Шановна колего!

Ми перейшли до третього, репродуктивного етапу психоло­го-педагогічного проектування (П). Ти, мабуть, обурюєшся, не знайшовши конкретного плану діяльності дітей на попередніх етапах їж',. Мусимо тебе розчарувати.

Працюючи за технологією /7^і, практично неможливо напе­ред передбачити і чітко розпланувати хід того чи іншого

заняття, спостереження чи гри. Планування можливе за такою схемою:

Дії вихователя

Можливі дії дітей

 

Тобі незрозуміла різниця? Тоді спробуємо розібратися ра­зом. Скажи, будь ласка, ти можеш наперед скласти детальний чіткий план змісту і ходу твоєї розмови з колегою по групі? А затим скласти план вашої спільної підготовки до твого відкрито­го заняття? Не можеш? Мабуть тому, що не знаєш, яким уявляє це заняття твоя колега? Чи хоче допомогти тобі? Якщо захоче, то чим і як? Відразу активно включиться у роботу чи буде від­мовчуватись і тобі знову прийдеться звертатися до неї? Тож, щоб зацікавити її і спонукати відразу включитися в підготовку, ти готуватимешся до розмови. Підбиратимеш аргументи, визна­чиш задачі, які стоять перед тобою. Тобто з повагою віднесешся до своєї партнерші, вислухаєш її, разом обговорите, як досягти поставленої мети.

Отакі партнерські взаємостосунки, повагу до думки партне- рів-дітей і передбачає технологія П³. Тож, виходячи з цього, вже не можеш регламентувати все до дрібниць. А затим ретельно дотримуватись запланованого, не зважаючи на те, що логіка розвитку заняття підказуватиме потребу відійти від наміченого плану і зосередитись на проблемі, з якої, як виявилось в ході бе­сіди, у дітей нестійкі (поверхові, плутані) уявлення про предмет розмови.

Іншими словами, готуючись до співпраці зі своїми малюка­ми за технологією П³, ти найретельнішим чином маєш підібрати такі педагогічні прийоми, які стимулюватимуть активну участь дітей, батьків і колег в розробці проекту та обговоренні резуль­татів його реалізації.

При цьому маєш передбачити:

> Як всі вони зреагують на підібраний тобою педагогіч­ний прийом?

> Які можуть внести пропозиції?

> Як відгукнуться на них?

> Як не знизити активність і якомога довше підтриму­вати інтерес дітей до даного виду діяльності?

> Який дидактичний матеріал треба підготувати Оленці та Андрію з високим рівнем знань, щоб забезпечити їм перспективу розвитку?

> Як сформувати завдання для новенького Іванка, щоб він відчув задоволення від самого процесу навчальної діяльності і виконав завдання? Адже тобі треба сфор­мувати у нього стійкий інтерес до цього виду діяльно­сті, бо він не хоче йти на заняття.

> Які варіанти вирішення проблеми діти можуть не на­звати? Тож ти маєш сформувати їх чітко, небагато­слівно і зрозуміло для дітей даного віку.

В якій формі ти запропонуєш свій варіант? Просто повідомиш нову інформацію чи лише натякнеш, що може бути ще декілька варіантів й запропонуєш са­мим дошукатися до них?

> Якою фразою спрямуєш їх міркування в необхідне русло?

> Які виховні і розвиваючі завдання зможеш вирішити в ході співпраці?

> Як ти це зробиш?

> Які форми співпраці малюків один з одним викорис­таєш, щоб звести до мінімуму втрати часу на перевір­ку правильності виконання завдання (парами, хто за­кінчив роботу - допомагає сусіду; розкажуть поміч­нику вихователя, гостям тощо).

З кожною такою підготовкою зростатиме рівень креативно- сті (вміння творчо вирішувати завдання) як у тебе, так і у твоїх вихованців. Кількість пропозицій, внесених дітьми, зростатиме з кожним тематичним циклом, якщо ти дотримуватимешся даних рекомендацій. Вони носитимуть більш різноманітний і змістов­ний характер. Але, ще раз наголошуємо, що все це напряму за­лежатиме від рівня ретельності твоєї підготовки до роботи з дітьми.

