Зміни, внесені під час другої примірки, враховуються при з’єднанні плечових та бічних швів.
Виконується обробка нижніх кутів бортів та кутів шлиць, якщо вони запроектовані, приводяться складальні схеми їх обробки із зазначенням назви операції та послідовності їх виконання.
Після уточнення ширини горловини виконується обробка коміра та з’єднання його з виробом. Приводиться складальна схема або переріз обробленого та з’єднаного з горловиною коміра із зазначенням назви операції та послідовності їх виконання.
Відповідно до фасонних особливостей моделі (шлиці, манжети тощо) виконується обробка низу рукавів та їх з’єднання з проймами. Приводиться складальна схема обробки низу рукава, або переріз з’єднання рукава з проймою із зазначенням строчок та їх назвою.
З’єднання підкладки з виробом виконується декількома способами, залежно від конструкції та складності виготовлення виробу, а також від того, відлітною є підкладка чи ні. Методи обробки підкладки рукавів та з’єднання підкладки з виробом наведені у [4-10].
У всіх випадках, перед з’єднанням, перевіряють відповідність підкладки до верху виробу. Для цього підкладку суміщають з виробом, на пілочки підкладки та підборти крейдою наносять контрольні лінії. У виробах з невідлітною підкладкою її підрізають по лінії низу.
На заключній обробці виробу уточнюють місце розміщення петель та виметують їх. Чистять виріб, видаляючи нитки тимчасового з’єднання, та виконують кінцеву ВТО. Пришивають ґудзики, заклепують кнопки, блочки тощо.
Готовий виріб представляється для оцінки якості зовнішнього вигляду.