рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

АСТРОНОМІЯ

АСТРОНОМІЯ - раздел Астрономия, Міністерство Аграрної Політики Та Продовольства України Технолого-Ек...

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ТЕХНОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ БІЛОЦЕРКІВСЬКОГО НАУ

 

 

АСТРОНОМІЯ

5.03050201 «ІНФОРМАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ»; 5.05060403 «МОНТАЖ І ОБСЛУГОВУВАННЯ ХОЛОДИЛЬНО - КОМПРЕСОРНИХ МАШИН І… 5.03050801 «ФІНАНСИ І КРЕДИТ»,

ЗМІСТ

1. Передмова…………………………………………………………………………..........................4

2. Тематичний план…………………………………………………………………………………..5

Заняття № 1 - 2

Предмет астрономії. Зв’язок астрономії з іншими науками.

Методи астрономічних спостережень………………………………………………………...7

Заняття № 3

Сузір’я. Зоряні карти. Екліптика. Видимий рух Місяця і Сонця.

Місячні та сонячні затемнення………………………………………………………………11

Заняття № 4

Небесна сфера. Небесні координати. Час. Календар.

Геліоцентрична система. Конфігурації планет. Закони Кеплера………….........................21

Заняття № 5

Практична робота……………………………………………………………………………..37

7. Запитання та задачі для самоконтролю студентів до модуля № 1…………………………….39

Заняття № 6

Залік з модуля № 1 ( І варіант )…………………………………………................................45

Залік з модуля № 1 ( ІІ варіант )…………………………………………..............................46

Заняття № 7

Загальна характеристика планет Земля.

Місяць. Планети земної групи……………………………………………….........................47

Заняття № 8

Планети - гіганти…………………………………………………………...............................62

Заняття № 9

Малі тіла сонячної системи…………………………………………………………………..67

Заняття № 10

Сонце - найближча зоря……………………………………………………………………...74

13. Запитання та задачі для самоконтролю студентів до модуля № 2…………………………….80

Заняття № 11

Залік з модуля № 2 ( І варіант )……………………………………………………………...91

Залік з модуля № 2 ( ІІ варіант )…………………………………………….........................92

Заняття № 12

Відстань до зір. Звичайні зорі. Подвійні зорі…………………………….............................93

Заняття № 13

Змінні зорі. Еволюція зір…………………………………………………............................101

Заняття № 14

Наша Галактика……………………………………………………………………………...108

Заняття № 15 - 17

Будова й еволюція Всесвіту.

Життя у Всесвіті……………………………………………………………………………..112

19. Запитання та задачі для самоконтролю студентів до модуля № 3…………………………...118

Заняття № 18

Залік з модуля № 3 ( І варіант )…………………………………………….........................125

Залік з модуля № 3 ( ІІ варіант )…………………………………………………………...127

21. Використана література…………………………………………………...................................129

ПЕРЕДМОВА

Мета даного посібника - надати методичну допомогу викладачам та студентам під час підготовки та проведення лекцій з астрономії, тематичного… Даний посібник розроблений на основі чинної Програми для загальноосвітніх… На навчальний курс астрономії передбачено 36 годин із них 6 годин тематичне оцінювання, 2 години - на практичне…

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

      Заняття № 1 - 2

Предмет астрономії

Зв'язок астрономії з іншими науками

Методи астрономічних спостережень

Мета:

· сформувати поняття астрономії як науки про небесні тіла; показати зв'язок астрономії з іншими науками;

· сформувати уявлення про астрономічні спостереження та їхні особливості.

Основні поняття:

· астрономія, небесні тіла, телескоп, рефрактор, рефлектор, радіотелескоп, обсерваторія.

Студенти повинні мати уявлення про:

- розвиток астрономії як науки та її зв'язок з іншими науками;

- способи та інструменти астрономічних досліджень.

Студенти повинні знати:

- основні типи телескопів та відмінності між ними.

 

ПЛАН

1. Предмет астрономії.

2. Розділи астрономії.

3. Астрономія та її зв'язок з іншими науками.

4. Методи астрономічних досліджень.

5. Засоби астрономічних досліджень.

6. Обсерваторії.

 

1. Предмет астрономії

Однією з найдавніших наук вважають астрономію. Найдревніші людські цивілізації закладали її основи, збагачували результатами спостережень. Розвиток цієї науки зумовлений не тільки природною цікавістю людини до непізнаного, а й повсякденними практичними потребами. Спостерігаючи за зорями, планетами, Місяцем та Сонцем, люди намагалися встановити причинно - наслідкові зв’язки між небесними явищами та подіями на Землі. Результатом багатовікових спостережень за зоряним небом є відкриття закономірностей руху і взаємодії, походження та еволюції зір, планет та інших тіл і їхніх систем у Всесвіті.

Слово « астрономія » грецького походження і складається із двох слів: astron - зоря і nomos - знання. Сучаснаастрономія- це наука про закони руху, будову та розвиток небесних тіл та їхніх систем.

 

2. Розділи астрономії

Залежно від того, які об’єкти вивчають та які методи для цього застосовують, астрономія поділяється на багато розділів.

Астрономія ( від грецького astron - зоря і metron - міра ) - найдавніший розділ астрономії, що займається побудовою систем небесних координат та вивченням координат світил; визначенням часу та побудовою календарів; вивченням руху Землі.

Небесна механіка вивчає рух небесних тіл під дією гравітації, а також займається визначенням орбіт космічних апаратів.

Астрофізика вивчає фізичні процеси у надрах та на поверхні небесних тіл, їх хімічний склад.

Зоряна астрономія займається дослідженням будови та розвитку нашої зоряної системи - Галактики.

Космогонія( від грецького kosmos - космос і gone - народжений ) - розділ астрономії, що вивчає походження об’єктів космосу і , зокрема, проблему походження Сонячної системи.

Вивчення походження та еволюції Всесвіту в цілому - основна задача космології.

3. Астрономія та її зв'язок з іншими науками

Нагромадженням та обробкою значної кількості інформації про певні об’єкти Всесвіту займаються такі розділи астрономії, як фізика Сонця, фізика планет, фізика зір і туманностей, кометна астрономія, метеорна астрономія, метеоритика.

Астрономія перебуває в тісному зв’язку з іншими науками. Набуті астрономами протягом тисячоліть знання, часто ставали у нагоді представникам інших наук і, навпаки, досягнення фізики, математики, космонавтики суттєво вплинули на розвиток астрономії. Вивчаючи астрономію, ви переконаєтесь у цьому.

4. Методи астрономічних досліджень

Основним методом дослідження в астрономії є спостереження. Астрономічні спостереження пасивні, тобто в астрономів практично немає можливості впливати на спостережувані об’єкти. Процеси у Всесвіті відбуваються дуже повільно за земними мірками. Спостерігаючи за деякими небесними тілами протягом багатьох років, не вдається помітити змін. Тому дуже цінними є дані, отримані древніми вченими, хоча за сучасними критеріями вони дуже неточні. Слід також зазначити, що, перебуваючи на Землі, ми разом із нею беремо участь у багатьох рухах ( обертання навколо осі та навколо Сонця, рух усієї Сонячної системи навколо центра Галактики, рух самої Галактики) . Проводячи спостереження, необхідно розуміти та враховувати це.

 

Засоби астрономічних досліджень

Основними частинами телескопа є об’єктив, окуляр, тубус ( труба - корпус ) і система монтування. Телескопи розділяють на три групи: · рефрактори( від латинського рефрактус - заломлений), або лінзові ( об’єктивом є лінза або система лінз ) ( рис. 1.…

Обсерваторії

Одну з перших обсерваторій побудував на острові Родос давньогрецький астроном Гіппарх ( бл. 190 - 125 рр. до н.е. ). Саме тут був створений перший… Обсерваторія султана Улугбека, побудована у ХVстолітті на околиці … Відома в науковому світі Пулковська обсерваторія ( Росія ) відкрита у 1839 році. За точність робіт її назвали « …

Видима зоряна величина

m = 6 : 10 0,4 ( 6 - 1 ) ≈ 2,5 ( 6 - 1 ) = 2,5 5 ≈ 100 Зірки , для яких m 6, називають яскравими, а всі решта - телескопічними ( їх неозброєним оком не видно ) .

Сузір’я та найяскравіші зорі північного неба

Щоправда, сузір’я « по - арабські » не обов’язково збігалися із сузір’ями « по - грецькі ». Тому тепер трапляється, що ім’я зірки у жоден спосіб… У 1559 році італійський астроном Пікколоміні запропонував позначити зорі у… Деякі групи зір в Україні споконвіку мають назви. У них відображені особливості культури та побуту нашого народу. …

У таблиці подана інформація про найяскравіші зорі

  *1парсек = 206265 а.о. = 30,857 · 10 12 км. Уміння розпізнавати на небі сузір’я та зорі називається астрогнозією ( від грецьких слів astron - зоря, gnosis -…

Екліптика. Зодіакальні сузір’я

Уявна лінія, яку описує Сонце не небесній сфері за рік, називається екліптикою ( із грецької - затемнення ). До кінця уроку ви дізнаєтесь, про які… Тривалість перебування Сонця в зодіакальних сузір’ях різна. ( За картою…  

Видимий рух Місяця та Сонця

Місяць обертається навколо Землі у тому ж напрямі, що і Земля навколо своєї осі. Час повного оберту ( період обертання ) Місяця навколо Землі… Обертання Місяця навколо Землі є причиною постійної зміни видимості його…  

Місячні та Сонячні затемнення

Рис. 4. Положення Сонця на екліптиці та місячному шляху у різні новомісяччя. У…  

Горизонтальна система координат та добовий рух світил на різних широтах

На рисунку 2. О - точка спостережень, Р - полюс світу, N - точка півночі, Т - центр Землі, а L - точка на земному екваторі. Кут OTL дорівнює широті… Отже, висота полюса світу дорівнює географічній широті місцевості: У різних точках Землі рух зір по небесній сфері виглядає по - різному. Для спостерігача на полюсі нашої планети…

Екваторіальна система координат. Кульмінація зір

  Рис.6 Рис.7   Для побудови зоряних карт необхідно увести систему небесних координат. В астрономії застосовують кілька таких…

Час та його вимірювання

Тривалість повного оберту Сонця по екліптиці є одиницею вимірювання часу в астрономії. Тропічним роком називається проміжок часу між двома… Встановлено, що Земля обертається навколо Сонця нерівномірно. Тому тривалість… Вимірювання часу сонячними добами залежить від географічної довготи. Для всіх точок на даному меридіані час…

Календар та його структура. Юліанський та григоріанський календар

Інші типи календарів

Залежно від того, який періодичний процес покладений в основу, календарі поділяють на три типи: сонячні, місячні, сонячно - місячні. Якщо це рух… Ще в давнину люди помітили, що через кожні 19 років ( цикл Метона ) ті самі… Це використовували дія утримання початку календарного року біля певного моменту тропічного року, за потреби, уводячи…

Заняття № 7

Загальна характеристика планет. Земля

Місяць. Планети земної групи

· ознайомити студентів із гіпотенузою утворення Сонячної системи; · пояснити принцип поділу планет на дві групи; · узагальнити та поглибити знання про Землю як планету;

ПЛАН

1. Гіпотези утворення Сонячної системи.

