Триває репродуктивний етап 3-5 днів.

 

IV етап психолого-педагогічного простування (П ).

Узагальнення, аналіз і систематизація отриманих знань

Девіз: «Мудрим ніхто не родився, а навчився».

Мета:

Узагальнити і систематизувати знання, навички та вміння, набуті дітьми протягом попередніх етапів.

Завдання педагога на узагальнюючому етапі:

З’ясувати, чи відбулися зміни в розвитку кожного вихован­ця, проаналізувавши і зіставивши результати контрольно- діагностичних зрізів, спостережень та дитячі роботи з тими, які мали при ввідній діагностиці.

Шановна колеґо!

Ці завдання ти реалізуєш частково на контрольних заняттях з усіх видів організованого навчання по темі циклу, над якою працюєте. Зафіксувати результати контрольно-діагностичних зрізів тобі допоможуть методист, психолог чи хтось із батьків, яких ти запросиш на заняття. Аналіз результатів дитячої діяль­ності ти зможеш зробити сама, зіставивши останні та попередні дитячі роботи, порівнявши поведінку дітей в даний час з резуль­татами попередніх спостережень, зафіксованих у ввідній діа­гностиці. Для чого це треба?

По-перше, щоб узагальнити і систематизувати знання дітей. Виявити, наскільки цілісні їх уявлення про оточуючий світ та взаємозв’язки між явищами природи і діяльністю людини.

По-друге, для того, щоб відслідковувати розвиток у кожного вихованця таких властивостей, передбачених програмовими вимогами, як:

> компетентності;

> елементарного природодоцільного світогляду;

> морального зростання;

> усвідомлення дитиною себе як частки природи;

> кількісних та якісних показників рівня розвитку пі­знавальних, емоційних і вольових процесів;

> почуття відповідальності за те, що відбувається на­вколо неї і внаслідок її дій у довкіллі;

> системи знань про здоровий спосіб життя;

> вміння диференціювати та ідентифікувати людей за ознаками статі, спорідненості;

> знань основи безпеки життєдіяльності;

> наявності перших передумов логічного мислення (здатності відокремлювати в предметі декілька якос­тей чи сторін).

Вміння:

> ідентифікувати (вибирати за зразком);

> прирівнювати предмети чи їх зображення до еталона;

> знаходити спільне і відмінності;

> моделювати дії, одночасно використовуючи кілька еталонів;

> символізувати (заміняти предмет іншим, знаходити предмети-замінники);

> схематизувати (будувати образ предмета не в цілому, а за найбільш суттєвими його ознаками);

> користуватися основними логічними прийомами і операціями;

> помічати позитивні зрушення в розвитку свого ровесника.

*** Не дратуйся, якщо окремі діти не виправдовують твоїх педагогічних очікувань. Сприймай кожну дитину такою, яка вона є. Пізнавай її, пам’ятаючи, що серед твоїх вихо­ванців є майбутні президенти, мери, бізнесмени, керівни­ки, актори, музиканти, сантехніки і двірники, які в майбутньому дбатимуть про твій облаштований побут і старість так, як ти сьогодні дбаєш про їх дитинство.

Узагальнюючі заняття бажано проводити у різних нетрадиційних і цікавих формах.

@

> Клуб кмітливих і винахідливих.

> Поле чудес.

> День ігор наших бабусь, дідусів, мам та татусів.

> Відгадай мелодію.

> День спостережень незвичного характеру: хто що хороше зробив?

> Диспут казкових героїв.

> Свято ледарства. Які наслідки будуть для наших близьких: мами, помічника вихователя?

> День нудьги. Які відчуття?

> Година брехні. Які результати будуть, коли ми всі завжди говоритимемо неправду?

> Країна Навпакиня. Що станеться, коли всі ми агре­сивно поводитимемось?

> Планета різнокольорових сонець.

> Театр повітряних кульок.

