Нженерний, радіаційний, хімічний та медичний і біологічний захист населення

З метою запобігання виникнення НС здійснюються заходи інженерного захисту під час проектування й експлуатації споруд. У першу чергу це будівництво і експлуатація захисних споруд.

Захисні споруди— це спеціальні будівлі для захисту населення від аварій на АЕС, хімічно і вибухонебезпечних об'єктах, ядерної, хімічної, біологічної зброї та звичайних військових засобів ураження. Захисні споруди в залежності від якостей поділяються на сховища, протирадіаційні укриття (ПРУ) і найпростіші укриття - щілини.

Сховище - це інженерна споруда герметичного типу, яка призначена для захисту людей при аваріях на атомних електростанціях з викидом радіоактивних речовин, при аваріях на хімічних і вибухонебезпечних підприємствах, застосуванні противником зброї масового ураження і від високих температур зовнішнього повітря.

У сховищах люди можуть перебувати довгий час навіть в завалених протягом декількох діб. Надійність захисту досягається за рахунок міцності відгороджуючи конструкцій, а також за рахунок створення санітарно-гігієнічних умов, які забезпечують нормальне перебування у сховищах. Місткість сховищ визначається сумою місць для сидіння ( на першому ярусі) та лежання ( на другому та третьому ярусі).

Розміщують сховища у місцях найбільшого зосередження людей, для яких вони призначені. Віддаль від будинків до споруд повинна дорівнювати їх висоті.

Сховище складається з основних і допоміжних приміщень. До основних відносяться приміщення для людей - тамбури, шлюзи, до допоміжних - вентиляційні камери, санітарні вузли, входи (тамбури та перед тамбури), захисні дизельні електростанції, виходи, медична кімната, комора для продуктів. Приміщення для розміщення людей розраховані на певну їх кількість: на одну людину передбачається не менше 0,5 куб.м. внутрішнього об'єму. Висоту приміщень сховищ приймають відповідно до вимог використання їх у звичайних умовах, але не менше 2,2 м від підлоги до низу конструкцій перекриття. Велике за площею перекриття розбивається на відсіки місткістю 50-75 чоловік. У приміщеннях обладнуються двох-або триярусні нари - лавки для сидіння та полиці для лежання. Відстань від верхнього ярусу до перекриття або виступаючих конструкцій повинна бути не менше, як 0,75 км.

ПРОТИРАДІАЦІЙНІ УКРИТТЯ (ПРУ)

При радіоактивному зараженні місцевості ПРУ захищають людей від зовнішнього гама-випромінювання та безпосереднього попадання радіоактивного пороху в органи дихання, на шкіру та одежу, а також від світлового випромінювання ядерного вибуху.

При відповідній міцності конструкцій ПРУ можуть частково захистити від дії ударної хвилі будь-якого вибуху та уламків зруйнованих будинків. Крім цього, протирадіаційні укриття захищають від попадання на шкіру і одежу крапель СДОР і аерозолів бактеріальних засобів. Захисні властивості ПРУ (сховища) від радіоактивного опромінення оцінюються коефіцієнтом послаблення радіації, який показує в скільки раз рівень радіації на відкритій місцевості при висоті 1 м, більше рівня радіації в укритті.

Висоту приміщень ПРУ у пристосованих будинках мають не менше 1,7 - 1,9 м від відмітки підлоги до низу виступаючих конструкцій перекрить. В основних приміщеннях ПРУ встановлюють 2-3-ярусні нари-лавки для сидіння і полиці для лежання.

В ПРУ місткістю до 50 чоловік для зараженого одягу допускається улаштування при вході вішалів, розміщених за шторою.

У ПРУ обладнуються 2 входи, розміщені в протилежних місцях сховища під кутом 30° один до одного. При вході встановлюють звичайні двері.

У заміській зоні ПРУ влаштовують у підвалах житлових будинків різного призначення - погреби, овочесховища, а також будинки.

Погріб, зроблений з каміння, є майже готовим протирадіаційним укриттям. При потребі перекриття погребу підсилюють, настигають шар ґрунту 50-80 см (для підвищення К_зах), встановлюють витяжний короб, на вхідні двері вішають штори із щільної тканини.