2. Склад Сонячної системи та її загальна характеристика.

3. Планета Земля - загальна характеристика.

4. Літосфера, гідросфера та атмосфера Землі.

5. Місяць - природний супутник Землі.

6. Дослідження Місяця та його зв'язок із Землею.

7. Меркурій та його основні характеристики.

8. Венера та її основні характеристики та дослідження.

9. Марс, його основні характеристики та дослідження.

Гіпотези утворення Сонячної системи

Доволі важливим є питання утворення Сонячної системи. Намагаючись пояснити її закономірності, вчені висувають гіпотези про її походження. Згідно з… Дана гіпотеза сьогодні вважається найобгрунтованішою, бо пояснює те, що у … · усі планети мають приблизно колові орбіти, що лежать майже в одній площині ( виняток Плутон );

Основні характеристики Землі наведені в таблиці

5. Місяць - природний супутник Землі Місяць - єдиний природний супутник нашої планети. Це холодне кулясте тіло, що…

Основні характеристики Місяця подані в таблиці

  Вік Місяця вважають близьким до 4,6 млрд років, тобто до віку Землі. Про … На думку вчених, Місяць, як і Земля, складається із кори, мантії та ядра. Середня товщина кори 68 км, хоча є…

Дослідження Місяця та його зв'язок із Землею

Гравітаційні сили між Землею і Місяцем створюють таке цікаве явище, як морські припливи та відпливи. Що більша відстань, то слабше притягання. Так точка А земної поверхні ( див.…  

Венера та її основні характеристики та дослідження

Венера не надто менша за Землю, має схожий хімічний склад та, імовірно, подібну будову. Обидві планети окутані потужними повітряними оболонками і… Венеціанська атмосфера складається переважно з вуглекислого газу ( 96% ),… Рельєф венеціанської поверхні вивчають радіолокаційним методом із Землі та з космічних апаратів. Поверхня планети…

Основні характеристики Венери подані в таблиці

Марс, його основні характеристики та дослідження

Діаметр Марса приблизно вдвічі, а маса в 9 разів менші за земні. Марсіанський рік триває 687 земних діб, а сонячна доба на планеті приблизно на… Середньорічна температура поверхні Марса -700С, хоча вдень поблизу екватора… Марс оточує атмосфера, за складом схожа на венеціанську ( 95,3% вуглекислого газу) ,але не така густа. Атмосферний…

Основні характеристики Марса подані в таблиці

Знання України, 2003. - 192 с. Опрацювати § 13 ( п. 4, 5 ), § 14, підготувати реферати на теми: «Юпітер», … Опрацювати § 13 ( п. 1, 2, 3 ), § 17, підготувати реферати на тему: «Меркурій», «Венера», «Марс».

Заняття № 8

Планети - гіганти

Мета:

· дати студентам відомості про планети - гіганти, їхні супутники та їхні основні характеристики.

Основні поняття:

· кільця, Велика Червона Пляма.

Обладнання:

· фотографії планет - гігантів та їхніх супутників.

Студенти повинні мати уявлення про:

- природу планет - гігантів;

- про історію відкриття Урана, Нептуна і Плутона.

Студенти повинні знати:

- основні характеристики планет - гігантів.

 

ПЛАН

1. Юпітер та його супутники. Характеристика Юпітера.

2. Загальні характеристики Сатурна. Кільце Сатурна та його супутники.

3. Уран, його відкриття, основні характеристики, супутники.

4. Нептун, його характеристики та супутники.

5. Система Плутон - Харон та її характеристики.

Юпітер та його супутники. Характеристика Юпітера

74% маси Юпітера становить водень, 20% - гелій і 6% важкі елементи, які містяться в надрах планети. За хімічним складом Юпітер дуже схожий на… Якщо врахувати площу і відбиваючу здатність поверхні Юпітера, інтенсивність… Однією з найвиразніших деталей на поверхні Юпітера є Велика Червона Пляма, про яку відомо із другої половини ХVІІ…

Загальні характеристики Сатурна. Кільце Сатурна та його супутники

Від Сонця 1м 2 Сатурна отримує в 92 рази менше енергії, ніж 1 м2 Землі, до того ж, 45% цієї енергії він відбиває. Температура його верхніх шарів… Сатурн має магнітне поле і є джерелом радіовипромінювання. У 1656 році голландський фізик Х. Гюйгест ( 1629 - 1695 ) відкрив кільце Сатурна, і відтоді вона стало « візитною…

Уран, його відкриття, основні характеристики, супутники

У 1690 році Д. Флемстід вніс її до каталогу як одну із зір сузір’я Тельця. Гершель назвав планету на честь короля Англії Georgium Sidus (Планета… У 1986 році за 81 500 км від Урану пролетів « Вояжер - 2 ». Тисячі фотографій… Уран учетверо більший за Землю. Вісь планети лежить майже в площині орбіти, до того ж, Уран, як і Венера, обертається…

Нептун, його характеристики та супутники

23 серпня 1846 року німецький астроном Й.Галле, за даними Левер’є, виявив планету. Так відкрили Нептун! Ця подія є дивовижним досягненням небесної… За фізичними властивостями Нептун дуже схожий на Уран. Період обертання … Нептун має воднево - гелієву атмосферу ( 84% - водень, 15% - гелій, 1% - метан ), блакитний колір якої, як і в…

Система Плутон - Харон та її характеристики

Навколо своєї осі планета обертається у зворотному напрямі з періодом 6 діб 9,4 год. Плутон - найменша та найлегша планета Сонячної системи ( він … Про фізичні умови на Плутоні відомо дуже мало. Планета, імовірно, вкрита… У 1978 році американський астроном Дж. Крісті відкрив у Плутона супутник - Харон. Він обертається навколо планети у…

Заняття № 9

Малі тіла сонячної системи

Мета:

· ознайомити студентів з правилом Тиціуса - Боде;

· дати студентам відомості про астероїди, комети та їхні основні характеристики;

· сформувати уявлення студентів про астероїдну небезпеку.

Основні поняття:

· астероїд, пояс астероїдів, комета, ядро, кома, хвіст, метеор, метеорит, болід, метеоритний дощ, астроблема.

Обладнання:

· фотографії комет.

Студенти повинні мати уявлення про:

- природу та історію відкриття малих тіл сонячної системи.

Студенти повинні знати:

- основні характеристики малих тіл Сонячної системи.

 

ПЛАН

 

1. Астероїди.

2. Комети.

3. Метеорити.

Астероїди

Правило Тиціуса - Боде: Для Меркурія , для Венери , а для Землі і т.д.

Комети

Комети ( від грецького kometes - довговолосий ) - один із класів малих тіл Сонячної системи. Далеко від Сонця у комет нема атмосфери і вони нічим не відрізняються від астероїдів. При наближенні до Сонця, на відстані близько 11 а.о. у них з’являється газова оболонка неправильної форми - кома. Кому разом з ядром комети називають головою комети. На відстанях 3 - 4 а.о. від Сонця у комети під дією сонячного вітру утворюється хвіст, який стає добре помітним.

Є комети, які не належать Сонячній системі. Вони, рухаючись по параболічній траєкторії, пролітають біля Сонця і зникають у міжзоряному просторі. Такі комети називають параболічними.

Комети, що належать Сонячній системі, називають періодичними. Вони рухаються навколо Сонця по еліптичних орбітах із різноманітними ексцентриситетами і нахилами до площини екліптики. Зараз відомо близько 330 таких об’єктів.

На відміну від планет та більшості астероїдів, які мають стабільні еліптичні траєкторії, орбіти більшості комет не є ідеально еліптичними. Гравітація планет, особливо Юпітера і Сатурна, повз які пролітає комета, суттєво змінює її орбіту. Тому реальна траєкторія цих об’єктів у міжпланетному просторі складна, і методи небесної механіки дають можливість встановити тільки середню, наближену орбіту комет.

Залежно від періоду обертання навколо Сонця комети поділяють на дві групи:

· короткоперіодичні ( період менший ніж 200 років );

· довгоперіодичні( період більший ніж 200 років ).

Усі короткоперіодичні комети є членами кометно - планетних сімей. Найбільшу сім’ю має Юпітер - це комети ( їх близько 150 ), у яких афелій на відстань ( найбільше віддалення від Сонця ) близька до великої півосі орбіти Юпітера ( 5,2 а.о.). Найвідоміші комети з цієї сім’ї - Енне, Темпеля - 2, Понса - Віннеке , фея та інші. До речі, комети мають такі назви, бо їх прийнято називати за прізвищами вчених, які відкрили чи досліджували ці об’єкти . Зараз відомо близько 20 комет сім’ї Сатурна ( Тутля, Неуйміна - 1, Ван - Бісбрука, Гейла та інші ) і приблизно 10 комет сім’ї Нептуна ( Галлея, Ольберса, Понса - Брука тощо ) .

