рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Сортові помели жита

Сортові помели жита - раздел Высокие технологии, Технологія борошномельного виробництва   До Таких Помелів Відносять Двохсортний 80 %-Ний Помел Та Одно...

 

До таких помелів відносять двохсортний 80 %-ний помел та односортний 63 %-ний помел жита. Ці помели сожі як за структурою, так і за характеристикою систем. Помели об’єднують в одну групу за ознакою відсутності процесу збагачення проміжних продуктів (рис. 4.5).

До першої групи систем відносять І та ІІ др.с., в задачу яких входить отримання максимальної кількості проміжних продуктів для направлення їх на першу групу проміжних систем. Перша група проміжних систем включає 1-у та 2-у розмелювальні системи, які обробляють кращі за якістю проміжні продукти. Друга група систем складається з однієї-двох систем, на них надходять продукти другої якості. Це ІІІ др.с. та ІV др.с. Аналогічні продукти обробляє друга група проміжних систем, яка складається з однієї – чотирьох систем. Це 3-я р.с. і всі наступні розмелювальні системи. Сходові продукти другої групи систем і другої групи проміжних систем передаються на третю групу систем, яка забезпечує їх вимелювання. Третя група систем включає одну-дві системи подрібнення і вимелювання на бичевих машинах [5].

При побудові технологічного процесу виробництва сортового борошна із зерна жита враховують, що вміст ендосперму в ньому менший на 4…5 %, а оболонки товстіші у порівнянні з зерном пшениці; вони володіють більшим опором подрібненню і міцніше з’єднані з периферійним шаром ендосперму; ендосперм в’язкий. Цими особливостями пояснюється неможливість виділення при подрібненні чистого ендосперму у вигляді „крупок”. Продукт, який утворюється не можна називати крупками в повному розумінні цього слова, оскільки він являє собою частинки ендосперму на поверхні яких залишається частина оболонок. В складі цього проміжного продукту подрібненя зерна жита є тільки незначна кількість частинок оболонок без ендосперму. Частинки цієї суміші проміжних продуктів майже не відрізняються за швидкістю витання, тому процес збагачення проміжних продуктів не застосовують, оскільки він малоефективний.

 

Рис. 4.5. Принципова схема складних помелів без збагачення проміжних продуктів [5]

Двохсортний 80 %-ий помел жита

Сортові помели жита і тритікале відносяться до складних повторювальних помелів і здійснюються на 4…5 драних системах і 3…5 розмелювальних системах. Структурну схему помелу наведено на рис. 4.6.

Параметри вальців: число рифлів на драних системах 4,5…9,0 на 1 см довжини кола вальця, на розмелювальних системах 9,5…10,0; ухил рифлів на драних системах 8…14 %, на розмелювальних 10…14 %; рифлі мають кут загострення 25 °/65 °, розташування рифлів «вістря по вістрю» на І…ІV драних системах, на V др.с. та усіх розмелювальних системах – «спинка по спинці». Особливістю схеми є застосування на 2 р.с. мікрошорстких вальців, швидкість обертання швидкообертового вальця - 7 м/с, співвідношення колових швидкостей вальців 1,25. Такі параметри забезпечують отримання низькозольного сіяного борошна за рахунок того, що на цій системі майже відсутнє подрібнення оболонок [3, 5].

 

 

Рис. 4.6. Структурна схема помелу жита в обдирне борошно з відбором борошна сіяного

 

Загальний вихід сіяного борошна при цьому помелі встановлений в розмірі 15 %, а вихід обдирного борошна – 65 % [3, 17].

Вимелювання оболонок здійснюють на вимелювальній машині, на яку направляють верхній схід з V др.с.

Борошно сіяне повинно задовольняти наступним вимогам: зольність – не вище 0,75 %; залишок на ситі № 27 – не більше 2 %, прохід сита № 38 – 90. Виходячи з цих вимог, а також для забезпечення отримання сіяного борошна з крохмальної частини ендосперму, його одержання здійснюють у розсійниках на ситах №№ 33/36, 36/40, 41/43, 42/46. Схему технологічного процесу наведено на рис. 4.7.

На контрольних розсійниках встановлюють більш рідкі сита.

