Кровообіг плода .

1 – пупкова вена , 2 – ворітна вена , 3 – Аранцева протока ,

4 – нижня порожниста вена , 5 - печінкова вена , 6 – праве передсердя ,

7 – ліве передсердя , 8 – легеневі судини , 9 – аорта , 10 – легеневий стовбур ,

11 – Баталова протока , 12 – легені , 13 – нисхідна аорта , 14 – пупкова артерія .

 

На 5-му тижні – тижні – вже є скорочення серця , але вони ще слабкі і аритмічні .

На 5-му тижні починає функціонувати первинна система кровообігу плода . Від артеріального стовбура відходять дві висхідні вентральні аорти , які зливаються всередині тіла і утворюють єдину висхідну аорту , від якої відходять гілки в різних напрямках (дорсальні , вентральні , латеральні ) . Одна з вентральних гілок є пупково – брижовою артерією , яка прямує в жовточний мішок .

З нисхідного відділу аорти утворюється 2 пупкові артерії , які разом з протокою алантоісу прямують в пуповину .

 

Первинна венозна система збирає кров від тіла ембріону та позаембріональнмих ділянок . Вени представлені 2-ма передніми кардіальними венами , які збирають кров з каудальних ( хвостових ) частин ембріону . На кожній стороні тіла обидві кардіальні( серцеві) вени зливаються в коротку загальну кардіальну вену і обидва стовбури впадають в венозну пазуху . Туди ж впадають і пупкові вени , і пупково – брижові вени , які приносять венозну кров з жовточного кровообігу .

 

На 6-му тижні в первинній міжпередсердній перегородці утворюється овальний отвір . Таким чином виникає 3-х камерне серце зі сполученням між передсердями .

Скорочення серця стають ритмічними з ЧСС 110 уд/хв.

На 7-му тижні поряд з первинною міжпередсердною перегородкою виростає вторинна зі своїм овальним отвором ( причому вторинний овальний отвір так перекриває первинний овальний отвір , що рух крові стає можливим тільки в одному напрямку – з правого передсердя в ліве , що визначається більш високим тиском крові в правому передсерді ) .

Після народження тиск крові стає вищим в лівому передсерді і кров так притискає обидва овальних отвори , що вони притискаються одна до одної і зростаються між собою .

Протягом 6 – 7 тижнявідбувається складна перебудова ССС і виникають співвідношення , наближені до кінцевої будови судинної системи.

 

Першими формується судини жовточного ( первинного ) кровообігу , який представлений пупково – брижовими артеріями і венами . ( цей кровообіг для людини є рудиментарним і значення для газообміну між організмом матері і плода не має ) .

 

На 8 – 12 тижні ЧСС становить 165 – 170 уд/хв .

 

Потім формується хоральний кровообіг. Основним кровообігом плода є хоральний( плацентарний) кровообіг , який представлений судинами пуповини . Цей кровообіг починає забезпечувати киснем організм плода вже наприкінці 3-го – на початку 4 – го тижня .

Капілярна сітка ворсинок хоріону плаценти зливається в головний стовбур – пупкову вену , яка проходить в складі пуповини і несе в організм плода артеріальну кров , багату на кисень і поживні речовини . В тілі плода пупкова вена прямує до печінки і перед тим , як в неї ввійти утворює широку і коротку АРАНЦЕВУ ( венозну ) ПРОТОКУ , через яку значна кількість артеріальної крові потрапляє в нижню порожнисту вену , а потім саму пупкова вена зливається з порівняно погано розвиненою порожнистою веною .

 

Таким чином , печінка плода отримує максимально оксигеновану кров пупкової вени вже в незначному розведені з чисто венозною кров`ю з ворітної вени .

Пройшовши через печінку , ця кров надходить в нижню порожнисту вену по системі печінкових вен . Змішана в нижній порожнистій вені кров , все ще багата на кисень , потрапляє в праве передсердя плода . Сюди ж потрапляє і чисто венозна кров з верхньої порожнистої вени ( вона збирає венозну кров від голови , шиї верхній кінцівок та тулуба до діафрагми ) .

Кров з верхньої порожнистої вени практично вся потрапляє в правий шлуночок через правий атріовентрикулярний отвір (який розташований між правим передсердям і правим шлуночком ) З правого шлуночка венозна кров прямує в легеневий стовбур і там розділяється на 2 потоки :

- один ( менший ) прямує в легені , які ще не функціонують ,

- другий ( більший) зливається через БАТАЛОВУ ( артеріальну ) ПРОТОКУ в аорту нижче її дуги , тут змішується з насиченою киснем кров`ю , утворюючи змішану кров , що не дуже багата на кисень і поживні речовини , яка потім живить нижні сегменти тіла плода .

Кров з нижньої порожнистої вени майже вся потрапляє в ліве передсердя через овальний отвір , а потім прямує в лівий шлуночок і аорту .

 

Таким чином , в висхідну частину і дугу аорти потрапляє змішана кров , багата на кисень і поживні речовини і живить голову , шию , верхні кінцівки верхню частину тулуба ( до діафрагми ) і серце .

Кров нисхідної частини аорти , віддавши всі поживні речовини тканинам плода , повертається по пупковим артеріям в капілярну сітку ворсинок хоріону плаценти.

 

Таким чином , у плода функціонує система кровообігу , яка представляє собою замкнене коло , яке відокремлене від кровообігу матері і діюча виключно за рахунок скорочувальної здібності серця плода .

Деяку допомогу в здійснені гемодинаміки плода надають дихальні рухи плода , які з`являються з 11 – 12 тижня вагітності . Періоди від`ємного тиску в грудній порожнині , які при цьому виникають , при легенях , які ще не розправилися, сприяють потраплянню крові з плаценти в праву половину серця.

Пупкова вена доносить оксигеновану кров тільки до нижньої порожнистої і ворітної вени , а далі утворюється змішана кров і всі органи і системи живляться тільки змішаною кров`ю . Однак , найкраще оксигеновану кров отримують печінка , головний мозок і верхні кінцівки , гірші умови живлення у легень і нижньої частини тіла .

 

Ступень насиченості киснем крові різна в різні періоди вагітності . В 22 тижні насиченість крові киснем складає 60% , далі насиченість поступово знижується і при переношеній вагітності ( в 43 тижні ) впасти до 30 % .

ЧСС ембріону є порівняно низька ( 15 – 35 уд/хв. ) , далі з розвитком плацетарного кровообігу вона збільшується до 125 – 130 уд/хв. І є стабільним протягом всіх останніх місяців вагітності .