рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Конструювання та технологія швейних виробів

Конструювання та технологія швейних виробів - раздел Высокие технологии,   Міністерство Освіти І Науки, Молоді Та Спорту України ...

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО НАСКРІЗНОЇ ПРОГРАМИ ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ

 

Хмельницький 2012

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО НАСКРІЗНОЇ ПРОГРАМИ ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ

студентів спеціальності 7.05160202

“Конструювання та технологія швейних виробів”

 

Затверджено

На засіданні кафедри ТКШВ

Протокол № від

 

 

Хмельницький національний університет 2012

Методичні вказівки до наскрізної програми практичної підготовки студентів спеціальності 7.05160202 “Конструювання та технологія швейних виробів” /Укладачі: колектив кафедри ТКШВ / Під ред. М.О.Кущевського – Хмельницький: ХНУ, 2012.– стор. 67

 

Рецензенти: А.Л. Славінська, доктор технічних наук, професор

К.І. Бондар, кандидат технічних наук, доцент

 

 

Укладачі: Г.С. Швець, Л.П. Мельничук – перша навчальна практика;

О.В. Захаркевич – друга навчальна практика;

А.Л. Славінська, Н.Г. Савчук, О.А. Дітковська - конструкторсько-технологічна практика;

Н.С. Поліщук, Н.В. Прошина, С.М. Лозінська - виробнича практика;

А.Л.Славінська, О.П.Бохонько – переддипломна практика (конструктори)

Н.С. Поліщук, К І. Бондар. - – переддипломна практика (технологи)

 

 

ЗМІСТ

 

Вступ…………………………………………………………
І Загальні питання практики…..……………….…………...
І.1. Організація практик…………………………….…….
I.2. Індивідуальне завдання.………………………………
I.3. Вказівки щодо оформлення звіту…………………….
I.4. Контроль практики і підведення підсумків………….
ІІ. Програми практик…………..……………………………
ІІ.1. Програма першої навчальної практики……………..
ІІ.2. Програма другої навчальної практики……………...
ІІ.3. Програма конструкторсько-технологічної практики
ІІ.4. Програма виробничої практики……………………..
ІІ.5. Програма переддипломної практики………………..
Додаток А……………………………………………………
Додаток Б……………………………………………………

 


ВСТУП

 

Підприємства, що випускають одяг масового виробництва, характеризуються високим рівнем техніки, технології та організації виробництва, що висуває особливі вимоги до працюючих на цих підприємствах. Розвиток текстильної та хімічної промисловості, розробка нових видів обладнання для виготовлення одягу істотно розширюють можливості вдосконалення структури асортименту сучасного одягу, властивостей і асортименту сучасних матеріалів для одягу.

Вирішення будь-яких виробничих завдань вимагає від майбутнього фахівця кваліфікованої наукової і практичної підготовки, знань новітніх досягнень в області технології і конструювання виробів, управління якості продукції.

Практика студентів університету є невід’ємною складовою освітньо-професійної програми підготовки спеціалістів. Вона спрямована на закріплення теоретичних знань, отриманих студентами за час навчання, набуття і удосконалення практичних умінь і навичок з відповідного напрямку підготовки, прищеплення навичок і вмінь самостійного вирішення інженерно-виробничих і організаційних питань, а також збирання фактичного матеріалу для виконання курсових і дипломних проектів та наукових досліджень з проблем спеціальності.

Наскрізна програма практики – важливий навчально - методичний документ, відповідно до якого проводиться практична підготовка студентів зі спеціальності. Вона забезпечує єдиний комплексний підхід до організації практичної підготовки, дозволяє вести системне, безперервне і послідовне навчання студентів.

Наскрізна програма практики включає в себе програми практик студентів, які навчаються за спеціальністю 7.05160202 “Конструювання та технологія швейних виробів”. Відповідно до цього наскрізна програма практики включає в себе загальний розділ, який належить до всіх видів практики і розділи з конкретних видів практики: першої навчальної практики, яка проводиться на протягом 2 семестру (1 курс); другої навчальної практики, що проводиться на протягом 3 семестру (2 курс) згідно з розкладом занять; конструкторсько-технологічної практики, яка проводиться після 6 семестру (3 курс); виробничої практики, що відбувається на 8 семестрі навчання (4 курс) та переддипломної практики, яка проводиться після закінчення теоретичного курсу навчання у 10 семестрі (5 курс).

 

 

I. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ПРАКТИКИ

 

I.1. Організація практик

Всі види практики, за винятком виробничої та переддипломної, проводяться на кафедрі технології та конструювання швейних виробів. Проведення… Зміст практичної підготовки визначається даними методичними вказівками до… Керівник навчальної практики:

I.2. Індивідуальне завдання

 

Тематика індивідуального завдання, яке видається на виробничу чи переддипломну практику, як правило, пропонується керівником практики від підприємства. Однак тема індивідуального завдання може бути пов’язана із продовженням або поглибленням науково-дослідної роботи з теми, яку студент виконував під час НДРС.

 

I.3. Вказівки щодо оформлення звіту

 

Звіт з практики є основним документом, який підводить підсумки роботи студента під час практики. Звіт складається на основі матеріалів проходження практики, у відповідності до методичних вказівок кожної із практик і повинен містити систематизовані відомості про роботу, яка виконана студентом.

Титульний аркуш оформляється згідно з додатком А. На другому аркуші наводиться зміст звіту із зазначенням сторінок. Далі йде виклад тексту розділів самого звіту. Зміст розділів звіту наведено в програмах відповідних практик.

Результати виконання індивідуального завдання з виробничої та переддипломної практик оформляють відповідно до вказівок та вимог програми, і вкладають у додаток до звіту з практики.

Звіт повинен бути написаний самостійно і оформлений згідно
СОУ 207.01:2004 „Текстові документи. Загальні вимоги” на стандартних аркушах паперу. Вимоги до оформлення звіту наведено у додатку Б.

I.4. Контроль практики і підведення підсумків

Поточний контроль за ходом виробничої та переддипломної практик здійснюється в такій послідовності: - з метою встановлення своєчасного прибуття студента на практику на першій… - за три дні до закінчення практики студент повинен подати звіт і щоденник керівнику практики від підприємства. Після…

ІІ.1. Програма першої навчальної практики

Перша навчальна практика згідно навчального плану передбачена в другому семестрі в обсязі 108 годин. Проведення першої навчальної практики є заключним етапом вивчення дисципліни „Вступ до фаху”.

Протягом семестру студенти вивчають загальні питання асортименту та класифікації одягу, найменування основних деталей конструкції одягу, назви зрізів деталей, термінологію ручних, машинних робіт та операцій волого-теплової обробки (ВТО), види ручних та машинних стібків, строчок та швів і загальний принцип їх утворення; набувають практичних навичок роботи на промисловому швейному обладнанні при виконанні строчок різноманітної конфігурації та швів.

МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ПРАКТИКИ

Мета практики – набуття та закріплення теоретичних знань та практичних навичок при виготовленні легкого одягу та виховання загальної трудової… Завдання практики: - формування професійних умінь і навиків;

Зміст практики

Рекомендований календарний графік проходження першої навчальної практики представлений у табл. 1.1.

Таблиця 1.1 – Календарний графік проходження першої навчальної практики (з розрахунку на підгрупу)

№ п/п Етапи робіт Термін виконання
дні години
Інструктаж по техніці безпеки, ознайомлення з програмою практики 0,5
Розкрій та виготовлення контрольного зразка – обробка коміра та з’єднання з горловиною
Виготовлення дитячої сорочки:    
- початкова обробка деталей;
- виконання монтажних операцій;
- заключна обробка виробу.
Оформлення звіту по практиці
Захист практики 0,5
Всього:

При проходженні першої навчальної практики студент повинен:

- дотримуватись внутрішнього розпорядку, який діє в навчальних лабораторіях;

- дотримуватись вимог техніки безпеки;

- виконувати завдання, передбачені програмою.

Підсумком роботи студента під час навчальної практики є готовий зразок дитячої сорочки та звіт по проходженню практики. Обсяг звіту – 15-20 сторінок. Звіт по практиці повинен містити систематизовані відомості про роботу, яка виконана студентом за час проходження практики згідно програми практики.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Розкрій та виготовлення контрольного зразка

Розкрій зразків проводиться згідно вимог в розкрійній аудиторії кафедри в присутності майстра виробничого навчання. Вимоги до розкрою: - розкладку лекал виконують на тканині, яка попередньо перевірена і… - при укладанні лекал необхідно дотримуватись технічних умов на розкладку;

Таблиця 1.2 – Перелік деталей крою для обробки горловини дитячої сорочки

- для формування горловини виробу плечові зрізи зшивають на універсальній машині та обметують на краєобметувальній. Плечові зрізи запрасовують в… - верхній комір обшивають нижнім по відльоту і кінцях швом шириною 5-6 мм.… - вшивання коміра в горловину розпочинають зі з'єднання нижнього коміра з горловиною виробу. Нижній комір вшивають в…

СТРУКТУРА ЗВІТУ З ПРАКТИКИ

Структура звіту з першої навчальної практики, яка рекомендована для студентів спеціальності “Технологія виробів легкої промисловості”, є наступною:

- титульний аркуш;

- виклад основного тексту звіту.

Форма титульного аркуша наведена у додатку А.1. На титульному аркуші обов’язково повинні бути підписи виконавця звіту і керівника практики.

При викладі основного тексту рекомендується наступне розміщення матеріалу:

Зміст

Вступ

1. Конструкторська частина

1.1 Ескіз моделі, опис зовнішнього вигляду

1.2 Деталювання дитячої сорочки

2. Технологічна частина

2.1 Узагальнена схема обробки дитячої сорочки

2.2 Технологічна послідовність виготовлення дитячої сорочки

2.3 Складальні схеми основних вузлів

Висновки

Список використаної літератури.

