Структурні зміни серцево-судинної системи та особливості провідної системи серця новонароджених.

При народжені відбувається перебудова кровообігу , яка носить виключно гострий характер .

Найбільш суттєвими моментами вважають слідуючи :

- припинення плацентарного кровообігу ,

- закриття основних фетальних протоків ( венозної та артеріальної протоків та овального отвору ) ,

- переключення насосу правого і лівого серця з паралельно працюючих в послідовно включені ,

- включення в повному обсязі судинного русла малого кола кровообігу з його високим опором та схильністю до вазоконстрикції ( спазму ),

збільшення потреби в кисні , зростання серцевого викиду і системного судинного тиску .

З початком легеневого дихання кровообіг через легені збільшується майже в 5 разів , в 5 – 10 разів знижується судинний опір в малому колі . Через легені протікає весь об`єм серцевого викиду в той час , коли внутрішньоутробно – лише 10 % цього об`єму .

Внаслідок зменшення опору в легеневому руслі , збільшення притоку крові в ліве передсердя та зменшення тиску в нижній порожнистій вені відбувається розподіл тиску по передсердях і шунт ( скид) через овальний отвір перестає функціонувати . (Однак , при легеневій гіпертензії цей шунт може зберегтися і призвести до розвитку вродженої вади серця ) Анатомічне закриття овального отвору відбувається пізніше – до 2-х – 5-ти років .

Відразу після першого вдиху під впливом парціального тиску кисню настає спазм артеріальної ( Баталової ) протоки . Анатомічне перекриття цієї протоки відбувається до 2-х років

Внаслідок припинення плацентарного кровообігу припиняється і кровообіг по венозній протоці .