З усіх відомих комет найменший період має комета Енне - 3,3 роки. Найяскравішою частиною комети є ядро, яскравість коми зменшується до периферії, а найменшу яскравість має хвіст. Густина коми і хвоста така мала, що крізь них просвічуються зорі.

Маси комет різноманітні - від кількох тонн до 10 11 - 10 12 тонн. Майже вся маса комет сконцентрована в ядрах, які складаються з водяного льоду, у який вкраплені замерзлі гази, пил, кам’яні та металеві частинки різних розмірів.

Діаметр ядер невеликі - усього кілька кілометрів, іноді десятків кілометрів. Наближаючись до Сонця, ядра нагріваються й інтенсивно сублімують. Утворюється кома, розміри якої можуть сягти 200 000 км ( у масивних яскравих комет ). Довжина хвоста при цьому сягає 150 000 000 км ( 1 а.о.) Хвіст комети виникає з коми під дією тиску Сонячного світла і сонячного вітру. Форма кометних хвостів залежить від співвідношення сили гравітації Сонця і сили тиску його світла на частини хвоста. Як правило, хвіст комети напрямлений від Сонця ( див. рис.2).

Рис. 2

Іноді комета має аномальний хвіст, напрямлений до Сонця. Він складається з відносно великих частинок, пилинок, на яких відштовхування сонячним світлом та вітром не проявляється. У деяких комет одночасно може бути кілька хвостів.

Після проходження перигелію комети летять від Сонця хвостом уперед. Із віддаленням нагрівання ядра слабше, інтенсивність виходу пилу і газів спадає, хвіст поступово зменшується і десь за орбітою Юпітера комета стає непомітною.

Яскраві комети являються на небі доволі рідко (у середньому раз на 20 років). Слабкі ж об’єкти ( до 18 m - 19 m ) фіксуються часто - по кілька щороку. Першим досліджував комети англійський астроном Е. Галлей (1656 - 1742 ). За порадою І. Ньютона він визначив і опублікував у 1705 році елементи орбіт 24 яскравих планет, які з’явилися від 1337 року до 1698 року.

Виявивши збіг траєкторій комет 1531, 1607 та 1682 років ( яку сам спостерігав ), учений дійшов висновку, що у ці роки з’являвся один і той же об’єкт. Галлей передбачив, що ця комета з’явиться знову у 1758 році. І справді, 25 грудня 1758 року Г. Паліч виявив її. Відтоді цю яскраву комету, що обертається навколо Сонця з періодом 78 років, називають кометою Галлея. Востаннє вона наближалася до Сонця 1986 року. Чергове повернення комети Галлея в перигелії відбудеться у листопаді 2061 року.

У 1984 році були запущені радянські автоматичні міжпланетні станції « Вега - 1 » та « Вега - 2 » ( скорочено від Венера - Галлея ). Вони послідовно у 1985 році досягли Венери, скинули в її атмосферу блоки з науковою апаратурою і попрямували до комети Галлея. До цієї комети були послані ще дві космічні станції - японська « Суісей » ( з японської «комета» ) та західноєвропейська « Джотто » . Першою до комети Галлея наблизилась « Вега - 2 » наблизилась на 8 000 км до ядра. Дані про рух радянських станцій дозволили скоректувати траєкторію « Джотто » і цей апарати пройшов через голову комети на відстані 600 км від ядра. Апаратура міжпланетних станцій передала надані дані про комету Галлея.

Про походження комет є кілька гіпотез. Одна з них, запропонована нідерландським астрономом Я. Оортом ( 1900 - 1992), полягає в тому, що на околицях Сонячної системи є хмара комет - так звана хмара Оорта. Вони сформувалися з залишків проти планетної хмари. У хмарі Оорта на відстані 100 - 150 тис. а.о. від Сонця перебувають сотні мільярдів комет. Унаслідок збурень у русі комети покидають хмару і наближаються до Сонця. Одні, промайнувши раз, назавжди покидають Сонячну систему, а інші під дією гравітації великих планет приєднуються до їхніх космічних сімей і періодично обертаються навколо Сонця.

При кожному наближення до Сонця комети втрачають частину своєї речовини із часом руйнуються. Наприклад, підраховано, що у момент проходження перигелію з комети Галлея щосекунди випаровується 45 тонн газу та 5 - 8 тонн пилу. Зараз маса ядра комети близько 6 · 10 11 тонн. Цієї речовини, ймовірно, вистачить ще на 120 000 років, за які комета зробить приблизно 1600 обертів.

Якщо у ядрі є тверда кам’яна брила, то, втративши льодову оболонку, комета, напевно, стає астероїдом ( виявлено кілька астероїдів із траєкторіями, схожими на кометні ) . Коли комета цілком руйнується, то утворюється рій дрібних частинок, розпорошених уздовж кометної орбіти.

При потраплянні в атмосферу Землі дуже швидкої частинки ( 11 - 73 км/с ) спостерігається короткочасний спалах - метеор ( від грецького meteora - атмосферні і небесні явища). Безхмарної ночі неозброєним оком можна побачити в середньому до 10 метеоритів за годину, а радіолокаційними методами за добу реєструють близько 1 млн метеорів.

Переважна більшість метеорних частинок має дуже малу масу ( 0,01 - 0,001г ) і руйнується на висотах 80 - 110 км. Щоб більша маса і розміри метеорної частинки, то яскравішим є метеорний спалах.

Дуже яскраві метеори ( яскравіші - 3 m) називаються болідами ( від грецького bolidos - метальна зброя ). Болід виникає при вторгненні в атмосферу метеорної частинки значної маси ( понад 100 г ). Болід має яскравих хвіст з іонізованих газів і пилових частинок. Політ боліда часто супроводжується гуркотом, свистом, сюрчанням і закінчується падінням метеорита.

 

Метеорити

Щороку на поверхню Землі падає близько 500 метеоритів, але в середньому лише 20 із них знаходять. Узагалі більшість метеоритів знайдені випадково.… Наука, яка вивчає хімічний і мінералогічний склад метеоритів, називається… За хімічним складом метеорити поділяють на три групи:

Заняття № 10

Сонце - найближча зоря

Мета:

· сформувати в студентів уявлення про Сонце та його будову, джерела сонячної енергії;

· прояви сонячної активності та її циклічність;

· навести приклади впливу сонячної активності на біосферу Землі.

Основні поняття:

· ядро, фотосфера, хромосфера, корона, протуберанець, спалах, сонячна пляма, сонячна активність, сонячний вітер.

Студенти повинні мати уявлення про:

- фізичні та хімічні умови на Сонці та джерела його енергії;

- вплив сонячної активності на біосферу Землі.

Студенти повинні знати:

- основні характеристики Сонця;

- основні прояви сонячної активності;

- сонячні цикли.

ПЛАН

1. Загальна характеристика та будова Сонця.

2. Фотосфера, хромосфера та корона Сонця.

3. Сонячна активність та її вплив на Землю.

1. Загальна характеристика та будова Сонця

Зоря Сонце - центральне тіло Сонячної системи. Маса Сонця = 1,989 · 10 30 кг, що у 333 тис. разів більше за масу Землі. Радіус Сонця перевищує земний у 109 разів і становить = 6,96 · 10 8 м. Середня густина сонячної речовини , проте у зовнішніх шарах зорі густина в мільйони разів менша, а в центрі - у сотні разів більша ( ). Сонце випромінює енергію в усьому діапазоні довжин електромагнітних хвиль: від - випромінювання до радіохвиль. Світність ( тобто потужність випромінювання ) Сонця . Щоб краще уявити цю величину, зауважимо, що при сучасному розвитку електроенергетики людство лише за 10 млн років змогло б виробити таку кількість електроенергії, яка дорівнювала б енергії, що її випромінює Сонце за 1с.

Хімічний склад Сонця встановили, досліджуючи його випромінювання. Сонячна поверхня, маючи температуру приблизно 6000 К, дає неперервний спектр електромагнітних хвиль. Частина світла поглинається нижніми шарами розрідженої газової оболонки Сонця ( хромосферою ). У 1814 році німецький фізик Й. Фгаунгофер ( 1787 - 1826 ) описав понад 570 ліній поглинання хімічних елементів. Вони є важливим джерелом інформації про склад зорі, адже кожному хімічному елементу відповідає цілком певний набір довжин електромагнітних хвиль, які він поглинає та випромінює. Виявивши у спектрі Сонця чи іншої зорі лінію, притаманну, наприклад кальцію, можна стверджувати, що там є ця речовина. До речі, під час повного сонячного затемнення, коли зникає створений поверхнею Сонця неперервний спектр, темні фраунгоферові лінії поглинання змінюється яскравими лініями випромінювання гарячого газу хромосфери. Зараз відомо понад 10 тис фраунгоферових ліній, які відповідають 72 хімічним елементам. Встановлено, що в даний час 70% маси Сонця складає водень, 28% - гелій, а 2% припадає на важчі елементи.

Звичайно, нема можливості зазирнути всередину Сонця, тому уявлення про його будову можна сформувати на основі теоретичного аналізу, використовуючи фізичні закони і такі характеристики, як маса, радіус, світність. Залежно від температури та процесів, що відбуваються, у Сонці умовно виділяють ядро, зону променистої рівноваги, конвективну зону та атмосферу. ( див.рис.1 ).

Кожна зоря випромінює енергію, отриману при гравітаційному стиску та при термоядерних реакціях. Перший спосіб характерний для ранніх етапів еволюції зорі. Сонце давно сформувалось і перебуває у стані гравітаційної рівноваги, тобто сила гравітаційного стискання зрівноважується силою газового тиску.

