рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Інші типи календарів

Інші типи календарів - раздел Астрономия, Астрономія Систему Відліку Тривалих Проміжків Часу Називають Календарем ( Від Латинських...

Систему відліку тривалих проміжків часу називають календарем ( від латинських caleo - проголошую і календарі ум - боргова книга; у Стародавньому Римі початок кожного місяця і року жерці оголошували окремо, і першого числа сплачувались борги ) .

Залежно від того, який періодичний процес покладений в основу, календарі поділяють на три типи: сонячні, місячні, сонячно - місячні. Якщо це рух Сонця, по екліптиці, то календар - сонячний, якщо зміна фаз Місяця - місячний, якщо і те, й інше - сонячно - місячний. Необхідними умовами календаря є збіг календарного року із тривалістю оберту Сонця по екліптиці, та ціла кількість діб у календарному році. Невиконання цих умов призвело б до того, що новий рік починався б у різний час доби, а календарні дати через деякий час випадали б на різні пори року. Труднощі при складанні календарів пов’язані з тим, що тривалість тропічного року γ =365,2422 діб: = 29,53 діб.

Ще в давнину люди помітили, що через кожні 19 років ( цикл Метона ) ті самі фази Місяця припадають на ту ж дату сонячного календаря, тобто виконується умова: 19 троп. років ≈ 235 синодичних місяців ≈ 6 940 діб.

Це використовували дія утримання початку календарного року біля певного моменту тропічного року, за потреби, уводячи або скасовуючи дні чи місяці.

За наказом Юлія Цезаря ( 100 - 44 рр. до н. е. ) олександрійський астроном Созіген створив сонячний календар, який запровадили в Римі у 46 році до н.е. Зараз цей календар називають юліанським, або старим стилем. У ньому роки поділяються на прості ( 365 діб ) та високосні ( 366 діб ) . Рік, номер якого кратний 4, - високосний. Середня тривалість року за старим стилем 365,25 діб, що на 11 хв більше за тропічний рік.

Таким чином, юліанський календар відстає від істинного плану на 1 добу приблизно за 128 років. Юліанський календар був домінуючим півтора тисячоліття. За цей час весняне рівнодення зсунулося на 10 діб назад.

У ХVІ ст. папа Григорій ХІІІ провів реформу календаря - наказав вилучити 10 « зайвих » діб ( після 4 жовтня 1582 року наступило 15 жовтня цього ж року ) і не вважати високосними роки, номери яких діляться на 100, але не діляться на 400. Наприклад, 2000 рік - високосний, а 2100, 2200, 2300 - прості. Григоріанський календар називають новим стилем. Різниця між григоріанським ( 365, 2425 діб ) і тропічними роками дуже незначна - розходження в одну добу відбудеться через три тисячі років. Фактично, це вічний календар. Зараз він найпоширеніший у світі. Григоріанський календар є головним календарем християнського світу, хоча для визначення дат свят православна церква чомусь користується старим стилем, який на даний час відстає від нового на 13 діб. Наприклад, у католиків Різдво 25 грудня, а у православних - через 13 днів - 7 січня. Часто роки юліанського та григоріанського календарів позначають буквами А.D., що означає « року божого », наприклад, 2003 A.D.

Найвідомішим місячним календарем є арабський, а китайський календар - сонячно - місячний.

Початок літочислення у календарі називається ерою ( із латинської - вихідне число ). Відомо понад 200 ер. Рахували роки і від « заснування Риму » ( у Стародавньому Римі ), і від вступу династії чи монарха на престол ( у Китаї ) , і від « сотворіння світу » ( у Візантії та на Русі ). Найдревнішою ерою, пов’язаною з історичною особою, є ера Набонасара ( з 27 лютого 747 року до н. е. до 29 серпня 284 року н. е. ). У 284 році імператором Римської імперії проголосили Діоклетіана і встановили його еру.

Далі літочислення велося в роках Діоклетіана. 248 року ери Діоклетіана учений - чернець Діонісій Малий запропонував уважати цей рік 532 роком від «Різдва Христового». Літочислення, яке ведеться від народження Ісуса Христа, називають новою ерою ( н. е. ), а в зворотному напрямі - до нової ери ( до н. е. ).

У Київській Русі після прийняття християнства раки рахували, як і у Візантії, від міфічного створення світу ( 5508 рік до н. е. ) . Новий рік починався 1 березня, а з 1492 A.D. - 1 вересня. 15 грудня 7208 року від створення світу ( 1699 A.D. )Петро І указом проголосив з 1 січня новий 1700 рік від Різдва Христового за юліанським календарем. Через два сторіччя у 1918 році в Україні запроваджено точніший - григоріанський календар.