Вступ

У вступі описують завдання, що стоять перед швейною промисловістю в плані поліпшення організації виробництва і випуску продукції, перспективи розвитку швейної галузі по поліпшенню якості одягу, основні напрями удосконалення процесу проектування та виготовлення одягу.

В кінці короткого огляду студент повинен викласти мету і завдання навчальної практики.

Конструкторська частина

На першому етапі здійснюється замальовка та опис зовнішнього вигляду зразка дитячої сорочки. Ескіз дитячої сорочки спереду і ззаду виконують у спеціальній формі (рис. 1.1). Розмір кожної комірки – 110×80 мм.

Рис. 1.1 – Форма для замальовки дитячої сорочки

В описі зовнішнього вигляду вказують:

- назву та призначення виробу;

- статево-вікову групу споживачів;

- коротку характеристику і кольорову гаму матеріалів верху;

- силует (прилеглий, напівприлеглий, трапеція, прямий);

- конструктивні особливості пілочки;

- конструктивні особливості спинки;

- крій та характеристику рукавів;

- вид та форму коміра;

- вид застібки, характеристику фурнітури;

- характеристику та місце розташування оздоблювальних деталей та елементів.

На наступному етапі, використовуючи ескіз зовнішнього вигляду, виконується деталювання дитячої сорочки.

Деталювання дає загальну уяву про конструкцію моделі: кількість деталей, конфігурацію їх зрізів, місце розташування членувань, виточок, декоративних елементів, дрібних деталей, а також деталювання необхідне для вибору методу побудови конструкції й технічного моделювання.

При деталюванні студент вказує назву кожної деталі сорочки, наводить ескіз деталі, називає всі зрізи деталі та наводить кількість розглядуваних деталей у крої (табл. 1.3).

 

Таблиця 1.3 – Деталювання дитячої сорочки

№ п/п Назва деталі Ескіз деталі Найменування зрізів Кількість деталей
    Пілочка   1-2 – зріз горловини; 2-3 – зріз планки; 3-4 – зріз низу; 4-5 –бічний зріз; 5-6 – зріз пройми; 6-1 – плечовий зріз  

Технологічна частина

На першому етапі технологічної проробки дитячої сорочки необхідно розробити узагальнену схему процесу виготовлення даного виробу із врахуванням його модельних особливостей. Узагальнена схема процесу виготовлення виробу служить для того, щоб упорядкувати черговість операцій виготовлення дитячої сорочки.

Узагальнену схему можна представити у кількох варіантах. Один із варіантів такої схеми наведено на рис. 1.2.

Наступним етапом є розробка технологічної послідовності виготовлення дитячої сорочки.

Рис. 1.2 – Узагальнена схема процесу виготовлення дитячої сорочки

 

Технологічна послідовність виготовлення виробу – це комплекс операцій, які наведені у певному порядку чергування технологічних операцій з виготовлення деталей, вузлів та монтажу всього виробу.

При формуванні технологічної послідовності на виготовлення дитячої сорочки необхідно дотримуватись узагальненої схеми процесу. Так, обробка дрібних деталей включає в себе дублювання дрібних деталей та обробку накладної кишені сорочки, планки застібки сорочки, пришивної манжети рукава, коміра сорочки.

Обробку накладної кишені здійснюють з використанням відрізної обшивки верхнього зрізу кишені. Під час виготовлення зазначеного вузла студент повинен дотримуватись наступної послідовності виконання робіт:

- обшивку верхнього зрізу кишені запрасовують навпіл та застрочують зовнішній зріз обшивки на 5-6 мм від краю;

- пришивають обшивку до верхнього зрізу кишені швом шириною 5-6 мм та запрасовують припуски шва в бік обшивки. Зовнішній край обшивки кишені настрочують на кишеню швом шириною 1-2 мм. По верхньому краю кишені прокладають подвійну оздоблювальну строчку: перша строчка на відстані 1-2 мм від краю, відстань між строчками 5-6 мм.;

- запрасовують бічні та нижній зрізи кишені на 5-6 мм та настрочують кишеню на пілочку швом шириною 1-2 мм;

- кінцеву волого-теплову обробку кишені виконують шляхом припасовування з лицьового боку.

Обробку коміра здійснюють у послідовності, наведеній для контрольного зразка. Проте, по відльоту та кінцях коміра прокладають подвійну оздоблювальну строчку зазначених вище параметрів.

Для обробки низу рукава використовують пришивну манжету, суцільновикроєну з підманжетою:

- манжету запрасовують навпіл;

- обшивають манжету підманжетою по бічних зрізах швом шириною 5-6 мм. Припуски на шви в кутах підрізають, манжету вивертають на лицьовий бік, виправляють та припрасовують. По бічних та нижній сторонах манжети прокладають подвійну оздоблювальну строчку. Верхній зріз манжети застрочують на 5-6 мм від краю.

Кокетку пришивають до верхнього зрізу спинки на універсальній машині та обметують на краєобметувальній. Зрізи запрасовують в бік кокетки. По шву пришивання кокетки прокладають подвійну оздоблювальну строчку.

Застібку дитячої сорочки обробляють відрізними планками у послідовності аналогічній до послідовності обробки кишені.

Обробка рукава полягає у обробці розрізу рукава обшивкою та з’єднання манжети з рукавом:

- розріз рукава обшивають обшивкою швом шириною 4-5 мм. Обшивку перегинають на лицевий бік. Вільний зріз обшивки запрасовують на 2-4 мм. Підігнутий край обшивки настрочують на основну деталь з лицевого боку на відстані 1 мм від згину. Перегинають обшивку на виворітній бік і припрасовують. Кінці обшивки закріплюють подвійною зворотною строчкою на універсальній машині.

- манжету пришивають до нижнього зрізу рукава у послідовності аналогічній до обробки планки кишені.

Монтаж виробу. Плечові зрізи дитячої сорочки зшивають на універсальній машині з наступним обметуванням припусків та прокладанням подвійної оздоблювальної строчки.

Рукав сорочки вшивають у відкриту пройму з одночасним зшиванням бічних зрізів. Припуски швів обметують та запрасовують.

Низ дитячої сорочки обробляють швом у підгин з закритим зрізом. Підігнутий край настрочують на основну деталь на відстані 1 мм від згину.

Кінцева обробка дитячої сорочки передбачає пришивання ґудзиків, обметування петель та виконання волого-теплової обробки.

Технологічну послідовність виготовлення дитячої сорочки студент повинен подати у табличній формі (табл. 1.4).

У звіті необхідно замалювати ескіз зовнішнього вигляду моделі дитячої сорочки та позначити на ньому п’ять основних перерізів: комір, манжета рукава, накладна кишеня, застібка сорочки, низ виробу.

Таблиця 1.4 – Технологічна послідовність виготовлення дитячої сорочки

№ н/о Назва неподільної операції Вид робіт Технічні умови Обладнання
Обробка дрібних деталей
Продублювати обшивку верхнього зрізу кишені П Через пропрасувальник УЭП-5
.................... ...... ..... ......
Обробка кокетки
... .................... ...... ..... ......

 

Навести складальні схеми зазначених п’яти вузлів та позначити строчки постійного призначення (виконані на швейній машині) у порядку їх виконання. Зразок оформлення складальних схем показано на рис. 1.3.

 

  1 – застрочити зовнішній зріз обшивки кишені; 2 – пришити обшивку до верхнього зрізу кишені; 3 – настрочити зовнішній край обшивки на кишеню; 4, 5 – прокласти оздоблювальну строчку по верхньому краю кишені; 6 – настрочити кишеню на пілочку

 

Рис. 1.3 – Складальна схема обробки накладної кишені

Висновки

У висновках студент повинен проаналізувати етапи проведеної роботи та підвести підсумок стосовно її основних результатів.

 

Підведення підсумків практики

Студент здає звіт по практиці та диференційований залік перед комісією на кафедрі ТКШВ у термін, встановлений керівником практики.

Оцінка з першої навчальної практики є комплексною і складається з таких елементів: дисципліна і активність студента під час проходження практики; якість оформлення звіту; повнота усних відповідей при захисті звіту; якість виготовлення дитячої сорочки; своєчасний захист практики.

Кожен вид роботи оцінюється за чотирибальною шкалою. Підсумкова оцінка визначається як середньозважена з усіх видів робіт (табл. 1.5).

Таблиця 1.5 – Структурування практики за видами робіт і оцінювання результатів навчання студентів за ваговим коефіцієнтом

Якість виготовлення зразка дитячої сорочки Написання та оформлення звіту Залік
ВК: 0,5 0,3 0,2

Примітка: ВК – ваговий коефіцієнт.

 

Література

 

1. Швець Г.С. Робоча програма та методичні вказівки до першої навчальної практики: [для студентів І курсу напряму підготовки 6.051602 – Технологія виробів легкої промисловості] – Г.С. Швець, Л.П. Мельничук. – Хмельницький: ХНУ, 2009. – 20 с.

2. ДСТУ 2027-92. Вироби швейні і трикотажні. Терміни та визначення. – К.: Держстандарт України, 1992. – 19 с.

3. ДСТУ 2023-91. Деталі швейних виробів. Терміни та визначення. – К.: Держстандарт України, 1992. – 20 с.

4. ДСТУ 2162-93. Технологія швейного виробництва. Терміни та визначення. – К.: Держстандарт України, 1993. – 24 с.

5. Мельник П.В. Лабораторний практикум з основ технологїї, обладнання та організації технологічних процесів виготовлення швейних виробів / П.В. Мельник, М.В. Свіщов, В.К. Скрипка. – К.: Ірпінь, 1997. – 240 с.

