Методичні рекомендації

Оцінка вартості потенціалу підприємства безпосередньо пов'язана з теорією зміни вартості грошей у часі, тому що:

• по-перше, існує певний часовий лаг між моментом вкладання коштів у підприємство як об'єкт оцінки та моментом отримання доходів від користування ним як товаром;

• по-друге, існування такого часового лагу обумовлює необхідність урахування як інфляційних очікувань, так і ризику неотримання прогнозованих доходів.

Тому для нівелювання впливу фактору часу та забез­печення порівнянності вартісних показників, які прогнозуються на різні моменти часу, в теорії зміни вартості грошей засто­совується часова оцінка грошових потоків. Процедура прове­дення такої оцінки ґрунтується на певних припущеннях:

• грошовий потік - це грошові суми, що виникають в певній хронологічній послідовності;

• грошовий потік, в якому всі суми розрізняються за величиною, називають звичайним грошовим потоком;

• грошовий потік, в якому всі суми рівновеликі та виникають через однакові проміжки часу, називають аннуітетом;

• грошовий потік може виникати наприкінці, на початку та в середині періоду;

• дохід, одержуваний на інвестований капітал, з госпо­дарського обороту не вилучається, а приєднується до основного капіталу;

• часова оцінка грошових потоків враховує ризики, пов'язані з інвестуванням;

• ризик - це вірогідність отримання в майбутньому доходу, що співпадає з прогнозною величиною;

• ставка доходу на інвестиції - це процентне спів­відношення між чистим доходом і вкладеним капіталом.

Часова оцінка грошових потоків передбачає використання шести стандартних функцій складного процента, або шести функцій грошової одиниці:

1) майбутня вартість одиниці (складний процент);

2) поточна вартість одиниці (дисконтування);

3) поточна вартість аннуітета;

4) періодичний внесок на погашення кредиту;

5) майбутня вартість аннуітета;

6) періодичний внесок до фонду накопичення.

Для полегшення розрахунків в процесі оцінки грошових потоків із визначеними характеристиками (проценту ставка і період нарахування процентів) в оцінній практиці застосовують так звані фінансові таблиці.