6. Гео - та геліоцентрична картина світу Ще на початку цивілізації люди, спостерігаючи за небесними світилами та їхніми рухами, намагалися пояснити побачене. Найдавніші, найпримітивніші уявлення про світобудову полягають в тому, що Землю вважали плоскою, розташованою на трьох китах чи слонах. Із часом були створені інші моделі, у яких обов’язково Землі відводилось центральне місце. Вони теж виявились неправильними. Лише у ХVст Миколай Копернік запропонував таку модель світу, якою користуються дотепер. Системою світу називають уявлення про розташування в просторі і рух Землі, Сонця, Місяця, планет, зір та інших небесних тіл. Автором першої системи світу був Аристотель ( 384 - 322 рр.до н.е. ) - один із найдавніших та найавторитетніших учених Стародавньої Греції. Він був наставником та другом Олександра Македонського, брав участь у військових походах. Подорожуючи, учений проводив наукові спостереження. Аристотель довів, що Земля кулеподібна ( за формулою тіні на диску Місяця під час затемнення ). Система світу Аристотеля називається геоцентричною ( від грецького « геос » - земля ). Навколо Землі, яку вчений вважав центром Всесвіту, обертаються прозорі тверді сфери, до яких прикріплені Місяць, Меркурій, Венера, Сонце, Марс, Юпітер, Сатурн. На восьмій сфері розташовані всі зорі, а на дев’ятий, на думку Аристотеля, - « двигун » , який обертає всі сфери. Через пів тисячоліття інший грецький учений Клавдій Птоломей ( бл.90 - 160 рр н.е. ) у праці « Альмагест » ( арабізована назва « Велика будова » ) описав систему світу, яка теж є геоцентричною. У центрі Всесвіту розміщена нерухома Земля. Навколо неї рухаються по колах - деферентах - Місяць і Сонце. Планети Меркурій, Венера, Марс, Юпітер, Сатурн рівномірно рухаються по малих колах - епіциклах, центри яких   обертаються навколо Землі по відповідних деферентах ( див рис.1 ).   Рис. 1 Система світу за Птоломеєм Підбором радіусів орбіт та шляхом складних геометричних побудов ученому вдалося створити систему світу, яка пояснювала складний видимий петлеподібний рух планет на небосхилі та дозволяла передбачити сонячні і місячні затемнення. Геоцентрична система світу проіснувала 1300 років. Результатом тридцятилітньої наукової роботи видатного польського астронома Миколая Коперника ( 1473 - 1543 ) стали шість книг зі спільною назвою « Про обертання небесних сфер » ( 1543 рік ). У цій праці були викладені основи геліоцентричної системи світу ( від грецького геліос - сонце ). Учений вважав, що Земля обертається навколо своєї осі і разом з іншими планетами - навколо Сонця, причому періоди обертання та радіуси планет різні ( див. рис. 2 ). Коперник спростував уявлення про Землю, як особливе центральне тіло Всесвіту і вважав її рядовою планетою, що рухається навколо Сонця. Своїм ученням Коперник насмілився заперечити геоцентричну систему світу, яку визнала церква. Тривалий час , аж до 1836 року, католицька церква забороняла читання праць великого вченого. Зараз геліоцентричну систему світу використовують для опису Сонячної системи - мізерної частини Галактики. Будову ж Всесвіту в цілому вивчає космологія, у якій і створені повніші та загальніші моделі світу.   Рис.2 Система світу за Коперником 7. Внутрішні та зовнішні планети та їх особливості До складу Сонячної системи входять Сонце, дев’ять великих планет ( Меркурій, Венера, Земля, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун, Плутон ), 58 супутників планет, понад сто тисяч малих планет ( астероїдів ), понад сто мільярдів комет, та безліч метеорних тіл ( діаметром до 100 м ). Усі вони об’єднанні гравітаційною взаємодією ( див. рис 2 ). Найвіддаленіша з великих планет - Плутон - перебуває на відстані 6 млрд км від Сонця. Є малі тіла, що належать до Сонячної системи, але віддалені ще більше. Незважаючи на такі величезні відстані між об’єктами нашої планетної системи, вона доволі компактна, адже найближча зоря Проксима Кентавра віддалена від Сонця у 7000 разів далі, ніж Плутон. Меркурій та Венера розташовані ближче до Сонця, ніж Земля. Ці дві планети називають внутрішніми , або нижніми ( відносно Землі ). Відповідно Марс, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун, Плутон називають зовнішніми, або верхніми планетами, бо їхні орбіти розміщені зовні земної. Характерні взаємні розміщення планет, Землі і Сонця називають конфігураціями. Розглянемо конфігурації внутрішніх та зовнішніх планет, вважаючи, що вони обертаються навколо Сонця в одній площині. Внутрішня планета може опинитися на одній прямій із Сонцем та Землею, перебуваючи або між ними, або за Сонцем. Такі конфігурації називаються відповідно нижнім та верхнім сполученням ( див. рис 3 ). У нижньому сполученні планет найближча до Землі, а у верхньому - перебуває на максимальній віддалі. За умови такого розташування планети її із Землі не видно, бо у випадку нижнього сполучення планета повернута до Землі нічною ( неосвітленою Сонцем ) півкулею, а у верхньому сполучені вона губиться у сонячному світлі, хоча і повернута до Землі освітленою півкулею. Кутова відстань планети від Сонця називається елонгацією ( від латинського елонго - віддаляються ) . Елонгацією позначають буквою . Розрізняють східну та західну елонгації. Для внутрішніх планет існує найбільший кут ( максимальна елонгація, або найбільше віддалення ), на який вони віддаляються від Сонця при спостереженні із Землі (див. рис 3) . Для Меркурія , а для Венери - . Отже, конфігураціями внутрішніх планет є верхнє та нижнє сполучення, східна та західна елонгації. Розглянемо конфігурації зовнішніх планет. Якщо планета розташована на одній прямій із Сонцем та Землею, то вона може опинитись або за Сонцем ( відносно Землі ) , або проти Сонця. Тоді планета відповідно у сполученні або протистоянні ( див. рис. 4 ). У сполученні планету із Землі не видно, бо її закриває Сонце. Протистояння - оптимальна конфігурація для спостереження зовнішніх планет. За такого розміщення відстань між Землею і планетою мінімальна, планета повернута до Землі освітленою півкулею і видно планету на небосхилі цілу ніч. Квадратура - це така конфігурація, за якої кут між напрямами на планету і на Сонце прямий Є західна і східна квадратури ( див . рис 4 ).     