Група — другий дім для твоїх вихованців і вони в ньо­му господарі.

@ №14. Гра в парах:«Зашифруй — відгадай». Вправляння у вмінні позначати слово або фразу тематичною карткою- символом відповідного змісту («конфлікт» - знак блиска­вки, «дружба» - потиск двох рук...).

! Будь уважна, слухаючи розповіді дітей, їх розмови і пи­тання. Не поспішай давати відповіді. Більше користі буде для розвитку пізнавального інтересу твоїх вихованців, коли ти лише звернеш увагу дітей на нове слово, протиріччя, неточності, неясності, незрозумілості у їх поясненнях. Запропо­нуй розібратися, хто ж правий, надавши можливість їм самим це зробити. Якщо ж це неможливо зробити відразу, то запам’ятай цей момент і озвуч його пізніше. Лише після вислуховування всіх можеш доповнити, уточнити, висловити свою думку, наго­лошуючи при цьому, що на сьогодні відомо (так на даному ета­пі, в даний час стверджують вчені.) Але краще для розвитку пізнавального інтересу дати завдання поцікавитись, пошукати в різних джерелах, що про це відомо на сьогодні. 1 розповісти завтра, хто що дізнався. При підсумовуванні обов’язково під­креслюй, що, можливо, вони виростуть і зроблять своє відкриття чи доведуть зворотне.

Без розвиненої мовної здатності неможливі прояви всіх індивідуальних здібностей. Ми ж постійно зага­няємо себе і дітей в рамки стандарту, а це стримує, обмежує можливості такого важливого засобу, як мова, не дає до кінця використати її можливості.

@ №15. Приємний сюрприз (знак уваги у шафі, під подушкою). Широко використовуй відеотеку, записи різних заходів за попередній період, відеопрограму із серії «Релакс відео» (види природи у музичному супро­воді та записи «шумів» природи).

@ №16. «Детектив». Пригадати, що робив протягом дня один з товаришів. Вияснити, чи готові ми до свята?

@ №17. Доручення на завтра. Поспостерігати, хто вранці у якому настрої прийде. Тим, хто у поганому — підняти. (Як ти це робитимеш, подумай вдома з рідними).

Ця серія педагогічних прийомів та методів формуватиме духовну спільність дітей як особистостей.

@ №18. Умисні помилки вихователя. Цей прийом допома­гає розвивати у дітей увагу як довільну, так і мимовільну. Якщо його не використовувати, то діти сприйматимуть дану вихователем інформацію як беззаперечну аксіому. Якщо хочеш в цьому переконатися, проведи такий тест. Запитай дітей: «Ви ж любите, коли хтось їсть і не ділиться з іншими? Вам же приємно, коли хтось плаче?» Відповіді стверджуючого характеру свідчитимуть про вірування дітей у беззаперечність того, про що говорить вихователь (затим вчитель). І дитина пе­рестає об’єктивно оцінювати ситуацію. У неї відпадає потреба бути уважною до поданої інформації, тому що вихователька (за­тим вчителька) завжди права і все знає. «Всезнайство», при яко­му ми не залишаємо дитині і крихти незвіданого, яке їй ще довго пізнавати, відбиває у дитини потребу задовольняти свій пізнава­льний інтерес з інших джерел. Навіщо? Вихователь (вчитель) і так все розповість. А потім ми дивуємося, чому дитина, почув­ши нове слово, не цікавиться його значенням? Не цікавиться, вперше споглядаючи листопад, чому це явище відбувається ли­ше з листяними деревами? Тому не прагни вичерпно задоволь­нити інтерес дітей. Особливо якщо напевне знаєш, що то буде на дилетантському рівні. Або дитина через вікові особливості не зрозуміє твоє пояснення. Залиш їй перспективу для подальшого

пізнавального інтересу і розвитку. «Підете до школи. Там вивча­тимете такий предмет, як анатомія. Ось тоді і отримаєте відпові­ді на свої запитання.»

@ №19. Зміна статусу вихователя на роль учителя - Іванку, можна отримати у тебе пораду?

Такий прийом має розвиваючий ефект і забезпечує перс­пективу розвитку «вундеркіндам».

@ №20. Плани на завтра: чим займатимемось завтра? Що для цього треба? Хто що робитиме? Цей прийом вчитиме планувати свої дії на найближчий період.

Дуже важливою для розвитку уваги є інструкція. Привчай ма­люків чути її з першого пред’явлення. Затим, підсумовуючи діяльність, запитай ще раз, яке було завдання? Чи всі виконали завдання згідно пояснення? Допоможе тобі навчити дітей уваж­но слухати інструкцію, запам’ятовувати її і діяти відповідно до неї вже відомий тобі прийом - усні домашні завдання. Давши інструкцію вдень, не забудь перевірити ввечері, щоб діти з низь­ким рівнем уваги при мамі (татові) повторили домашнє завдан­ня. Поцікався, чи пам’ятає Сашко, що треба зробити по дорозі додому? Хай він проговорить інструкцію сам, а мама почує, що треба зробити. І по дорозі додому таки виконає завдання. Бо ти ж наголосиш, що завтра Сашко має розповісти, що цікавого во­ни побачили по дорозі додому. Цей прийом спонукатиме батьків до співпраці з дитиною. Залучатиме їх до ваших спільних справ. А будучи проінформованими про твою роботу, батьки поважа­тимуть і тебе, і твою професію. Задавши запитання, обов’язково поцікався, як хто його виконав. При всіх похвали того, хто від­повідально віднісся до його виконання. Адже це підґрунтя май­бутньої навчальної діяльності і приклад для всіх інших, у кого вона ще не сформована.

 

! Не забувай даних дітям обіцянок.

*** Доведи до відома батьків таку інформацію:

> Сприймайте свою дитину як рівну собі людину. Час­тіше давайте їй зрозуміти, що ви на неї сподіваєтесь і впевнені, що вона виконає ваше доручення.

> Залучайте малюка до спільної з вами діяльності, на- бравшись терпіння і розуміючи, що малюк далеко не все зробить до ладу.

З повагою ставтеся до малюка і його справ. Спілкуй­теся з ним як з дорослим. Пам’ятайте, що він теж ду­має, відчуває, оцінює. (Порекомендуйте пограти в гру «Стоїть - сидить»).

> Виховуйте у дитини розуміння того, що ЇЇ настрій, як і ваш, впливає на емоційний стан інших членів родини. (Рекомендуйте вправу-гру «Хвиля»).

> Навчіть малюка помічати гарні риси тих, кого вони бачать щодня. (Гра-вправа «Чарівні окуляри»).

> Періодично цікавтесь, яким би хотів вирости Ваш ма­люк. На кого мріє бути схожим і чому? Що для цього треба? Як цього можна досягти?

> Приділіть малюку 15 хвилин перед сном для бесіди з ним, читання йому вечірньої казки, співу колискової, і малюк засне зі щасливою посмішкою на вустах, впев­неністю, що його люблять.

Зустрічай малюків з усмішкою. Особливо тих, кого давно не було, або якщо сама була відсутня: «Я за ва­ми заскучала. Мені вас не вистачало». «Я маю вам стільки роз­повісти. Я вас дуже люблю».

Якщо завдання передбачає виготовлення доробок, то зустрінь малюка, який приніс таку доробку, щирим за- хопленням. Зацікавлено роздивись, розпитай малюка, що саме він робив, що тато, мама? Запропонуй у вільну хвилину показати цю роботу іншим дітям і розповісти про призначення кожної деталі. З чого вона зроблена, як кріпилась?