 

Рис. 4.7. Технологічна схема двосортного 80 %-го помелу жита

Односортний 63 %-ий помел жита

Технологічний процес виробництва сіяного борошна дещо складніше в порівнянні із двосортним 80 %-им помелом жита. Це обумовлено не тільки необхідною крупністю та якістю борошна, але і фізичними властивостями зерна жита [1, 5].

З центральної частини жита можна отримати 20…22 % борошна зольністю 0,35…0,45 %. Периферійна частина ендосперму відносно міцно пов’язана з алейроновим шаром і при механічній дії (при подрібненні на останніх системах) важко відділяється від оболонок. Тому, при розмелюванні на середніх і особливо на останніх системах, борошно утворюється в результаті одночасного подрібнення периферійного шару ендосперму і оболонок; потоки з останніх систем направляють в мучку [1].

Особливістю даного помелу є застосування плющильної системи (якщо в схемі підготовки зерна до помелу не передбачено встановлення лущильно-шліфувальної машини типу ЗШН) і збільшення протяжності розмелювального процесу до 6…7 систем. Плющильна система здійснює початкове руйнування зерно, видаляє пил із боріздки, полегшує наступне подрібнення зерна на І др.с. На плющильній системі виділяється 0,5…1,0 % борошна зольністю 3,5…3,8 %, яке направляють у кормову мучку. В результаті попереднього плющення зерна, борошно на І др.с. має кращу якість. На плющильній системі встановлюють мікрошорсткі вальці при співвідношенні швидкостей 1:1. Загальний добуток не повинен перевищувати 1,0 %. На розсійниках усіх систем застосовують густі сита для отримання сіяного борошна високої якості. Крім того, застосовують жорсткі параметри подрібнення на усіх основних системах. Виняток складають останні драні та розмелювальні системи на яких пом’якшують режими системи. На 5-й та 6-й р.с. встановлюють співвідношення швидкостей вальців 1,5, а на IV та V др.с. зменшують ухил рифлів до 10 %. В розсійниках отримують два потоки борошна сіяного, які контролюють окремо і лише після контролю об’єднують в один потік [1].

Технологічний процес виробництва борошна сіяного ведуть на 6…7 драних системах (включаючи плющильну) і 5…7 розмелювальних системах.

Добуток на драних системах (прохід сита №08) складає: на І др.с. – 25…35 %; на ІІ др.с. – 35…45 %. На 1 р.с. добуток борошна складає 25…35 %, на інших системах – 35…40 %. Схід з останньої розмелювальної системи повинен бути не більше 2…3 % [1, 3, 5].

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Технологія борошномельного виробництва

Національний університет.. харчових технологій.. м а перегуда..

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Сортові помели жита

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ
для студентів спеціальності 6.091701 „Технологія зберігання та переробки зерна” (Напрям підготовки - 6.051701 „Харчові тенології та інженерія”) для всіх форм навчання

ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ БОРОШНОМЕЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ
Техніка і технологія виробництва борошна тісно пов'язані з роз­витком цивілізації, тому історію розвитку борошномельного вироб­ництва доцільно розглядати за етапами розвитку людського сус­пільства.

Класифікація та контроль відходів
Відходи, які отримують при очищенні зерна необхідно контролювати, так як вони можуть містити у своєму складі значну кількість доброякісного зерна. При наявності в побічному продукті зернової домішк

Запитання для самоперевірки
1. Які вимоги встановлені до якості очищеного зерна перед помелом ? 2. Які вимоги всановлені до підготовки зерна до помелу ? 3. Яка мета поперед­нього очищення зерна в елеваторі ? 4. Які особливост

ВИДИ ПОМЕЛІВ
Для виробництва борошна різного асортименту і якості застосовують різні види помели. Помел зерна – це технологічний процес виробництва борошна (ДСТУ 2209-93 Борошно, побічні продукти і відходи. Тер

Обойні помели пшениці та жита
Обойні помели пшениці і жита відносять до простих помелів. Існують чотири однакових за побудовою обойних помели: пшеничний, житній, житньо-пшеничний (60 % жита і 40 % пшениці) та пшенично-житній (7