 

Рис.1

Тому для нашої зорі основним джерелом енергії є термоядерні реакції. Ядро - центральна область Сонця, в якій за надвисокого тиску та температури 15 млн К вони відбуваються. Є два цикли протікання таких реакцій: протон - протонного циклу, за якої з чотирьох протонів ( ядер водню ) утворюється одне ядро гелію і виділяється енергія. Розрахунки свідчать, що з водню масою 1 кг утворюється 0,99 кг гелію і випромінюється близько 9 · 10 14 Дж енергії. Вчені вважають, що запасів водню, який є у сонячному ядрі, вистачить на 10 млрд років. Реакція вуглекисло - азотного циклу є неістотною для Сонця, бо відбувається за температур, вищих ніж 15 млн К, тобто у надрах масивніших, більш гарячих зір. Із віддаленням від центра Сонця температура поступово зменшується і нарешті стає недостатньою для протікання термоядерних реакцій. Так визначають межі ядра. Його радіус становить близько третини радіуса Сонця. В ядрі зосереджена приблизно половина маси Сонця.

Енергія, яка виділяється в сонячному ядрі, переноситься назовні двома способами: променевим та конвективним. Променеве перенесення енергії відбувається в самому ядрі й далі, в зоні променистої рівноваги. При термоядерних реакціях виникають - кванти , які одразу ж поглинаються атомами оточуючої речовини. Збуджені атоми у свою чергу випромінюють - кванти , які рухаються в іншому напрямі. Далі процес повторюється. Випромінювання рухається назовні не по прямій, на що б пішло кілька секунд, а по ламаній, втрачаючи приблизно 10 млн років. До того ж , на своєму довгому шляху випромінювання зазнає значних змін. Атом, поглинувши високо енергійний - квант, як правило, випромінює кілька квантів зі меншими енергіями. Таким чином, жорстке - випромінювання, що є результатом термоядерних реакцій у ядрі Сонця, зазнавши багаторазового пере випромінювання виходить на поверхню переважно у формі видимого світла.

Над зоною променистої рівноваги розташована конвективна зона. Температура у ній швидко зменшується з виділенням від центра Сонця, а енергія з глибини в гору переноситься в основному за допомогою конвекції, хоча променеве перенесення теж має місце.

 

2. Фотосфера, хромосфера та корона Сонця

Зовнішній шар Сонця називається атмосферою. У ній утворюються всі види випромінювання, які випромінює зоря. Найглибший і найщільніший шар атмосфери - фотосфера - завтовшки близько 300 км. Температура фотосфери збільшується з глибиною і в середньому дорівнює 6000 К. Майже посередині фотосфери проходить умовний рівень із певними оптичними властивостями, який називають поверхнею Сонця. Іноді, зважаючи на те, що товщина фотосфери мізерна порівняно з розмірами Сонця, його поверхнею вважають саму фотосферу. Слід розуміти, що Сонце - розжарена газова куля, і його умовна поверхня не схожа на тверду поверхню Землі.

Фотосфера має зернисту структуру, яку називають грануляцією ( від латинського granulum - зернятко ). На фотографіях світлі гранули схожі на рисові зернятка, розділені темними проміжками. Одночасно у фотосфері є близько 3 млн гранул. Середній діаметр гранули 700 км й існує вона до 10 хв. Грануляція постійно змінюється. Одні гранули зникають, інші з’являються на їхньому місці. Картина грануляції схожа на ту, що спостерігаємо на поверхні окропу. Конвективні потоки зі швидкістю 1 км /с піднімають із надр фотосфери гарячу плазму, і місця, де вони виходять на поверхню, є світлішими.

Темні проміжки - місця, де опускаються вниз охолоджена плазма.

Шар атмосфери, розташований над фотосферою, називається хромосферою ( від грецького chroma - колір ) . Товщина сонячної хромосфери понад 12000 км, а температура зростає в висотою від 4500 К до 100000 К. Під час повних затемнень Сонця хромосферу видно у вигляді тонкого рожево - червоного кільця, яке обумовлює диск Місяця. Хромосфера пронизана величезною кількістю спікул ( від латинського speculum - вістря, кінчик) - тонких колоноподібних утворень із відносно холодної речовини, оточених значно гарнішою плазмою. Одночасно є близько 30000 спікул, кожна з яких існує 2 - 5 хв. Висота спікули може досягти 10 тис км. Речовина спікули піднімаючись зі швидкістю до 20 км/с, потрапляє із хромосфери в сонячну корону.

Зовнішній дуже розріджений шар атмосфери Сонця називається короною. Вона простягається на величезну відстань - понад 10, а температура в ній підвищується до 2 · 10 6К. Яскравість сонячної корони приблизно така ж , як і Місяця в повні, тому побачити її на фоні яскравої фотосфери неможливою Лише під час повних сонячних затемнень або за допомогою спеціального приладу - коронографа - вдається спостерігати за короною. Сонячна корона перебуває в стані динамічної рівноваги. Вона постійно поповнюється речовиною із хромосфери, і одночасно з неї в міжпланетний простір витікає неперервний потік частинок (протонів, електронів, - частинок, іонів ) , який називають сонячним вітром.

У внутрішніх шарах корони виникають величезні потоки плазми аркоподібні чи фонтаноподібної форми - протуберанці ( від латинського protubero - здуватись ). Деякі з них місцями висять над хромосферою, повільно знімаючись і поступово зникаючи. Їх називають спокійними. По іншому розвиваються еруптивні протуберанці. Раптово зі швидкістю до 700 км/с речовина такого протуберанця піднімається вгору на сотні тисяч кілометрів і так само швидко падає вниз. Спостерігались еруптивні протуберанці заввишки понад 1,5·10 6 км. Температура речовини протуберанця в сотні разів менша за температуру навколишньої плазми, а густина в стільки ж більша. Форма, розміри та розвиток протуберанців визначається магнітним полем.

У телескоп чи на фотографіях Сонця можна побачити темні плями, які виникають у фотосфері. Коли ж світило низько над горизонтом, то крізь імлу на сонячному диску неозброєним оком іноді можна помітити темні плями. Згадки про такі спостереження є в літописах та історичних хроніках багатьох народів. У Західній Європі сонячні плями уперше були виявлені при телескопічних спостереженнях Сонця Г. Галілеєм у грудні 1610 року. У той час помилково вважали, що сонячні плями - це вершини сонячних гір, які проглядають поміж хмар. За рухом сонячних плям встановлено не тільки обертання Сонця навколо осі, але й зональний характер цього обертання. Сонце обертається в тому ж напрямі, що й планети навколо нього. Площа екватора утворює із площиною екліптики кут 7 015/.

Сидеричний період обертання точок на екваторі Сонця дорівнює 25 діб, а біля полюсів - 30 діб.

Сонячні плями, якщо їх розглядати детальніше, не є однорідними.

Центральна темніша частина - тінь, або ядро, - оточена півтінню. Розміри плям різноманітні і можуть сягати 200 000 км. На фоні яскравої фотосфери плями виглядають чорними, але їхній справжній колір - червонуватий. Особливістю темних плям є наявність у них сильного магнітного поля з індуктивністю до 0,5 Тл ( у середньому у фотосфері індукція магнітного поля 0,0001 - 0,001 Тл ). Магнітне поле перешкоджає рухові плазми, сповільнює конвекцію і у такий спосіб послаблює доступ енергії з надр Сонця. Тому температура у плямах на 1000 - 1500К нижча ніж у фотосфері. Зазвичай плями з’являються групами. У групах вирізняють дві найбільші плями - ведуча та хвостова, які мають протилежну полярність магнітного поля. Сонячні плями - нестійкі утворення. Їхня форма та кількість постійно змінюється. Найчастіше плями виникають в екваторіальній зоні Сонця.

Поряд із плямами у фотосфері часто видно факели - світлі утворення, що мають складну волокнисту структуру. Їхня яскравість трохи переважає яскравість фотосфери, а температура лише на 200 - 300 К вища. Деякі факели існують тижнями.

 

3. Сонячна активність та її вплив на Землю

Сукупність явищ на поверхні Сонця, зумовлених процесами в його надрах, називають сонячною активністю. ЇЇ проявами є плями, факели, протуберанці, спалахи. Що більше цих утворів, то вищою є активність Сонця. Спостереження свідчать, що з часом сонячна активність змінюється.

Одним із найважливіших її проявів є спалахи - різні збільшення яскравості незначних ділянок хромосфери над групами сонячних плям. Тривалість спалахів різноманітна і залежить від потужності. Невеликі спалахи тривають кілька хвилин. У роки максимуму сонячної активності трапляються грандіозні спалахи тривалістю до 7 год. При цьому вивільняється значна кількість енергії - до 10 25 Дж - і в міжпланетний простір зі швидкістю 30000 км/с викидаються мільярди тонн речовини. При сонячних спалахах частинки розганяються і речовина дуже нагрівається, тобто створюються сприятливі умови для протікання термоядерних реакцій синтезу. Свідченням цього є значна кількість ядер дейтерію та тритію, виявлених у потоках викинутої при спалаху сонячної речовини.. Під час спалахів різко зростає інтенсивність рентгенівського, ультрафіолетового та радіовипромінювання.

Існує чимало зручних способів кількісно оцінити рівень сонячної активності. Найпростіший і найраніше запроваджений індекс сонячної активності - числа Вольфа ( Р. Вольф ( 1816 - 1893 ) - швейцарський астроном ):

де g - кількість груп плям, f - загальна кількість плям.

Наприклад, якщо плям нема, то W = 0; якщо є одна пляма ( відповідно одна група ), то W = 11; якщо є 4 групи, у яких загалом 15 плям,

 

W = 10 · 4 + 15 = 55

У роки підвищеної активності Сонця значно збільшується кількість плям ( числа Вольфа більші від 100 ) , факелів та потужних протуберанців, часто відбуваються сильні спалахи. Виявляється, що загальна форма корони змінюється: в роки максимуму сонячної активності корона майже сферична, а в роки мінімуму вона сильно витягнута уздовж екватора.

У 1844 році Г.Швабе (1789 - 1875) виявив 11 - річний цикл сонячної активності. Мріючи відкрити невідому внутрішню планету, він сподівався побачити її проходження по диску Сонця. ( Яка це була б планетна конфігурація? ). Для цього протягом 25 років ретельно фіксував появу і кількість сонячних плям. Планету Швабе, звичайно, не відкрив, зате виявив 11 - річний період зміни кількості сонячних плям. Пізніше Р. Вольф, використовуючи дані телескопічних спостережень за Сонцем протягом тривалого часу, уточнив цю закономірність. У кожному циклі активність Сонця зростає близько 4 років, а потім 7 років затухає. Вчені ведуть умовну нумерацію циклів. Першим вважають, той що розпочався в 1755 році. З 1996 року триває 23 - й цикл.

