Сузір’я та найяскравіші зорі північного неба

Понад 250 яскравих зір мають свої імена. Більшість цих назв пройшла до нас зі Сходу та Стародавньої Греції. Древні астрономи, називаючи зорю, враховували, до якого сузір’я вона належить. Наприклад, із Великої Ведмедиці зоря Дубе походить від арабського слова дубб - ведмідь, а в сузір’ї Скорпіон найяскравіша зоря має дві назви - Серце Скорпіона (через місцезнаходження ), або Антарес, що з грецької означає « проти Ареса » - суперник Марса ( зірка, як і планета, червона).

Щоправда, сузір’я « по - арабські » не обов’язково збігалися із сузір’ями « по - грецькі ». Тому тепер трапляється, що ім’я зірки у жоден спосіб не пов’язується з назвою сузір’я, до якого вона належить. Наприклад, у сузір’ї Оріон ім’я зорі Рігель походить від арабського « ріджл » - нога ( Оріона ). Зоря « Поясу Оріона » Мінтака - від мантака - пояс. Ім’я ж зорі Бетельгейзе означає пахва спряженого ( від арабського байтал джауза ) і свідчить про те, що араби, напевно, в цій групі зір вбачали двох людей чи «подвійну людину», а не одного мисливця, як греки.

У 1559 році італійський астроном Пікколоміні запропонував позначити зорі у сузір’ях грецькими буквами , , тощо в міру спадання яскравості. Наприклад, запис « Альдебаран - Тельця » означає, що зоря Альдебаран є найяскравішою в сузір’ї Тельця. У 1603 році Йоганн Байєр ( 1572 - 1625 рр.) у першому повному атласі зоряного неба « Уранометрії » теж використовував такі позначення, щоправда в деяких випадках трохи наплутав. Зокрема, у сузір’ї Оріон зоря Бетельгейзе ( m = 0,42 ) - , а зоря Рігель ( m = 0,13 ) -, тобто яскравішою є друга. У сучасних каталогах для позначення зір, крім грецьких букв, використовують ще цифри та літери латинського алфавіту.

Деякі групи зір в Україні споконвіку мають назви. У них відображені особливості культури та побуту нашого народу. Наприклад, три зорі « Поясу Оріона » ( - Мін така, - Алкілам та - Алнітак ) називають Косярами. Здавна в липні - серпні вставали косарі досвіт сонця, щоб із росою косити горох, гречку. У цей же час сходили небесні Косарі, ніби змагаючись із людьми. Плеяди в Україні називають Квочкою, або Стожарами, Велику та Малу Ведмедиці - Великим та Малим Возом. За час сходу та розміщенням на небі зір сузір’їв наші предки нерідко визначали час для початку відповідних сільськогосподарських робіт.