1. Визначити прогартовування циліндричного зразка заданої марки сталі об'ємним способом. Для цього:
а) навести на торцевій поверхні підготовленого зразка лінію діаметра тонко загостреним олівцем;
б) виміряти твердість за всім діаметром через кожні 2 мм на твердомірі Роквелла;
в) результати вимірювань занести в табл. 8.2;
г) побудувати графік розподілу твердості за перерізом зразка (див. рис. 8.1);
д) визначити за табл. 8.1 твердість напівмартенситної зони для заданої марки сталі й нанести на графік;
е) відмітити в місцях перетинання ліній твердості точки, що визначають напівмартенситний шар.
Таблиця 8.2 - Зміна твердості зразків сталі залежно від глибини прогартування
| Спосіб | |||
| об’ємний | торцевий | ||
| відстань від ценртру зразка, мм | HRC, МПа | відстань від торця зразка, мм | HRC, МПа |
2. Для визначення прогартовування способом торцевої проби необхідно:
а) зачистити одержаний зразок, підданий гартуванню торцевим методом;
б) виміряти твердість НRС зразка спочатку через кожні 3 мм по довжині 30 мм, а потім через 10 мм до кінця стрижня;
в) занести результати вимірювання в табл. 8.2;
г) зобразити зразок у натуральну величину і побудувати поряд із ним графік розподілу твердості за довжиною зразка (див. рис. 8.2);
д) за табл. 8.1 визначити твердість налівмартенситної зони для заданої марки сталі й нанести її на графік;
е) визначити товщину шару напівмартенситної зони на досліджуваному зразку.
3. Зробити висновки за виконаною роботою.