6. Борецька Є.Я. Технологія виготовлення легкого жіночого та дитячого одягу / С.Я. Борецька, П.М. Малюга. – К.: Вища школа, 1992. – 367 с.

7. Савостицкий А.В. Технология швейных изделий / А.В. Савостицкий, Е.Х. Меликов. – М.: Легкая и пищевая промышленность, 1982. – 440 с.

8. Першина Л.Ф. Технология швейного производства / Л.Ф. Першина, С.В. Петрова. – М.: Легпромбытиздат, 1991. – 272 с.

9. Мелихов Е.Х. Лабораторный практикум по технологии швейных изделий: Учеб. подобие для вузов / Е.Х. Мелихов, Л.В. Золотцева, В.Э. Мурыгин. – М.: Легпромбытиздат, 1988. – 272 с.

10. Бондар К.І. Довідник швейного обладнання провідних фірм. Навч. посібник / КІ. Бондар, Т.Д. Терещенко, В.С. Дубач. Вид. 2-ге, випр. – Хмельницький: ХНУ, 2006. – 162 с.


ІІ.2. Програма другої навчальної практики

Відповідно до затвердженого навчального плану друга навчальна практика проводиться протягом 3-го семестру в обсязі 108 годин. Друга навчальна практика проходить в майстернях кафедри технології й конструювання швейних виробів.

Студенти під час проходження практики повинні ознайомитись із рядом основних технологічних прийомів виготовлення поясних швейних виробів. Тому необхідно звернути увагу на необхідність забезпечення якості виготовлення одягу, економії трудових та матеріальних ресурсів.

МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ПРАКТИКИ

Завдання практики: - поглиблення та розширення теоретичних знань, одержаних студентом при… - вивчення практичного змісту неподільних технологічних операцій обробки поясних швейних виробів;

Зміст практики

Рекомендований календарний графік проходження другої навчальної практики представлений у табл. 2.1.

Таблиця 2.1 – Календарний графік проходження другої навчальної практики (з розрахунку на підгрупу)

№ тижня № теми Тема практичної роботи Самостійна роботи студентів
Зміст Год. Література
Вступне заняття. Технологічна обробка бічних кишень з відрізних бочком у чоловічих штанах Інструктаж з техніки безпеки, ознайомлення з графіком проходження практики, підготовка до виконання ПР1 [9] с. 24-28; [2] с. 83  
Технологічна обробка прорізних кишень на задніх половинках чоловічих штанів Опрацювання теоретичного матеріалу, підготовка до захисту ПР1 та виконання ПР2 [9] с. 29-35 [2] с. 84-87
Технологічна обробка бічних прорізних кишень «у рамку» у чоловічих штанах Опрацювання теоретичного матеріалу, підготовка до захисту ПР2 та виконання ПР3 [9] с. 29-35 [2] с. 83-84
Технологічна обробка застібки на тасьму-«блискавку» у чоловічих штанах Опрацювання теоретичного матеріалу, підготовка до захисту ПР3 та виконання ПР4 [9] с. 40-41 [2] с. 88-90
Технологічна обробка пояса у чоловічих штанах Опрацювання теоретичного матеріалу, підготовка до захисту ПР4 та виконання ПР5 [9] с. 43-48 [2] с. 91-102
Технологічна обробка застібки та пояса у жіночій спідниці Опрацювання теоретичного матеріалу, підготовка до захисту ПР5 та виконання ПР6 [3] с. 115-116
Виконання розкладки та розкрій чоловічих штанів. Початкова обробка деталей Опрацювання теоретичного матеріалу, підготовка до захисту ПР6 та виконання ПР7 [3] с. 265-272 [2] с. 79-81
Виготовлення чоловічих штанів (частина 1) Опрацювання теоретичного матеріалу, підготовка до виконання ПР8, оформлення звіту [3] с. 265-272 [2] с. 79-105
Виготовлення чоловічих штанів (частина 2) Опрацювання теоретичного матеріалу, підготовка до виконання ПР9, оформлення звіту [3] с. 265-272 [2] с. 79-105
Всього:  

Перед тим як зайняти робоче місце студенти зобов’язані пройти інструктаж з вивченням правил технічної експлуатації обладнання, техніки безпеки і охорони праці.

Виготовлення вузлів жіночої спідниці та чоловічих штанів виконується студентами у спеціально визначений для цього час у лабораторіях кафедри ТКШВ у присутності майстра виробничого навчання.

Основним документом, який підводить підсумок роботи студента під час практики, є звіт з практики, який повинен відповідати програмі практики. Обсяг звіту – 20-25 сторінок. Звіт повинен базуватись на зібраних студентами матеріалах, при його написанні необхідно використовувати рекомендовані літературні джерела, нормативно-технічну документацію.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Протягом другої навчальної практики студент повинен виготовити основні вузли поясних швейних виробів та модель – зразок класичних чоловічих штанів.

Вивчення технологічної послідовності обробки основних вузлів поясних виробів проводиться у вигляді практичних робіт.

Для захисту кожної практичної роботи студент оформлює звіт, що містить:

- деталювання;

- перелік етапів, з яких складається технологічна послідовність виготовлення відповідного вузла;

- технологічну послідовність виготовлення вузла в табличній формі;

- складальну схему вузла;

- виготовлений вузол.

 

Деталювання

Студент отримує деталі крою, що необхідні для виготовлення вузла. У звіт з лабораторної роботи студент вносить назви та замальовки отриманих деталей у масштабі 1:10. Деталі верху, підкладки та прокладки замальовують окремо (табл. 2.2).

 

Таблиця 2.2 – Деталювання жіночої спідниці

№ п/п Вид матеріалу Назва деталі Замальовка деталі
Тканина верху Переднє полотнище спідниці
Тканина підкладки Підкладка кишені
Прокладковий матеріал Клейова прокладка в пояс спідниці

 

Перелік етапів, з яких складається технологічна послідовність виготовлення відповідного вузла

Узагальнений перелік етапів, з яких складається технологічна послідовність виготовлення вузла, може бути представлений як наступна послідовність дій:

І етап – початкова обробка деталей;

ІІ етап - обробка дрібних деталей;

ІІІ етап – обробка підкладки;

ІV етап – монтаж вузла.

У залежності від особливостей обробки кожного окремого вузла перелік етапів може відрізнятись від узагальненого.

Наприклад:

Етапи обробки бічної кишені з відрізним бочком у чоловічих штанах:

І етап – обробка дрібних деталей (обшивка, бочок);

ІІ етап – обробка підкладки кишені;

ІІІ етап – монтаж кишені.

 

Технологічна послідовність виготовлення вузла

Складання технологічної послідовності виконується кожним студентом самостійно у ході виготовлення вузла. Назви неподільних операцій та їх схеми вносяться до попередньо заготовленої форми табл. 2.3.

 

Таблиця 2.3 – Технологічна послідовність обробки ________________

(назва вузла)

№ п/п Назва неподільної операції Фах Схема вузла Технічні умови виконання Обладнання, інструменти, пристрої
1 2 3 4 5 6

 

Складальна схема вузла

Складальна схема вузла представляє собою переріз вузла у найскладнішому місці із нумерацією машинних строчок постійного призначення (рис. 2.1).

    1 – обметати внутрішній зріз пояса 2 – пришити пояс до верхнього зрізу спідниці 3 – настрочити пояс на спідницю
Рисунок 2.1 – Складальна схема обробки пояса жіночої спідниці

Виготовлення вузла

Студент виготовляє кожен вузол безпосередньо в лабораторіях кафедри технології та конструювання швейних виробів у присутності майстра виробничого навчання. Не допускається виготовлення вузлів поза межами лабораторій кафедри.

Вузли повинні бути виконані із відповідних матеріалів у натуральну величину із дотриманням технічних умов, що вказані в технологічній послідовності.

СТРУКТУРА ЗВІТУ З ПРАКТИКИ

 

Звіт з практики повинен містити:

Титульний аркуш (додаток А.1)

Зміст

Вступ

1. Розробка технічного опису моделі

2. Розробка специфікації деталей крою

3. Виконання розкладки лекал деталей верху

4. Складання технологічної послідовності обробки

5. Розробка складальних схем основних вузлів

Висновки

Список використаної літератури

 

Вступ

У вступі необхідно коротко викласти стан і перспективи розвитку швейної промисловості в Україні, оцінити досвід передових підприємств України по виготовленню поясних виробів.

 

Розробка технічного опису моделі

Виконати замальовку моделі чоловічих штанів згідно представленої форми (рис. 1.1). Викласти опис художньо-технічного оформлення зразка моделі штанів, що виготовляється під час практики.

В описі художнього оформлення зразка моделі вказують коротку характеристику і кольорову гаму матеріалів верху, підкладки, фурнітури, силует, вид застібки, конструктивні особливості, оздоблювальні деталі та елементи.

Розробка специфікації деталей крою

В табличній формі представити перелік лекал та деталей, що необхідні для виготовлення виробу (табл. 2.3). Крім того, у специфікації вказати назву зрізів деталей. Для цього виконується нумерація вузлових точок конструкції кожної деталі починаючи із довільно вибраної точки у напрямку руху годинникової стрілки.

 

 

Таблиця 2.3 – Специфікація лекал та деталей крою чоловічих штанів

№ п/п Назва деталі Ескіз деталі Назва зрізів деталі Кількість
лекал деталей крою
1 2 3 4 5 6

Виконання розкладки лекал деталей верху

Розкладка лекал деталей верху чоловічих штанів представляється у вигляді замальовки розміщення деталей верху у масштабі 1:10. На розкладці вказують ширину та довжину рамки розкладки. На усі деталі наносять напрям нитки основи та номер деталі відповідно до розробленої у попередньому розділі специфікації.

