Тривожна сигналізація призначена для психологічного впливу на таємно проникаючого в охоронювані зони організації порушника з метою змусити його відмовитися від свого наміру, а також оповіщення співробітників охорони про виникнення позаштатної ситуації. Як засоби оповіщення використовуються, звичайно спільно, звукові і світлові оповіщувачі. Прикладом такої тривожної сигналізації можуть служити сигналізатори автомобільних пристроїв проти викрадення, але голосність звуку і яскравість світла в них обмежуються можливостями штатних засобів сигналізації і висвітлення.
У системі охорони оповіщувачі повинні мати потужність випромінювання звуку і світла не тільки інформуючого про те, що зловмисник виявлений, але і викликати почуття страху[7]. Найбільш сильний психологічний вплив у тихий нічний час робить звук сирени на грані болючого відчуття (порядку 120 дб) і яскраве миготливе світло.
У якості звукових оповіщувачів застосовуються електромеханічні дзвоники голосного бою, електромагнітні і п'єзоелектричні сирени. Характеристики деяких з них приведені в табл. № 1
Таблиця № 1
| Найменування параметра | МЗ-2 | СС-1 | АС-22 | "Свирель" | "Дека" |
| Сила звуку, дБ | |||||
| Напруга живлення, ВА | 220,127. | 380,220 | 140-260 | 10,2-14,4 | 9 - 15 |
| Споживана потужність, Вт | 0,8 | 1,5 | |||
| Робоча температура, оС | -40...+50 | -40...+50 | -30...+50 | -30...+50 | -50...+50 |
| Габарити, мм. | 335х296х95 | 155х15 | 100х122х45 | 72х94х64 | 136х155 |
| Маса, кг. | 2,5 | 0,2 | 0,2 | 0,6 |
Для екстреного виклику нарядів міліції охорони на об'єктах установлюються кнопки тривожної сигналізації. На їхні спрацьовування збройні мобільні групи підрозділів ГСО реагують у першу чергу. Кнопки тривожної сигналізації встановлюються приховано, при їхній установці повинний бути виключений фактор випадкового натискання. Передача тривожного повідомлення здійснюється по індивідуальних телефонних лініях, лініям безпосереднього зв'язку, через апаратуру ущільнення по задіяних телефонних лініях чи за допомогою радіоканалу.
У деяких випадках в якості світлової тривожної сигналізації можуть використовуватись джерела чергового і охоронного освітлення в режимі мигання світла.
Охоронне електроосвітлення, в відповідності з [2], передбачене для визначення необхідних меж видимості периметра і території підохоронної зони або об'єкту. Охоронне електроосвітлення містить у собі освітлювальні прилади, апаратуру керування освітленням та кабельні мережі..
Мережа охоронного електроосвітлення периметру і території повинна виконуватись окремо від мережі зовнішнього освітлення і розділятися на самостійні ділянки відповідно до ділянок периметральної ОС.
Під час порушення підохоронної зони одночасно повинні спрацьовувати охоронна сигналізація та автоматичне вмикання охоронного електроосвітлення.
Контрольно-пропускні пункти об'єкта повинні мати дві роздільні незалежні мережі електроосвітлення: робочу й аварійну. Світильники аварійного електроосвітлення слід відрізняти від світильників робочого електроосвітлення,
Самостійні світильники аварійного електроосвітлення слід передбачати у випадку їх живлення від акумуляторних батарей. При живленні від акумуляторних батарей аварійне електроосвітлення повинно включатися автоматично при відключенні робочого електроосвітлення.
Нормальний стан мережі охоронного електроосвітлення - "виключене".
Постійно вночі повинно працювати чергове електроосвітлення, а охоронне електроосвітлення включається тільки при порушенні підохоронних зон (ділянок), що охороняються у нічний час і в денний час при поганій видимості через погодні умови.
Світильники охоронного електроосвітлення повинні розташовуватися уздовж периметра підохоронного об'єкта таким чином, щоб створювалася рівномірна освітленість по всій ширині підохоронної зони[2].
Світильники охоронного електроосвітлення повинні встановлюватися в безпосередній близькості до лінії огородження периметра або усередині території, у місцях зручних і безпечних для обслуговування.
Живлення електроенергією щита охоронного освітлення передбачається, як правило, під двох джерел: робочого і резервного.
Охоронне електроосвітлення повинно забезпечувати:
- необхідне рівномірне освітлення підохоронних зон з розрахунком, щоб світлові плями від світильників перекривались і утворювали суцільну смугу завширшки від 3 м до 4 м;
- можливість автоматичного вмикання електроосвітлення на одній підохоронній ділянці (зоні) усієї підохоронної території (периметру) у разі спрацювання периметральної ОС;
- можливість керування електроосвітленням з поста охорони або з підохоронної зони на маршруті слідування наряду (вмикання будь-якої ділянки або всього периметра);
Аварійне електроосвітлення повинно забезпечувати не менше 5 % освітленості відповідно норм щодо робочого електроосвітлення
При виконанні охоронного електроосвітлення прожекторами опори слід встановлювати на лінії огородження, а промені прожектора спрямовувати уздовж огорожі в одному напрямку. При застосуванні ПТС повинно виключатися пряме влучення променів в об'єктиви телекамер.
Прожектори мають встановлюватись за допомогою кронштейну на опорній плиті, закріпленій на болтах або гвинтах до площадки. Під час фокусування прожекторів слід навести його промені з відстані від ЗО м до 40 м на екран (побілена ділянка стіни) і за допомогою лампи, що фокусує, вивести на екран рівномірно освітлену пляму,
Апаратура автоматичного і дистанційного керування охоронним електроосвітленням, виконавчі пристрої (реле, кнопки тощо) слід розміщувати в шафах, їх керування і сигналізації. Охоронне електроосвітлення повинно автоматично включатися під керуванням ППК ОС за допомогою електромагнітного пускача або іншого виконавчого пристрою.