Реферат Курсовая Конспект
Інші типи календарів - раздел Астрономия, АСТРОНОМІЯ Систему Відліку Тривалих Проміжків Часу Називають Календарем ( Від Латинських...
|
Систему відліку тривалих проміжків часу називають календарем ( від латинських caleo - проголошую і календарі ум - боргова книга; у Стародавньому Римі початок кожного місяця і року жерці оголошували окремо, і першого числа сплачувались борги ) .
Залежно від того, який періодичний процес покладений в основу, календарі поділяють на три типи: сонячні, місячні, сонячно - місячні. Якщо це рух Сонця, по екліптиці, то календар - сонячний, якщо зміна фаз Місяця - місячний, якщо і те, й інше - сонячно - місячний. Необхідними умовами календаря є збіг календарного року із тривалістю оберту Сонця по екліптиці, та ціла кількість діб у календарному році. Невиконання цих умов призвело б до того, що новий рік починався б у різний час доби, а календарні дати через деякий час випадали б на різні пори року. Труднощі при складанні календарів пов’язані з тим, що тривалість тропічного року γ =365,2422 діб:
= 29,53 діб.
Ще в давнину люди помітили, що через кожні 19 років ( цикл Метона ) ті самі фази Місяця припадають на ту ж дату сонячного календаря, тобто виконується умова: 19 троп. років ≈ 235 синодичних місяців ≈ 6 940 діб.
Це використовували дія утримання початку календарного року біля певного моменту тропічного року, за потреби, уводячи або скасовуючи дні чи місяці.
За наказом Юлія Цезаря ( 100 - 44 рр. до н. е. ) олександрійський астроном Созіген створив сонячний календар, який запровадили в Римі у 46 році до н.е. Зараз цей календар називають юліанським, або старим стилем. У ньому роки поділяються на прості ( 365 діб ) та високосні ( 366 діб ) . Рік, номер якого кратний 4, - високосний. Середня тривалість року за старим стилем 365,25 діб, що на 11 хв більше за тропічний рік.
Таким чином, юліанський календар відстає від істинного плану на 1 добу приблизно за 128 років. Юліанський календар був домінуючим півтора тисячоліття. За цей час весняне рівнодення зсунулося на 10 діб назад.
У ХVІ ст. папа Григорій ХІІІ провів реформу календаря - наказав вилучити 10 « зайвих » діб ( після 4 жовтня 1582 року наступило 15 жовтня цього ж року ) і не вважати високосними роки, номери яких діляться на 100, але не діляться на 400. Наприклад, 2000 рік - високосний, а 2100, 2200, 2300 - прості. Григоріанський календар називають новим стилем. Різниця між григоріанським ( 365, 2425 діб ) і тропічними роками дуже незначна - розходження в одну добу відбудеться через три тисячі років. Фактично, це вічний календар. Зараз він найпоширеніший у світі. Григоріанський календар є головним календарем християнського світу, хоча для визначення дат свят православна церква чомусь користується старим стилем, який на даний час відстає від нового на 13 діб. Наприклад, у католиків Різдво 25 грудня, а у православних - через 13 днів - 7 січня. Часто роки юліанського та григоріанського календарів позначають буквами А.D., що означає « року божого », наприклад, 2003 A.D.
Найвідомішим місячним календарем є арабський, а китайський календар - сонячно - місячний.
Початок літочислення у календарі називається ерою ( із латинської - вихідне число ). Відомо понад 200 ер. Рахували роки і від « заснування Риму » ( у Стародавньому Римі ), і від вступу династії чи монарха на престол ( у Китаї ) , і від « сотворіння світу » ( у Візантії та на Русі ). Найдревнішою ерою, пов’язаною з історичною особою, є ера Набонасара ( з 27 лютого 747 року до н. е. до 29 серпня 284 року н. е. ). У 284 році імператором Римської імперії проголосили Діоклетіана і встановили його еру.
Далі літочислення велося в роках Діоклетіана. 248 року ери Діоклетіана учений - чернець Діонісій Малий запропонував уважати цей рік 532 роком від «Різдва Христового». Літочислення, яке ведеться від народження Ісуса Христа, називають новою ерою ( н. е. ), а в зворотному напрямі - до нової ери ( до н. е. ).
У Київській Русі після прийняття християнства раки рахували, як і у Візантії, від міфічного створення світу ( 5508 рік до н. е. ) . Новий рік починався 1 березня, а з 1492 A.D. - 1 вересня. 15 грудня 7208 року від створення світу ( 1699 A.D. )Петро І указом проголосив з 1 січня новий 1700 рік від Різдва Христового за юліанським календарем. Через два сторіччя у 1918 році в Україні запроваджено точніший - григоріанський календар.
![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]()
1. І. А. Климишин;, І. П. Крячко;, « Астрономія - 11 клас »; - К.: Знання України, 2003. - 192 с. Опрацювати § 9. Опрацювати § 3 ( п.1 ), § 4, § 5, § 6, § 10.
|
Заняття № 5
Практична робота
Тема роботи: Вивчення зоряного неба з допомогою рухомої карти.
Мета роботи: Використовуючи рухому карту зоряного неба, навчитися визначати місцезнаходження сузір’їв для широти ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]()
1. І. А. Климишин;, І. П. Крячко;, « Астрономія - 11 клас »; - К.: Знання України, 2003. - 192 с. Повторити § 1 - 11
| |||
1.1. Яке тіло знаходиться у центрі геоцентричної системи світу? А) Сонце. Б) Юпітер. В) Сатурн. Г) Земля. Д) Венера.
1.2. Яку планету відкрив Копернік? А) Марс. Б) Сатурн. В) Уран. Г) Уран. Д) Плутон.
1.3. Що вимірюється світловими роками? А) Час. Б) Відстань до планет. Г) Період обертання. Д)Відстань до галактик.
1.4. Як перекладається з грецької мови слово «планета»? А) Волохата зоря. Б) Хвостата зоря. В) Блукаюча зоря. Г) Туманність. Д) Холодне тіло.
1.5. Яку структуру має наша Галактика? А) Еліптичну. Б) Спіральну. В) Неправильну. Г)Кулясту. Д) Циліндричну.
1.6. Яка різниця між геоцентричною та геліоцентричною системами світу?
1.7. В якій послідовності відносно Сонця розташовані планети Сонячної системи?
1.8. Чи можуть існувати планети за межами орбіти Плутона?
1.9. Звідки залітають до нас комети?
1.10. Що вимірюється астрономічними одиницями?
1.11. Обчисліть точне значення величини ( до третього знака) 1 св. року в кілометрах.
1.12. Обчисліть, за який час світло долітає від Сонця до Землі; до Плутона; до межі Сонячної системи. Швидкість світла вважати рівною 300 000 км/с. Елементи орбіт планет Сонячної системи див. у дод.3.
1.13. Астрологія - це спроба за допомогою зір завбачити майбутнє. Як, на вашу думку, чи можна вважати астрологію наукою?
1.14. Самостійно відшукайте на небі яскраві зорі, які позначені на карті зоряного неба. Зарисуйте яскраві зорі на небосхилі відносно орієнтирів на поверхні Землі - дерев або будинків. Порівняйте ваші рисунки з картою зоряного неба. До яких сузір’їв належать ці яскраві зорі?
1.15. Знайдіть серед яскравих зір таку, яка не позначена на зоряній карті. Це може бути якась планета або, можливо, ви відкрили нову зорю?!
1.16. Тропіки - це така географічна широта, де: А) Ростуть пальми. Б) Сонце ніколи не заходить. В) Під час сонцестояння Сонце кульмінує в зеніті. Г) Під час рівнодення Сонце кульмінує в зеніті. Д) Ніколи не випадає дощ.
1.17.Полярне коло - це така географічна широта, де: А) Цілий рік не тане сніг. Б) Живуть білі ведмеді. В) Півроку триває ніч, а півроку - день. Г) Під час рівнодення Сонце кульмінує в зеніті. Д) У день зимового сонцестояння Сонце не сходить.
1.18.Під яким кутом до площини орбіти нахилена вісь обертання Землі? А) 00. Б) 23,50. В) 450. Г) 66,50. Д) 900.
1.19.Який кут між площинами екватора та екліптики? А) 00. Б) 23,50. В) А) 00. Г) 66,50. Д) 900.
1.20.Скільки триває найдовший день на полярному колі? А) 12 год. Б) 24 год. В) 1 місяць. Г) 3 місяці. Д) Півроку.
1.21.Що є причиною зміни пір року на Землі?
1.22.Чому влітку набагато тепліше, ніж взимку, хоча світить нам одне і те ж Сонце?
1.23.Чому виникла необхідність реформи юліанського календаря?
1.24.В Україні за стародавньою традицією зустрічають так званий старий Новий рік - 14 січня. Звідки походить ця традиція?
1.25.Де на Землі тривалість дня протягом року не змінюється?
1.26.За допомогою тіні від палички визначте висоту Сонця над горизонтом під час верхньої кульмінації. Як змінюється цей кут протягом місяця?
1.27.Де пізніше заходить Сонце: у Львові чи у Харкові?
1.28.За допомогою карти зоряного неба визначте екваторіальні координати Сонця на день вашого народження. У якому сузір’ї спостерігається Сонце у цей день? Чи збігається це сузір’я знаком зодіаку в гороскопах на цей день?
1.29.Який, на вашу думку, був би клімат на Землі, якби вісь обертання була нахилена до площини екліптики під кутами: 900, 450, 00?
1.30.Проведіть спостереження заходу або сходу Сонця у день рівнодення - 23 вересня або 21 березня. Сонце у ці дні сходить у точці сходу та заходить у точці заходу. Намалюйте положення цих точок відносно вашого будинку.
1.31.Телескоп - це такий оптичний прилад, який: А) Наближує до нас космічні тіла. Б) Збільшує космічні світила. В) Збільшує кутовий діаметр світила. Г) Наближує нас до планети. Д) Приймає радіохвилі.
1.32.Чому великі астрономічні обсерваторії будуть у горах? А) Щоб наблизитися до планет. Б) У горах більша тривалість ночі. В) У горах менша сила ваги. Г) У горах більш прозоре повітря. Д) У горах нижча температура.
1.33.Чи може абсолютно чорне тіло бути білого кольору? А) Не може. Б) Може, якщо пофарбувати його білою фарбою. В) Може, якщо температура тіла наближується до абсолютного нуля. Г) Може, якщо температура тіла нижча ніж 00 С. Д) Може, якщо температура тіла вища ніж 6000 К.
1.34.Який із цих телескопів можна побачити найбільше зір? А) У рефлектор з діаметром об’єктива 5 м. Б) У рефрактор з діаметром об’єктива 1 м. В) У радіотелескоп з діаметром 20 м. Г) У телескоп зі збільшенням 1000 і з діаметром об’єктива 3 м. Д) У телескоп з діаметром об’єктива 3 м та збільшенням 500.
1.35.Чим пояснюється різноманітні кольори зір?
1.36.Чому у телескоп ми бачимо більше зір, ніж неозброєним оком?
1.37.Чому спостереження у космосі дають більше інформації, ніж наземні телескопи?
1.38.Які телескопи дають більш чітке зображення - з великим збільшенням чи з великим діаметром об’єктива?
1.39.Чому зорі у телескоп видно як яскраві точки, а планети у той самий телескоп - як диск?
1.40.На яку найменшу відстань треба відлетіти у космос для того, щоб космонавти неозброєним оком бачили Сонце як яскраву зорю у вигляді точки?
1.41.Кажуть, що деякі люди мають такий гострий зір, що навіть неозброєним оком розрізняють великі кратери на Місяці. Обчисліть достовірність цих фактів, якщо найбільші кратери на Місяці мають діаметр 200 км, а середня відстань від Землі 3,8 · 10 5 км.
1.42.Зараз у космосі будується міжнародна космічна станція, на якій Україна буде мати космічний блок. Які астрономічні прилади ви могли б запропонувати для проведення досліджень Всесвіту?
1.43.Телескоп - рефрактор можна виготовити за допомогою лінзи для окулярів. Для об’єктива можна використати лінзу з окулярів + 1 діоптрія, а як окуляр - об’єктив фотоапарата або іншу лінзу для окулярів + 10 діоптрій. 1.44. Північний полюс світу знаходиться: А) В Арктиці. Б) В Антарктиці. В) У сузір’ї Оріон. Г) У сузір’ї Велика Ведмедиця. Д) Поблизу Полярної зорі.
1.45.Момент, коли світило знаходиться найвище над горизонтом, називається: А) Пряме сходження. Б) Верхня кульмінація. В) Нижня кульмінація. Г) Верхня кульмінація. Д) Нижня кульмінація.
1.46.Чи можна в Канаді та Україні побачити одночасно сузір’я Велика Ведмедиця? А) Не можна. Б) Можна тільки влітку. В) Можна тільки взимку. Г) Можна будь - коли. Д) Можна тільки навесні.
1.47.Чи можна в Австралії та Україні одночасно побачити Полярну зорю? А) Не можна. Б) Можна тільки влітку. В) Можна тільки взимку. Г) Можна будь - коли. Д) Можна тільки восени.
1.48.Як називається точка перетину небесної сфери з віссю обертання Землі, що продовжена у космос?
1.49.Коли настає кульмінація Сонця?
1.50.У який день Сонце сходить на сході й заходить на заході?
1.51. Чи можна в Австралії знаходити напрямок на північ за допомогою Полярної зорі?
1.52. Як можна на Північному полюсі Визначити напрямок на південь?
1.53.За допомогою географічної карти визначте географічні координати населеного пункту, де знаходиться ваша школа.
1.54.Відшукайте на карті зоряного неба якусь яскраву зорю. За допомогою накладного круга до карти виміряйте моменти, коли сходить, заходить та кульмінує ця зоря.
1.55.Які сузір’я ніколи не заходять для спостерігача в Україні?
1.56. Чи можна користуватися картою земного зоряного неба на поверхні інших планет Сонячної системи? Під час міжпланетних польотів? На планетах, які обертаються навколо інших зір?
1.57.Знайдіть Полярну зорю та визначте напрям меридіана з півночі на південь відносно вашого будинку. Нарисуйте схему розташування вашого будинку щодо меридіана та визначте кут між меридіаном та будь - якою стіною вашого будинку.
1.58.Опівдні за допомогою тіні від палички і транспортира виміряйте кут між меридіаном та будь - якою стіною вашого будинку.
|
Заняття № 6
Залік з модуля № 1
Мета: провести залік з модуля № 1 та оцінити навчальні досягнення студентів
Загальна структура та зміст заняття
І. План
1. Перевірити рівень навчальних досягнень студентів
2. Узагальнити знання студентів з модуля № 1
ІІ. Залік з модуля № 1
Варіант І
|
Варіант ІІ
| ||||||
1. І. А. Климишин;, І. П. Крячко;, « Астрономія - 11 клас »; - К.: Знання України, 2003. - 192 с. Повторити § 1 - 11
– Конец работы – Эта тема принадлежит разделу: АСТРОНОМІЯТЕХНОЛОГО ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ БІЛОЦЕРКІВСЬКОГО НАУ... АСТРОНОМІЯ ІНФОРМАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ... Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Інші типи календарів Что будем делать с полученным материалом:Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?![]() Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама |
Новости и инфо для студентов