 

Складання технологічної послідовності обробки

В табличній формі представити послідовність обробки чоловічих штанів (табл. 2.4). До технологічної послідовності не вносяться ручні види робіт, що не виконуються при масовому виробництві швейних виробів.

 

Таблиця 2.4 – Технологічна послідовність обробки чоловічих штанів

№ н/о Назва неподільної операції Фах Технічні умови виконання Обладнання, інструменти, пристрої
         

 

Розробка складальних схем основних вузлів

В межах розділу виконати технічний ескіз моделі чоловічих штанів (вид спереду і вид ззаду), на якому позначити перерізи основних вузлів (див. рис. 2.1). Представити їх складальні схеми з нумерацією строчок постійного призначення. Нумерація строчок повинна відповідати розробленій у попередньому розділі технологічній послідовності.

 

Висновки

Викласти основні результати практики та зробити узагальнення щодо набутих знань, вмінь та навичок.

Підведення підсумків практики

Протягом семестру студент здає звіти з практичних робіт і отримує по дві оцінки за кожну із них: керівник практики оцінює теоретичні знання студента… Термін захисту практичної роботи вважається своєчасним, якщо студент захистив… Пропущене практичне заняття студент повинен відпрацювати в лабораторіях кафедри в установлений викладачем термін у…

Таблиця 2.5 – Структурування практики за видами робіт і оцінювання результатів навчання студентів за ваговим коефіцієнтом

Аудиторна робота Самостійна, індивідуальна робота Підсумковий контроль
Практичні роботи №: Модель-зразок Звіт Залік
МЗ ЗВ З
ВК: 0,6 0,2 0,2
                 

Примітка: ВК – ваговий коефіцієнт; МЗ – модель-зразок; ЗВ – звіт.

ЛІТЕРАТУРА

2. Борецкая Е.Я. Технология изготовления мужской верхней одежды. – Учеб. Пособие. – К.: Выща школа, 1990. – 191 с. 3. Горобчишина В.С. Довідник технологічних послідовностей виготовлення одягу:… 4. Бондар К.І. Новітні технології швейного виробництва: Лабораторний практикум для студентів спеціалізації…

ІІ.3. Програма конструкторсько-технологічної практики

Навчальна програма конструкторсько-технологічної практики відповідає змісту третьої навчальної практики студентів ІІІ курсу напряму підготовки “Технологія виробів легкої промисловості” [1].

Конструкторсько-технологічна практика, згідно навчального плану, передбачена після шостого семестру і проходить у лабораторіях кафедри ТКШВ.

Конструкторсько-технологічна практика передбачає системне поетапне навчання студентів основним теоретичним та практичним навичкам у розробці конструкторсько-технологічної документації на основі виготовлення зразка верхнього одягу.

У результаті успішного навчання, освоєння програми практики, виготовлення якісного виробу та його захисті, рішенням кваліфікаційної комісії студентам присвоюється 3-й або 4-й розряд з робітничої професії “швачка” та видається посвідчення.

 

МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ПРАКТИКИ

Мета практики – освоєння технічних прийомів розробки конструкторсько-технологічної робочої документації з виготовленням моделі-зразка та закріплення технологічних навичок при серійному виготовленні одягу.

Завдання практики – надбання практичних навичок виконання основних робіт первинної проробки конструкції та виготовлення зразка моделі верхнього одягу.

В результаті проходження практики студент повинен:

знати:

- вхідні дані для розробки креслень лекал деталей одягу;

- правила побудови та оформлення лекал;

- зв’язок конструкції деталей з матеріалами та технологією обробки;

вміти:

- виготовляти і оформляти лекала-оригінали для індивідуального розкрою;

- виконувати всі технологічні операції при виготовленні моделі-зразка верхнього о одягу;

- складати схему вимірів для перевірки моделі-зразка та лекал-оригіналів.

Зміст практики

Рекомендований календарний графік проходження третьої навчальної практики представлений у табл. 3.1.

Таблиця 3.1 - Календарний графік проходження конструкторсько-технологічної практики у лабораторіях кафедри ТКШВ

№ етапу Етапи роботи Кількість днів Поточний контроль
викладач майстер
Інструктаж з ТБ. Конструкторська розробка моделі-зразка 0,1 +  
1.1 Розробка ескізу та опису зовнішнього вигляду моделі 0,4 +  
1.2 Підготовка вихідного креслення модельної конструкції 0,5 +  
1.3 Розробка складальних креслень та схем конструкції основних лекал 0,5 +  
1.4 Побудова лекал верху 0,5 +  
1.5 Розкрій тканини верху та прокладок 0,5 +  
1.6 Підготовка виробу до першої примірки 0,5 + +
1.7 Проведення першої примірки 0,5 + +
1.8 Побудова лекал підкладки та дрібних деталей 0,5 +  
1.9 Розкрій деталей підкладки та підкрій дрібних деталей 0,5 + +
1.10 Захист робочої конструкторської документації 0,5 + ПК
Всього:    
Технологічна розробка моделі-зразка      
2.1 Розробка узагальнюючої схеми обробки виробу 0,5 +  
2.2 Підготовка виробу до другої примірки та її проведення      
2.2.1 Початкова обробка основних деталей 0,5    
2.2.2 Обробка кишень    
2.2.3 Обробка бортів + +
2.2.4 Обробка рукавів 0,5    
2.2.5 Обробка нижнього коміра 0,5 + +
2.2.6 Обробка підкладки + + ПК
2.2.7 Фастригування виробу до другої примірки + +
2.2.8 Проведення другої примірки + +
2.3 Заключна обробка виробу      
2.3.1 З’єднання плечових та бічних зрізів    
2.3.2 Обробка коміра та з’єднання його з виробом    
2.3.3 Обробка рукавів та з’єднання їх з проймами + +
2.3.4 Обробка низу та з’єднання підкладки з виробом + +
2.3.5 Заключна обробка виробу + +
2.4 Захист виготовленого зразка моделі +  
Всього:    

Примітка:ПК – поточний контроль

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Конструкторська розробка моделі-зразка

Розробка ескізу та опису зовнішнього вигляду моделі

Малюнок моделі виконується схематично на листах формату А4, приводиться вид спереду і ззаду. Обов’язково позначуються конструктивні членування (наявність виточок, складок, форма рельєфів, підрізів та кокеток, будова рукава та коміра тощо).

Опис художньо-технічного оформлення зразка (опис зовнішнього вигляду) моделі виконується згідно форми НТД (див. п. 1 структури звіту).

Здійснюється розрахунок і побудова креслення вихідної конструкції – креслення базової основи (БО) моделі-зразка (жіночого жакету, куртки, плаща, півпальта тощо).

Креслення БО будується з врахуванням тілобудови людини за значеннями розмірних ознак фігури. Форма (силует) одягу визначається набором композиційних припусків до основних обхватних розмірних ознак тіла людини (обхвату грудей, талії, стегон), які залежать від виду, призначення одягу, властивостей матеріалу та конфігурації деталей креслення [2, 3].

 

Підготовка вихідного креслення модельної конструкції

Побудова креслення модельної конструкції (МК) виконується на основі креслення БО виробу.

Вихідне креслення МК повинно мати наступну інформацію:

- конструктивні лінії (грудей, талії, стегон, півзаносу, виточок, складок тощо);

- лінії напрямку ниток основи на деталях, які визначають відповідно до технічних умов на розкрій деталей [4-10];

- монтажні надсічки на контурах деталей. Кількість та місце їх розміщення обумовлені характеристиками застосованого обладнання, властивостями матеріалів та прийомами виконання технологічних операцій.

Креслення деталей МК, перевірене викладачем, є основою для розробки лекал.

Розробка складальних креслень та схем конструкції основних лекал

Складальні креслення несуть інформацію про методи обробки у вигляді перерізів вузлів. На рисунку моделі визначають місця перерізів основних вузлів виробу і замальовують складальні креслення (схеми) кожного перерізу із зазначенням величин технологічних припусків [3].

Параметри швів повинні відповідати вимогам ОСТ 17-835-80, припуски на підгин – вимогам ДСТУ ГОСТ 25295:2005. Окремо замальовують схеми конструкції основних лекал виробу із позначенням технологічних припусків, конструктивних ліній та напрямку нитки основи.

Затверджені технологічні припуски є основою для розробки лекал.

Побудова лекал верху

Після побудови і вирізання шаблонів основних деталей необхідно виконати перевірку спряженості контурів лекал стану на лініях пройми, горловини,… За допомогою використаних шаблонів основних деталей виконують побудову лекал… Основні принципи побудови креслень лекал деталей швейних виробів представлено у посібнику [3]. Затверджені лекала…

Розкрій тканини верху та прокладок

Для усунення зсідання тканини під час волого-теплової обробки (ВТО) вовняні та напіввовняні тканини декатирують парою [7-10]. Синтетичні тканини… Розкладка лекал верху залежить від ширини тканини і конфігурації лекал.… На тканинах з одностороннім напрямком малюнку всі лекала укладають в одному напрямі. На оксамиті, вельветі та велюрі…

Підготовка виробу до першої примірки

Після розкрою виробу на деталях крою прокладають сильці по лініях швів, стегон, талії; підгину лінії низу; позначають лінію півзаносу пілочки; розміщення кишень, петель; середину спинки, рукава, коміра.

Після силкування дублюють деталі, якщо це передбачено технологією обробки. Потім виріб сфастриговують – спочатку виточки, рельєфи, а потім підрізи, кокетки, драпіровки, складки тощо.

Плечові шви сфастриговують від горловини до пройми, попередньо зробивши посадку або виточку по лінії плеча спинки на ділянці лопаток. Бічні зрізи сфастриговують з боку спинки – від пройми вниз. Зафастриговують низ.

Якщо виріб відрізний по лінії талії, окремо сфастриговують ліф та спідницю. Потім суміщають центр спідниці та ліфу по пілочці та спинці, вкладаючи ліф в спідницю і прифастриговують ліф до спідниці.

В жіночих виробах уфастриговують правий рукав. Дрібні деталі можна заготувати після першої примірки, остаточно уточнивши їх форму та розміри.

Проведення першої примірки

У підготовленому до примірки виробі повинні бути відмічені припуски на підгонку, намічені лінії грудей, талії, стегон, напівзаносу, згинів лацканів,… Технологічні недоліки (розтягування чи надмірна посадка зрізів, неточне… Примірку в жіночих виробах виконують з правої сторони фігури. Якщо в моделі виробу асиметричні деталі, то примірку…

Побудова лекал підкладки та лекал дрібних деталей

При побудові лекал підкладки можна використовувати рекомендації [3-5]. Затверджені лекала з нанесеними лініями швів та схеми їхньої побудови є основою розкрою тканини підкладки.

Дрібні деталі, які не розроблялися на етапі 1.4, будують відповідно до уточнених в ході примірки параметрів. Якщо моделлю передбачені різні варіанти використання підкладки і прокладок, то ці деталі будують з урахуванням технологічних особливостей монтажу вузла.

Розкрій деталей підкладки і підкрій дрібних деталей

Підкладку перевіряють так само як і тканину верху. Декатирування не проводять, лише пропрасовують суху тканину помірно нагрітою праскою.

Технічні умови на розкладання та крейсування лекал такі ж самі, як для лекал верху [4-10].

Вирізають деталі підкладки попередньо скріпляючи їх шпильками.

Захист робочої конструкторської документації

Захист робочої конструкторської документації проходить за рейтинговою системою, яка характеризує етапи її підготовки. Робоча конструкторська документація складається з повного комплекту лекал-оригіналів для розкрою зразка, замальовки й опису моделі, складальних креслень.

Технологічна розробка моделі-зразка

Розробка узагальнюючої схеми обробки виробу

Відповідно до запроектованих фасонних та конструктивних особливостей моделі, представити у вигляді схеми та блоків перелік груп операцій технологічної обробки виробу з урахуванням другої примірки.

Підготовка виробу до другої примірки та її проведення

До другої примірки у виробу повинні бути оброблені всі виточки, рельєфи, складки, кишені, борти, рукави, нижній комір, плечові та бічні шви зафастриговані, спідниця уфастригована в ліф, нижній комір уфастригований в горловину, а правий рукав в пройму.

Початкова обробка основних деталей включає в себе обробку виточок, рельєфів, кокеток тощо, відповідно до фасонних особливостей моделі. Для них приводяться складальні схеми із зазначенням назви операції.

На етапах обробки кишень, бортів, рукавів, нижнього коміра та підкладки приводяться складальні схеми чи розрізи обробки названих вузлів із зазначенням назви операції та послідовності їх виконання.

В результаті сфастригування (монтажу) попередньо оброблених деталей, вибір готується до другої примірки.

Послідовність проведення другої примірки така ж сама, як і в першій (див. п. 1.7).

Заключна обробка виробу після другої примірки

Виконується обробка нижніх кутів бортів та кутів шлиць, якщо вони запроектовані, приводяться складальні схеми їх обробки із зазначенням назви… Після уточнення ширини горловини виконується обробка коміра та з’єднання його… Відповідно до фасонних особливостей моделі (шлиці, манжети тощо) виконується обробка низу рукавів та їх з’єднання з…

Захист виготовленого зразка моделі

Захист відбувається на засіданні кваліфікаційної комісії, до складу якої входять завідувач кафедри, викладачі та майстри виробничого навчання. На захист представляється готовий виріб.

Студент повинен охарактеризувати свій виріб, надати опис зовнішнього вигляду моделі, охарактеризувати матеріали тощо. Студено винен чітко і без вагань відповідати на запитання, що стосуються особливостей технологічної обробки окремих вузлів виробу, знати технічні припуски на обробку зрізів деталей виробу, вірно вживати термінологію.

Класифікація та термінологія ручних і машинних строчок викладена у методичних вказівках [11].

Рішенням кваліфікаційної комісії студентам присвоюється 3-й або 4-й розряд з робітничої професії “швачка” та видається посвідчення.

СТРУКТУРА ЗВІТУ З ПРАКТИКИ

Звіт повинен містити систематизовані відомості про роботу, яка виконана студентом за час проходження практики згідно програми практики та… Структура звіту з конструкторсько-технологічної практики є наступною:

Розробка ескізу та опис зовнішнього вигляду моделі

Ескіз моделі зображується на листі А4: вигляд спереду на фігурі у кольорі, вигляд ззаду – схематично.

В описі зовнішнього вигляду вказують:

- назву та призначення виробу;

- статево-вікову групу споживачів;

- коротку характеристику і кольорову гаму матеріалів верху;

- силует (прилеглий, напівприлеглий, трапеція, прямий);

- конструктивні особливості пілочки (членування, розміщення та вид кишень тощо);

- конструктивні особливості спинки;

- крій та характеристику рукавів,

- вид та форму коміра,

- вид застібки, характеристику фурнітури

- характеристику та місце розташування оздоблювальних деталей та елементів.

Характеристика матеріалів та складання конфекційної карти

При виборі підкладкових та прокладкових матеріалів необхідно обґрунтувати їх відповідність до властивостей основного матеріалу та вимогам до виробу… Характеристика матеріалів може бути надана у наступному викладі: ширина… Окремо варто зупинитися на тих характеристиках матеріалів, що необхідно враховувати:

Деталювання модельної конструкції виробу

Деталювання дає загальну уяву про конструкцію моделі: кількість деталей, конфігурацію їх зрізів, місце розташування членувань, виточок, декоративних елементів, дрібних деталей. Деталювання необхідне для вибору методу побудови конструкції й технічного моделювання.

При деталюванні студент вказує назву кожної деталі виробу із основної тканини, зображає ескіз деталі та напрям нитки основи, називає всі зрізи деталей (табл. 3.2).

 

Таблиця 3.2 – Деталювання жіночого жакету

Код деталі Назва деталі Ескіз деталі Найменування зрізів
    Середня частина пілочки 1-2 – зріз горловини; 2-3 – зріз борту 3-4 – зріз низу; 4-5 – зріз рельєфу; 5-6 – зріз пройми; 6-1 – плечовий зріз

Специфікація деталей моделі

Відповідно до ГОСТ 2.113-78 специфікація є одним із обов’язкових документів у складі робочої документації на виробництво швейних виробів [2, 3]. Специфікація надає перелік всіх лекал, що входять у комплект виробу.

Специфікацію деталей проектованого виробу доцільно наводити у табличні формі (табл. 3.3) із виділенням груп деталей за призначенням.

Таблиця 3.3 – Специфікація деталей жіночого жакету

Код деталі Назва деталі Кількість, од.
лекал крою
Деталі із основної тканини
Середня частина пілочки

Схема розкладки деталей верху

Суть розкладки полягає у визначенні найбільш економного розташування комплекту лекал, які забезпечують мінімальні витрати матеріалів на виріб. Визначальною характеристикою розкладки лекал виступає площа міжлекальних випадів, що залежить від багатьох факторів: ширини і виду тканини, форми, розміру і кількості деталей в розкладці, виду розкладки, поєднання в ній розмірів і зростів, розміщення лекал. Величина міжлекальних випадів може складати 5 – 20% від площі розкладки [10].

У звіті приводять характеристику вимог та правил до укладання лекал виробу у розкладці, виходячи із властивостей обраних матеріалів, відповідно до рекомендацій [4-10].

Схему експериментальної розкладки деталей із основної тканини зображують у масштабі 1:10 на листі формату А4 та вказують габаритні розміри настилу. На кожній деталі позначають її код (відповідно до специфікації) та напрям нитки основи.

Додатково вказують наступні характеристики розкладки:

- вид матеріалу;

- спосіб настилання (в згин, лицем до лиця тощо);

- вид розкладки (однокомплектний, напівкомплектний, комбінований);

- базовий розмір;

- масштаб.

 

Технологічна послідовність виготовлення моделі

З урахуванням вибраних та затверджених методів обробки деталей виробу та характеристики обладнання, студентом складається технологічна послідовність виготовлення виробу.

Послідовність виготовлення виробу складається у табличній формі (табл. 3.4), в якій записують інформацію про технологічно неподільну операцію.

 

Таблиця 3.4 – Технологічна послідовність виготовлення жіночого жакету

Для кожної операції позначається вид робіт: машинні операції – М, спецмашині – С, ручні – Р, при роботі з праскою – П, при роботі на пресі – Пр. При написанні послідовності варто виділяти блоки обробки окремих вузлів з… - дублювання деталей;

Схеми перерізів основних вузлів виробу

Приводяться складальні креслення (схеми) зазначених вузлів з обов’язковим позначенням строчок постійного призначення (рис. 3.1). Нумерація строчок…

Рисунок 3.1 – Схема обробки прорізної кишені з клапаном та двома обшивками на напівавтоматі

Слід розміщувати не менше двох складальних схем на одному аркуші, та дотримуватися масштабу у їх кресленні.

Висновки

У висновках студент повинен проаналізувати етапи виконаної роботи та підвести підсумок стосовно отриманих результатів.

Підведення підсумків практики

- дисципліна і ділова активність; - якість та самостійність виготовлення виробу ; - системність у оформлені звіту;

ЛІТЕРАТУРА

1. Славінська А.Л., Савчук Н.Г., Дітковська О.А. Конструкторсько-технологічна практика : програма та методичні вказівки до її проходження для… 2. Конструирование одежды с элементами САПР: учебник / [Е. Б. Коблякова,… 3. Славінська А.Л. Побудова лекал деталей одягу різного асортименту: навч. посібник / А.Л.Славінська. – [3-є…

ІІ.4. Програма виробничої практики

Відповідно до затвердженого навчального плану виробнича практика проводиться протягом 8-го семестру в обсязі 108 годин. Виробнича практика проходить в умовах швейних підприємств, що являються базами для проходження практики студентів (див. п. І.1 Організація практики).

Під час проходження практики студентам потрібно вивчити організацію роботи всіх цехів підприємства; вміти виконувати функціональні обов'язки інженерно-технічних робітників підприємства; узгоджувати порядок заповнення нормативно-технічної документації на всіх етапах виробництва, в тому числі технічного опису на модель, розробки конструкторсько-технологічної документації, виготовлення первинного зразка, запуску нових моделей в потік, розбракувально-промірювальних відомостей, паспорта кусків, карти розрахунку та розкрою матеріалів, маршрутних листів, схеми розподілу праці при виготовленні виробу та ін.

МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ПРАКТИКИ

Завдання практики. Закріплення теоретичних знань, надбання теоретичних і практичних навичок в роботі інженера-технолога, або… В результаті вивчення курсу студенти повинні знати:

Зміст практики

Рекомендований календарний графік проходження виробничої практики представлений у табл. 4.1.

Таблиця 4.1 – Календарний графік проходження виробничої практики

Підсумком роботи студента під час проходження виробничої практики є виконання індивідуального завдання, оформлений щоденник практики та звіт про… У щоденниках з практики студенти повинні щоденно занотовувати види виконаних… Керівник практики від підприємства складає на кожного студента характеристику про його роботу під час проходження…

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Загальне ознайомлення з швейним підприємством

На цьому етапі студенти ознайомлюються з виробничою структурою підприємства, розміщенням та потужністю основних і допоміжних цехів, асортиментом і кількістю виготовленої продукції, системою управління фабрики та оперативним управлінням виробництвом.

Студенти вивчають коротку історичну довідку про підприємство, питання економіки і наукової організації праці, планування та управління виробництвом, а також визначення резервів зростання продуктивності праці у швейній промисловості; систему морального і матеріального стимулювання продуктивності праці та якості виготовлення продукції, основні техніко-економічні показники роботи підприємства.

Вивчення організації роботи та змісту технологічних процесів експериментального цеху

В експериментальному цеху здійснюють підготовку моделей одягу до масового виробництва.

В процесі моделювання та конструювання необхідно ознайомитись з організацією робочих місць модельєра і конструктора, методичними посібниками та нормативами, які використовують при розробці нової моделі та її первинних лекал.

Особливу увагу необхідно надати використанню в процесі моделювання і конструювання базових технологічних конструкцій та уніфікації деталей. Встановити, для яких виробів розроблені типові конструкції, рівень уніфікації різних виробів, на яких етапах виробництва скорочуються матеріальні і трудові витрати від впровадження типових технологічних конструкцій та уніфікованих деталей.

Необхідно також ознайомитись з організацією переглядів та виставок нових моделей, з процесом виготовлення дослідних зразків, організацією цієї ділянки в експериментальному цеху, використанням обладнання та засобів малої механізації. Потрібно знати кількість зразків, які виготовляються по кожній моделі, та їх призначення.

При вивченні технічного розмноження лекал охарактеризувати методику процесу, організацію робочого місця, використання посібників, інструментів та засобів малої механізації.

На цій дільниці слід ознайомитись з організацією роботи, засвоїти технологічні процеси, вивчити основні, похідні та допоміжні лекала, кількість комплектів та призначення кожного комплекту, заміну лекал протягом року, їх клеймування, контроль якості і зберігання.

При вивченні процесу нормування витрат матеріалів потрібно засвоїти методику розрахунку норм витрат тканин, тасьми, ниток, фурнітури, клейових та інших матеріалів, охарактеризувати організацію роботи на цій дільниці, призначення кожної операції, робочого місця, використання обладнання та приладів. Крім цього, охарактеризувати прийнятий на фабриці спосіб виконання копій експериментальних розкладок, їх призначення, зберігання; вивчити технічні умови та техніку виконання експериментальних розкладок.

В подальшому потрібно ознайомитись із змістом, оформленням і конкретним призначенням групи нормування сировини та матеріалів.

Вивчити роботу технологічної групи з вдосконалення технології виготовлення нових моделей одягу та складання технологічних умов (ТУ). послідовності обробки; ознайомитись з нормативами, РТУ, МРТУ та державними стандартами, які використовуються на цій дільниці; вивчити організацію роботи, обладнання та засоби на виготовлення дослідної партії нових моделей.

Ознайомитись з обладнанням лабораторії з вивчення фізико-механічних властивостей матеріалів, методами оцінки якості сировини та матеріалів, конкретними заходами для покращення якості виробів, скорочення трудомісткості обробки, а також впровадження нових матеріалів.

Вивчення організації роботи та змісту технологічних процесів підготовчого цеху

В підготовчому цеху студенти вивчають матеріали та процес підготовки їх до розкрою, ознайомлюються з транспортними засобами і обладнанням, засвоюють техніку виконання технологічних операцій.

В підготовчому цеху студенти вивчають асортимент матеріалів; порядок подачі їх від постачальників; способи доставки до швейної фабрики, розвантаження та транспортування на склад; види упаковок різних матеріалів; методи та способи зберігання кіп, кусків; норми запасу і фактичну кількість днів зберігання кіпної сировини; перевірку упаковки; заходи, які приймаються при порушенні цілісності упаковки.

Необхідне ознайомлення з кількісною прийомкою матеріалів, інструментами та способами розпакування кіп, порядком перевірки відповідності фактичної кількості кусків за контрольними ярликами супроводжувальної документації.

Характеризують способи зберігання розпакованої тканини та транспортні засоби, дотримання умов зберігання тканин. Вивчають технологію якісної прийомки різних тканин, організацію роботи у зоні розбракування.

Вивчають зміст документації з оформлення результатів кількісного та якісного контролю матеріалів. Дають характеристику особливостей розбракування різних тканин верху, підкладки, прикладу тощо.

Потрібно засвоїти техніку розбракування, оформлення паспорта куска та встановлення ґатунку за державним стандартом.

Студенти ознайомлюються із зберіганням розбракованої тканини, транспортними засобами для завантаження матеріалів, устаткуванням, що використовується для зберігання, засобами автоматичного адресування кусків, нормами запасу та фактичним запасом на цій дільниці, дотриманням нормальних умов зберігання тканин.

Вивчають процес розрахунку кусків тканини в настили; метод, який використовується; обладнання та технічні засоби; використання вихідних даних; види витрат, які враховуються при розрахунках та види залишків; використання залишків, одиночних розкладок і тканин з текстильними дефектами.

Оформляють документацію з розрахунком кусків тканини в настили, розрахунком карти та карти розкрою.

Ознайомлюються з процесом підсортування тканини верху, під кладки і прикладу в настили у відповідності з картою розкрою та технічними умовами підбору тканин в один настил; з виготовленням обкрейдувань і трафаретів методами їх копіювання та розмноження, з маркуванням та зберіганням; з порядком передачі із підготовчого цеху у розкрійний. використанням транспортних засобів.

Вивчають процес виконання обкрейдувань, замальовок та трафаретів, визначають їх використання.

Вивчення організації і змісту технологічних процесів розкрійного цеху

На цьому етапі студенти повинні ознайомитись з обладнанням, технологією та організацією розкрою матеріалів. Встановити порядок прийому тканини в розкрійному цеху, організацію зони зберігання, транспортні засоби для зберігання та передачі тканини до настильних столів, оформлення документації.

Охарактеризувати устаткування, яке використовується для насти лання, засоби притискання та відрізання полотен тканини на настильних столах, устаткування для полегшення розмотування тканини з рулонів при настиланні, візки, машини.

Необхідно вивчити процес настилання тканин верху, підкладки та прикладу, контроль якості виконання, маркування настилу. Вивчення процесу розкрою починають з ознайомлення із устаткуванням: пересувними та стаціонарними розкрійними машинами, пресами для вирубання, способами для виконання надсічок і розміток на деталях крою, затиску пачок тощо. Приводиться характеристика устаткування, пристроїв та транспортних засобів, які використовуються у зоні розкрою.

Вивчити процес розсікання настилів на частини та транспортування цих частин до стаціонарних розкрійних машин; викроювання деталей на стрічкових стаціонарних машинах, пресах; техніку безпеки та наукову організацію праці.

Вивчити процес комплектування крою, організацію робочого місця комплектувальника, прийоми роботи при комплектуванні, скріплення та пакування скомплектованих пачок, пакувальні та транспортні засоби, що застосовуються.

Засвоїти процес контролю якості: інструкції, пристрої та вимірювальні інструменти, організацію робочого місця контролера.

Вивчити процес підготовки: фірмових знаків; калькуляційних та прейскурантних ярликів; тасьми для окантування, пружка; оформлення маршрутних листів, зміст та призначення кожного з них.

Ознайомитись з організацією складу для зберігання крою, кількістю змін запасу, пакувальними та транспортними засобами, з дотриманням нормальних умов зберігання крою, з порядком передачі крою у швейний цех, використанням устаткування та пристроїв. Навести характеристику устаткування для пришивання процесних талонів та транспортування пачок крою.