Отож, до справи. На перших порах тобі здаватиметься, що потреби в третьому, репродуктивному, етапі нема. Але то лише

на перший погляд. Ми, дорослі, впевнені, що досить дітям пояс­нити (показати, розповісти), як діти засвоять все необхідне і зможуть використати отримані знання у разі потреби. Якщо діти знатимуть правила поведінки, то і поводитимуться відповідно до них. Але існує таке поняття, як зміна етичних парадигм. Тобто людина може добре засвоїти і навіть усвідомити, що та як роби­ти недобре, але це ще зовсім не означає, що вона не чинитиме зла. Розуміти завжди легше, ніж діяти. Саме томз^дуже важли­вою перевагою даного етапу є надана дітям можливість за­стосувати на практиці отримані на інформаційному етапі знання та навички, вирішуючи нові проблеми, які виникають у процесі реалізації їх задуму. Тому дуже важливо сформувати завдання нетрадиційно. Щоб у малюків виникла потреба серед отриманих знань, вмінь та навичок відібрати саме ті, які дозво­лять вирішити дану проблему. Ми подаємо кілька прикладів з різних видів діяльності. їх можна використати на репродуктив­ному етапі.

@ №1. Віконечко в природу.

> Експериментально-пошукова діяльність: виміряти довжину тіні від сонця вранці, вдень і ввечері. Чи однакова довжина тіні? Чому?

> Розкажи їжачку про...

> Ведмедик хотів би дізнатися про те, що відбувати­меться взимку, поки він спить.

> Як на зміну дня приходить ніч (на прикладі глобуса та настільної лампи).

> Чи здатні рослини до пошуку світла?

> Де на території дитячого садка розтанув сніг? Чому?

> Дидактична гра «Виклади візерунок».

> Домашнє завдання: Як довго світять зірки? Хто більше нарахує зірок? - гра «Зіркар».

> Що відбуватиметься, якщо не наступить весна?

> Що буде, коли пропаде вітер? Якщо погасне сонце?

> Про що розповідає пейзаж даної картини?

> Уявімо, що зайчик не встиг замінити зимову шубку? Що станеться?

> Сова вдень вилетіла на полювання. Що відбуватиметься?

> Що з’явилось на дахах? Чому?

Чи змінився стан снігу? Чому?

> Як вплинула відсутність дощу на стан ґрунту?

> Що було вночі? Як ви про це дізналися?

> Дидактична гра «Якщо я заведу кішку (папугу),.. .?>>|

> Якщо я не вмиватимуся?

Продовж розповідь: «Я дерево..., «Я м’яч.,.», м

Частіше звертайся до дітей з проханням підказати допомогти тобі, виручити тебе.

_к №2. Дослідно-пошукова робота:

> Доручити Олексію поливати хлорофітум, а Ігорю — традесканцію, Оленці - контролювати, щоб земля у і вазах не була сухою.

> Поміняємо квіти місцями і поспостерігаємо, як вони себе почуватимуть (поливатимемо інакше...).

> Замалювати схему групової кімната.

> Самим визначити, хто в куточку природи чого потребує?

> Досліди.

> Визначити положення сонця по відношенню до певного предмета: що змінилось? Чому?

> Визначити ступінь нагріву піску в І і в II половинах дня. Чи є різниця? Чому? Перемішати. Що змінилося і чому?

> Визначення напрямку і сили вітру. За допомогою чого? (Верхівки дерев, вертушки, паперових іграшок).

> Яке каміння є на майданчику? Яке - за територією дитячого садка?

> Пісок в пісочниці і поза нею: чим схожий і чим відріз­няється? Чому?

> Навмисні помилки (перекручені назви явищ, сезонних ознак тощо).

> Ґрунт під кущами, на клумбі, доріжці. Який? Чим від­різняється? Що спільного? Як змінити?

> Пошукаємо дерева (кущі, квіти), схожі за стовбуром,- формою листя, гілок (стеблин). ,

> Що росте на нашому (сусідньому) майданчику, иавколсо дитячого садка?