Рис.3 Конфігурація внутрішніх Рис. 4 Конфігурація зовнішніх Планет: планет: 1 - верхнє сполучення; 1 - сполучення; 2 - нижнє сполучення; 2 - протистояння; 3 - західна елонгація; 3 - західна квадратура; 4 - східна елонгація 4 - східна квадратура Отже, конфігураціями зовнішніх планет є сполучення, протистояння, західна та східна квадратури. Моменти конфігурації планет і умови їх видимості на кожен рік друкують в астрономічних календарях.   8. Закони руху планет ( Закони Кеплера ) Рух планет Сонячної системи не є безладним та невпорядкованим. Вони обертаються навколо Сонця згідно із законами, які на початку ХVІІ століття відкрив видатний німецький учений Й. Кеплер ( 1571 - 1630). Щоб зрозуміти суть першого закону Кеплера, зробимо короткий екскурс в геометрію. Еліпсом називається плоска замкнена крива, що складається з точок, сума відстаней від яких до двох даних точок та є величиною сталою ( див. рис 5 ). Рис. 5 Точки та називаються фокусами еліпса. Середина відрізка точка О - центр еліпса. Відрізок - називається великою віссю, а відрізки та - великими півосями еліпса . Якщо та - довільні точки еліпса, то за означенням: Відрізок, що з’єднує довільну точку еліпса з одним його фокусів     ( наприклад, ) називається радіус - вектором цієї точки. Відношення називається ексцентриситетом еліпса і характеризує його витягнутість. Щоб більше витягнутий еліпс, то більший його ексцентриситет, проте у будь - якому випадку . Якщо , тобто ( фокуси еліпса збігаються з його центром ) , то еліпс перетворюється в коло. Еліпс має чимало цікавих властивостей, однією з яких є оптична: світлові промені, які виходять з одного фокуса, після дзеркального відбивання від еліпса проходить через інший фокус. Перший закон Кеплера. Орбіти планет є еліпсами зі спільним фокусом, у якому міститься Сонце. Рухаючись навколо Сонця ( див. рис 6 )   Рис. 6 планета М періодично віддаляється та наближається до нього, тобто відстань між ними постійно змінюється. Афелієм називається найдальша від Сонця точка траєкторії планети ( точка А ) , а перигелієм - найближча ( точка Р ). Середньою відстанню від Сонця до планети вважають середнє арифметичне її афелійної та перигелійної відстаней. Ця відстань дорівнює великій півосі орбіти планет: . Лінія АР називається лінією апсид. Велика піввість земної орбіти - одна астрономічна одиниця ( 1 а.о.) - прийнята за одиницю довжини в астрономії. У перегулії ( 3 січня ) відстань між Землею і Сонцем на 2,5 млн км менша, а в афелії ( 3 липня ) - на стільки ж більша за астрономічну одиницю. Ексцентриситети орбіт планет Сонячної системи малі, тобто траєкторії дуже близькі до колових. Найбільш вигнутими є орбіти Плутона та Меркурія . Ексцентриситет земної орбіти . Другий закон Кеплера. Радіус - вектор планети за однакові проміжки часу описує рівні площі. Другий закон Кеплера формулюють іноді так: секторна швидкість планети - величина стала. Це означає: якщо за однакові проміжки часу планета проходить дуги та , то площі секторів та рівні ( див. рис.7 ).     Рис.7 Згідно із другим законом Кеплера, лінійна швидкість планети неоднакова у різних точках орбіти. Швидкість планети відносно Сонця поблизу перигелія найбільша, а поблизу афелія - найменша. Наприклад Марс поблизу перигелія рухається зі швидкістю 26,5 км/с, а біля афелія сповільнюється до 22 км/с. Комети, як і планети, рухаються навколо Сонця за тими ж законами, проте їхні орбіти дуже витягнуті ( ексцентриситети орбіт великі ). Тому поблизу Сонця ( в перигелії ) швидкість деяких комет досягає значення 500 км/с, а в афелії вони рухаються дуже повільно. Третій закон Кеплера. Квадрати зоряних ( сидеричних ) періодів обертання планет відносяться як куби великих півосей орбіт. Якщо та - сидеричні періоди обертання планет, а та - середні відстані від планет до Сонця ( великі півосі їхніх орбіт ) , то третій закон можна описати так: Записавши третій закон Кеплера для Землі та іншої планети, маємо: , або , де Т - в роках, а - в а.о. Тобто квадрат сидеричного періоду планети, вираженого в земних ( сидеричних ) роках, дорівнює кубу великої півосі її орбіти, вираженої в астрономічних одиницях. Відкриття третього закону Кеплера дозволило обчислити відстані від Сонця до планет, періоди обертання яких вже були відомі.     9. Горизонтальний паралакс та визначення відстаней за ним Порядок із розглянутим способом визначення відстаней у Сонячній системі існують й інші. Найвідомішим є тригонометричний метод, який дозволяє знаходити відстані до недоступних предметів, використовуючи явище паралактичного зміщення. Паралактичним зміщенням називається зміна напрямку на об’єкт при переміщенні спостерігача.   Нехай спочатку предмет розглядають із точки ( див. рис. 8 ).     Рис. 8   Після переміщення спостерігача у точку йому, щоб бачити предмет, необхідно змінити напрям зору на певний кут. Очевидно, що з віддаленням предмета , це кут зменшуватиметься. Тому, щоб помітити паралактичне зміщення далеких предметів, необхідно, щоб базис відстань між точками спостереження ) був значним. Зокрема при спостереженнях об’єктів Сонячної системи базисом є радіус Землі, а при спостереженні зір та галактик - велика піввісь земної орбіти. Горизонтальним паралаксом ( від грецького parallaxis - відхилення, зміщення) називається кут р, під яким зі світила видно радіус Землі, перпендикулярний до напряму зору. Використовуючи обертання Землі навколо своєї осі ( див. рис 9 )   Рис. 9 спочатку спостерігаємо світило S на горизонті з точки , а через деякий час - у зеніті - із точки . Зрозуміло, що напрям на світило при цьому змінюється на кут , який дорівнює горизонтальному паралаксу світила: . Відстань до світила SO можна визначити з , , де км - радіус Землі, р - паралакс світила. Відстані між об’єктами Сонячної системи значні, і хоча базисом спостережень є радіус Землі, паралакси планет, супутників та Сонця дуже малі. Наприклад, паралакс Сонця , а паралакс Місяця . Для малих кутів ( у радіанах ) справедливе співвідношення . Тоді відстань до світила: .    
& Домашнє завдання:

 

1. І. А. Климишин;, І. П. Крячко;, « Астрономія - 11 клас »; - К.:

Знання України, 2003. - 192 с.

Опрацювати § 9. Опрацювати § 3 ( п.1 ), § 4, § 5, § 6, § 10.

 

 

 

 

Заняття № 5 Практична робота Тема роботи: Вивчення зоряного неба з допомогою рухомої карти. Мета роботи: Використовуючи рухому карту зоряного неба, навчитися визначати місцезнаходження сузір’їв для широти . І визначити координати їх зірок.   Хід роботи   1. Знайти на зоряній карті полюс світу, небесний меридіан, екліптику, зеніт, точки весняного і осіннього рівнодення. 2. Вказати сузір’я, які розміщені в південній частині неба від горизонту до полюсу світу на день і час спостереження. 3. Знайти сузір’я, розміщені між точками Заходу і Півночі 10 жовтня о 21 годині. 4. Знайти на зоряній карті сузір’я з розміщеними в них туманностями. 5. Визначити, чи буде видно сузір’я Діви, Рака, Терезів в північ 23 вересня. 6. Визначити, які з наведених сузір’їв: Мала Ведмедиця, Волопас, Візничий, Оріон - для даної широти () будуть не заходити. 7. Чи може Андромеда знаходитися в зеніті 20 вересня? 8. Визначити схилення і пряме сходження для - зірок слідуючих сузір’їв: Мала Ведмедиця, Діва, Волопас, Орел. 9. Визначити сузір’я, які будуть знаходитися поблизу горизонту 5 травня в північ. Теоретичні відомості   Небесна сфера - уявна сферична поверхня на яку ми проектуємо положення всіх небесних тіл ( планет, зірок, Сонця ). Точка Зеніту () - точка перетину небосхилу з освітньою лінією, яка проходить через наше око. Площа горизонту - площина, дотична до земної кулі в точці, де знаходиться спостерігач ( S, N, W, E ). Небесний екватор - площина, що проходить через око спостерігача перпендикулярно до осі світу. Небесний меридіан - площина, що проходить через полюс світу Р, зеніт , південь і північ. Екліптика - річний шлях Сонця на небосхилі з небесним меридіаном. Схилення () вимірюється в градусах. Пряме сходження () вимірюється в годинах, хвилинах, секундах. ( 1 год = 150 ) 10 = 4 хв )  

 

 

& Домашнє завдання:

 

1. І. А. Климишин;, І. П. Крячко;, « Астрономія - 11 клас »; - К.:

Знання України, 2003. - 192 с.

Повторити § 1 - 11

 

 
? Запитання та задачі для самоконтролю студентів

1.1. Яке тіло знаходиться у центрі геоцентричної системи світу?

А) Сонце.

Б) Юпітер.

В) Сатурн.

Г) Земля.

Д) Венера.

 

1.2. Яку планету відкрив Копернік?

А) Марс.

Б) Сатурн.

В) Уран.

Г) Уран.

Д) Плутон.

 

1.3. Що вимірюється світловими роками?

А) Час.

Б) Відстань до планет.

Г) Період обертання.

Д)Відстань до галактик.

 

1.4. Як перекладається з грецької мови слово «планета»?

А) Волохата зоря.

Б) Хвостата зоря.

В) Блукаюча зоря.

Г) Туманність.

Д) Холодне тіло.

 

1.5. Яку структуру має наша Галактика?

А) Еліптичну.

Б) Спіральну.

В) Неправильну.

Г)Кулясту.

Д) Циліндричну.

 

1.6. Яка різниця між геоцентричною та геліоцентричною системами світу?

 

1.7. В якій послідовності відносно Сонця розташовані планети Сонячної системи?

 

1.8. Чи можуть існувати планети за межами орбіти Плутона?

 

1.9. Звідки залітають до нас комети?

 

1.10. Що вимірюється астрономічними одиницями?

 

1.11. Обчисліть точне значення величини ( до третього знака) 1 св. року в кілометрах.

 

1.12. Обчисліть, за який час світло долітає від Сонця до Землі; до Плутона; до межі Сонячної системи. Швидкість світла вважати рівною 300 000 км/с. Елементи орбіт планет Сонячної системи див. у дод.3.

 

1.13. Астрологія - це спроба за допомогою зір завбачити майбутнє. Як, на вашу думку, чи можна вважати астрологію наукою?

 

1.14. Самостійно відшукайте на небі яскраві зорі, які позначені на карті зоряного неба. Зарисуйте яскраві зорі на небосхилі відносно орієнтирів на поверхні Землі - дерев або будинків. Порівняйте ваші рисунки з картою зоряного неба. До яких сузір’їв належать ці яскраві зорі?

 

1.15. Знайдіть серед яскравих зір таку, яка не позначена на зоряній карті. Це може бути якась планета або, можливо, ви відкрили нову зорю?!

 

1.16. Тропіки - це така географічна широта, де:

А) Ростуть пальми.

Б) Сонце ніколи не заходить.

В) Під час сонцестояння Сонце кульмінує в зеніті.

Г) Під час рівнодення Сонце кульмінує в зеніті.

Д) Ніколи не випадає дощ.

 

1.17.Полярне коло - це така географічна широта, де:

А) Цілий рік не тане сніг.

Б) Живуть білі ведмеді.

В) Півроку триває ніч, а півроку - день.

Г) Під час рівнодення Сонце кульмінує в зеніті.

Д) У день зимового сонцестояння Сонце не сходить.

 

1.18.Під яким кутом до площини орбіти нахилена вісь обертання Землі?

А) 00. Б) 23,50. В) 450. Г) 66,50. Д) 900.

 

1.19.Який кут між площинами екватора та екліптики?

А) 00. Б) 23,50. В) А) 00. Г) 66,50. Д) 900.

 

1.20.Скільки триває найдовший день на полярному колі?

А) 12 год. Б) 24 год. В) 1 місяць. Г) 3 місяці. Д) Півроку.

 

1.21.Що є причиною зміни пір року на Землі?

 

1.22.Чому влітку набагато тепліше, ніж взимку, хоча світить нам одне і те ж Сонце?

 

1.23.Чому виникла необхідність реформи юліанського календаря?

 

1.24.В Україні за стародавньою традицією зустрічають так званий старий Новий рік - 14 січня. Звідки походить ця традиція?

 

1.25.Де на Землі тривалість дня протягом року не змінюється?

 

1.26.За допомогою тіні від палички визначте висоту Сонця над горизонтом під час верхньої кульмінації. Як змінюється цей кут протягом місяця?

 

1.27.Де пізніше заходить Сонце: у Львові чи у Харкові?

 

1.28.За допомогою карти зоряного неба визначте екваторіальні координати Сонця на день вашого народження. У якому сузір’ї спостерігається Сонце у цей день? Чи збігається це сузір’я знаком зодіаку в гороскопах на цей день?

 

1.29.Який, на вашу думку, був би клімат на Землі, якби вісь обертання була нахилена до площини екліптики під кутами: 900, 450, 00?

 

1.30.Проведіть спостереження заходу або сходу Сонця у день рівнодення - 23 вересня або 21 березня. Сонце у ці дні сходить у точці сходу та заходить у точці заходу. Намалюйте положення цих точок відносно вашого будинку.

 

1.31.Телескоп - це такий оптичний прилад, який:

А) Наближує до нас космічні тіла.

Б) Збільшує космічні світила.

В) Збільшує кутовий діаметр світила.

Г) Наближує нас до планети.

Д) Приймає радіохвилі.

 

1.32.Чому великі астрономічні обсерваторії будуть у горах?

А) Щоб наблизитися до планет.

Б) У горах більша тривалість ночі.

В) У горах менша сила ваги.

Г) У горах більш прозоре повітря.

Д) У горах нижча температура.

 

 

1.33.Чи може абсолютно чорне тіло бути білого кольору?

А) Не може.

Б) Може, якщо пофарбувати його білою фарбою.

В) Може, якщо температура тіла наближується до абсолютного нуля.

Г) Може, якщо температура тіла нижча ніж 00 С.

Д) Може, якщо температура тіла вища ніж 6000 К.

 

1.34.Який із цих телескопів можна побачити найбільше зір?

А) У рефлектор з діаметром об’єктива 5 м.

Б) У рефрактор з діаметром об’єктива 1 м.

В) У радіотелескоп з діаметром 20 м.

Г) У телескоп зі збільшенням 1000 і з діаметром об’єктива 3 м.

Д) У телескоп з діаметром об’єктива 3 м та збільшенням 500.

 

1.35.Чим пояснюється різноманітні кольори зір?

 

1.36.Чому у телескоп ми бачимо більше зір, ніж неозброєним оком?

 

1.37.Чому спостереження у космосі дають більше інформації, ніж наземні телескопи?

 

1.38.Які телескопи дають більш чітке зображення - з великим збільшенням чи з великим діаметром об’єктива?

 

1.39.Чому зорі у телескоп видно як яскраві точки, а планети у той самий телескоп - як диск?

 

1.40.На яку найменшу відстань треба відлетіти у космос для того, щоб космонавти неозброєним оком бачили Сонце як яскраву зорю у вигляді точки?

 

1.41.Кажуть, що деякі люди мають такий гострий зір, що навіть неозброєним оком розрізняють великі кратери на Місяці. Обчисліть достовірність цих фактів, якщо найбільші кратери на Місяці мають діаметр 200 км, а середня відстань від Землі 3,8 · 10 5 км.

 

1.42.Зараз у космосі будується міжнародна космічна станція, на якій Україна буде мати космічний блок. Які астрономічні прилади ви могли б запропонувати для проведення досліджень Всесвіту?

 

1.43.Телескоп - рефрактор можна виготовити за допомогою лінзи для окулярів. Для об’єктива можна використати лінзу з окулярів + 1 діоптрія, а як окуляр - об’єктив фотоапарата або іншу лінзу для окулярів + 10 діоптрій.

1.44. Північний полюс світу знаходиться:

А) В Арктиці.

Б) В Антарктиці.

В) У сузір’ї Оріон.

Г) У сузір’ї Велика Ведмедиця.

Д) Поблизу Полярної зорі.

 

1.45.Момент, коли світило знаходиться найвище над горизонтом, називається:

А) Пряме сходження.

Б) Верхня кульмінація.

В) Нижня кульмінація.

Г) Верхня кульмінація.

Д) Нижня кульмінація.

 

1.46.Чи можна в Канаді та Україні побачити одночасно сузір’я Велика Ведмедиця?

А) Не можна.

Б) Можна тільки влітку.

В) Можна тільки взимку.

Г) Можна будь - коли.

Д) Можна тільки навесні.

 

1.47.Чи можна в Австралії та Україні одночасно побачити Полярну зорю?

А) Не можна.

Б) Можна тільки влітку.

В) Можна тільки взимку.

Г) Можна будь - коли.

Д) Можна тільки восени.

 

1.48.Як називається точка перетину небесної сфери з віссю обертання Землі, що продовжена у космос?

 

1.49.Коли настає кульмінація Сонця?

 

1.50.У який день Сонце сходить на сході й заходить на заході?

 

1.51. Чи можна в Австралії знаходити напрямок на північ за допомогою Полярної зорі?

 

1.52. Як можна на Північному полюсі Визначити напрямок на південь?

 

1.53.За допомогою географічної карти визначте географічні координати населеного пункту, де знаходиться ваша школа.

 

1.54.Відшукайте на карті зоряного неба якусь яскраву зорю. За допомогою накладного круга до карти виміряйте моменти, коли сходить, заходить та кульмінує ця зоря.

 

1.55.Які сузір’я ніколи не заходять для спостерігача в Україні?

 

1.56. Чи можна користуватися картою земного зоряного неба на поверхні інших планет Сонячної системи? Під час міжпланетних польотів? На планетах, які обертаються навколо інших зір?

 

1.57.Знайдіть Полярну зорю та визначте напрям меридіана з півночі на південь відносно вашого будинку. Нарисуйте схему розташування вашого будинку щодо меридіана та визначте кут між меридіаном та будь - якою стіною вашого будинку.

 

1.58.Опівдні за допомогою тіні від палички і транспортира виміряйте кут між меридіаном та будь - якою стіною вашого будинку.