Робота у швейних цехах підприємства

Під час роботи у швейному цеху кожний студент виконує ряд технологічних операцій з виготовлення виробів в одному із процесів. Закріплення студентів за робочими місцями здійснює керівник практики від… Особливу увагу необхідно звернути на вивчення методів обробки виробів, опису вузлів та деталей. Провести аналіз їх…

Збір матеріалів для індивідуального завдання

Тема і зміст індивідуального завдання визначається керівником практики від кафедри чи від підприємства відповідно до тематики дипломного проекту. Це може бути аналіз діючої на підприємстві документації, або виконання робіт наступного змісту (для відповідних спеціалізацій):

- підбір та аналіз ескізів моделей-аналогів виробів того асортименту, що проектується у дипломному проекті;

- розробка технологічної послідовності обробки виробу згідно асортименту підприємства на одну із моделей;

- аналіз існуючих і перспективних методів обробки основних вузлів та деталей виробу.

- аналіз схеми розподілу праці на виріб, та розробка рекомендацій для її удосконалення.

 

СТРУКТУРА ЗВІТУ З ПРАКТИКИ

Титульний лист (Додаток А.3) Зміст 1. Вступ

Підведення підсумків практики

Кожен етап практики оцінюється рейтингом за чотирибальною шкалою. Узагальнююча оцінка визначається викладачем як середньозважена з усіх видів робіт,… Таблиця 4.2 – Структурування практики за видами робіт і оцінювання результатів… Примітка: ВК – ваговий коефіцієнт;

ЛІТЕРАТУРА

2. Справочник по подготовке к раскрою материалов при производстве одежды. - М.: Лег. индустрия, 1980. - 272 с. 3. Синяков А.В. и др. Технология швейного производства. - М.: Лег. индустрия,… 4. Зак И.С., Воронин Е.И. и др. Комплексная механизация процессов сборки швейных изделий. - М.: Лег. и пищ.…

ІІ.5. Програма переддипломної практики

В результаті проходження практики студент повинен знати структуру управління підприємством, етапи конструкторсько-технологічної підготовки на… У період виконання переддипломної практики в умовах реального виробництва…  

МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ПРАКТИКИ

Завдання практики: - поглиблення та розширення теоретичних знань, одержаних студентом в… - закріплення практичних навичок, набутих студентом в навчальних лабораторіях університету;

МАТЕРІАЛИ, НЕОБХІДНІ ДЛЯ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУВАННЯ

1. Повна назва підприємства, адреса, рік заснування підприємства. 2. Структура управління підприємства. 3. Асортимент швейних виробів, що виготовляються.

Зміст практики

Рекомендований календарний графік проходження переддипломної практики представлений у табл. 5.1.

Таблиця 5.1 – Календарний графік проходження переддипломної практики

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Для спеціалізації «Конструювання швейних виробів»

 

Ознайомлення з підприємством

На даному етапі виконання програми практики керівник від підприємства знайомить студентів із загальною організацією виробництва. При цьому необхідно:

- розглянути асортимент в виробів, які виготовляє підприємство та види матеріалів для них;

- ознайомитись з договірними замовленнями організацій торгівлі;

- проаналізувати змінність виробів та фасонів (маркетингова служба підприємства);

- вияснити структуру управління підприємством;

- проаналізувати техніко-економічні показники роботи підприємства;

- ознайомитись з ринком збуту продукції;

- вияснити зв'язки підприємства з постачальниками матеріалів та іншими підприємствами галузі.

 

Характеристика роботи експериментального цеху

Загальні відомості

Студент повинен:

- - вивчити організаційну структуру-схему, завдання та функції цеху (дільниці);

- ознайомитись з плануванням цеху (дільниці) з урахуванням площ всіх його підрозділів;

- вміти дати коротку характеристику основних етапів впровадження виробів модного асортименту;

- вивчити порядок розробки, затвердження нових моделей на підприємствах.

Модельно-конструкторська дільниця

При ознайомленні з діяльністю модельно-конструкторської дільниці студент повинен вивчити:

- особливості розробки і затвердження ескізу моделі;

- методику розрахунку і побудови креслень базових конструкцій та засобів їх моделювання в модельній конструкції;

- конфекціювання на підприємстві;

- методику розробки і оформлення лекал-оригіналів;

- нормативно-технічну документацію, яка використовується при розробці лекал;

- технічні умови розкрою первинного зразка;

- норми часу на виконання конструкторських робіт.

Дільниця градації лекал та виготовлення комплектів робочих лекал

З урахуванням засобів механізації та автоматизації студент повинен вивчити:

- способи градації лекал за розмірами та зростами деталей у виробах різного крою;

- засоби копіювання лекал на картон і технічні умови на їх оформлення;

- способи вирізання лекал та допустимі відхилення по зразках;

- маркування лекал;

- умови зберігання лекал, допустимі відхилення у зразках, маркування лекал;

- умови зберігання лекал, площу складу, кількість комплектів лекал на складі, контроль лекал.

5.3. Характеристика роботи технологічної дільниці (швейного цеху)

Технологічна проробка зразка-еталона

Студент повинен вивчити:

- особливості виготовлення запроектованих зразків моделей;

- способи усунення конструктивних і технологічних дефектів в процесі виготовлення зразків;

- способи обробки, складання та оздоблення зразків, обладнання;

- особливості розрахунку площ лекал базової конструкції середнього розміро-зросту та складання таблиці площі лекал суміжних розмірів та зростів;

- складання технічного опису на базову конструкцію.

Вивчення організації праці, техніки та технології швейного цеху

При вивченні технологічних процесів швейних цехів особливу увагу слід звернути на нові та перспективні форми організації праці в умовах становлення ринкових відносин.

По результатах аналізу і вибору моделей, які необхідно виготовити на даному потоці вибрати та дослідити матеріали для моделей. По кожному зразку тканини представити прейскурантну характеристику, а також значення показників їх властивостей.

Для вибраних моделей скласти технологічну послідовність обробки основних вузлів та деталей і визначити трудомісткість їх виготовлення. '

Технологічна послідовність складається після ґрунтовного аналізу використовуваних на підприємстві методів обробки, з урахуванням застосування прогресивної технології, використання нових матеріалів та обладнання, які підвищують якість нових виробів.

Дільниця нормування сировини

Виходячи із заданого виробу, студент повинен вивчити:

- види розкладок;

- технічні умови обведення лекал при виконанні розкладок;

- види норм та методику їх визначення;

- норми витрат основних та прикладних матеріалів на виріб;

- нормативну вартість обробки запроектованого виробу;

- кількість розкладок які виконуються на одну модель відповідно для тканини верху, підкладки та прокладки;

- методику виконання експериментальних розкладок.

Примітка: в ході переддипломної практики студент розробляє базову модель та складає технічний опис на неї із затвердженням на технічній раді.

 

Вивчення етапів технологічної підготовки на підготовчо-розкрійній дільниці чи цеху

При ознайомленні з роботою підготовчо-розкрійних дільниці (цеху) студент повинен вивчити і звернути увагу на:

- технічні умови виконання крейдування;

- способи настилання тканин;

- технічні умови для настилання;

- розкрій настилів;

- розкрій матеріалів з текстильними вадами.

- діюче обладнання в швейному цеху та його технологічну характеристику.

Вивчення організації контролю якості і сертифікації продукції

Студент повинен ознайомитися із стандартами на виготовлення продукції, їх дотриманням, методами оцінки якості продукції, правилами сертифікації.

Робота дублером керівника однієї з дільниць

На практиці студент освоює права і обов'язки керівника групи (дільниці):

- вивчає організацію її роботи, необхідну документацію, порядок її здавання та затвердження;

- впровадження нових методів і передових прийомів роботи.

Індивідуальне завдання

За домовленістю керівників практики від підприємства і університету та керівника дипломного проекту студентам може видаватись спеціальне (індивідуальне) завдання з метою удосконалення організаційних та виробничих процесів даного підприємства (див. п. І.2 Індивідуальне завдання). Матеріали індивідуального завдання оформляють у вигляді додатку до звіту з практики, можуть бути використані у спеціальному (науковому) розділі дипломного проекту.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

При вивченні технологічних процесів на підприємстві в період практики необхідно приділити увагу та відобразити у звітах у першу чергу ті питання,… На етапі ознайомлення з підприємством керівник практики від підприємства… - асортимент виробів та види застосування матеріалів;

Вивчення організації, техніки та технології експериментального цеху

- організаційна структура (схема), завдання та функції цеху, штатний розклад службовців цеху; - порядок розробки, затвердження нових моделей на підприємстві; методику… - технічне розмноження лекал, застосуванні способи; виготовлення лекал, вимірювання площі лекал, виконання…

Вивчення організації, техніки та технології підготовчого цеху

- організаційну структуру, завдання та функції підготовчого цеху; - штатний розклад ІТР та службовців цеху; - норми запасу швейних матеріалів для забезпечення безперервної роботи фабрики, види упаковок;

Вивчення організації, техніки та технології розкрійного цеху

При вивченні технологічних процесів розкрійного цеху необхідно розглянути такі питання:

- організаційна структура, завдання, функції та платний розклад ІТР та службовців цеху,

- запас тканини та умови зберігання її перед настиланням;

- зберігання крою і транспортування його в швейні цехи, величина запасів крою;

- розкрій матеріалів з текстильними дефектами;

- технічні умови виконання обкрейдування, можливість застосування трафаретів;

- способи настилання тканини, технічні умови для настилання застосовуване обладнання;

- технологічні операції, виконувані в цеху, затрати часу та характеристика обладнання;

- техніка безпеки та охорона праці в цеху;

- планування розкрійного цеху, умови праці в цеху;

- заходи цеху для скорочення матеріальних і трудових затрат за рахунок застосування ЕОМ при виконанні технічних операцій.