Коли сонячна активність досягає свого піку, щодоби може ставитися до 10 спалахів на Сонці. Вже через 8 хв 20 с після спалаху потужний потік жорсткого електромагнітного випромінювання сягає Землі, створюючи додаткову іонізацію повітря. Внаслідок цього погіршується короткохвильовий радіозв’язок. Згодом орбіти нашої планети досягають підсилені спалахом потоки сонячного вітру і значно деформують магнітосферу Землі. Виникають магнітні бурі - сильні раптові зміни характеристик геомагнітного поля. Під час магнітних бур з’являються полярні сяйва, виникають порушення телеграфно - телефонного зв’язку, погіршується сон та самопочуття людей, збільшується кількість інсультів та інфарктів. Сильні магнітні бурі можуть навіть провокувати землетруси в сейсмічно активних районах Землі.

Сонячна активність впливає на клімат, погоду, біосферу нашої планети. Помічено, що в роки максимуму активності світила швидше ростуть дерева, підвищується розмноження деяких комах ( сарани ) , бурхливо поширюються епідемії та пандемії ( це пов’язане як зі зростанням кількості хвороботворних бактерій та вірусів, так і з послабленням імунітету людей ).

Щоб ефективніше розв’язувати проблеми, пов’язані з сонячно - земними зв’язками, у світлі створена система неперервного стеження за станом Сонця - так звана служба Сонця. Усі великі обсерваторії, а також значна кількість спеціальних станцій беруть участь у цих спостереженнях. Основне завдання служби Сонця - реєстрація центрів сонячної активності та всіх сонячних спалахів.

 

& Домашнє завдання:

1. І. А. Климишин;, І. П. Крячко;, « Астрономія - 11 клас »; - К.: Знання України, 2003. - 192 с.

Опрацювати § 18, § 19, § 20.

 

 

 
? Запитання та задачі для самоконтролю студентів

2.1.Як називається розташування планет в космічному просторі відносно Землі й Сонця?

А) Конфігурація.

Б) Протистояння.

В) Космогонія.

Г) Піднесення.

Д) Переміщення.

 

2.2.У протистоянні можуть спостерігати такі планети:

А) Сатурн.

Б) Венера.

В) Меркурій.

Г) Юпітер.

Д) Плутон.

 

2.3.У сполученні з Сонцем можуть знаходитися такі планети:

А) Сатурн.

Б) Венера.

В) Меркурій.

Г) Юпітер.

Д) Плутон.

 

2.4.Якщо протистояння Марса відбувається 28 серпня, то він знаходиться у сузір’ї:

А) Лева.

Б) Козерога.

В) Оріона.

Г) Риб.

Д) Водолія.

 

2.5.Як називається точка орбіти, де планета знаходиться найближче до Сонця?

А) Перигелій.

Б) Перигей.

В) Апогей.

Г) Афелій.

Д) Апекс.

 

2.6.Як називається точка орбіти, де планета знаходиться найдальше від Сонця?

А) Перигелій.

Б) Перигей.

В) Апогей.

Г) Афелій.

Д) Апекс.

 

2.7.Коли Марс видно на небі цілу ніч?

 

2.8.Чи можна Венеру побачити у той час, коли вона знаходиться найближче до Землі?

 

2.9.У яку пору року орбітальна швидкість Землі найбільша?

 

2.10.Чому Меркурій важко побачити на небі, хоча він буває яскравішим за Сиріус?

 

2.11.Чи можна було б з поверхні Марса побачити Землю під час протистояння Марса?

 

2.12.Астероїд обертається навколо Сонця з періодом 3 роки. Чи може цей астероїд зіткнутися з Землею, якщо в афелії він знаходиться на відстані 3 а.о. від Сонця?

 

2.13.Чи може існувати в Сонячній системі комета, яка в афелії проходить біля Плутона та обертається навколо Сонця з періодом 100 років?

 

2.14.Виведіть формулу для обчислення ваги космонавтів на будь - якій планеті, якщо відомі її радіус R та маса M.

 

2.15.Як змінився б клімат Землі, якби ексцентриситет земної орбіти дорівнював 0,5, а велика піввісь залишилася б такою, як зараз?

 

2.16.Визначити за допомогою астрономічного календаря, яка планета Сонячної системи знаходиться найближче до Землі на день вашого народження. У якому сузір’ї її можна побачити сьогодні вночі?

 

2.17.З першою космічною швидкістю може летіти космічний корабель, що обертається навколо Землі по коловій орбіті на такій висоті над поверхнею:

А) 0 км. Б) 100 км. В) 200 км. Г) 1000 км. Д) 10 000 км.

 

 

2.18.Ракета стартує з поверхні Землі з другою космічною швидкістю. Куди вона долетить?

А) До Місяця.

Б) До Сонця.

В) Стане супутником Сонця.

Г) Стане супутником Марса.

Д) Вилетить за межі Сонячної системи.

 

2.19.Космічний корабель обертається навколо Землі по еліптичній орбіті. Як називається точка орбіти, де космонавти знаходяться найближче до Землі?

А) Перигей.

Б) Перигелій.

В) Апогей.

Г) Афелій.

Д) Парсек.

 

2.20.Ракета з космічним кораблем стартує з космодрому. Коли космонавти починають відчувати невагомість?

А) На висоті 100 м.

Б) На висоті 100 км.

В) Коли вимикаються реактивні двигуни.

Г) Коли ракета попадає у безповітряний простір.

Д) На висоті 300 км.

 

2.21.Які з цих фізичних законів не виконуються в невагомості?

А) Закон Гука.

Б) Закон Кулона.

В) Закон всесвітнього тяжіння.

Г) Закон Бойля - Маріотта.

Д) Закон Архімеда.

 

2.22.Чому жодний супутник не може обертатися навколо Землі по коловій орбіті з першою космічною швидкістю?

 

2.23.Чим відрізняється перигей від перигелія?

 

2.24.Чому при старті космічного корабля виникає перевантаження?

 

2.25.Чи виконується у невагомості закон Архімеда?

 

2.26.Космічний корабель обертається навколо Землі по коловій орбіті на висоті 200 км. Визначте лінійну швидкість корабля.

 

2.27.Чи може космічний корабель зробити за добу 24 оберти навколо Землі?

 

2.28.Що ви можете запропонувати для майбутніх космічних програм, у яких могли б брати участь українські вчені?

 

2.29.Відшукайте на небі яскравий супутник або міжнародну космічну станцію та нарисуйте її шлях серед зір. Чим відрізняється політ супутника від руху планет? У якому напрямку відносно горизонту можуть обертатися супутники Землі?

 

2.30.Визначте момент, коли супутник увійде у тінь Землі, та нарисуйте положення Сонця, Землі та супутника у цей час.

2.31.Температура в надрах Землі з глибиною:

А) Зменшується, бо Сонце нагріває тільки поверхню.

Б) Зменшується, бо під поверхнею знаходиться шар вічної мерзлоти.

В)Збільшується, бо в центрі Землі протікають хімічні реакції.

Г) Збільшується радіоактивний розпад ядер важких хімічних елементів.

Д) залишається сталою.

 

2.32.Тропосфера - це нижній шар земної атмосфери, де температура з висотою:

А) Збільшується, бо верхні шари атмосфери знаходяться ближче до Сонця.

Б) Збільшується, бо у верхніх шарах атмосфери немає хмар.

В) Зменшується, бо атмосфера нагрівається від Землі.

Г) Зменшується, бо у верхніх шарах атмосфери менше кисню.

Д) Залишається сталою.

 

2.33.Сьогодні на Землі спостерігається затемнення Місяця. Що побачать у цей час на Місяці космонавти?

А) Схід Сонця.

Б) Кульмінацію Сонця.

В) Затемнення Сонця.

Г) Затемнення Місяця.

Д) Захід Сонця.

 

2.34.Повний Місяць знаходиться на горизонті. У який час доби можна спостерігати таке явище в Україні?

А) Вранці.

Б) Вдень.

В) Ввечері.

Г) Опівночі.

Д) Ніколи.

 

 

2.35.Якими з цих приладів космонавти можуть користуватися на поверхні Місяця?

А) Компас.

Б) Телескоп.

В) Радіоприймач

Г) Телевізор.

Д) Барометр.

 

2.36.До планети якої групи належить Земля?

 

2.37.Чому на материках протягом року не спостерігається різкого перепаду температур?

 

2.38.Як змінюється з висотою температура в тропосфері?

 

2.39.Сьогодні Місяць спостерігався у першій чверті. Чи буде завтра місячна ніч?

 

2.40.Чому вода на поверхні Місяця не може існувати в рідкому стані?

 

2.41.Чому з поверхні Землі ми бачимо тільки одну півкулю Місяця?

 

2.42.За допомогою рухомої карти зоряного неба визначте, на тлі якого сузір’я спостерігався Місяць у день вашого народження? Коли він сходив та заходив у цей день?

 

2.43.Що ви могли б запропонувати для освоєння Місяця у майбутньому?

 

2.44.Виміряйте кут між напрямком на Сонце та Місяць і визначте його фазу. Перша чверть настане, коли цей кут дорівнюватиме 900, повня - 1800.

 

2.45.З поверхні якої планети земної групи ніколи не можна побачити Сонце?

А) З Меркурія.

Б) З Венери.

В) Із Землі.

Г) З Марса.

 

2.46.На яких планетах земної групи у хмарах виявлена сірчана кислота?

А) На Меркурії.

Б) На Венері.

В) На Землі.

Г) На Марсі.

 

2.47.На поверхні якої планети земної групи спостерігається найдовший день?

А) На Меркурії.

Б) На Венері.

В) На Землі.

Г) На Марсі.

 

2.48.Яка планета земної групи має найгустішу атмосферу?

А) Меркурій.

Б) Венера.

В) Земля.

Г) Марс.

