При виготовлені виробу на індивідуальну фігуру лекала представлені шаблонами основних деталей без будь-яких припусків.
Після побудови і вирізання шаблонів основних деталей необхідно виконати перевірку спряженості контурів лекал стану на лініях пройми, горловини, низу, рельєфах, а також зрізів окату та низу лекал рукава. У процесі розкладки до креслення кожної деталі додаються припуски на шви (що враховують в собі припуски на підгонку і запас) та на підгин низу.
За допомогою використаних шаблонів основних деталей виконують побудову лекал похідних деталей верху: верхній комір, підборт, кишені, пати, погони тощо. Також прокреслюють контури прокладкових деталей. Схема побудови кожної конкретної деталі повинна бути обґрунтована, з урахуванням конструкції вузлів виробу в готовому вигляді, виходячи із методів його обробки.
Основні принципи побудови креслень лекал деталей швейних виробів представлено у посібнику [3]. Затверджені лекала верху і прокладок є основою для розкрою тканини верху й прокладок та подальшої підготовки виробу до першої примірки.