Вивчення організації, техніки та технології швейних цехів

При ознайомленні з роботою швейних цехів студент має вивчити: - асортимент виготовлюваних виробів; - особливості кожного технологічного потоку з позиції прийнятої форми організації праці, використовуваних…

Вивчення організації контролю якості та стандартизації на швейних виробництвах

При вивченні даного розділу необхідно розглянути такі питання:

- контроль і оцінка якості продукції, стандарти виробництва, контроль за дотриманням їх на підприємстві;

- форми та методи підвищення кваліфікації кадрів, методи проведення атестації працівників;

- правове забезпечення якості продукції (юридична служба на підприємстві).

Робота дублером керівника одного; з технічних процесів фабрики

У період виконання даного етапу практики студент ретельно вивчає: - технологічний процес; - права та обов'язки керівника технологічного процесу;

СТРУКТУРА ЗВІТУ З ПРАКТИКИ

- наведені дані аналізу діяльності дільниць та цехів; - наведена характеристика видів робіт, обладнання та затрат часу на виконання… Загальний обсяг звіту не повинен перебільшувати 30-40 сторінок рукописного або 20-25 сторінок друкованого тексту. Звіт…

Підведення підсумків практики

Захист звіту з практики проводиться на кафедрі технології та конструювання швейних виробів протягом п’яти днів після закінчення практики. До звіту… Для отримання заліку з практики студенту необхідно показати готовий виріб,… Критеріями оцінки здачі звіту з практики є: дисципліна і активність; якість виготовлення виробу; успішність виконання…

ЛІТЕРАТУРА

1. Трухан Г.Л., Сивак В.И. Конструирование одежды промышленного производства. — К.: Технiка, 1989. — 127 с. 2. Славiнська А.Л. Побудова лекал деталей одягу різного асортименту:… 3. Справочник по конструированию одежды / Под ред. П.П.Кокеткина. - М.: Легкая и пищевая промышленность, 1982.

Додаток А

Форма титульного аркуша звіту з практики

Додаток А.1

Зразок оформлення титульного аркуша звіту з першої та другої навчальних практик

 


Додаток А.2

Зразок оформлення титульного аркуша звіту з

Конструкторсько-технологічної практики

 

Додаток А.3

Зразок оформлення титульного аркуша звіту з виробничої та переддипломної практик

 

Додаток Б

Вимоги до оформлення звіту з практики

- лівого – 20 мм; - верхнього, нижнього і правого – 5 мм. Від рамки до тексту на початку та в кінці рядка потрібно залишати 3-5 мм, від верхнього або нижнього рядка тексту до…

Рис. Б.1 – Основний напис другого аркуша звіту

У колонках основних написів вказують:

- 1 – прізвища осіб, які підписали звіт;

- 2 – підписи зазначених осіб;

- 3 – дата підписання звіту;

- 4 – порядковий номер аркуша звіту;

- 5 – загальна кількість аркушів звіту;

- 6 – індекс навчального закладу та академічної групи (наприклад, ХНУ, гр. ТЛП-08-1);

Решту сторінок звіту оформлюють на аркушах з основним написом, форма якого представлена на рис. Б.2. Позначення колонок основного напису проміжних аркушів звіту відповідають позначенням на рис. 5.

 

Рис. Б.2 – Основний напис проміжних аркушів звіту

Помилки та графічні неточності можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці виправленого тексту машинописним способом або від руки. Виправлення повинно бути чорного кольору. Проте, на одній сторінці не допускається більше п’яти виправлень.

Всі сторінки звіту повинні бути пронумеровані. Нумерація сторінок – наскрізна, починаючи з титульного аркуша.

Форма титульного аркуша наведена у додатку А. На титульному аркуші обов’язково повинні бути підписи виконавця звіту і керівника практики.

Структурні елементи основного тексту звіту, а саме “Зміст”, “Вступ”, розділи, “Висновки”, “Список використаної літератури”, та “Додатки” починають з нового аркуша.

Зміст містить заголовки всіх розділів у відповідності до методичних вказівок із обов’язковим зазначенням номера сторінки, з якого вони починаються.

Слово “Зміст” записують у вигляді заголовка посередині сторінки з великої літери. Перше слово заголовків, включених в зміст, записують з великої літери, а далі – з малої. Останнє слово заголовка з’єднують з номером сторінки крапками.

Розділи, підрозділи, пункти і підпункти звіту нумерують арабськими цифрами. Після номера та перед заголовком розділу, підрозділу, пункту і підпункту крапку не ставлять.

Таблиці використовують для кращого бачення матеріалів та зручності порівняння показників. На кожну таблицю у звіті повинно бути посилання в тексті. При посиланні треба писати слово “таблиця” із зазначенням її номера.

Назву таблиці пишуть з першої великої літери і розташовують над таблицею у верхньому лівому куті.

Таблиця ____– _______________________

номер назва таблиці

Таблиці нумерують в межах звіту наскрізно арабськими цифрами.

Заголовки колонок та рядків таблиці треба писати з великої літери, підзаголовки колонок – з малої літери, якщо вони становлять одне речення із заголовком колонки, або з великої літери, якщо вони мають самостійне значення. У кінці заголовка чи підзаголовка крапку не ставлять. Перенесення слів у заголовках не допускається.

Колонку з порядковими номерами рядків (№ п/п) до таблиці не включають. Якщо є необхідність пронумерувати показники, їхні порядкові номери можна поставити в боковику таблиці.

При оформленні звіту рукописним способом висота рядків таблиць повинна бути не менше 8 мм. При використанні комп’ютера при заповненні таблиці допускається використання шрифтів розміром від 9 пт до 14 пт з одинарним міжрядковим інтервалом.

Не дозволяється розміщувати назву таблиці в нижній частині аркуша, якщо після неї розміщена лише головка і один рядок таблиці.

Якщо частину таблиці перенесено на іншу сторінку, її головку на перенесеній частині можна замінити відповідно номерами колонок, обов’язково проставивши ці номери у першій частині таблиці. У цьому випадку назву подають тільки над першою частиною таблиці, над іншими її частинами подають тільки номер таблиці з таким написом (у верхньому лівому куті, з першої великої літери):

Продовження таблиці _____” – на подальших сторінках;

номер

Кінець таблиці _____” – на останній сторінці таблиці.

номер

Якщо текст у графі таблиці вживається кілька разів і складається з одного слова, його можна замінити лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами “Те саме”, а далі лапками.

Не рекомендовано ставити лапки замість повторюваних цифр, знаків, математичних і хімічних символів. Коли цифрові або інші дані в якомусь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

Рисунки розміщують в документі безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці, якщо рисунок займає всю площину аркуша. У тексті позначаються “Рисунок”.

Рисунки у звіті можуть бути чорно-білими або кольоровими, виконаними у різних техніках олівцем або тушшю.

На всі рисунки мають бути посилання в тексті. Нумерацію рисунків здійснюють в межах звіту наскрізно арабськими цифрами. Назва рисунку повинна відображати його зміст, бути конкретною і стислою. Назву рисунка пишуть з великої літери і розташовують посередині аркуша під ілюстрацією. Після назви крапку не ставлять.

Приклад

Рисунок 1 – Ескіз моделі жіночого жакету

У список використаної літератури включають всі використані джерела, які розміщують в порядку посилання на них у тексті звіту. Джерела нумерують арабськими цифрами. Відомості про джерела, включені до списку, подають відповідно до вимог державного стандарту ДСТУ ГОСТ 7.1: 2006.

 

– Конец работы –

Используемые теги: конструювання, технологія, ШВЕЙНИХ, виробів0.05

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Конструювання та технологія швейних виробів

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным для Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Еще рефераты, курсовые, дипломные работы на эту тему:

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ З ДИСЦИПЛІНИ «ТЕХНОЛОГІЯ ГАЛУЗІ » З РОЗДІЛУ „ТЕХНОЛОГІЯ ХЛІБОПЕКАРСЬКИХ ВИРОБІВ ”ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 5.05170104 «ВИРОБНИЦТВО ХЛІБА, КОНДИТЕРСЬКИХ, МАКАРОННИХ ВИРОБІВ І ХАРЧОКОНЦЕНТРАТІВ»
КОЛЕДЖ ПЕРЕРОБНОЇ ТА ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ... ХАРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА...

Технологія швейних виробів
Технологія швейних виробів Конспект лекцій Для студентів заочної форми навчання спеціальності Професійна освіта Технологія виробів легкої промисловості...

ТЕХНОЛОГІЯ ШВЕЙНИХ ВИРОБІВ. Методичні рекомендації до виконання курсової роботи
УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ...

ТЕХНОЛОГІЯ ШВЕЙНИХ ВИРОБІВ
ТЕХНОЛОГІЯ ШВЕЙНИХ ВИРОБІВ Методичні вказівки до виконання...

Технологія швейних виробів
Технологія швейних виробів Конспект лекцій Для студентів заочної форми навчання спеціальності Професійна освіта Технологія виробів легкої промисловості...

Технологія варених ковбасних виробів на Сумському виробничому комбінаті міста Суми
Вони характеризуються високою харчовою цінністю завдяки вдалому поєднанню високоякісної сировини, відповідній її обробці, наявності широкого вибору… Важливе значення набуває створення виробів нового покоління, які мають… За співвідношенням жир білок варені ковбасні вироби можна поділити на чотири групи 1. До 1,5 - Лікарська, Дієтична,…

З курсу Технологія продукції ресторанного частина 1: Технологія продукції з сировини рослинного походження
ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ... Кафедра РГС і Т...

Технологія приготування страв
На сайте allrefs.net читайте: Технологія приготування страв.

ТЕХНОЛОГІЯ БОРОШНОМЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ... ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ... М А ПЕРЕГУДА...

Теоретичні основи. Варіанти моделювання пройм плечових виробів забезпечуються різноманіття форм рукавів
Варіанти моделювання пройм плечових виробів забезпечуються різноманіття форм... Введення або зміна товщини плечової накладки...

0.021
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • По категориям
  • По работам