 

2.49.На поверхні якої планети земної групи найбільша тривалість сонячної доби?

А) На Меркурії.

Б) На Венері.

В) На Землі.

Г) На Марсі.

 

2.50.Чому Меркурій не може утримувати сталу атмосферу?

 

2.51.Яка планета обертається навколо осі у протилежному в порівнянні з Землею напрямку?

 

2.52.На яких планетах земної групи відбувається зміна пір року?

 

2.53.Венера знаходиться далі від Сонця, ніж Меркурій, але чому температура на її поверхні вища, ніж на Меркурії?

 

2.54.Які є докази того, що на поверхні Марса колись була вода у рідкому стані?

 

2.55.На яких планетах земної групи можливе існування життя?

 

2.56. Обчисліть свою вагу на поверхні Меркурія, Венери і Марса.

 

2.57.Чи могли б розумні марсіани, спостерігаючи Землю у свої телескопи, виявили докази існування життя? Існування розумної цивілізації на Землі?

 

2.58.Нарисуйте положення Венери відносно горизонту та відносно зір і спостерігайте, як змінюється це положення протягом кількох тижнів. Зробіть висновок, як змінюється яскравість планети за цей час.

 

2.59.Під час протистоянь Марса визначте моменти, коли планета зупиняється і починає рухатися відносно зір у зворотному напрямку - зі сходу на захід.

 

2.60.Які планети випромінюють у космос більше енергії, ніж отримують від Сонця?

А) Усі планети гіганти.

Б) Юпітер, Сатурн, Нептун.

В) Юпітер, Сатурн, Уран.

Г) Уран.

 

2.61. Які планети обертаються навколо осі у зворотному напрямку?

А) Венера, Юпітер.

Б) Усі планети - гіганти.

В) Юпітер, Сатурн.

Г) Уран, Венера.

 

2.62.На якій із цих планет спостерігається найбільша тривалість дня?

А) На Венері.

Б) На Марсі.

В) На Юпітері.

Г) На Урані.

Д) На Плутоні

 

2.63.Скільки часу триває день на полюсах Урана?

А) 21 земний рік.

Б) 17 год. 14 хв.

В) 1 місяць.

Г) 1 земний рік.

Д) 42 земні роки.

 

2.64.Які особливості у планет - гігантів?

 

2.65. Чому Юпітер можна вважати дуже схожим на зорю?

 

2.66. Що викликає гелієві дощі на Сатурні?

 

2.67.В чому особливість зміни пір року на Урані?

 

2.68. Обчисліть найменшу та найбільшу відстані між Землею та Юпітером ( див. дод.3,4 ).

 

2.69. За допомогою рухомої карти зоряного неба визначте, коли ці планети сходять та заходять у день вашого народження.

 

 

2.70.Чому виникли гіпотези про можливе життя у хмарах Юпітера?

 

2.71.За допомогою астрономічного календаря відшукайте на небі Юпітер та Сатурн і визначте, у якому сузір’ї спостерігаються ці планети.

2.72.Які планети - гіганти видно сьогодні у вечірній час?

 

2.73. Чому інколи кільця Сатурна зникають?

А) Випаровуються.

Б) Ховаються за Сатурн.

В) Закриваються іншими планетами.

Г) Площина кільця збігається з променем зору спостерігача.

Д) Закриваються хмарами.

 

2.74.Який із великих супутників рухається навколо планети у зворотному напрямку?

А) Європа.

Б) Іо.

В) Каллісто.

Г) Ганімед.

Д) Тритон.

 

2.75.На поверхні яких супутників може існувати життя?

А) На Фобосі.

Б) На Іо.

В) На Ганімеді.

Г) На Європі.

Д) На Титані.

 

2.76.Який із супутників має густу азотну атмосферу з домішками метану?

А) Фобос.

Б) Європа.

В) Титан.

Г) Оберон.

Д) Тритон.

 

2.77. На яких супутниках виявлені постійно діючі вулкани?

А) На Місяці.

Б) На Деймосі.

В) На Іо.

Г) На Тритоні.

Д) На Хароні.

 

2.78.Чим пояснюється дивовижне забарвлення Іо?

 

 

2.79.Про що свідчать численні кратери на супутниках Юпітера?

 

2.80.Які супутника планет мають атмосферу?

 

2.81. На яких супутниках можливе життя?

2.82. Що спричиняє існування досить густої атмосфери на Титані?

 

2.83. Визначте свою вагу на поверхні одного із супутників планет, радіуси яких наведені у цьому параграфі, якщо його густина 2 г/см3.

 

2.84. На поверхні якого супутника ваша вага буде найбільшою?

 

2.85. Поверхнею яких супутників можна використати для побудови космічних поселень?

 

2.86.За допомогою бінокля або шкільного телескопа можна спостерігати Галілеєві супутники Юпітера. Визначте моменти затемнення одного з цих супутників - коли він зникає за диском Юпітера.

 

2.87.Метеором називається явище, коли:

А) Зорі падають на Землю.

Б) Каміння падає на Землю.

В) Світиться іонізоване повітря на шляху польоту пилинки.

ГЗ) Блискавки спостерігаються у повітрі.

Д) Пил викидається в атмосферу.

 

2.88.З чого складається ядро комети?

А) З льоду та пилу.

Б) Із заліза.

В) Із каміння.

Г) З розжарених газів

Д) З пари води.

 

2.89. З якою найменшою швидкісю метеорити влітають в атмосферу Землі?

А) 1 м/с. Б) 1 км/с. В) 11,2 км/с. Г) 22,2 км/с. Д) 70 км/с. Е) 100 км/с.

 

2.90. З якою найбільшою швидкістю метеорит може влетіти в атмосферу Землі?

А) 1 м/с.

Б) 1 км/с.

В) 11,2 км/с.

Г) 22,2 км/с.

Д) 70 км/с.

Е) 100 км/с.

2.91. Тунгуський метеорит називають загадковим тому, що:

А) Метеорит був космічним кораблем марсіян.

Б) На місці падіння не виявлено метеоритного кратера.

В) В атмосфері стався спалах, що нагадував вибух ядерної бомби.

Г) Метеорит був брилою льоду.

Д) Після падіння метеорита над Європою спостерігалося загадкове сяйво в атмосфері і вночі не було видно зір.

 

2.92.Чому більшість астероїдів мають неправильну форму?

 

2.93.Чому метеорити можуть досягти поверхні Землі?

 

2.94.Яке сімейство астероїдів може викликати загрозу для Землі?

 

2.95.Чим відрізняється метеор від метеорита?

 

2.96.В який бік відносно Сонця повертається хвіст комети?

 

2.97.Чому комета може змінити свою орбіту?

 

2.98.Який найбільший метеоритний кратер виявили на території України?

 

2.99.Обчисліть свою вагу на астероїді 1709 Україна, який має діаметр 20 км. Густина астероїда 3 г/см3.

 

2.100.Яка ваша думка щодо практичного використання астероїдів як джерела корисних копалин?

 

2.101.Порахуйте кількість метеорів, які пролітають по небосхилу протягом 30 хв.

 

2.102. Сонячна стала визначає:

А) Кількість енергії, що випромінює Сонце за рік.

Б) Кількість енергії, що випромінює Сонце за 1с.

В) Температуру Сонця.

Г) Кількість енергії, яку отримує вся поверхня Землі за одиницю часу.

Д) Енергію, яку отримує 1 м2 поверхні Землі за 1 с, якщо сонячні промені падають перпендикулярно до поверхні.

 

2.103.Для визначення світності Сонця необхідно знати:

А) Радіус Сонця.

Б) Радіус Землі.

В) Відстань від Землі до Сонця і сонячну сталу.

Г) Температуру на поверхні Землі.

Д) Температуру на поверхні Сонця.

 

2.104.Які з цих хімічних елементів найбільш поширені на Сонці?

А) Оксиген і Ферум.

Б) Гідроген і Гелій.

В) Гідроген і Оксиген.

Г) Нітроген і Оксиген.

Д) Ферум і Нітроген.

 

2.105.В результаті якого процесу виділяється енергія в надрах Сонця?

А) Ядерної реакції.

Б) Гравітаційного стиснення.

В) Термоядерної реакції.

Г) Горіння водню.

Д) Падіння метеоритів.

 

2.106.Грануляція у фотосфері утворюється в результаті того, що:

А) Корона дуже гаряча.

Б) Енергія передається конвекцією.

В) Плями дуже холодні.

Г) Випромінюється нейтрино.

Д) На поверхні Сонця є хвилі.

 

2.107.Сонце називають жовтою зорею, в той час як для більшості людей воно має білий колір. Як пояснити цю суперечність?

 

2.108.Що знижує температуру всередині сонячних плям?

 

2.109.Яке явище астрономи називають сонячною активністю?

 

2.110.Які процеси на Сонці можуть суттєво впливати на стан земної атмосфери?

 

2.111.Обчисліть, яку сонячну енергію поглинає за 1 годину дах вашого будинку опівдні. Вважати, що дах поглинає 80% енергії.

 

2.112.Які екологічно чисті джерела енергії можна запропонувати для використання у населеному пункті, де знаходиться ваша школа?

 

2.113.Підрахуйте загальну кількість сонячних плям та нарисуйте їх розташування на диску Сонця. Зверніть увагу, що плями часто з’являються парами. Через декілька днів повторіть спостереження, і ви помітите обертання Сонця навколо осі - плями змістились. Кількість плям за цей час теж може змінитися.

 

 

Заняття № 11 Залік з модуля № 2 Мета: провести залік з модуля № 2 та оцінити навчальні досягнення студентів Загальна структура та зміст заняття І. План 1. Перевірити рівень навчальних досягнень студентів 2. Узагальнити знання студентів з модуля № 2 ІІ. Залік з модуля № 2 Варіант І
№ п/п Зміст запитань та варіанти відповідей Оцінювання ( бали )
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. Виберіть правильну відповідь Початковий рівень Яка планета має найбільші кільця і один із найбільших супутників? А. Нептун ; Б. Сатурн; В. Земля; Г. Марс.   Яких хімічних елементів найбільше на Сонці? А. H та He; Б. N та O; В. Fe та Ni; Г. Ag та Au.   Що розташовано у центрі Землі? А. Мантія; Б. ядро; В. кора; Г. атмосфера.   Середній рівень Що таке протуберанець?   Назвіть планети земної групи та вкажіть їхні основні характери стики. Достатній рівень Поясніть причини зоряного дощу.   Напишіть, що вам відомо про астероїди. Високий рівень Опишіть, як проявляється сонячна активність і як вона впливає на біосферу Землі.    