 

 

 

Заняття № 6 Залік з модуля № 1 Мета: провести залік з модуля № 1 та оцінити навчальні досягнення студентів   Загальна структура та зміст заняття І. План 1. Перевірити рівень навчальних досягнень студентів 2. Узагальнити знання студентів з модуля № 1 ІІ. Залік з модуля № 1 Варіант І
№ п/п Зміст запитань Оцінювання ( бали )
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. Що таке астрономія?   Назвати основні методи астрономічних досліджень.   Скільки є годинникових поясів?   Що таке небесна сфера ?   Як називаються точки перетину полуденної лінії з небесною сферою?   Хто автор і в чому суть геоцентричної картини світу?   Скільки є сузір’їв?   Назвіть чотири найяскравіші зорі північного неба.   Яка з планет - Меркурій чи Уран - є зовнішньою для Землі?   Сформулюйте І закон Кеплера і проілюструйте його малюнком.   Чи правда, що на екваторі опівдні Сонце завжди в зеніті . Відповідь обґрунтуйте.  

 

 

Варіант ІІ
№ п/п Зміст запитань Оцінювання ( бали )
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. Назвати розділи астрономії.   Назвати основні засоби астрономічних досліджень.   У якому годинниковому поясі розташована Україна?   Що таке вісь світу?   Як називаються точки перетину прямовисної лінії з небесною сферою?   Хто автор і в чому суть геліоцентричної картини світу.   Скільки є зодіакальних сузір’їв?   Назвіть фази Місяця?   Яка з планет - Венера чи Сатурн - є внутрішньою для Землі?   Сформулювати ІІ закон Кеплера і проілюструвати його малюнком.   Чи може людина, перебуваючи на південному полюсі Землі, побачити коли - небуть Сонце в зеніті? Відповідь обґрунтуйте?  

 

& Домашнє завдання:

 

1. І. А. Климишин;, І. П. Крячко;, « Астрономія - 11 клас »; - К.:

Знання України, 2003. - 192 с.

Повторити § 1 - 11

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Астрономія

Технолого економічний коледж білоцерківського НАУ.. Астрономія інформаційна діяльність підприємств..

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Інші типи календарів

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

АСТРОНОМІЯ
НАВЧАЛЬНО – МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК ДЛЯ СТУДЕНТІВ ВНЗ І-ІІ РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ ЗІ СПЕЦІАЛЬНІСТЕЙ: 5.03050201 «ІНФОРМАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ»; 5.05060403 «МОНТАЖ І ОБСЛУГОВУВАННЯ

ПЕРЕДМОВА
  Мета даного посібника - надати методичну допомогу викладачам та студентам під час підготовки та проведення лекцій з астрономії, тематичного планування. Даний посібник розро

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
  №   Теми та модуля   Назва розділу, теми, модуля, програми   Обсяг годин за навчально

Засоби астрономічних досліджень
Найважливішими астрономічними приладами є телескопи ( від грецьких слів tele - далеко, scopeo - дивлюся ) . Ці оптичні прилади використовують для візуальних та фотогр

Обсерваторії
Астрономічні спостереження переважно проводяться у спеціально обладнаних науково - дослідних установах - обсерваторіях. Одну з перших обсерваторій побудував на острові Родос давньогрецький

Видима зоряна величина
Легко помітити, що небесні світила відрізняються яскравістю ( блиском ) та кольором. У ІІ столітті до н.е. Гіппарх, складаючи каталог, поділив усі зорі на шість груп - видимих зоряних велич

Сузір’я та найяскравіші зорі північного неба
Понад 250 яскравих зір мають свої імена. Більшість цих назв пройшла до нас зі Сходу та Стародавньої Греції. Древні астрономи, називаючи зорю, враховували, до якого сузір’я вона належить. Наприклад,

У таблиці подана інформація про найяскравіші зорі
  Назва зорі Видима зоряна величина m Відстань у парсеках, пк* Світність у світ

Екліптика. Зодіакальні сузір’я
Визначаючи висоту Сонця у верхній кульмінації ( у полудень ), можна помітити що вона змінюється з кожним днем приблизно на 15 /. Якби була можливість бачити, в оточенні яких зір на небес

Видимий рух Місяця та Сонця
Ще в давнину помітили, що Місяць, як і Сонце, рухається серед зір. Місячний шлях ( траєкторія Місяця на небесній сфері ) проходить теж через 12 зодіакальних сузір’їв. Причиною цього є дійсне оберта

Місячні та Сонячні затемнення
Наслідком прямолінійного поширення світла є такі явища, зокрема, як сонячне затемнення Місяцем та місячне затемнення Землею. Земля і Місяць, освітлюючись Сонцем, утворюють конусоподібні тіні. Затем

Горизонтальна система координат та добовий рух світил на різних широтах
Кутова відстань світла від горизонту називається висотою світла h. Наприклад, висота зірки в зеніті дорівнює 900 На рисунку 2. О - точка сп

Екваторіальна система координат. Кульмінація зір
Кожна зоря на добу двічі перетинає небесний меридіан. Явище проходження світил через небесний меридіан називається кульмінацією. У верхній кульмінації

