Затемнювано-змінні зорі 2. Фізичними змінними зорями 3. Нові зорі 4. Наднові зорі 5. Чорні діри Завдан

САМОСТІЙНА РОБОТА №6
Зоряні скупчення та асоціації. Туманності. Підсистеми Галактики та її спіральна структура Питання для самостійного опрацювання: 1. Будова нашої Галактики.

Будова нашої Галактики.
Більшість зір у Галактиці утворюють певні системи, які тривалий час існують у спільному гравітаційному полі. Велика частина зір рухається у подвійних та кратних системах, у яких компоненти обертаю

Обертання зір навколо центра Галактики.
Сонце розташоване поблизу площини Галактики на відстані 25 000 св. років від її ядра. Вектор швидкості Сонця відносно найближчих зір направлений до сузір’я Геркулес. Разом з

Центр Галактики
Як показали спостереження, більшість кулястих зоряних скупчень знаходяться в одній части

Наші найближчі сусіди у Всесвіті — Магелланові Хмари та Туманність Андромеди.
Дослідження інших велетенських зоряних систем – інших галактик – розпочав В. Гершель наприкінці XVIII ст. Відкривши і склавши каталоги загалом понад 2 500 туманностей, він дослідив їхні форми і зн

Визначення відстаней до інших галактик. Закон Габбла.
Як уже неодноразово наголошувалось, однією з найважливіших проблем в астрономії є визначення відстаней до космічних об’єктів. Починаючи з 20-х років XX ст., цю проблему щодо галактик майже розв’яз

Скупчення галактик.
Спостерігаючи гравітаційну взаємодію планет та зір, астрономи звернули увагу на своєрідну ієрархічну структуру руху космічних тіл: 1) Планети та їх супутники, що обертаються навколо своєї

Квазари.
У всіх галактиках, окрім найменших, виділяється яскрава центральна зона, яка називається ядром. У звичайних галактиках, таких як наша, велика яскравість ядра пояснюється вис

Квазари виявилися результатом зіткнення галактик
Світності квазарів у сотні разів більші від потужності найбільшої галактики з її сотнями мільярдів зір. Поблизу деяких квазарів виявлено викиди – велетенські потоки речовини. Розгл