 

 

Варіант ІІ
№ п/п Зміст запитань та варіанти відповідей Оцінювання ( бали )
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. Виберіть правильну відповідь Початковий рівень На якій планеті є полярні шапки та найвища гора Сонячної системи - Олімп? А. Меркурій; Б. Юпітер; В. Марс; Г. Земля.   Яка температура поверхні Сонця? А. 1000 К; Б. 6000 К; В. 60 00 К; Г. 15 · 10 6 К.   Зовнішній шар атмосфери Сонця називається… А. фотосферою; Б. конвективною зоною; В. короною; Г. хромосферою.   Середній рівень Що таке болід?   Назвіть планети - гіганти та вкажіть їхні основні Характеристики? Достатній рівень Поясніть причини припливів та відпливів.   Напишіть, що вам відомо про комети.   Високий рівень Опишіть схематично гіпотезу процесу утворення Сонячної системи.    
 
& Домашнє завдання:

 

1. І. А. Климишин;, І. П. Крячко;, « Астрономія - 11 клас »; - К.:

Знання України, 2003. - 192 с.

Повторити § 13 - 20

 

 

 

Заняття № 12 Відстань до зір Звичайні зорі. Подвійні зорі Мета: · дати студентам відомості про основні характеристики зір, розкрити особливості спектральної класифікації зір; · ознайомити з методами вимірювання відстаней до зір та за діаграмою Герцшпрунга - Рас села; · розглянути різноманітність подвійних зір. Основні поняття: · зоря, річний паралакс, абсолютна зоряна величина, парсек, спектральна класифікація зір, діаграма « спектр - світність », подвійні зорі. Студенти повинні мати уявлення про: - методи визначення відстаней до зір, спектральну класифікацію зір; - спектральну класифікацію зір; різноманітність подвійних зір. Студенти повинні знати: - за паралаксом обчислювати відстань до зорі. ПЛАН 1. Визначення відстаней до зір. Абсолютна зоряна величина. 2. Класифікація зір. Діаграма Герцшпрунга - Рессела. 3. Подвійні зорі.   1. Визначення відстаней до зір. Абсолютна зоряна величина Зоря - самосвітній космічний об’єкт, у надрах якого відбувається або відбувались екзотермічні термоядерні реакції. Хоча на небосхилі зорі й мають вигляд маленьких блискучих цяточок, це такі велетенські тіла, як Сонце, але надзвичайно віддаленні від Землі. Чи можна визначити відстань до зір, як це зробити? Для розв’язання цього завдання частково придатним є метод паралактичного зміщення ( див рис 1 ).     Рис. 1 За півроку Земля опиняється в діаметрально протилежній точці своєї орбіти ( точки Т1 та Т2), унаслідок чого положення зорі S на фоні інших віддалених зір трохи змінюється ( точки S1 та S2 ). Якщо вдається зафіксувати цю зміну, то неважко знайти відстань до зорі. Кут , під яким із зорі видно радіус земної орбіти, перпендикулярний до напряму зорі, називається річним паралаксом. Ще в епоху Коперніка робилися спроби визначити паралакси зір, але через недосконалість приладів вони були безрезультатними. Виявляється, річні паралакси всіх зір менші за 1//. Надійно виміряти такі малі кути вдалося лише у першій половині ХІХ ст.. У 1837 році російський астроном В.Я.Струве ( 1793 - 1864 ) уперше визначив річний паралакс зорі Веги ( Ліри ): = 0,123//. Відстань від Землі до зорі ( див.рис 1 ): , де а0 = 1 а.о. = 150 млн км = - радіус земної орбіти, - річний паралакс зорі. Річний паралакс зір дуже малі, а для малих кутів справедливе співвідношення: ( - у радіанах ). Паралакси зручно визначати в секундах ( 1 рад = 206265//), отже, . Наприклад, відстань до Веги Навіть виражена в астрономічних одиницях, ця віддаль дуже велика. Для вимірювання відстаней до зірок в астрономії використовують відповідні одиниці довжини: парсек та світловий рік. 1 парсек ( скорочено від паралаксі секунда ) ( 1пк ) - відстань, з якої радіус земної орбіти видно під кутом 1//. 1пк = 206265 а.о. = 3,0856 · 10 16м. Світловий рік ( 1 св.р ) - відстань, яку світило проходить у вакуумі за 1 рік. 1 св.р. = 9,5 · 10 15 м = 63240 а.о. = 0,3066 пк. 1пк = 3,26 св.р. За допомогою наземної та орбітальної астрономічної апаратури визначено паралаксипонад 100 000 зір. Проте метод річного паралаксу застосований до зір, відстань до яких не перевищує 100 пк. Відстань до віддаленіших об’єктів встановлюється менш точно іншими способами. Характеристикою блиску зорі є видима величина. Вона залежить, як від світності зорі, так і від відстані до неї. Дуже потужна зоря, але віддалена, тьмяніша, ніж порівняно близька зірка, яка випромінює не так інтенсивно. Якби вдалось вишикувати зорі на однаковій відстані від Землі, то тоді потужніші з них і були б яскравішими, а зоряна величина залежала б лише від світності. Абсолютна зоряна величина ( М ) - зоряна величина, яку мала б зоря, перебуваючи від спостерігача на відстані 10 пк ( 32,6 св.р. ) Знаючи відстань до зір та її видиму зоряну величину , можна обчислити абсолютну зоряну величину: де - виражене в парсеках. Задача. Обчислити абсолютну зоряну величину Сонця.  
Дано: ; Відповідь.

 

Отже, з відстані 10 пк Сонце має вигляд слабкої зірочки. Міріади таких зір розсіяні на небосхилі і серед них воно нічим не виділялося б.

Світ зірок надзвичайно різноманітний, навряд чи є у Всесвіті дві однакові. Вивчення цих об’єктів свідчить, що їхні світності можуть відрізнятися в десятки мільярдів разів. Абсолютні зоряні величини відповідно змінюються від М = - 10 до М = + 19. За світністю зорі поділяють на надгіганти, гіганти та карлики. Надгігантами є, наприклад, слабка на вигляд зоря ζ1 Скорпіона ( m = 4,9; М = - 9,4 ), яка випромінює в 480000 разів потужніше, ніж Сонце, зоря Бетельгейзе ( Оріона ) ( m = 0,42; М = - 6,1 ), потужніша за наше світило в 21 300 разів.

Світність Альдебарана та Арктура у 100 разів більша, ніж сонячна. Це - гіганти.

Сонце належить до карликових зір. Є зорі значно слабші, наприклад, найближча до на Проксима Кентавра випромінює енергії у 18 000 менше, ніж Сонце. Карликових зір у природі значно більше, ніж гігантів та надгігантів. Із 40 найближчих до Землі зірок лише три потужніші, ніж Сонце.

Розміри зір різноманітні. Надгіганти у тисячі разів більші за Сонце, а діаметри нейтронних зір дорівнюють кільком десяткам кілометрів. Наприклад, радіус зорі Бетельгейзе ( R = 1000 = 4,65 а.о. ) майже дорівнює радіусу орбіти Юпітера ( а = 5,2 а.о. ). Світність зір залежить не тільки від розмірів, але й від нагрітості їхніх поверхонь. За незначним винятком, температура зір лежить у межах від 2500 К до 30000 К.

 

Класифікація зір. Діаграма Герцшпрунга - Рессела

Класи О, В, А називають ранніми, або гарячими; F і G - сонячними; К, М - холодним, або пізніми. Усі спектральні класи, крім О, поділені на 10… Особливості спектральних класів наведені в поданій таблиці   Символ Характерні лінії в спектрі Типові зорі Температура, К Колір …

Заняття № 13

Змінні зорі. Еволюція зір

Мета:

· розглянути основні типи змінних зір;

· сформувати уявлення студентів про нові, наднові, нейтронні зорі та чорні діри;

· розкрити особливості еволюції зір.

Основні поняття:

· фізично змінні зорі, цефеїди, нові зорі, наднові зорі, нейтронні зорі, пульсари, чорні діри, гравітаційний радіус, еволюція зір.

Студенти повинні мати уявлення про:

- основні типи змінних зір;

- принцип визначення відстаней за допомогою цефеїди; еволюцію зір.

Студенти повинні знати:

- що таке нова та наднова зоря.

Студенти повинні вміти:

- пояснити природу виникнення нейтронної зорі, чорної діри.

ПЛАН

1. Змінні зорі.

2. Еволюція зір.

3. Чорні діри. Нейтронні зорі.

1. Змінні зорі

Якщо протягом кількох вечорів спостерігати за зорею Персея, то помітно, що її блиск змінюється. Цю властивість зорі виявили середньовічні арабські астрономи. Усі зірки світять рівномірно, а одна чомусь періодично підморгує, от її назвали Ель - Гуль ( диявол ). Із часом назва перетворилася на Алголь. У 1784 році англійський атроном Дж. Гудрайк ( 1764 - 1786 ) виявив змінність зір Ліри та Цефея і встановив строгу періодичність змін блиску Анголя. З часом виявлено понад 30 000 змінних зір. Усіх їх можна поділити на дві групи: затемнювано-змінні та фізичні змінні зорі.

Затемнювано-змінні зорі, наприклад, Алголь - це ще одна назва затемнювано-подвійних. У процесі обертання компоненти періодично закривають один одного від спостерігача. Зміну видимої зоряної величини таких зір від часу зображають у вигляді графіка. Вигляд кривої залежить від розмірів, форми, маси, світності компонентів і відстані між ними. Для Алголя крива блиску зображена на рис.1. Поки затемнення нема, блиск майже незмінний ( ділянки ВС та DE на графіку ). Якщо головна зоря затемнюється менш яскравим супутником, блиск різко зменшується ( ділянка АВ ) - настає головний мінімум. Якщо супутник заходить за головну зорю, то блиск змінюється мало ( ділянка СD ) - настає вторинний мінімум. Період змінності Алголя становить 2 доби 20 год 48 хв. До речі алголями називають цілий клас змінних зір.

 

Фізичними змінними зорями називають зорі, причиною зміни світності яких є процеси в надрах. Прикладом є зоря Міра. У нашій Галактиці і за її межами виявлено десятки тисяч фізичних змінних зір. Усіх їх поділяють на дві групи: пульсуючі змінні зорі та спалахуючи змінні зорі.

Причиною зміни світності пульсуючих зір є їх стиски та розширення. При стиску зорі розміри її фотосфери зменшуються, а температура зростає. Відповідно підвищується світність та блиск. При розширені, навпаки, температура і блиск спадають. Пульсувати можуть лише гіганти та надгіганти.

Чергування розширень та стисків деяких зір відбуваються хаотично. Але багато змінних зір пульсують строго періодично зі значною точністю. Такі пульсуючі змінні зорі, блиск яких плавно і періодично змінюється, називають цефеїдами. Назва походить від зорі Це фея - добре вивченої представниці цього класу зірок. Із періодом 5 діб 8 год 47 хвилин її видима зоряна величина змінюється від 3,5 до 4,4.

При цьому температура поверхні зорі коливається від 5500 К до 6700 К. Радіус зорі при пульсуванні змінюється під 3,5 · 10 7км до 3,9 · 10 7км.

Усі цефеїди є жовтими надгігантами спектральних класів F і G. Амплітуда зміни блиску різних цефеїдів лежить у межах 0,5 - 2 зоряні величини. Найменшу амплітуду коливань світності має Полярна зоря - одна з найближчих цефеїдів ( з періодом 3 доби 16 год 5 хв її видима зоряна величина змінюється від 1,94 до 2,05 ).

За періодом змінності цефеїди поділяються на:

· довгоперіодичні ( період від 1 доби до 70 діб );

· короткоперіодичні ( період від 80 хв до 1 доби ).

Дивовижною властивістю цефеїди, то вища її світність. За відомими періодом можна визначити світність, а, отже й абсолютну зоряну величину. Маючи видиму зоряну величину, знаходять відстань до зорі. Така властивість цефеїди робить їх маяками Всесвіту. Ці змінні зорі видно на значних відстанях, адже вони мають високу світність. Цефеїди спостерігають і в інших галактиках, визначаючи у такий спосіб відстань до цих галактик.

Крім цефеїди, існують довгоперіодичні зміни зорі з періодами від 80 до 1000 діб - міриди. Назву цій групі дала зоря Міра. Вона змінює свою світність у 1740 разів із періодом приблизно 332 доби. Видима зоряна величина при цьому коливається від 2 до 10,1.

До спалахуючи змінних належить кілька типів зір, зокрема молоді світила, які зазнають нерівномірного гравітаційного стискання і, відповідно, нерівномірно випромінюють ( наприклад, зоря Т Тельця ). Однак найцікавішим зі спалахуючи змінних зір є нові та наднові.

Новими називають зорі, світність яких раптово зростає в тисячі і навіть мільйони разів. За кілька днів блиск зорі відчутно збільшується, а потім протягом кількох років зменшується до нормальних значень. У середньому при спалаху нових зір виділяється 1038 Дж. Енергії, а їхній блиск зростає на 12 зоряних величин. Яскрава нова зоря виявлена 23 серпня 1975 року в сузір’ї Лебедя. До спалаху її видима зоряна величина дорівнювала + 21, а в максимумі спалаху + 1,9, тобто за лічені дні її світність зросла у 40 млн. років.

У спокійному стані нові зорі є доволі слабкими, тому вивчити їх можна лише за допомогою потужних телескопів. Наприклад, абсолютна зоряна величина нової в сузір’ї Лебедя до спалаху М = + 11, а світність у 250 разів нижча від сонячної. Вчені з’ясували, що всі нові є подвійними системами. Білий карлик і звичайна зоря, трохи менша за Сонце, утворюють тісну пару. Через надзвичайну близькість компонентів виникає потік газу з поверхні звичайної зорі на поверхню білого карлика. Маса і температура утвореної оболонки білого карлика зростають і коли досягають критичного значення, розпочинається термоядерний вибух ( в оболонці з водню синтезується гелій ) . При цьому білий карлик « скидає » із себе оболонку, яка зі значною швидкістю ( до 1000 км/с ) розлітається в повітрі. Після спалаху процес перетікання речовини на білий карлик відновлюється. Тому в середньому через 1000 років спалахи нової повторюються. Існують також нові зорі, які спалахують у тисячі разів слабше, проте значно частіше. Зараз відомо понад 200 нових, які спалахнули в нашій Галактиці, і приблизно 300 - із Галактики Туманність Андромеди.

Іноді в надрах деяких зір відбуваються вибухи такої неймовірної сили, що практично руйнують всю зорю. При цьому світила випромінюють, як мільярди Сонць. Йдеться про наднові зорі - палахуючі зорі, світність яких приблизно за 10 діб зростає до значень 10 34 Вт і вище. При спалаху наднової зорі її блиск зростає на 19 і більше зоряних величин. Невидима до того зірка стає такою яскравою, що її іноді можна побачити навіть удень. У 1054 році в сузір’ї Тельця спалахнула наднова зоря. У китайських літописах розповідається про те, що « зорю - гостю » було видно вдень протягом 23 діб. Зараз на місці наднової зорі 1054 спостерігається газова Крабоподібна туманність, яка швидко розширюється. У центрі туманності виявлено інтенсивне джерело радіохвиль - пульсар. У листопаді 1572 року явище наднової в сузір’ї Кассіопеї спостерігав датський астроном Т.Браге. Учений відзначив, що зоря не поступається яскравістю Венері Через 16 місяців наднова щезла.

Г. Галілей та Й Кеплер спостерігали наднову зорю, яка з’явилася в 1604 році у Змієносці. Спалахи наднових - рідкісне явище. У нашій Галактиці наднові вибухають приблизно раз на 200 - 300 років, тому переважно це спостерігають в інших галактиках. Блиск наднової сумірний із блиском усієї Галактики, а іноді й перевищує його. Повна енергія, яка вивільняється при спалаху наднової близька до тієї, яку Сонце випроменило за весь час свого існування ( 5 млрд. років ). Що ж відбувається із зорею, які причини цього вибуху?

Еволюція зір

Потужність вибуху настільки велика, що плазма зруйнованої зорі розлітається в усі боки зі швидкістю близько 20 000 км/с, створюючи сильні магнітні… У 1932 році радянський фізик Л.Д. Ландау ( 1908 - 1968 ) теоретично довів, що… У липні 1967 року студентка Кембріджського університету Дж. Белл, працюючи на надзвичайно чутливому радіотелескопі,…

Чорні діри. Нейтронні зорі

Щоб покинути назавжди деяке небесне тіло, потрібно рухатися з другою космічною швидкістю: де G - гравітаційна стала, R - радіус об’єкта, М - маса об’єкта.

Заняття № 14

Наша Галактика

Мета:

· сформувати уявлення студентів про Галактику, її будову, розміри, спіральну структуру;

· ознайомити студентів із різноманітністю об’єктів, що входять до складу Галактики, та з місцем у ній Сонячної системи.

Основні поняття:

· Молочний шлях; кулясті зоряні скупчення; розсіяні зоряні скупчення; зоряні асоціації;

· туманності;

· спіральна структура Галактики.

Студенти повинні мати уявлення про:

- нашу Галактику і місце Сонячної системи в ній.

Студенти повинні знати:

- будову, розміри та склад Галактики; типи зоряного населення.

 

ПЛАН

1. Молочний шлях. Будова Галактики.

2. Зоряні скупчення та асоціації. Туманності.

3. Підсистеми Галактики та її спіральна структура.

Молочний шлях. Будова Галактики

Уявна площина, яка проходить через середину Молочного Шляху, називається галактичною площиною. Навіть побіжного погляду достатньо, щоб помітити,… На осінньому зоряному небі впадає в око тісна красива група зірок у сузір’ї … Найближче до нас розсіяне зоряне скупчення - Гіади - віддалені всього на 46 пк.

Історія розвитку уявлень про Всесвіт

Походження і розвиток Всесвіту

Галактики, як і зорі, утворюють групи і скупчення. Наша Галактика, Туманність Андромеди, галактика Трикутника, ВМХ, ММХ та ще понад два десятки невеликих зоряних систем утворюють Місцеву Групу. Її діаметр складає близько 3 млн св. років, а найближчі групи розташовані на відстані 10 - 15 млн св. років. Супутниками нашої Галактики є ВМХ, ММХ та ще вісім карликових галактик.

У таблиці подана інформація про найбільші галактики Місцевої Групи

  Зараз відомо близько 4000 скупчень галактик. Одним із найбільших є скупчення… Значення середньої густини Всесвіту є важливим параметром, який згідно із сучасними космічними уявленнями, визначає…

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

2. Воронцов - Вельямінов Б.А.. Астрономія 11 кл - К: «Радянська школа», 1991 - 141 с. 3. Ефремов Ю.Н. В глубины Вселенной - М: Наука, 1984. 4. Климишин І.А. Астрономія - Львів, світ, 1994 р.

РЕЦЕНЗІЯ

Навчально - методичний посібник з навчальної дисципліни «Астрономія» для студентів та викладачів вищих навчальних закладів І - ІІ рівнів акредитації… Представлений на рецензію посібник з навчальної дисципліни «Астрономія»… Кількість годин, які відведені на вивчення астрономії обумовлені тим, що астрономія є однією з загальноосвітніх…

– Конец работы –

Используемые теги: астрономія0.033

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: АСТРОНОМІЯ

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным для Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Еще рефераты, курсовые, дипломные работы на эту тему:

0.022
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • По категориям
  • По работам