Час та його вимірювання
Час визначає порядок зміни явищ. Необхідність вимірювання і зберігання часу виникає на початку цивілізації. Для цього використовувались періодичні процеси, що відбувають

Місяць. Планети земної групи
Мета: · ознайомити студентів із гіпотенузою утворення Сонячної системи; · пояснити принцип поділу планет на дві групи; · узагальнити та поглиб

Гіпотези утворення Сонячної системи
До складу Сонячної системи входять 9 планет. Кожна з них - це особливий, унікальний світ, вивчення якого є одним із завдань астрономії. Спостерігаючи за планетами із Землі, вдалося встановити їхні

Основні характеристики Землі наведені в таблиці
Середній радіус орбіти     Маса   Екваторіальний радіус   Сидеричний період обертання  

Основні характеристики Місяця подані в таблиці
Маса Радіус Сидеричний період обертання Середня густина,

Основні характеристики Місяця подані в таблиці
Маса Радіус Сидеричний період обертання Середня густина,

Венера та її основні характеристики та дослідження
Про Венеру людство знає з давніх - давен, адже це третє за яскравістю світило на небесній сфері ( після Сонця та Місяця ). Раніше, щоправда, вважали, що ці дві різні

Основні характеристики Венери подані в таблиці
Середній радіус орбіти     Маса   Екваторіальний радіус   Сидерич

Марс, його основні характеристики та дослідження
Найвіддаленішою від Сонця планетою земної групи є Марс. Він, як і Венера, - сусід Землі, але його орбіта зовні земної. Кожні 15 років відбувається великі протистояння

Основні характеристики Марса подані в таблиці
Середній радіус орбіти     Маса   Екваторіальнй радіус   Сидеричний період обертання  

Юпітер та його супутники. Характеристика Юпітера
Розповідь про планети - гіганти розпочнемо з Юпітера - найбільшої планети Сонячної системи. Його радіус в 11 разів більший за земний, а маса майже в 2,5 раза переважа

Загальні характеристики Сатурна. Кільце Сатурна та його супутники
Сатурн - друга за величиною і шоста від Сонця планета Сонячної системи. Це планета - гігант дуже схожа на Юпітер. ЇЇ швидке обертання навколо осі теж має зональний харак

Уран, його відкриття, основні характеристики, супутники
У 1781 році англійський астроном В. Гершель ( 1738 - 1822 ) відкрив сьому планету Сонячної планети. Спочатку вчений вирішив, що це комета. Виявляється, планету спостерігали і раніше, вважаючи її зв

Нептун, його характеристики та супутники
Уже перші експерименти за Ураном засвідчили, що він рухається не так як мав би під дією гравітації Сонця та інших відомих планет. Причиною неправильностей могло бути невідоме масивне небесне тіло.

Система Плутон - Харон та її характеристики
Плутон - найвіддаленіша від Сонця, дев’ята велика планета. Його відкрив у 1930 році американський астроном Слайд Томбо ( 1906 - 1997 ) . Навколо Сонця Плутон робить обер

Астероїди
У 1766 році німецький фізик та математик Й. Тиціус 9 1729 - 1796 ) запропонував емпіричне правило, згідно з яким наближено визначались відстані від Сонця до планет. Завдяки працям німецького астрон

Метеорити
Метеорити - кам’яні або залізні тіла, що падають на Землю з міжпланетного простору. Метеорити є залишками метеорних тіл, що не повністю зруйнувалися в атмосфері при р

Класифікація зір. Діаграма Герцшпрунга - Рессела
Із початку 80 -х років ХІХ ст. фотографію активно використовують в астрономії, зокрема для фіксування спектрів зір. До 1886 року вчені Гарвардської обсерваторії ( США ) сфотографували спектри 10350

Еволюція зір
Деякі зорі на кінцевих етапах еволюції зазнають значного гравітаційного стиску ( колапсу ). У зорі утворюється надщільне ядро і відносно менш густа оболонка. Якщо стиск різко припиняється, т

Чорні діри. Нейтронні зорі
Наприкінці XVІІ ст. видатний французький математик і астроном П. Лаплас ( 1749 - 1827 ) передбачав існування екзотичних об’єктів - чорних дір. Така назва пов’язана з тим, що з чорної діри на зовні

Молочний шлях. Будова Галактики
Молочний Шлях - світло - срібляста широка смуга, яка перетинає небесну сферу, проходячи, зокрема через сузір’я Близнюків, Тельця, Кассіопеї, Лебедя, Стрільця. Ще в 1609

У таблиці подана інформація про найбільші галактики Місцевої Групи
Назва галактики Тип Видима зоряна величина, m Відстань r, млн. св.р. А

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Астрономічний календар, - К: Видається щорічно. 2. Воронцов - Вельямінов Б.А.. Астрономія 11 кл - К: «Радянська школа», 1991 - 141 с. 3. Ефремов Ю.Н. В глубины Вселенной - М: Н

РЕЦЕНЗІЯ
  Навчально - методичний посібник з навчальної дисципліни «Астрономія» для студентів та викладачів вищих навчальних закладів І - ІІ рівнів акредитації всіх спеціальностей, складений в

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги