Джерело забруднення | Тип НХР, кількість (т.) | Глибина ПЗХЗ (км) | Ширина ПЗХЗ (км) | Площа ПЗХЗ (км2) | Тривалість вражаючої дії, (год) | Час підходу хмари НХР (хв) | Втрати людей, структура втрат, чол.. |
Стисла характеристика деяких НХР
Хлор (Cl)
Зеленувато-жовтий газ із різким запахом. Отруйний, у 2,5 рази важчий за повітря, добре розчиняється у воді. Суміш із воднем вибухонебезпечна. При тиску 570кПа (5,7атм) скраплюється в темно-зелену рідину. Випаровуючись в атмосфері, утворює білий туман, стелиться по землі й збирається в долинах, ярах, підвалах. Високі концентрації хлору 0,1—0,2мг/л призводять до смерті через 1год.
Граничнодопустима концентрація хлору в повітрі — 1мг/м3. Концентрація хлору 6мг/м3 призводить до подразнення, концентрація 100мг/м3 небезпечна для життя
Балон рідкого газу (місткістю 25л) може утворити в повітрі смертельну концентрацію на площі 2га.
Хлор дуже отруйний для людей і сільськогосподарських тварин. Може проникати в організм через неушкоджену шкіру, органи дихання і травлення.
При легкому ступені отруєння настають почервоніння і свербіння шкіри, подразнення слизових оболонок очей, сльозотеча, ураження верхніх дихальних шляхів: чхання, дертя і печіння в горлі, сухий кашель, різкий біль за грудиною.
Середній ступінь отруєння характеризується розладам дихання і кровообігу, серцебиттям, збудженням і задишкою.
При великих отруєннях спостерігається: різке подразнення слизових оболонок, сильні приступи кашлю, печіння і біль у носоглотці, різь в очах, посилення задишки, сльозотеча, посиніння шкіри і слизових оболонок, некоординовані рухи, ниткоподібний пульс, дихання поверхневе, втрата свідомості, судоми, набряк легень, зупинка дихання.
При високих концентраціях смерть настає миттєво.
На потерпілого необхідно надіти протигаз ЦП-5, ЦП-7 з коробкою марки В або ізолюючий протигаз чи дихальний апарат. Винести з небезпечної зони, за необхідності зробити штучне дихання. Зігріти тіло, промити слизові оболонки і шкіру 2 % -м розчином питної соди, або зняти тампоном із ІПП-8, або змити уражену поверхню чистою водою з милом.
У пошкоджені очі закапати 1 %-й розчин новокаїну.
При отруєнні середнього ступеня дати випити теплого молока із содою або лужної мінеральної води типу “Поляна Квасова”, робити інгаляцію з 2 % -м розчином питної води, зігріти тіло, дати вдихати кисень або аміак (нашатирний спирт). Терміново госпіталізувати.
Аміак(NH3)
Безколірний газ з запахом нашатирю, при температурі — 33—35 °С безколірна рідина, яка при температурі 78 °С твердне. Добре розчиняється у воді, утворюючи лужний розчин. Суміш аміаку з киснем 4:3 вибухає. Горить в атмосфері кисню. Отруйний.
Аміак небезпечний при вдиханні парів, потраплянні на шкіру та слизові оболонки.
У людини аміак при легкому ступені отруєння подразнює слизові оболонки очей — сльозотеча, уражує верхні дихальні шляхи —печіння у горлі, біль у горлі при ковтанні, чхання.
Середній ступінь отруєння викликає задуху, головний біль, нудоту, блювоту.
При тяжкому ступені отруєння аміаком порушуються дихання, діяльність серцево-судинної системи.
Смерть може настати від серцевої недостатності і набряку легень.
