Екваторіальна система координат. Кульмінація зір

Кожна зоря на добу двічі перетинає небесний меридіан. Явище проходження світил через небесний меридіан називається кульмінацією. У верхній кульмінації висота світил найбільша, у нижній - найменша ( див.рис.6 ). Рух світил між сусідніми кульмінаціями триває півдоби. На полюсі висота зорі в обох кульмінаціях однакова ( див. рис. 3 ). На екваторі видно тільки верхню кульмінацію, але всіх світил ( див. рис.4 ) У середніх широтах Землі для навколо полярних зір видно ( якби не Сонце ) обидві кульмінації, для інших ( зокрема, для Сонця ) - тільки верхню, а для зірок, що не сходять - жодної ( див.рис.5 ). Момент верхньої кульмінації центра Сонця називається справжнім полуднем, а нижньої - справжньою північчю. У полудень тінь від вертикального предмета падає уздовж полудневої лінії.

 

Рис.6 Рис.7

 

Для побудови зоряних карт необхідно увести систему небесних координат. В астрономії застосовують кілька таких систем, кожна з яких зручна для розв’язування різноманітних наукових і практичних задач. При цьому використовуються спеціальні площини, круги та точки небесної сфери. На ній положення зорі однозначно задається двома кутами. Якщо площиною, в якій та від якої відкладаються ці кути, є площина небесного екватора, то система координат називається екваторіальною. У ній координатами є схилення і пряме піднесення світил.

Схиленням називається кутова відстань світил від небесного екватора ( див.рис.7 ). Схилення лежить у межах - 90 ⁰ і приймається додатним у північній кулі небесної сфери та від’ємним - у південній. Наприклад, для точок на небесному екваторі , а для полюсів світу , .

Кругом схилення називається велике коло небесної сфери, що проходить через полюси світу і дане світило.

Прямим піднесенням ( або прямим сходженням ) називається кутова відстань круга схилення світила від точки весняного рівнодення γ. Цю координату відлічують у напрямі, протилежному до напряму обертання небесної сфери і виражають в годинній мірі. Пряме піднесення змінюється в межах 0 год <24 год.

Усьому колу небесного екватора відповідає 24 години (або, що те саме, 360 ⁰). Тоді 1 год = 15 ⁰, а 4 хв = 1⁰. Наприклад, , .