Аварійне прогнозування

Аварійне прогнозування здійснюється під час виникнення аварії за даними розвідки для визначення можливих наслідків аварії і порядку дій в зоні можливого забруднення.

3.1. Вихідні дані при аварійному прогнозуванні:

- тип і кількість НХР на об'єкті Q, (т);

- умови зберігання НХР: у ємностях (обваловані, не обваловані), трубопроводах;

- висота обвалування ємності Н, (м); .

- метеоумови: напрямок (азимут) і швидкість вітру (V,м/с), температура повітря (°С), ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП): інверсія, ізотермія, конвекція;

- характер місцевості: відкрита, закрита (довжина забудови, лісового масиву, км);

- кількість людей на об’єкті (в населеному пункті), що може опинитися в зоні можливого зараження;

- забезпеченість населення засобами захисту, (%).

3.2. Параметри які визначаються при проведенні аварійного прогнозування:

1. Глибина прогнозованої зони хімічного зараження, Гпзхз, км;

2. Ширина прогнозованої зони хімічного зараження, Шпзхз, км;

3. Площа прогнозованої зони зараження, Sпзхз, км²;

4. Площа зони можливого хімічного зараження Sзмхз, км².

5. Час підходу хмари зараженого повітря до заданого об’єкта (населеного пункту), tniдх., год (хв);

6. Час вражаючої дії фактора зараження НХР, typ, год;

7. Можливі втрати людей в осередку хімічного ураження, В, осіб.

Прогнозування і оцінка хімічної обстановки здійснюється з використанням таблиць і розрахунків. Усі розрахунки виконуються на термін не більше 4 годин після початку аварії (taв=4год)- тривалість збереження сталих метеоумов. Після цього прогноз має бути уточненим.