Призначення, будова, класифікація та позначення тиристорів

Окрім НП приладів, що мають один p-n перехід (діодів) і два таких переходи (біполярних транзисторів) знаходять застосування НП прилади з більшою кількістю p-n переходів. До них відносять тиристори або перемикальні діоди.

Тиристор має два стійких стани: закрито, коли через нього протікає малий струм, і відкрито – коли струм великий. Це і визначає його застосування, як ключового елемента.

Основу тиристора складає пластина з монокристалу силіцію з областями p- і n-типу, які чергуються (рис. 14.1), одержаними за дифузійною технологією.

Крайні області пластини є основними електродами: область р-типу називають анодом (А), область n–типу - катодом (К).

Класифікацію та схемні позначення тиристорів наведено в табл. 14.1.

Тиристор, що має два відводи називають діодним тиристором або диністором. Тиристор, що має три відводи від аноду, катоду і від внутрішньої області називають тріодним або триністором (управляємим перемикальним діодом). Відвід від внутрішньої області називають електродом управління ЕУ.

Тиристор, що має чотири p-n переходи, називають симистором або триаком.

Тиристори можуть бути малої потужності (I_пр£0,3 А), середньої потужності (0,3 А< I_пр<10 А) і великої потужності (I_пр>10 А).

Тиристори великої потужності називають силовими і мають в позначенні букви Т – тиристор або ТС – симистор.

Наприклад, позначення ТС-2-25-16 означає: симистор, модель – 2, I_макс=25 А, U_макс=1000 В.

Силові тиристори випускаються на струми до 2 тис. А і напруги до 3 кВ.