Мета всіх цих завдань: навчити дитину бутидомірною у взаємодії з рослинами і тваринами, ко­регувати особисту поведінку відповідно до їх реакції на наші дііц.

Зумій підтримати дитину, у якої своє бачення, судження якої відрізняється від загальноприйнятих: «У Олега своє розуміння (судження). І можливо з часом виявиться, що саме він правий був, а ми всі помилялися».

@ №3. Домашні завдання:

- Які новини почули?

- Що цікавого дізнались про...

- Які пісні (вірші) знають бабусі, дідусі про ромашку (калину)?

- Які загадки пам’ятають про овочі (фрукти, небесні світила)?

- Проведи самостійний дослід вдома зі своїми кімнат­ними рослинами (поміняти місцями, полити інакше). Замалюй і розкажи іншим дітям.

- Позначити на схемі умовними позначками свою до­рогу в дитячий садок (план своєї квартири).

- Замалювати план своєї квартири.

- Поспостерігати за іншими мешканцями свого будин­ку (голубами, горобцями). Розповісти, що цікавого дізнався?

Постійно підкреслюй: це я вичитала в енциклопедії, про це дізналась в школі від вчителя; це вичитала в шкільно-му підручнику з анатомії, це я прочитала в журналі. Так ти навчатимеш малюків самостійно шукати інформацію з першо­джерел та виховуватимеш позитивне відношення до школи.

Творчо-імпровізаторська, словесно-поетична творчість дітей; ігри за сюжетами літературних творів, різних життєвих морально-етичних ситуацій, форм малого фольклору є результа­том складного, довготривалого процесу розвитку їх мислення та творчості.

№4. Мовленнєва діяльність

1) Складемо казку про пори року, запахи, звуки.

2) Поєднаємо два коротких оповідання чи казки в одну з новим сюжетом.

3) Старі предмети в нових варіантах (в будильнику програмована мелодія сніданку, гігієнічних про­цедур). Покажи епізод з казки мімікою і жестами.

4) Зашифруємо короткий текст за допомогою азбуки Морзе.

5) Чим схожі і чим відрізняються просте і золоте яйце?

6) Змінимо поведінку героїв у казці.

7) За змістом казки придумати загадки.

8) На що це схоже? Що це може бути?

9) Важко це чи легко?

10) Чарівні картинки.

11) Склади казку про своє ім’я, про самого себе.

12) Перекручування казки.

13) Казка, але по-новому.

14) Сімейна казка.

15) Серіал в казці.

16) Різні варіанти рішення протиріч в казці.

17) Казка з середини.

18) Кому і яку телеграму краще відправити?

19) Як розумієте зміст прислів’я «Тричі виміряй - раз відріж»?

20) Придумування ситуації, до яких дане прислів’я відноситься.

21) Підібрати іншу назву до казки.

22) Введення частки не. «Не ріпка виросла на грядці,

а... Не Червона Шапочка, а...»

23) Якби людоїд не перетворився в мишку, Кіт в чобо­тях став би переможцем?

24) Чи завжди погано, коли в болото поліз і радий, що брудна сорочка?

25) В яких казках ще можна зустріти мишку?

26) Зашифрувати слово чи фразу, вимовляючи слово зліва направо (плутанина - анинатулп).

27) «Таємний гість» - відгадати за описом професію запрошеної бабусі (тата).

Для дітей, які вміють читати, підбирай до занять з розвитку мови індивідуальне завдання з надрукованим текстом: прочитай і виконай. (Запиши, встав пропущені букви. Закінчи речення. Підбери потрібне слово).

@ №5. Особливості організації естетичного виховання дітей:

> Створи умови для вибору дітьми форми, змісту та засобів вираження свого розуміння прекрасного.

> Навчи дітей отримувати насолоду від самого процесу та результатів творчої діяльності.

> Вправляй своїх вихованців у вмінні цінувати руко­творні вироби, гарну музику.

> Культивуй інтерес до надбань національної та світо­вої культури.

@ а) В музичній діяльності:

- Що відчував, слухаючи цей музичний твір?

- Що уявляв, насолоджуючись цієї мелодією?

- Яке відкриття зробив на сьогоднішньому музично­му занятті?

- Прислухайтесь до музики, заплющивши очі і вико­нуйте ті рухи, які хочеться.

- Закрийте очі, послухайте мелодію і розкажіть, хто що відчував, уявляв.

- Підбери репродукцію до цього музичного твору. Чому саме цю картинку вибрав?

Включай частіше завдання, пов’язані зі взаємостосу­нками:

1. Зас півайте для мене;

2. Піднімемо настрій Ользі Павлівні;

3. Розвеселимо Надійку;

4. Порадуємо хворого Андрійка.

@ б) В художній діяльності:

1. Колаж — використаймо в малюнку відразу декілька матеріалів (тканину, природний матеріал). Складемо казку за малюнком.

2. Жива крапля - велику краплю фарби разом з папе­ром нахилятимемо в різні сторони. Отриманий малюнок при необхідності обведемо і складемо роз­повідь.

3. Підберіть репродукцію до такого вірша... Що у них спільного?

4. Зобрази свій настрій кольором (формою).

5. Кому вдасться найбільш виразно передати образ. (Переможця визначать діти).

6. Виготовимо нагороди, задумані на мотиваційному етапі: медалі, ордени, дипломи, грамоти:

- за ерудицію — старші групи, за те, що багато знає - молодші групи;

- за доброту;

- за турботливе ставлення до інших;

- за спостережливість;

- за чуйність;

- за кмітливість;

- за винахідливість;

- за оригінальність думок (робіт);

- за фантазію (цікаве оповідання, казку, поробку);

- за гумор;

- за увагу на занятті;

- за вміння чути вихователя з першого разу.

7. Виготовимо ігрові атрибути, які необхідні нам для розвитку нової сюжетної лінії.

8. Виготовимо декорації і костюми до спектаклів.

9. Використаємо штампи з гуми, картоплі тощо. І ко­жен каже що зробив?

10. Молодша група: сонечко з секретом (промені нам посміхнулись, гель з блискавками).

11. Об’ємна аплікація - мнемо аплікаційний папір, трохи розпрямляємо, із нього вирізаємо контур

предмета. Злегка приклеюємо. Затим, у разі необ­хідності, домальовуємо. На що схоже?

> Пальцевий живопис - малюнок виконуємо паль­цями чи кулачком. Що розповідають пальчики?

> Малювання на мокрому папері: змочуємо кусок вати чи поролону. Затим з їх допомогою вологу рівно наносимо на папір. Малюємо предмет гус­тою фарбою.

Жодної роботи не залишай без уваги, особливо в моло­дших групах:

- який спостережливий Іванко;

- який нестандартний малюнок у Наталки;

- яку фантазію проявила Оксанка;

- Андрійко дуже вдало зумів кольором передати настрій героїв;

- у Миколки виразно видно будинок, а де дід та баба? Розкажи нам. (Таким чином, компенсуєш відсутність художніх технічних навичок мовленнєвою здатністю).

! У кожного своє бачення. Не буває поганих чи хороших малюнків. Кожен по-своєму передає побачене. Оформи в постійно діючій виставці спеціальне місце під рубри­кою «Незвичайне» і щоразу з дітьми визначай, чию роботу і чому в ньому розташуєте.

*** Якщо тобі не подобається малюнок дитини, не поспішай давати негативну оцінку. Невизнаний малюнок принижує особистість маленького художника. Праця душі дитини заслуговує визнання. Похвали авансом, подивися на малю­нок очима дитини. Якщо ти радітимеш творчим успіхам малюка, ти навчиш і його радіти чужим перемогам. Пам’ятаєш східну мудрість «Поспішай захоплюватися людиною, інакше пропус­тиш радість»? При цьому важливе значення відіграватиме зміст і форма твоєї похвали як еталонна оцінка дитячої діяльності:

- Ну й ну І Дмитрик справжній майстер «золоті руки»!

- похвала дитині, яка проявила непритаманну їй старанність.

- Я знала, що Катруся все може - авансом добре слово.