Потерпілому необхідно надіти протигаз з коробкою марки КД, М чи ізолюючий протигаз, винести його на свіже повітря, зігріти тіло. Провести інгаляцію теплою водою зі вмістом 1—2 %-го розчину лимонної кислоти, рот прополоскати 2 %-м розчином соди або теплою водою
При потраплянні на шкіру та слизові оболонки — промити 2%-м розчином борної кислоти, при болях очей закапати по 1—2 краплі 1%-го розчину новокаїну. Опіки шкіри можна промити водою, потім опустити в теплу воду (+35—40°С), після чого накласти стерильну пов’язку або змазати пеніциліновою маззю чи Вишневського. Якщо утруднене дихання, закапати в ніс 2—3% розчин ефедрину (4-5крапель), поставити гірчичники на шию, дати папаверин 2% — 2,0в/м • см3. Дати пити лужну мінеральну воду типу “Поляна Квасова” або тепле молоко. Потерпілого потрібно терміново госпіталізувати.
Сірчистий ангідрид(SO2)
Безколірний газ з гострим запахом запаленого сірника. Добре розчиняється у воді, утворюючи сірчану кислоту. Впливаючи на організм, подразнює верхні дихальні шляхи, спричиняє запалення їх слизових оболонок, а також горла й очей. Високі концентрації у повітрі спричиняють задишку, призводять до втрати свідомості й смерті.
Потерпілому треба надіти протигаз з коробкою марки В, винести на чисте повітря, дати подихати кисень, промити слизові оболонки 1%-м розчином питної соди.
Сірководень (H2S)
Безколірний газ з характерним запахом тухлих яєць, важчий за повітря, у воді малорозчинний, дуже отруйний. Пари утворюють з повітрям вибухонебезпечні суміші. Подразнює слизові оболонки, спричиняє головний біль, нудоту, блювоту, біль у грудях, відчуття задишки, печіння в очах, з’являється металевий присмак у роті, сльозотеча. При появі таких симптомів потерпілого необхідно винести на повітря, очі і слизові оболонки не менше 15хв промивати водою або 2%-м розчином борної кислоти.
Соляна (хлористоводнева) кислота (HCl)
Розчин хлористого водню у воді. Температура кипіння +108,6 °С, щільність 1,18 г/см3 (при концентрації НСІ 35 %). Міцна кислота “димить” у повітрі, утворюючи з парами води крапельки туману. Гостре отруєння хлористим воднем (соляною кислотою) супроводжується охриплістю голосу, ядухою, нежиттю, кашлем. Концентрація 50—75 мг/м3 переноситься важко, 75—150 мг/м3 згубно діє на організм.
Захист органів дихання від азотної, сірчаної і соляної кислот забезпечують фільтруючі й ізолюючі протигази, а також універсальні респіратори. Для захисту від цих кислот можуть бути застосовані промислові протигази з коробкою В з аерозольним фільтром (коробка пофарбована у жовтий колір з білою вертикальною смугою), а від азотної кислоти з коробкою БКФ (захисний), промислові універсальні респіратори РУ-60МВ. Від азотної і соляної кислот захищають цивільні протигази ЦП-5, ЦП-7 і дитячі.
Додаток 2
Приклад
Оцінити хімічну обстановку на об’єкті господарської діяльності (ОГД), що може виникнути при аварійному руйнуванні ємності НХР на ХНО 12.00.15.07.
Вихідні дані:
№ з/п | Вихідні дані | Параметри |
Номер карти | ||
Розташування НХО | ||
Розташування ОГД | ||
Тип НХР | Cl | |
Кількість виливу, Q (т) | ||
Тип виливу | У піддон | |
Висота обвалування H (м) | ||
Ступінь вертикальності і стійкості повітря (СВСП) | Інверсія | |
Температура повітря t 0C | +200С | |
Швидкість вітру V (м/с) | ||
Напрям вітру | Північно-західний Фактичний азимут 1250 | |
Кількість людей на ОГД | ||
Забезпеченість ЗІЗ | 50% |
Порядок проведення розрахунків по прогнозуванню та оцінки обстановки, що може виникнути на ОГД.
1. Визначення глибини прогнозованої зони розповсюдження хмари зараженого повітря з вражаючими концентраціями (Гпзхз, км):
Гр=Гт×Кв/Ксх─Гзм, (1)
де Гт - табличне значення глибини зони, визначене за табл. 1.
Вхідними даними до таблиці є:
- кількість викинутої при аварії НХР Q, т;
- ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП).
Гт=36,7 (з урахуванням примітки, температури повітря +200 С, Гтзбільшується на 5%) і буде дорівнювати