Зіткнувшись з неадекватною поведінкою (реакцією) дитини, не зациклюйся на своїх відчуттях. Спробуй

поставити себе на місце дитини. І зрозуміти, чому вона зреагу­вала саме так? Затим лише вживай заходів.

*** На заняттях з грамоти і ФЕМУ:

Якщо більшість твоїх вихованців вже читають і рахують, не проводь заняття з ознайомлення з буквою «У» лише то­му, що вона є в методиці. Вивчи букву з дітьми, які її не знають, поза заняттями у процесі індивідуальної роботи. А на занятті пропонуй прочитати слова, фрази і тексти, пов’язані з темою, над якою працюєте. Це забезпечить зону найближчого розвитку всіх твоїх малюків. На занятті давай індивідуальне за­вдання кожному, у відповідності до його індивідуального розвитку. Важливо, щоб мозок дітей «не спав». Рахуємо кіль­кість матросок, біноклів, які знадобляться для СРГ «Моряки».

.

*** На заняттях з художньої діяльності:

Використовуй не менше 3-4 зразків різного змісту. З різ­ним розташуванням, зображенням об’єктів. Використовуй різні техніки виконання. Крім цього, зауваж, що це лише твоє бачення. Тож кожен з них може придумати свій варіант або використати один із запропонованих:

> Рум’янець на щічках яблука.

> Чудо з пеньком.

> Зоряне небо.

При аналізі робіт в першу чергу давай позитивну оцінку оригінальним нестандартним роботам і лише потім охайним, за правильну техніку виконання:

> Як оригінально...

> Яке вдале поєднання кольорів...

> Як нестандартно вирішив це завдання Андрійко...

Обов’язково виставляй дитячі роботи на спеціальному стен­ді для батьків. Ввечері, при інших батьках і дітях відмічай навіть незначні, по відношенню до своїх попередніх результатів, досяг­нення окремих дітей, які потребують підтримки і самоствер­дження. Приверни увагу до нетрадиційних дитячих робіт.

Фізкультхвилинки проводь, тісно пов’язуючи їх зі змістом тематичного циклу та виду діяльності. Можна використати схематичне позначення дій, які виконува­тимуть діти у процесі фізкультурної паузи.

Якщо ти разом з дитиною шукаєш рішення, а не переві­ряєш, чи правильно вона намалювала, - ти розвиваєш можливість творчого бачення і не засмічуєш дитяче сприйняття стереотипами.

! Немає правильних і неправильних малюнків і фантазій. Дитина не помиляється, вона шукає свій шлях. Дуже велика небезпека для творчості - стандарти, стереотипи, штампи. В спілкуванні з прекрасним мовчанням можна сказати більше, ніж словами.

*** На заняттях з мовленнєвого розвитку:

Широко використовуй минулорічні дитячі твори, опові­дання, казки їх ровесників попередніх випусків. Це вселяє у малюків віру, що вони також зможуть складати казки, оповідання. Збагачуй мову дітей новими, змістовними, пов’язаними з тематичним циклом формами малого фольклору: забавлянками, піснями, прислів’ями, скоромовками, мирилками, закличками, приказками, казками, віршами.

В системі використовуй нетрадиційні педагогічні прийоми, які дозволяють дитині реалізувати соціальну та інтелектуальну активність серед ровесників і дорослих людей.

@ №1. Відкритий мікрофон, в який можна висловити всі свої бажання.

№2. Групова трибуна, з якої можна висловити свою ду­мку про групу.

№3. Прес-конференція ручки дверей (ляльок, жителів куточка природи).

№4. Словничок групи. Нове слово чи явище, про яке хочуть дізнатися діти, записується вихователем в журнал, а затим у вільний час чи на мовленнєвій хвилинці уточ­нюється, що воно означає.

№5. Що розповідають іграшки? (Вранці застали безлад в ляльковому куточку, почули плач, сміх). Ці форми ро­боти стимулюватимуть до спілкування всіх, хто має що розповісти, хоче щось дізнатися.