Метеорити - кам’яні або залізні тіла, що падають на Землю з міжпланетного простору. Метеорити є залишками метеорних тіл, що не повністю зруйнувалися в атмосфері при русі, під час якого їхня поверхня нагрівається до 2500 - 3000 0С, плавиться і випаровується. Дрібні частинки руйнуються повністю, а більші, втративши до 90% маси, падають на поверхню Землі. Дотепер у світі зібрано близько 3000 метеоритів масою від кількох грамів до кількох десятків тонн.
Щороку на поверхню Землі падає близько 500 метеоритів, але в середньому лише 20 із них знаходять. Узагалі більшість метеоритів знайдені випадково. Найбільший залізний метеорит Гоба знайдений у 1920 році на території Намібії ( прийнято називати метеорити за назвою населеного пункту, найближчого до місця падіння ). Маса цього метеорита 60 тонн, а форма схожа на плиту 3м х 3м х 1м.
Наука, яка вивчає хімічний і мінералогічний склад метеоритів, називається метеоритикою. За її даними, метеорити складаються за таких елементів: Fe, Ni, Si, C, Al, S, Ca, O тощо.
За хімічним складом метеорити поділяють на три групи:
· кам’яні ( їх випадає 92% );
· залізно - кам’яні ( 2% );
· залізні ( 6% ).
Найчастіше метеорити знаходять в Антарктиді та у сухих кам’янистих пустелях Австралії і Намібії. Винятково рідкісним явищем є падіння гігантських метеоритів масою 10 5 - 10 6 тонн. Маючи величезну кінетичну енергію, ці тіла проходять крізь атмосферу і вибухають, вдарившись у Землю. На місці падіння утворюється метеоритний кратер величезних розмірів - астроблема.
Дотепер на Землі виявлено понад 230 великих метеоритних кратерів діаметром до 65 км. Наприклад, діаметр Аризонського метеоритного кратера 1207 м, а глибина 174 м, а висота оточуючого валу 40 - 50 м.
Крім окремих метеорних частинок, навколо Сонця рухається цілі їх рої. Вони породжені кометами, які руйнуються або вже зруйнувалися. Що старший потік, то більше він розтягнутий по орбіті. Кожний метеорний рій обертається навколо Сонця з періодом, що дорівнює періоду комети, яка його породила. Іноді Земля зустрічається з такими роями. У ці дні кількість метеорів значно зростає, а якщо метеорний рій компактний, то спостерігаються метеорні, або зоряні, дощі. Тоді у невеликій частині неба за хвилину спалахують сотні метеорів і здається, що всі вони вилітають з однієї точки - радіанта.
Метеорні потоки називають відповідно до сузір’їв, у яких лежать їхні радіанти. Найпомітнішими потоками є Лірики ( 20 - 24 квітня ), Акариди ( 1 - 9 травня ), Персеїди ( 5 - 18 серпня ), (див.рис.3 )
Рис.3
Драконіди ( 10 жовтня ), оріоніди ( 20 - 24 жовтня ),
Леоніди ( 15 - 17 листопада ), Гемініди ( 10 - 16 грудня ).
Підраховано, що за добу на Землю випадає близько 100 тонн метеорної речовини.
& Домашнє завдання: |
1. І. А. Климишин;, І. П. Крячко;, « Астрономія - 11 клас »; - К.:
Знання України, 2003. - 192 с.
Опрацювати § 16.