1. Бригада студентів одержує комплект зразків заданої марки сталі для визначення режиму термічної обробки. Температура нагрівання під гартування доевтектоїдної сталі tг. = Ас3 + 30...50°С, а для заевтектоїдної — tг.= = Ас1 + 30...50°С. Критична точка Ас1 = 727°С, а Ас3 знаходиться за діаграмою «залізо-вуглець», або за рівнянням
Ас3 = 911 - 230 × С,
де С - кількість вуглецю в сталі, %.
Час нагрівання круглого зразка повинен складати 1–2 хв на 1 мм його діаметра; для квадратного зразка та пластини час треба збільшити відповідно в 1,5 та 2 рази.
2. Виконати відпалювання, нормалізацію й загартовування зразків. Охолодження при загартуванні виконати в холодній воді та в мінеральному мастилі, при нормалізації — на спокійному повітрі на керамічній плитці, а при відпалюванні — разом із піччю.
3. Після охолодження зразки зачистити шліфувальним папером та визначити їх твердість.
4. Результати досліджень занести до табл. 6.1.
5. Побудувати залежність твердості сталі від швидкості охолодження за термообробкою.
6. Зробити висновки за виконаною роботою.
Таблиця 6.1 - Результати термообробки сталі
| Вид термообробки | Марка сталі | Уміст вуглецю, % | Критична точка | t, °С, нагрівання | Час, хв, нагрівання | Швидкість охоло-дження, °С/с | НВ, МПа | Передбачена структура | |
| Ас1 | Ас3 | ||||||||
| Відпалювання | 0,05 | ||||||||
| Нормалізація | 2,00 | ||||||||
| Загартування в мастилі | |||||||||
| Загартування у воді |