> Д/г «Три з п’яти» - вибери три слова із запропонова­них сусідом п’яти слів і розкажи, як їх можна об’єднати (вода, молоко, кисіль, газ, лід).

> Головоломки з паличок.

> Свято гуморини.

> Казкові хвилинки.

> Зима з літом зустрілися.

> Година озвучення наших проблем.

> В гостях у Лісовичка.

> Швидка моральна допомога:

> Ох і Ах - горе чи радість?

> Перетворимо групу у місто добра.

> Привітно - непривітно.

> Питання - докази.

> Діалог Незнайки і Знайки.

> Худишка і Пончик. Що краще?

> Диспут: Правий - неправий. Як дійти згоди?

> Д/гра «Ваги» - користь - шкода; добре - погано.

! Якщо діти працюють зацікавлено, вони застраховані від примусової діяльності. Примушення для дитини завжди стрес, при якому організм знаходиться у по­стійному напруженні.

> Ми —актори.

> Ми - циркові артисти.

> Подорожуємо автомобільним (повітряним, морсь­ким) транспортом.

> Аптека.

> «Сліпий, глухий і німий.»

> «Я — королева» — для підвищення самооцінки.

> Ярмарок городини.

> Підбери пару.

> Автосалон.

> Вернісаж вишуканості (краси, загадкових явищ, відкриттів).

При добиранні дидактичних засобів, визначенні цілей і задач пріоритетним (головними) при П³ є категорія «Дитина, її різнобічний і творчий розвиток». Для цього важ­ливо видозмінювати завдання. Пропонувати виконувати їх, ви­користовуючи набутий на попередніх етапах досвід за аналогією. Наводимо декілька прикладів з різних видів дитячої діяльності такого плану.

@ №1, Віконечко в природу:

З метою перевірки вміння дітей встановлювати причини та наслідки природних і суспільних явищ.

> Хвилинка милування пейзажем: хто що відчув?

> Хвилинка прислуховування до звуків природи. Хто що почув?

> Для кого весною розцвітають дерева і квіти?

> Що буде, якщо під час зими жарко пригріє сонечко (вдарить мороз)?

> Який характер (настрій) у вітру (сонця, неба)?

> Як змінилася природа влітку?

> Які прикраси зими подобаються дітям?

> Що люблять кактуси?

> Яку пору року вважаєте красивою? Чому?

> Про що мріють метелики?

> Який настрій у погоди?

> Чи всі квіти в нашій групі задоволені?

> Чому листя опадають з дерев, а хвоїнки ні?

> Кому потрібне сонце?

> Що станеться, якщо зникнуть комарі?

> Чи стоїть Сонце на місці? Замалювати шлях руху Сонця.

> Що буде, якщо кімнатну рослину перенести в темну кімнату (не поливати)?

> Чи тягнуться рослини до сонячного світла? Як переві­рити?

> Затемнити молоді рослини соняшника листом фане­ри. Простежити, в якому напрямку будуть зорієнто­вані інші соняхи порівняно з затемненими?

> Що треба, щоб кішка була щаслива?

> Як природа пробуджується від зимового сну?

> Що трапиться, коли постійно йтимуть дощі?

> Чому тане сніг?

> Куди і для чого перелітають ворони?

> Що можна віднести до поняття «небесні світила»? Чому?

> Про кого можна сказати «живі»? Чому?

> Неживі явища. Як ви розумієте це поняття?

> Що станеться, коли верба і дуб поміняються листям?

> Про що думає горобчик, спостерігаючи, як відліта­ють лебеді?

> Як природа радіє весняному сонечку?

> Що шепоче травичка (листя дуба, голочки ялини)?

> Що спільного між птахами і врожаєм фруктів у саду?

> Що буде, коли мурашки виростуть великими?

> Що з чого виросло?

> Чому троянда росте лише в квітнику?

> З якого дерева плід?

> Що трапиться, коли корови відмовляться давати молоко?

> Оживи дерево і розкажи, що воно бачить, відчуває і думає?

> Бабусине подвір’я.

> Чому кульбаба росте і квітне, хоча про неї не дбають?

> Хто мої маленькі друзі (кімнатні рослини і тварини).

> За що ми любимо зиму?

> Які овочі схожі між собою і чим?

> Зустріч листочка з новорічною ялинкою.

> Чудо з пеньком (створення образу живого дерева).

> Хто кому допомагає?

> Які кольори поселились на клумбі (на траві)?

> Чим собака відрізняється від вовка?

> Чим заєць відрізняється від кролика?

> Чому засмутилася ялинка перед новим роком?

> Що відбувається в сніговому царстві?

> Знайди свою хмаринку.

> Чим відрізняється свійський кабан від дикого?

Якщо ти допоможеш дітям відчути глибину сприймання, навчиш їх бачити навіть у маленькому предметі великий світ, дивитися і бачити, слухати і чути, розуміти і любити, - ти подаруєш їм радість високої культури відчуттів.

@ №2. Ознайомлення з навколишнім.

> Чим ця іграшка відрізняється від інших?

> Що незвичайного в цій іграшці?

> Що спільного може бути між столом і вантажівкою?

> Що з чого?

> Хто що виготовив? (Професії).

@ №3. Робота в парах.

Мета: перевірити вміння бачити загальне в конкретному, за кожним фактом - явище. Йти від загального явища до розуміння конкретного факту.

> З’єднайте лініями крапки біля зображень предметів, між якими можна встановити зв’язки. Поясніть одне одному ці зв’язки.

> Знайдіть однакові зображення та послідовно з’єднайте їх лініями. Поєднайте в уяві зображення елементів так, щоб отримати повне зображення геометричної фігури. Замалюйте її і перевірте одне в одного.

> Поділіть предмети на груми :»а їх найбільш спільними і суттєвими ознаками. Розкажіть від їх імені про особ­ливості своєї групи.

> Впорядкуйте об’єкти за ступенем інтенсивності ко­льору, величини тощо. Розфарбуйте башту. Жовтим - найвищу, коричневим - найнижчу.

> Систематизуйте розміщення предметів за певним по­рядком, поясніть його.

> Встановіть послідовність: «Продовж ряд предметів».

> «Хто найвищий - найнижчий?»

> «Заповни матрицю».

Тримай в полі зору дітей, які були відсутні на І—III етапах. Доручай дітям з високим рівнем знань, вмінь і навичок навчити свого товариша грати в нову для нього гру.

№4. Математична діяльність.

Для перевірки таких математичних навичок, як розу­міння незалежності числа від характеру множин, розміру елементів, їх розміщення, вміння узгоджувати числівники з іменниками у роді, числі і відмінку та інших математич­них уявлень:

> Підбери цифри до різних груп предметів.

> Познач цифрою кількість квітів у куточку природи (картин, дверних ручок, машинок у групі тощо).

> Скільки голок у їжака?

> Розділи книги на дві купки і познач кожну цифрами.

> Зроби так, щоб на кожній гілці була однакова кіль­кість вишень.

> Добери предмети, схожі на Землю.

> Що побачить Цікавчик на Місяці?

Розумова праця вихованців - це ніби дзеркало розу- мової праці педагога. Дай дітям справу і отримаєш дія-льну, мислячу людину. Засвоєння знань немає, якщо педагог прагне гранично полегшити розумову працю своїх ви­хованців. Засвоєння знань є там, де знання стають для дитини

чимось своїм, що зачіпає власні думки, почуття, спонукає до пошуків, які породжені власними потребами. Засвоєння цс активне думання, міркування над фактами, дослідницький під­хід до речей, предметів, фактів, явищ. А активне думання почи­нається там, де вихованець користується поняттями, судження­ми, висновками, застосує їх.

@ №5. Для перевірки рівня сформованості морально- етичних уявлень:

> Про кого з товаришів сказав би: добрий (уважний, привітний...)?

> Яким одним позитивним словом назвав би свого друга: турботливий (делікатний, ввічливий...)?

> Про кого можна сказати: кароокий(а), довгокоса, швидкий(а), спритний(а), розумний(а)?

> У кого з хлопчиків (дівчаток) нашої групи блакитні очі?

> У кого в нашій групі чорні брови?

> Хто любить червоний колір?

> Іграшки просять підібрати сусідів за характером. Поясни, чому ти так вважаєш?

> Хто з твоїх ровесників любить співати (танцювати, малювати)?

@ №6. Для перевірки мовленнєвих навичок.

Мета: Перевірити вміння вживати нову тематичну термі­нологію та узагальнюючі поняття.

> Витівки наголосу і зміна значення слів.

> Співи слів (рими) вустами поетів-малюків.

> Слова пестять кожного з нас (пестливі слова).

> Сумні слова на посиденьках в групі.

> Демонстрація здивованих слів.

> Д/гра «Назви одним словом.»

> Д/гра «Що зайве?»

> Д/гра «Хто де живе?»

> Д/гра «Продовж розповідь» (Я - вода...).

> Д/гра «Добре - погано» (Лід - це добре, він красивий гладенький, як дзеркало, але погано...).

> Д/гра «Пінг-понг»: Сніг і де... (продовж) - летить - кружляє...

@ №7. Для визначення рівня щирого відгуку вихованців на засоби художнього мистецтва:

> Яка музика передає веселий (сумний) настрій?

> Чиєму настрою відповідає ця музика?

> Хто яку музику любить?

> Кому яка музика приносить насолоду?

> Який музичний твір запам’ятався?

> Якими засобами можна передати характер, настрій? (За допомогою музики, рухів, міміки, танцю). Як? Хто найбільш виразно висловить почуття тривоги (радості, туги, розгубленості, відчаю)?

> Д/гра «Відгадай без слів, що я відчуваю»? (Невербальні засоби).

> З яких кольорів складається проміння сонечка?

> Як треба поводитись з аквареллю, щоб вона не захворіла?

> Які кольори можна назвати теплими (веселими, холодними, сумними)?

> В гостях у пастелі. Що розповіла тобі фарба?

> Родичі олівця.

> Д/гра «Один із трьох». Вибери один з трьох, запропо­нованих сусідом кольорів і скажи, щоб ти цим кольо­ром зобразив?

> В парах: доліпи (домалюй малюнок). Чи правильно ви зрозуміли одне одного?

Виділяється на IV етап 2-3 дні.

V. Творчий етап психолого-педагогічного проектування (П³)

Девіз: «Не бійся мріяти і фантазувати».

Мета:

Реалізувати спільний творчий задум, до якого готувалися чотири попередніх етапи. Наповнити процес його втілення спалахом позитивних емоцій. Придумувати, творити у про­цесі різних видів діяльності.

Завдання педагога на творчому етапі:

Вірити в творчий потенціал, здібності кожного вихованця. Створити сприятливу атмосферу для їх розвитку. Заохочу­вати оригінальність ідей дітей, батьків, інших працівників.

Шановна колеґо!

Ось ми і дійшли до п’ятого, творчого, етапу психолого- педагогічного проектування (77⁵), під час якого здійснюється реалізація вашого спільного задуму. Як ти пам’ятаєш, він може проводитись у формі свята, виготовлення дитячої книжеч­ки, придумування казки, вистави, розваги, змагання, сюжетно-рольової гри тощо.

Чим відрізняється творчий етап від інших? По-перше, це особливий, найбільш емоційно насичений період дитячої діяльності. Його вершиною є захід, на який ви запросите гос­тей. Особливо якось прикрасьте приміщення, підготуйте костю­ми, спеціальні атрибути, музику, пісні, таночки. Тобто це має бути особливий, незвичайний день в житті групи, день весь просякнутий творчістю.

@

№ 1. Карнавал звірят.

№ 2. Свято ляльок.

№ 3. Осінній ярмарок.

№ 4. Посланці з космосу (сюжетно-рольова гра).

№ 5. Свято в родині мурашок.

№6. Пригоди листочка (імпровізація з відповідними атрибутами і масками).

№ 7. Подорож Ліліпугією.

№ 8. Країна Геркулеса.

№ 9. Мультляндія.

№ 10. Літературна вікторина.

№11. Художня майстерня.

№ 12. Космічна подорож.

Щоб зрозуміти важливість таких подій, парто згадати слова К. Ушинського: «Нехай кожен пригадає своє дитинство і він поба­чить: свято для дитини зовсім не те, що є святом для нас. Це дійсно подія в її житті. Дитина рахує дні від свята до свята, як ми рахуємо роки від однієї важливої події до іншої».

Крім цього, творчістю мають бути нроіііпаїїі всі інші види дитячої діяльності: індивідуальна робота, спосітереження, ігрова, художня, трудова, фізична та інші види дитячої діяльності. Будь-яке завдання в цей період ти маєш формувати так, щоб воно стимулю­вало креативність (здатність дитини до творчого рішення).

Психологічна творчість є природною потребою людини. А творча діяльність це не лише відкриття в певній галузі науки, художні чи інші значущі для суспільства досягнення. Творчості ви­магає повсякденне життя, з його малими і великими потребами. І людина досить часто мусить вирішувати свої і чужі проблеми, про­являючи чудеса творчості. Тож, формуючи творчі завдання, дуже важливо створити сприятливу атмосферу для прояву творчих здібностей. Адже соціальне середовище здатне або розвинути, або знищити творчий потенціал малюка.

! Заняття творчістю зберігає психічне здоров’я дітей, підвищує їх життєвий тонус.

@ №1. Придумаємо пароль членам своєї родини (вирішен­ня проблеми викрадення дітей).

@ №2. Чарівна паличка допоможе колобку стати невиди­мим. Що буде далі...

Креативність дитини залежить від рівня розвитку її мислення, уяви, довільності та свободи ДІЯЛЬНОСТІ. А також від вміння добре орієнтуватися в оточуючому середо­вищі. До показників креативності відносяться: спроможність до створення нового продукту (малюнка, конструкції, образу, фан­тазії, руху і т. п.), який відрізняється оригінальністю, варіативні­стю, гнучкістю і рухливістю. Ці показники креативності відно­сяться як до кінцевого продукту, так і до самого творчого про­цесу діяльності. Новизна продукту дитячої діяльності має суб’єктивне, але надзвичайно важливе значення для її розвитку.

@ №3- Випустити газету (журнал) для батьків «Наші матусі і татусі» (портрети дорослих очима дітей).

(сімейні традиції

@ №4. Створимо книгу «групові традиції» — домашнє завдання на вихідні дні).

@ №5. Конкурс ікебан (іграшок, віршів, оповідань).

*** Поробку, яку дитина виконала вдома з кимось із членів ро­дини, зустрінь радісно, зацікавлено. Розглянь її разом з іншими дітьми. Вислухайте малюка, розпитайте, як і хто допомагав виконати її?

@ №6. Виставка поробок із матеріалів зі смітника. (Вирішення завдань екологічного виховання).

@ №7. Музей монотипій: малюнок наноситься пензлем і фарбою на целофан, потім целофан перевертається і притискується до паперу.

@ №8. Галерея чарівних малюнків: спочатку малюнок нано­ситься контурно, за допомогою воскової свічки, а затим покривається фарбою: контури ніби просвічуються.

Творчі роботи дітей оцінюй лише за різноманіттям тематики, кольорів, розташуванням візерунків, особли­востями зовнішнього вигляду образів. Проведи бесіду з малюками, як виникла ідея свята, хто його придумав, кому що сподобалось, хто і як допомагав, як їм можна віддячити?

@ №9. Один день у телецентрі.

№10. Салон краси.

На різноманітних святах та інших творчих заходах гості також є активними учасниками свята.

@ №11. Гра «Казкове місто».

Дитина має виховуватись на прикладі краси - у природі, мистецтві і, обов’язково, - у побуті.

@ № 12. Гра «Зоопарк».

Не всяка діяльність розвиває здібності, а лише та діяльність, яка супроводжується позитивними емоціями.

@ №13. Робота з казкою.

> Знайомі герої в нових обставинах.

> Колаж із казок.

> Казка від потішки, мирилки, лічилки чи інших форм малого фольклору.

> Казка від віршика.

> Казка із сміття.

> Придумай кінець казки.

> Казка про мої іграшки.

> Казка про предмети побуту.

> Казка про чудище (чудодійника).

> Зміна подій в знайомій казці.

> Запишемо казку на відео.

> Рятувальна ситуація в казці.

> Продовж казку: «їхав якось...», «Були собі дід та баба. Було у них...», «В одного чоловіка був...», «В одній хаті...», «Жили собі король з королевою...», «Зосталися три брати сиротами, ані батька, ані неньки....», «Двоє котиків веселих...»

> Частка «не» і нова казка;

> По слідах - до казки;

> Від крапок - до казки.

> Плутанка «От так диво-дивина

Виріс ріг у кабана.

Курка стала хрюкати А цаписько в курнику...»

Домашнє завдання: придумати свою плутанку.

> Скажіть, де правда, а де - ні, в моїй оповідці.Р~3 Ти також з дитинства і тому твори, вигадуй, мрій ¹⁸ разом із своїми малюками.

Прояви особливу турботу на даному етапі про актив­ність дітей, спільні творчі роботи дітей з батьками. Під­тримай найменші прояви батьківської творчості в очах дитини, її ровесників та інших батьків. Це стимулюва­тиме здорове змагання, прагнення бути «не гіршим». Якщо вийде розбурхати творчість батьків, то пожинатимеш плоди варіативності й оригінальності використання матеріалів, спосо­бів виконання завдання в знайомих, на перший погляд, видах художньої, літературної та музичної творчості.

*** Зафіксуй приклади творчих задумів дітей не лише на твор­чому, а й на інших етапах роботи над циклом; відмічай прізвища дітей, які вперше проявили себе активними і творчими. Разом з тим враховуй, що це лише початок творчості. Сміливіше і впевненіше організовуй якомога більше варіантів творчих справ, близьких даній тематиці.

@

> Казки про фантастичні країни (інші планети).

> Казка від жартівливих питань.

> Казка про улюблені іграшки.

> Казка про подорожі.

> Казка від перевтілень.

> Казка одного слова.

! Можна багато чому навчити дитину. Можна навіть доби­тися гарних результатів. Але щоб розвинути обдару­вання малюка, треба щоб йому самому подобалось це робити.

_@ №14. Мовленнєва вправа «Продовж фразу»:

> Це було тоді, коли раки уміли свистіти...

> Був собі в одному селі...

> Один чоловік...

> Якось жила собі...

> Давним-давно колись...

> Був у селі пан. Одного разу...

> Жив поганий цар. Мав він...

> Жив собі чоловік та жінка, і...

> Якось рано-вранці...

> Одного сонячного дня...

Якщо ти прагнеш успіху сама, то твоє прагнення передається дітям.

@ №15. «Хвилинка мовленнєвої творчості»:

> Утворимо нове слово із фрази: «не хочу», «не можу»,

«не буду» - нехочало, нехочалиця, неможало, немо- жалиця.

-Придумаємо нове слово про «я»: якало, якалка, яколчик, яколак, язунчик.

> З’єднаємо два слова в одне: розумна дитина, привітна дівчинка, шанобливий хлопчик...

> Створимо ланцюжок слів - братиків: дерево - де­рев’яні — дерев’яне — дерев’яна - деревина - деревій...

Невід’ємною умовою педагогічних переконань на творчо­му етапі є віра в дитину, в її сили і можливості, нерозкри- тий потенціал творчості, які ти і всі дорослі маєте вчасно помітити й підтримувати.

@ №16. Крісло мрійника:

> Я мрію про таке диво...

> «Жив жучок між бур’янами, жив без тата і без мами...»

> «Що буде, якщо...»

> «Уяви, що ти горобчик (голуб)...»

> «Якби я був Андрієм...»

> «Ставши татом, я...» (мамою, бабусею, музичним керівником...)

> «Якби я був чародієм...»

> «Ставши дорослим...»

> «Якби я був птахом...»

> «Якби я був президентом...»

«Якби я став м’ячиком (лялькою), я сказав би...»

- «Якби я мав право нагороджувати, я вручив би...»

- «Якби я жив на іншій планеті...»

- «Я мрію...»

- «Я люблю...(не люблю...)»

- «Коли я виросту...»

- «Якби я була Квіткою...»

- «Якби я мав змогу поговорити з сонечком, я б попросив його...»

- «Якби я зараз став дорослим, я б змінив...»

- «Якби я стала мамою, а мама моєю донею, я б... (татом...)»

- «Якби мені дозволили самостійно... (поїхати, робити те, чого не дозволять поки)».

- «Якби ми з мамою помінялися місцями...»

У процесі творчої діяльності дитини створюються об’єктивні умови для формування у неї передумав до самовдосконалення і, в підсумку, — до спроможності творити саму себе, свою особистість.

№17. В ігровій діяльності:

> Придумаємо нову гру: настільно-друковану, рух­ливу (це може бути і домашнім завданням).

> Що змінили б у грі «У ведмедя у бору»? (Діти і ведмідь помінялися ролями).

> Якими правилами доповнили б гру «Автомобіль і горобчики»?

> Які б правила відмінили у грі «День і ніч»? Чому?

> Іграшки подають сигнал «808». Що це значить? (Просять змінити обстановку? Виготовити нові ат­рибути? Змайструвати майданчик для ігор?)

> Придумаємо нові правила для гри «Два морози».

> Поміняємо ролі в грі «Вовк і зайці» (зайці - сміли­ві, а вовк їх боїться).

> Перетворимо веранду (пісочницю) на космічну станцію (корабель).

> Переобладнаємо групу на потяг і помандруємо...

> Іграшки просять навчити їх цікавій грі (виготовити для них цікаву гру...).

Шведи різні «секретики»:

- Умовну позначку посмішки. Розташуйте її в обумо­вленому зі всіма дітьми місці: подивись, згадай приємне і посміхнись.

- Віддаймо дзеркалу поганий настрій.

- Вкинь в чорну скриньку погане слово.

- Віддай Бо-Бо свою злість. (Бо-Бо - шматтяна лялька зі стружок чи вати, яка любить, коли з нею граються в «бокс»).

- Подаруй свою променеву посмішку...

- Який віршик кому підійде сьогодні (про чистюлю, бруднулю)?

- Якими б словами описала свій настрій (настрій Олега)?

- Скажи комплімент своєму другу...

- Відгадай за цим кольором, який настрій був учора в Андрія.

- Про кого цей музичний твір? Чий характер передає?

- Як ми висловимо Оксанці свою радість, що вона видужала і прийшла в дитячий садок?

- За ким би ти пошкодував найбільше?

- Про що ти поскаржився б? Кому?

- Які слова тобі приємно чути, а які - ні?

% Доведи до відома батьків: Гармонійний розвиток усіх складових компонентів: «Хочу!» (мотивація), «Можу!» 1 (інструментальні операційні можливості) та «Буду!» (довільна регуляція діяльності) забезпечують дитині при­родний довільний приріст величезного обсягу знань, що є кінцевою метою і результатом її діяльності.

@ №18. При спостереженнях:

- Сніжинка спустилася мені на долоню, заіскрилась і промовила: «Доброго дня, Олено Петрівно». Я зди­вувалась. Звідки сніжинка-мандрівниця мене знає?..