- Сьогодні ти чудово справився з завданням. На­ступного разу я зможу доручити тобі більш складне.

- Моя чарівна паличка торкнеться твоїх ручок і вони стануть спритніші...

- Розкажи, про свій малюнок.

! Справжнім педагогічним майстром стас не той, хто ово­лодіває якоюсь особливою методикою, а той, який вміє в дитині викликати почуття задоволення від справи, якою вона займається. Пасивне споглядання не сприяє розвиткові творчої думки.

- Кросворди, переплутки, «помилки» - попроси ди­тину з високим рівнем навчити їх виконувати това­риша, який не ходив у дитячий садок.

- Умисні помилки (перекручені назви предметів, дій тощо).

- Ми — для малюків. Приготуємо приємний сюрприз - малюнки в шафу, допоможемо одягнутися.

- Виготовимо листівки, повідомлення батькам про наші добрі справи в дитячому садку: в якій формі - кожен вибирає сам, затим обговорюємо порядок їх вручення і критерії, оцінки добрих справ.

@ №6. Математична діяльність.

Для орієнтації у просторі за схемою:

- Відшукай, де сховався зайчик?

- Накресли схему своєї квартири.

- Прочитайте і виконайте дії за запропонованою схемою, «Стежинка до криниці», «Знайди чарівну ручку», «Незвична клумба». (Ці завдання краще виконувати в парі).

В роботі з дітьми, які мають через різні обставини недоліки в обсязі знань, умінь і навичок, використовуй метод випереджаючого навчання, який належить С.М. Лисенкові, індивідуально попрацюй з такою дитиною над вивченням нового матеріалу до того, як він буде опрацьовуватись всією групою. Це і є та перспектива, яка допоможе дитині позбу­тись невпевненості.

! Ти виступаєш в ролі потенційного партнера. Тобто догюма- гаєш дитині лише за умови висловленого нею прохання про допомогу. Твоя позиція: «поруч», «зроби краще, ніж я».

Дуже важливим моментом репродуктивного етапу є сти­муляція педагогічного процесу (огтгимізація), направ- ' лена на послідовність переносу отриманих знань у по­всякденне життя дітей, в їх самостійну ігрову діяльність.

@ №1. Розвиток нової сюжетно-рольової лінії.

> В ювелірній крамниці.

> В тіньовому театрі.

> Родинне свято.

> Нова квартира.

> Весільна подорож.

*** Під час самостійної ігрової діяльності дітей зверни увагу на такі ключові моменти:

> Чи користуються діти під час конфліктів та при розподілі ролей (іграшок) виробленими вами (на інформаційному етапі) моделями вирішення подібних конфліктів?

> Чи вводять до своїх улюблених ігор нові сюжетні лінії, пов’язані з даним тематичним циклом;

> Чи дотримуються тих правил культури діалогу, з якими ознайомились на інформаційному етапі?

> Чи адекватно реагують на вчинки і слова ровесників?

> Чи диференціюють людей за ознаками статі, спорідне­ності?

> Чи користуються правилами хорошого тону, про які йшла мова на інформаційному етапі?

> Чи співпереживають ровесникам?

> Чи зіставляють свої бажання з можливостями?

> Чи чують вихователя; своїх ровесників?

> Чи обговорюють пропозиції партнера, не зачіпаючи його особистості («Ти знову не зрозумів?», «Ти як завжди?»)?

> Чи довго зосереджуються на помилках партнера?

> Чи вміють підбадьорити свого пар і пери, вселити віру в його майбутній успіх («Нічого страшного, разом ми впораємося», або «Хто не помиляється», «Зате який досвід ти тепер надбав!»);

> Чи вносять після цього конструкційну пропозицію?

> Чи обговорюють інші способи розв’язання проблеми?

> Щоб зняти напруження і уникнути конфлікту змінюють чи ні тему розмови? Знаходять компромісне рішення чи відкладають розмову на потім?

> Чи пам’ятають, що розумна поступка партнерові не є поразкою, а навпаки, якщо вона допомогла порозумі­тися і дала змогу досягти поставленої мети - мудрість і перемога.