Необхідність мати в штаті співробітників охорони, як правило[5], диктується наступними обставинами:
1. Виконання таких функцій, які не можна покласти на технічні засоби.
2. Здійснення контролю за роботою технічних засобів і підтримка їх у справному стані.
3. Необхідність продемонструвати наявність охорони в конкретному місці.
Остання обставина має особливе значення на Україні, мабуть це диктується складною обстановкою. Ряд іноземних фірм свідомо йдуть на додаткові витрати, ставлять додаткові пости, демонструючи тим самим наявність могутньої охорони. . Що стосується перших двох пунктів, то на них варто зупинитися докладніше. Спробуємо сформулювати функції, які не можна чи недоцільно покладати на технічні засоби:
1. Здійснення контрольно-пропускних функцій і виявлення в потоці відвідувачів людей, що можуть становити небезпеку.
2. Епізодичне чи безупинне ведення спостереження за територією і приміщеннями.
3. Перевірка постів, технічних засобів захисту і первинних дій при виникненні позаштатних ситуацій на об'єкті.
4. Виконання інспекторських функцій і інших доручень, покладених керівництвом на охорону.
Отже, мінімально необхідна кількість охоронців буде складатися з:
- постів по кількості КПП;
- оператора центрального поста охорони;
- співробітника, що відповідає за справний стан технічної системи охорони і виконуючого інші обов'язки по охороні об'єкта (хоча в ряді випадків дешевше буде укласти договір на технічне обслуговування з фірмою, що проводила роботи з технічного оснащення об'єкта).
- пости по забезпеченню безпеки вищого керівництва підприємства.
При цьому не можна забувати, що мінімальна необхідна кількість охоронців може тільки забезпечити прийняття необхідних первісних мір до прибуття підкріплення, здатного локалізувати виниклу погрозу.