- Хто пробудив квіточку від зимового сну? Як це сталося?

- Що промовив перший пролісок, усміхаючись до со­нечка?

- Чи можна нарікати на вітер (дощ, негоду, осінь)? Чому так думаєш?

- Яка зима: добра чи лиха? Чому так вважаєш?

- Які горобці: працьовиті чи ліниві? Що наштовхнуло тебе на таку думку?

- Що було б, якби весь майданчик був засаджений деревами (не було б дерев)?

- Домашнє завдання: Відкрий свою зірку (сімейне сузір’я). Дай їй назву, замалюй. Спостерігай за нею. Розповідай нам про свої спостереження.

Підтримуй оригінальність виконання дитиною будь- якого завдання, її здатність до нового, незвичайного і нестандартного: «Яка оригінальна (незвична) розповідь Іванка», «Як цікаво (захоплююче) розповідає Іринка».

> Яке вбрання хотіла б мати верба?

> Що відчуває цей кущ бузку взимку?

> Яке враження склалось про нас у горобини, що рос­те на нашому майданчику?

> Мухи: шкідливі чи корисні?

> Якими бачить нас сонце?

> Що думає про нас ця осика?

> Як думає, де бував і що чув вітерець?

> Уяви себе берізкою: що сказала б вона...?

> Які мрії у цієї бджілки?

> Про що туркочуть голуби?

> Яку розмову ведуть сонечко і кульбаба?

> Що шепоче листячко вишні?

> Про що гомонять ромашки?

> Що може розказати нам стовбур яблуні?

> Який характер у цієї сороки?

> Про які пригоди що може розповісти цей камінець?

> На що схожі хмаринки?

> Який настрій у ворон? Як ти про це дізнався?

> Якби не було дощів (не стало комах, мух, дерев...)...

> Що всередині дерева?

> Чого не бачить наше око? Не чує вухо?

> Яку бесіду ведуть голуби, що прилетіли до садочка?

> Що відчуває дерево, у якого ламають гілля (зрива­ють листочки)?

> Про що попросили б проліски, якби вміли гово­рити?

> Що хотіли б змінити на майданчику (у спальні, в куточку природи, в туалеті, роздягальні)?

> Куди поділись комахи?

@ №19. Під час інших режимних моментів, самообслуговування:

> Що відчуває ця книжка зараз, коли ти її рвеш?

> Що почуває лялька, яку ти несеш, тримаючи за ногу? Якби речі вміли говорити, що розповіла б твоя кофтинка?

> Що було б, якби Тетяна Михайлівна не прибирала?

> Якби всі кидали сміття під ноги, що б було?

> Що відбувається в трубах?

> Чому капає вода з труби? (Економічне виховання).

> Що буде, якщо не стане ґудзиків?

Тривалість творчого етапу 2-3 дні.

VI. Рефлексивно-оцінювальний етап психолого-педагогічного проектування (П )

Рефлексія — осмислення дорослими і дітьми власних дій, само­пізнання, самоаналіз.

Девіз: «Помічаємо і радіємо найменшим успіхам кожного». Мета:

Усвідомити набутий за попередні п’ять етапів досвід. Порадіти своїм і чужим успіхам.

Завдання педагога на рефлексивно-оцінювальному етапі: Навчитися робити детальну психологічну характеристику як власному особистісному розвитку, так і розумовому, мораль­ному розвитку вихованців. Усвідомлено відноситись до цього досвіду і самоаналізу. Відібрати для подальшої роботи ті педагогічні методи і прийоми, які дали найкращі результати.

Шановна колеґо!

Ось ми і підійшли до шостого, рефлексивно-оцінювального етапу.

На цьому етапі ви здійсните «подорож в часі» в зворотному порядку. Це розвиватиме у дітей вміння оцінювати самих себе і свою діяльність за попередні п’ять етапів.