Помели пшениці без збагачення проміжних продуктів
  Технологічний процес помелу пшениці в борошно без застосування процесу збагачення та скороченою вальцьовою лінією розмелювального процесу характерний для борошномельних заводів поту

Структура складних сортових помелів пшениці
Принципова схема складних хлібопекарських помелів пшениці із розвиненим технологічним процесом включає сім процесів [4, 5]: драний процес; процес сортування проміжних продуктів;

Хлібопекарські помели пшениці за скороченою схемою технологічного процесу
До складних помелів за скороченою схемою технологічного процесу відносять: односортний 85 %-ий помел пшениці, який включає збагачення проміжних продуктів у ситовійних машинах; двосортний 75 %-ний т

Хлібопекарські помели пшениці з розвиненою схемою технологічного процесу
Зерно пшениці переробляється, головним чином, в борошно високих сортів. Підвищені вимоги до якості борошна, визначають необхідність більш складної організації технологічної схеми помелу. Особливе з

Помели пшениці в борошно для макаронних виробів
До борошна для макаронних виробів висувають інші вимоги і за крупністю і за якістю клейковини. Традиційно це борошно отримують при помелі ярої твердої пшениці Дурум, але в теперішній час широко вик

Технологія спеціальних сортів борошна
Для виробництва деяких дієтичних продуктів та борошняних кондитерських виробів необхідне борошно з особливими властивостями: з підвищеним або зниженим вмістом білка, клітковини, мінеральних речовин

Формування сортів борошна і контроль готової продукції
  Борошномельні заводи, які обладнані високопродуктивним комплектним обладнанням мають гнучку схему формування сортів борошна. Цех формування сортів борошна, безтарного зберігання і в

Вітамінізація борошна
За умовами ведення технологічного процесу на борошномельних заводах сортового помелу проходить розділення периферійної частини зерна та ендосперму. Біологічна природа зерна така, що основна кількіс

Особливості помелу зерна пшениці на комплектному високопродуктивному обладнанні
Досвід експлуатації борошномельних заводів, які обладнані комплектним високопродуктивним обладнанням виготовленим за ліцензією фірми «BUHLER», показав, що досягається стійкий та високий ефект викор

Сортові помели пшениці на обладнанні нового покоління
Удосконалення технології виробництва борошна відбувається на основі використання обладнання нового покоління. Один із напрямів – це підвищення одиничної потужності основного обладнання, що призводи

Запитання для самоперевірки
1. Призначення та роль «Правил організації і веден­ня технологічного процесу на борошномельних заводах» ? 2. Основні процеси помелу ? 3. Поняття характеристики системи та її режиму ? 4. Структура о

УПРАВЛІННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ ВИРОБНИЦТВА БОРОШНА
Основні задачі управління технологічними процесами пе­реробки зерна Борошномельні заводи сортових помелів відзначаються високою складністю технологічних процесів, яка проявляється в

Управління технологічними процесами помелу і сортуван­ня зернових продуктів
Управління процесом подрібнення В процесі помелу зерна і зернових продуктів змінюється їх фізико-технологічна характеристика. Процес подрібнення є визна­чальним серед чинників, що в

Управління виходом і якістю борошна і висівок
Управління виходами різних сортів борошна та їх якістю зводить­ся до додержання вказаних норм як за кількістю одержаного борошна, так і за його якістю. . Виробницт­ву борошна вищого сорту

Баланс помелу
Контроль і аналіз технологічного процесу виробництва борошна найбільш повно можна провести на основі балансу помелу. Під балансом помелу розуміють рівність кількості (і якості) продуктів, які надхо

Баланс борошна
Баланс борошна містить відомості про величину добутка борошна з кожної із технологічних систем і зольність кожного потоку. Він може бути розроблений на основі кількісно-якісного балансу помелу або

Поняття про технологічний режим
Під режимом системи розуміють вихід і якість продуктів, що здобуваються, характерних даній системі (ДСТУ2209-93). Вибір режиму системи технологічного процесу залежить від структурно-механі

Додаткова
7. Бутковский В.А., Галкина Л.С., Птушкина Г.Е. Современная техника и технология производства муки. – М.: ДеЛи принт, 2006. – 319 с. 8. Верещинский А.П. Обработка поверхности зерна на мель

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги